Сон 050521 "Нерухоме тіло"

Потрапляю у медичне приміщення, в якому на столі лежить тіло без нижніх кінцівок. Лікар (за логікою: патологоанатом) ставить присутнім перше питання, на яке з легкістю я даю відповідь. (Питання не пригадується, але торкається маси тіла і зручности його транспортування). Перекладають тіло (важко стверджувати живе чи мертве, просто "тіло") на інший стіл. Загалом, атмосфера самого місця і те, чим прийшли тут займатися, сприймається, як щось звичне і не викликає жодних огид. Тепер у лікаря друге питання про тіло, яке торкається зеленого кольору біля губів. Тут у присутніх почалися здогадки і припущення. В одного виявилась правильніша за всіх відповідь. Тепер мене перенесло спогадами до розповіді баби Марії за одного чоловіка, який винаймав з дружиною кімнату в їхньому домі у повоєнні часи. Був він без ніг і однієї руки. Якось б.М. застала його за вдаганням протезів і вжахнулась справжньому образу його тіла.

Сон 240419 "Воскресіння з "мертвих""

Лежу в закритій труні. Перше враження: глухо, як під землею. В руках тримаю жовто-зелену ізоленту. Обриваю її шматочками. (Дивно, але свідомість домальовує світло, яке дозволяє бачити деталі). Розумію, що ще трохи і повітря не вистачить. Відчуваю, як настає брак кисню. Одразу не приймаю рішення тиснути на віко зсередини: припускаю, що наді мною лежить ймовірна товсть землі. Пора! Руками й ногами тисну на віко. На диво: землі виявилось небагато, складність - незначною, порода - сипучою. Піднімаюсь на ноги. Першої ж миті приходить думка, яка ув'язується з подіями, які були до того, як я опинився в труні (витіснилось з пам'яті, хоча, інтуїтивно, залишилась прив'язка до якогось діалогу): от прийду додому, а мене почнуть вичитувати: чому я долежався до того, що стало бракнути кисню? - з наступним підтекстом: чого не прийшов раніше?