До мого дому, десь на два поверхи, але з головною великою залою-вітальнею, аж до стелі, приходять гості. (В реалі такого дому не маю і не бачив раніше, але певні асоціації з подібним плануванням інтер'єру існують). Сприймається так, наче цей дім знаходиться в Польщі, а гості - це родичі з України, зокрема й мої батьки. Все атмосферно-святково. Гості на порозі, а дружина та діти стоять незалежно один від одного в різних частинах вітальні, а я, як не дивно, - на будівельному підйомнику, і з нього здійснюю відеозапис, але не стаціонарно, з одного місця, а плавно рухаючись від одного присутнього до іншого. І все так виходить гарно, лаконічно і логічно, без "мертвих зон" у кадрі, що результатом своєї роботи залишаюсь задоволеним. Спускаюсь до гостей і розповідаю, що з усього, що залишилось зробити в домі: цим підйомником виїхати за його межі. Для цього треба розібрати стіну, показуючи на неї.
