Сон 230226 "Вихід із замкнутого кола"

Заплутаний сюжет про ядерні боєголовки, їх переміщення і транспортування. Так, наче всю інформацію, яка до мене доходить, намагаюсь скласти в правдиву історію з неповних новин і явних фейків на цю тему. 

Сон двомовний: до себе говорю українською, а з усіма, з ким перетинаюсь, польською. Запаркувався перед входом до адмінбудинку (без явної конкретики). Приїхав до фірми запитати про час виплати. Трапив не до того офісу. П'ятнадцять хвилин і виходжу з будинку.

Роззираюсь, а моєї машини немає. Намагаюсь побіжно знайти - не знаходжу. За будинком зустрічаю людей, біля яких стоїть червона машина вся полита якоюсь напівпрозорою червоною рідиною. Отже, вся вона видавалась однорідно червоною. Схожа на мою, але є сумніви. Кажу до них, що шукаю свій транспорт, а вони: то це твій? Дивлюсь уважніше, а це не так. Продовжую обходити територію та шукати далі. Як то зробили, що авто, яке стояло на ручнику і передачі хтось за короткий час зміг кудись перемістити? Повертаюсь на рецепцію. Жіночка з певною образою та прихованим знущанням починає розповідати, що ніхто не звертає уваги, як інші працівники добираються до роботи пішки: треба йти вгору до кар'єра, а в кінці дня - спускатися. У відповідь розповідаю про номерний знак, який зняли з мого авта попереду, коли останній раз приїжджав до них. Врешті-решт півнатяком каже, що за всіх подібних обставин так ніхто і не звертався до правоохоронних органів. Розумію, що треба шукати далі та краще. Виходжу та обходжу будинок знову, бачу інших чоловіків, що зайняті своїми справами. (Повтори дій, що часто виникають уві сні). Ніхто не звертає на мене уваги. Обходжу поодинокі машини, що хаотично стоять на неокресленій території поза будинком, а своєї знову ж таки не знаходжу. Якийсь незнайомий голос з високого поверху цього ж будинку прокричав, що треба краще шукати. Коли підняв голову, аби подивитися: хто це? - так нікого і не побачив. Продовжив пошук далі та між деревами. (Змішуються теми обра́з, що вперше спостерігаю уві сні: спочатку виникає спогад, що мою машину поливали олією (спогад з реалу про службову машину), десь у тому ж контексті - відкрутили номер попереду (образ із фільму, хоча там номер був здемонтований позаду), а зараз її просто від мене приховали). Згадую слова дивно ображеної жіночки на рецепції, що так ніхто з власників не пробував вирішити проблему на серйозному рівні. Отже, висновок один: треба дзонити в поліцію! Ясно, що можуть наробити "галасу" з цієї пригоди. Треба розповісти й те, що було раніше... Іншого виходу тут вже не бачу.

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди 

Сон 091225 "Пошук відмінностей"

Велика вода посеред дерев у великому парку. (Деякі асоціації з вчорашнім сном і тим парком, що зі шкільних років). Йду спочатку якби по суходолу, хоча з якогось моменту починаю розуміти вже й загрозу повені. Сама вода брудна, олійна та специфічно сіра, що за густиною мені нагадує нафту. Раптом бачу бункер, який виступає з-під води на половину. (Цікавий образ уві сні. Він сниться час від часу, як "колишній туалет", "місце переходу в інший світ", "бункер" абощо). Чомусь я знаю, що увійшовши до нього, можна себе урятувати, але для цього треба якось повністю і швидко пірнути у воду. Раптом бачу жінку з дитиною, що сміливо йде до того бункера і зникає у воді. Згодом спостеріг хлопця, який поступив так само. Хоча, як пірнув у воду, раптом зойкнув і якби перебіг до іншого відділення цього бункера-переходу. (Що певною мірою вказує на його архітектуру, що нагадує радянський туалет "Ме-Жо"). Його зойк спонукав подумати, що десь там при входах стоять злочинці з ножами, які контролюють перехід. Тоді, що ж трапилось із матір'ю і дитиною?..

Мовний вибрик під час сну :: 

Звучить фраза: "Чи знаєте, що в польській провінції (...)" - і звучить якась японська назва, яку так і не запам'ятав, але здивувала легкість поєднання.

Виходить донька з душу, дивлюсь на неї, а вона якось не схожа на себе: лице звужене, ніс незвично заламаний із гоструватістю на кінчику, очі надмірно світло-блакитні. Волосся "прилизане", так, що це якось можу пояснити: після купання. Дивлюсь на свою дитину і подумки шукаю різніцю між тим, що знаю і тим, що бачу, не знаходячи вичерпних пояснень. Цікаво, що навіть на інтуїтивному рівні знаю, що це моя донька і в тому не маю сумнівів, хоча іншому не знаходжу пояснень.

Дорога. Я з дружиною, як пасажири, їдемо автобусом. Серед інших учасників якийсь чоловік на чиєсь питання: чи часто буває в Україні? Встає і щось незрозуміло починає робити руками по своєму тілу. Дивлюсь на нього і бачу неймовірну маленьку білочку з горішком, яка пірнає та виринає з його одягу. (Розміром із мишу). Озвучую побачене, як не дивно це звучало. Хтось зі спини, наче донька, підтверджує: "Я теж!" - в значенні "бачу". (З'являється розуміння, що ту білочку бачать не всі. Тепер той чоловік заповнює документи на перебування (побит) у Польщі. Здає урядовцю документи, який просить почекати. Той сідає здалеку. А тепер у чиновника до нього виникають питання: ім'я, прізвище, місце народження тощо? Той каже назву міста грузинською. А потім той же урядовець питає: то якою мовою заповнювати? Хтось мені відкоментовує так, аби чули інші: хочеш - польською, хочеш - англійською, хочеш - грузинською...

Реагуючи на ту розмову, віджартовуюсь:

- А пагаворіть?..

Сни 3108-020925 "Розрив шаблонів"

У якомусь приміщенні потрапляю в оточення двох циганок. Акуратно вдягнені, не з прошарку бідних або таких, які прагнуть поворожити. Сидять у хустках так, що чомусь вирішую, що є набожні. Питаю в них, чи є християнами католиками, а дізнаюсь, що є мусульманами і це мене сильно дивує. Якийсь розрив шаблонів: роми та ще й мусульмани? Може, іншої народности, хоча на обличчі однозначні риси?

31.08.25

Початок навчального року і син має їхати до технікуму. Знаю, що ми переїхали і вже мешкаємо на новому місці, отже має доїжджати новим маршрутом. (Уві сні відсутнє розуміння, що кінець минулого навчального року вже так їздив). Починаю прокладати уявний маршрут. (Уві сні нове місце - це батьківський дім, що в Україні, а не свій у Польщі). Кажу йому: отже, доїжджаєш до вокзалу (уявляю це так, як в Україні), а від вокзалу (тепер уявляю автобусне сполучення, як у Польщі) вже їдеш до технікуму.

01.09.25

Монументальний старовинний замок. Повтор, так що вже тут знаходжусь вдруге, але вже з екскурсоводом. (Можливо, як забутий сон). З провідником деякі речі стають більш зрозумілі. (За відчуттями замок нагадує той, що бачив у Франції - літня резиденція англійського короля Левине Серце). При вході, на виступі муру, як частини стіни, за головною брамою знаходяться дві (так зауважив) невеликі скульптури зроблених із бронзи: слон і якби стилізований олтар у мініатюрі та третя скульптура (біла) вже на землі з мішаних в одне ціле людських фігур (у реальний зріст), які спочатку нічого до мене не "промовили" за значенням. Наче з поверненням (можливо, як повтор сну) із території замку екскурсовод, який до нас долучився (з ким я був - не пригадую), розповів, що "то не скульптура, а реальні, колись живі, змуміфіковані тіла, які тисячі років лежали в землі. Додав, що дослідники довели, що були в умовах, де їх навіть поїдали медузи, але форма їх зліплих тіл настільки чудово зберелась, що вирішили поставити, як повноцінну скульптуру. Біля слона на "олтарі" лежить, десь з ідентифікованих тіл, окаменіле "jądro" (так і прозвучало польською) майбутнього нащадка, що став королем. Ведуться розмови, що нинішній нащадок хоче забрати його до Ґданська.

-//-

Хтось в розмові зі мною говорить пару оригінальних слів по-шльонську, які так і не запам'ятав, аби зрозуміти їх значення.

02.09.25

Сон 300325 "Прикрий результат"

Знаю, що маю приїхати у вуз на 8:00, на перший день навчання. Звідкісь повертаюсь, але в дорозі вирішую, що краще спочатку заїхати додому. Чомусь виникає аргумент, що краще в туалет сходити вдома. Живу в якомусь високому студентському гуртожитку, де до себе маю підніматися ліфтом. Деталізовані відчуття входу до кабіни, підйому в гору, поріг, що відрізнається, яким був на першому поверсі, коли сідаєш в ліфт, і порогу на моєму поверсі, де сходжу - так, що можна зачепитися і впасти. Треба постійно тут бути обережним! Тепер їду до навчального закладу (той самий виш, у якому вчився). Приходжу на першу лекцію з запізненням. Дивлюсь на годинник: ~ 9:20. Явно запізнився. (З реалу: цікаво, що сьогодні вночі перевели годинник, хоча думок на цю тему не було, а розмови чув ще з тиждень тому без прив'язки до дати. Зхоже, що збіг). Заходжу в авдиторію (у форматі класу) та сідаю на задню парту. Перше, що розумію: всі записують за вчителем якусь лекцію. Але вслухаючись у зміст того, що дає студентам до запису, розумію, що це диктант. А за текстом - "Федько-Халамидник" Володимира Винниченка. Якимось дивним чином бачу (сидячи на задній парті - те, що у неї на столі), що вчителька дочитує текст до кінця і залишилось ще пару речень. Зачитує з зошита, написане від руки, та ще бачу поміж кривого почерку місця, де робила правки та якісь закреслення. За текстом на слух - це акурат складні конструкції речень з двокрапками, тире, вставними словами і словами в лапках. З усього цього я зрозумів, що запізнився не на першу лекцію, а на вступний екзамен. І взагалі, як так вийшло, що маю у своєму житті вдруге писати при вступі диктант? Починаю відкидати ймовірні варіанти: отже, моя присутність там має якесь більше значення, аніж той досвід і знання, які вже маю. Навіть припустив оціночне судження, адже буває так, що дивлюсь якийсь фільм і лише в половині питаю себе, а якою мовою він іде: польською чи українською? (Дійшов до такого рівня розуміння польської, що не помічаю мовних бар'єрів у сприйнятті). А все ж таки ні! Диктант знову - українською. (У спогадах майнув певний досвід здачі державного екзамену (egzamin państwowy) з польської мови). Навіщо другий раз? Навіть з'явилась думка, що по завершенню екзамену, варто було б підійти до вчительки, аби перепитати за перездачу, але разом із усіма присутніми встав і вийшов на двір. Зауважив, ще під час писання, що група складається з дівчат, навіть спробував посилити уважність, аби знайти когось чоловічої статі, і це був лише один, плюс я - малувато буде! За десять хвилин перебування на вулиці, помітив пару знайомих облич, згадав одного, як вчився він на першому курсі - тепер вже має бути на другому (вдруге дивна логіка зі зміщенням часу в роках, цей хлопець вже давно закінчив навчальний заклад та є кандидатом наук). Сиджу на сходах при вході до "ін.язу" (дещо видозмінене з реальністю) і розумію, що я тут виглядаю за віком не на студента, а на викладача. І який сенс мені тут вчитися?.. Десять-п'ятнадцять хвилин на подвір'ї і лише зараз згадую, що забув поспілкуватися з викладачкою про перездачу, а тут вже підходить нова вчителька і всі починають громадитися навколо неї. Якесь переконання, що я її знаю, але не можу пригадати звідки (можливо, збірний образ). Узагалі, доходжу висновку, що все це тут якесь далеко не моє і чуже, а я - узагалі не до місця (і не до часу).

Двоюрідний брат В.Ц. розповідає історію за якусь Іру, яка працювала на ліфтах (явний повтор із сьогоднішнім сном) і не просто - вверх-вниз, а й наче вагонеткою кудись навколо будинку. Розповідь завершую словами:

- А тепер все, її немає!

- Вона що, померла? - питаю я.

Але прямої відповіді так і не чую.

Далі ми ведемо діалог на тему, як люди працюють на вилочних навантажувачах різного типу (дещо з реалу), де в деяких доводиться стояти, а не сидіти, та на переходах між складом і фурою завжди отримувати струс організму, де найбільше потерпають нирки.

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція 

Сон 311224 "Przecież i wszecież to..."

Перебуваю у якійсь незнайомій мені квартирі, у якій живуть або тимчасово перебувають різні люди. В одній кімнаті чоловіки, у іншій - дівчата, одна з яких вважає себе хлопцем і в майбутньому планує зробити собі операцію. Я живу начебто з хлопцями, адже цієї ночі мав там виспатися, але якийсь чоловік виявився геєм і вирішив до мене поприставати, застосовуючи силу. (Запам'яталась навіть сила його рук). Отже, довелось мені застосувати до нього фізичний супротив, аби відбитися від такого збоченця. Зрозумівши мою перевагу, одразу кудись втік. Раптом за вікном посеред ночі почалось коїтися щось неймовірне: зірвався страшенний вітер, аж було видно, як гнуться дерева та літають в повітрі легкі предмети. Це багатьох розбудило та викликало неспокій. Якась дівчина підходить до мене і починає жалітися на хворобу в горлі. З її слів розумію, що в неї ангіна. На цьому тлі "балагану", чую якби голос за кадром польською мовою: "przecież i wszecież to..." (ще якихось пару слів монологу і я просинаюсь).

Сон 031224 "Прихильність і неухильність"

Виходжу з двору батьківського обійстя і йду в сторону дороги. Ще не перейшовши дорогу до зупинки, озираюсь і помічаю, що до воріт двору підходять якісь люди і прямо там на місці роблять якісь вимірювання електронним пристроєм, якісь записи в свій журнал та щось фотографують. Я розумію, що це з газової служби. (Найцікавіше, що дім і двір, який мені часто снився, як і є в реалі - в Україні, тепер уві сні опиняється в Польщі, адже газова служба - це польські службовці, а в подальшому спілкуюсь з ними - польською). Коли помічаю, що вони вже хочуть зайти у двір, я пригадую, що ми маємо два лічильника газу, один зовні, що можна й не входити до двору, а другий - у іншій половині дому, де живе баба Марія. Від зупинки повертаюсь додому і заходжу за ними до бабусі. Вона зустрічає їх з порогу (в реалі - давно померла), вітається, а я продовжую з ними діалог. Спілкуюсь ще всередині дому, але тут відбувається який перехід в інший сюжет, наче відволікаюсь на працююче телебачення. (Сам перехід уві сні видається доволі логічним, після сну - не зовсім, адже самого телевізора там не пригадую). Отже, тепер з'являється якась пригодницька історія, де пара молодих людей, схоже, що закоханих один в одного, роблять певний поступок, який недооцінюють в тому колективі, в якому вони перебувають. У відповідь для них роблять показовий пісенний виступ, з доволі цікавими музичними мотивами, зі зміною "кадрів", навіть у приміщенні якоїсь великої приватної бібліотеки. І все це заради того, аби цій молодій парі показати моральну сторону через прекрасне. Далі ця картинка морального протилежно міняється, це при тому, що вже виникає довіра і приязнь: цей же колектив бере їх із собою і наче веде на якусь екскурсію, де в останню мить їм кажуть: "За непослух ми вам покажемо як треба!" - і починають з дівчини. В якомусь підземному тунелі, будучи по пояс у воді, окунають її у воду, а за мить вже видно, як з води її піднімають на чотирьох гаках, причеплених за шкіру спини так, що вона опиняється висіти в повітрі. Те саме, з технічним "урізаним кадром" швидкого перебігу подій, то само бачу з її хлопцем. Подумки проєктую на себе їхні відчуття, зокрема, як у такі моменти натягується на всьому тілі шкіра?.. і від того просинаюсь.

Бачу культові місця на лоні природи, спочатку ходжу сам. Потім з кимось поділився враженнями, після чого пішли вдвох, потім долучився третій - індіанець. Прийшли до культового місця, яке вигоріло, і там же уві сні пригадую, що це мені вже снилося. Потім ходимо якимись печерами і спорудами схиляючись від низьких стель і переходів, а там на поворотах знаходжу затоптаними в землю ножі, плоскогубці, інший дріб'язок. Дещо практичне беру з собою, з думкою почистити і уживати далі.

Сни 14-151124 "Інша форма змісту"

Підходжу до сливи, яку вже знаю, а на ній яблука. Дивлюсь уважніше: таки є сливи, але зосталось небагато і на іншій гілці. І чого це я раніше не зауважив, що це дерево на іншій гілці має яблука, хоча б малі й зелені? Зриваю сливу і бачу, що вона переспіла, ще й на ній вже є цяточка, отже, всередині сидить хробачок. І на всьому цьому тлі повертаюсь спогадами до цієї ж сливи, яку пам'ятав раніше, як тільки поспіли (так, наче це забутий сон).

141124

Спілкуюсь з туркменом про якісь організаційні та побутові речі. Згодом з колегою з України. (Останні дні в реалі доволі багато. Згаданий туркмен нещодавно поїхав у відрядження до Франції). Заторкує українець тему з життя туркмена і його організацію. Якимось моментом щось коментую, але розмова більше виглядає на монолог колеги. В якийсь момент з'являється і сам туркмен. Раптом починає мені висловлювати якусь претензію.

Заходжу в невелике дерев'яне приміщення, в якому ллється гарячий душ. Стоять біля нього голяка батько і два його сини і спілкуються. Тепла пара від душу огортає й мене. Стаю біля них. Старший син щось говорить і говорить, й так, наче україномовний але польською, але часто слова закінчує на "ść": "Jezus będzie przyjść" і щоразу в неправильній формі. Це мене дещо смішить. Я зауважую йому на його помилках і кажу як правильно.

Просинаюсь і чую, як крізь сон якимись уривками говорить дружина, але слова невиразні та незрозумілі.

151124

Сон 061024 "Без сумніву"

Потрапляю з типово польської центральної вулички незнайомого мені міста в будинок. У думках працює якась асоціація з потягом і звірятами. (Увесь процес виглядає наче кінофільм польською мовою. Схоже, під враженням переглянутого перед сном серіалу "Osiecka"). До потяга закидають мало не мультиплікаційних звірів. Запам'ятався кіт квадратної форми, довгий крокодил. Потрапивши всередину, вони набувають природнього вигляду. На цьому тлі співається пісня польською мовою. Голос дівчини, як у згаданому кінофільмі. Текст пісні сюжетний. Заразом я розумію, що перебуваю в якійсь квартирі, адже навколо мене відбувається зовсім інша історія. Хтось поряд мене, коментуючи якби мої асоціації, подібні до кіно, хоча відсутня конкретика, що я все ж таки дивлюсь фільм хоча б по телевізору, коментує: "Ciężko stwierdzać, że on tego chciał".

Під ранок, маючи недільний час, вирішив спостерегти, як з'являються сни. Перше зауважив, що закривши очі, на чорному тлі з'являються світлі плями, одна за другою, подібно до нічного місячного неба, але з густими хмарами, що не дають світлу пробитися назовні та розширити сяйвом простір. Але це ще не сон, це процеси, більше схожі на фізіологію очей. Схоже, також мають свій допоміжний вплив на сни. Тепер переходжу на рівень появи короткотривалих образів, без сюжету, якби апробація: подобається - не подобається, аби продовжити далі. Перший образ постає у формі залізної маски з довгим вузьким залізним клювом, загнутим донизу. Так, наче цю маску вдягнула людина. На цьому загрозливому образі виникає асоціація, що ним можна прокльовувати тіла, тому уявив ніс цієї маски у крові. Це мені не сподобалось і на заміну цьому образу виникає друга маска, вже не залізна - якби смішна, але й печальна водночас: великий чорний рот максимально опущений донизу, а на голові перука клоуна. Враження амбівалентні. Явно, що цей образ мені також не подобається, хоч і виник у моїй свідомості. Тепер чую пісню, подібну до тих, що звучали в кінофільмі "Osiecka". Вважаю, що це і є початок появи сну, адже виникає повтор-прив'язка до того сюжету, який вже снився під ранок. На цьому тлі чую чийсь коментар так само, наче з фільму, чоловічим голосом, польською: 'Bez wątpienia" (без сумніву).

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 051024 "Стрімкі події"

З однієї будови переїжджаємо на другу, але маємо також ж перерву між ними. Приїжджаю до офісу своєю машиною, але ставлю її в дворах, адже фірма знаходиться в парковій зоні. (Цілком відмінно від реальности, тим більш виглядає не на Польщу, а за переконанням - до Франції). Поки чекали на роз'яснення, я вже сів до буса. Раптом події прискорюються, і от, ми вже їдемо, але водій нам потрапив якийсь дивний: їде швидко, на поворотах практично не пригальмовує. Дивлюсь уперед, чи знаю його особисто? - так це ж грузин, який схожий на менеджера з офісу! (Уві сні трохи відмінний від реальности). Міркую: оце від грузинів стиль їзди!.. Так як я сиджу позаду, мене заносить сильніше, а в голові від того, ще більші на віражах "вертольоти". (Знайоме відчуття, коли їхали по Румунії). Якоїсь миті, на одному з поворотів він повертає так, що хвостовою частиною влітаємо в якусь квартиру, мене ж з машини викидає, але залишаючись сидіти на місці, що опиняюсь біля молодої дівчини, що сидить за комп'ютером, біля неї хлопець (схоже студенти) і прямо трапляю в її вуста. Я ж встигаю пожартувати: "Witamy z Polski", але так як все це в русі, то їдемо далі. Встигаю помітити, як вона усміхається: невже француженка зрозуміла польську? Трохи далі і машина зупиняється. Водієві треба подивитися на ушкодження під час руху. Відкриває задні дверцята буса і лише тепер задаюся питанням: де мої речі та інструмент? Від колег бачу, а свого ні! І наступне, що розумію: в моєму авто! Міркую: не треба було сидіти в бусі, коли ще ніхто не їхав, а бути більш заангажованим у збори перед поїздкою. Але з іншого боку: події настільки швидко розвивалися, що навіть не встиг про це подумати. Для себе зауважую, що ніхто з колег навіть не взяв на будову шельки: невже впевнені, що не буде праці на висоті? Знаю одне: від'їхали чимало, але не так далеко, щоб повернутися і забрати з моєї машини речі та інструмент, ще й аргумент - брак шельок.

Уві сні виникають знайомі з реалу дії, але з випадковим і доволі стихійним (неконтрольованим, як для реалу з раціо) змістом та образами, якими керують бажання і відчуття підвладні не так собі, як незрозумілій силі з функціями льосу ("тут я вирішую долі!"), які буває "заносить", як на віражах, у ще не бачені сюжети. Так би мовити сон дозволяє протреновувати (про це писав раніше) можливості, але не обов'язково надає установку до дії. Свідомий вибір ми приймаємо лише в стані бодрости і раціо.

Після того, як уві сні закінчується сюжет, логічний для сновидця, але не закінчується сон, виникає пауза - перезавантаження, подібне до процесу засинання, коли мозок включається в сон пошуком нових прийнятних образів, аби розвинути та зліпити образи наповну. Так може тривати з різною частотою протягом всього сну. Передумовою такої зміни можуть бути мікросигнали з реалу в сон (шум, відчуття тіла, будь-яка незручність). Після такого переходу стає важко пригадати попередній сюжет, який снився, але уві сні є такий механізм, як повторення головного "посилу": "найголовніше питання на порядку денному". За ним можна дещо "розшифрувати", щось на зразок переконань: "я це вже десь бачив", "знайоме відчуття", "таке враження, що це вже мені снилося" тощо. Такі "посили" рівнозначно подібні до того, що впізнаємо уві сні з реалу. Отже, як колись писав, у сні ми проживаємо рівнозначне життя, як у реалі, але зі своєю свідомістю та відмінне за сюжетами та зв'язками подій, але з тими ж вадами забувати, як в реалі, якщо сюжет нас не заторкне сильним враженням.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 080424 "У невластивий спосіб"

Їду польською дорогою і помічаю перед собою машину, яка причепом везе коня у дивному положенні. Щось на зразок: "у позі лотоса". Їх помічає поліція і впроваджує на знайому мені зупинку. (Переконання знайомости лише уві сні). Я ж вирішую так само зупинитися на тому пункті контролю. Тієї ж миті відзначаю, що та поліція зупинила ще одного правопорушника, який перевозив корову у "невластивий спосіб': права задня нога була піднята на 90° і прив'язана до хвоста. У якийсь момент хвіст корови почав бути схожим на хвіст коня: таким довгим, щоб зв'язати ногу. Виник спір: чи може поліція оштрафувати порушників, коли в правилах дорожнього руху не вказано, у який "властивий спосіб" (юридичний шаблон з польської мови) мають перевозитися тварини. (До слова: усюди в розмовах спілкуюсь польською). Я ж пригадую, що тут через дорогу є приватна клініка і я у ній недавно був. Можливо там є ветеринари. Запропонував туди піти і дізнатися, аби спеціаліст дав оцінку: чи можна так перевозити тварин? Поліція дає згоду. Приходжу до них і формулюю своє питання, яке звучить вже дивно, адже клініка обслуговує людей. Раптом виявляється, як я й подумав (саме так і буває уві сні), що серед них є спеціаліст із дипломом ветеринара. Спеціалістом виявилась дівчина. Попросила описати проблему, адже оглянути може, але не лікувати, що й треба було тієї миті. Дівчина просить мене принести відповідне взуття: гумаки. Іду в сарай на їхньому подвір'ї і бачу їх кілька видів. Вирішую взяти три різні на вибір, може й по розміру. Приношу і чую, що я перестарався. Приводжу її до коня і корови, а сам іду у приміщенні де сидить поліція. Бачу, що по суті проблема вже була розв'язана: виконали одне з побажань, яке виявилось моїм: уклали угоду, де кожна сторона буде зобов'язана прийняти юридичну поразку у випадку її доведення. Усе цікаво "на папері", але проблему з перевезенням тварин у "невластивий спосіб'" таким папірцем так і не розв'язано, тим більш, якщо спеціаліст визнає, що кінь і корова таки зазнали відповідної "наруги" і "страждають" під час перевезення. Отож, за справу береться спеціаліст... далі мені вже не цікаво, рахунки постараються виписати сердечно!

Сон 110324 "Артикульований подих"

На городі вирвав до однієї разом із корінням напівзрілу петрушку, з думкою, що треба вже їсти, а батько дивиться і натякає, що могла б ще рости, а для того достатньо було обдерти листя.

Беру участь у зборах вивчення польської мови. Чомусь події відбуваються у подвір'ї батьківської садиби, яка згодом видозмінюється. Читати лекції має М.Ш.(Ф). (колишня колега дружини). Чомусь для цього треба обов'язково роздягнутися до спіднього. Я та ще хтось за лазнею скидаємо одяг і думаємо куди його діти. Іду в якесь приміщення малознайомої споруди і вже з впевненістю знаю куди кластиму. На місці розумію, що двері наприкінці дня можуть бути замкнені і я вже не вдягнусь. Разом із тим міркую: яка користь із такого вивчення, коли ліпше за новачків знаю польську мову і з першого заняття подивую всіх швидким читанням?

Якась проблема з транспортом, яким приїхав. Хтось приїжджає на замін іншою машиною і я пересаджуюсь до неї. Відзначаю, що авто не кращої якості, але на заміну згодиться. До авта сідає хрещена моєї сестри і її син. Під'їжджаю якби недалеко до їхнього дому (відмінне від реалу). Висаджуючи, домовляємось, що завтра їх заберу в той же час у тому ж місці.

За направленням іду в поліклініку на інгаляцію. Приходжу до кабінету, а там нікого нема. Заходжу, та щоб довго не чекати, обираю сам собі інгалятор і вмикаю його. Одразу з неї на мене віє сильна пара. Зменшую потужність, але все одно видається загустою, хоча прийнятною. Приходить медсестра, разом із нею заходить до кабінету ще один пацієнт. Потім ще одна медсестра. Перша каже, дивлячись на мене, приблизно таке: "Які тут славні чоловіки у зрілому віці!" Далі нахиляється до мене і пробує на губах протестувати ту "зрілість", щось додатково коментуючи. Якось для мене це виглядає не сильно нав'язливо, адже "люди в білих халатах" мають викликати довіру, і якось несподівано та невимушено цілує мене в уста, навіть затримавшись на кілька секунд. Як пацієнт і чоловік, трохи залишаюсь під враженням. Від глядацької публіки на такий інцидент лунають задоволені вигуки та аплодисменти.

Сон 050424 "Посередництво"

Потрапляю в колектив китайських студентів, які навчаються в Польщі. На моє здивування - чудово розмовляють польською мовою. Одна китаянка, видно, старша в колективі, просить мене переказати якесь прохання до вчителя, який тільки-но був із ними. Знаю, що вчителів пішло двоє і врешті в мене є питання до обох. Одне з них - не забути переказати, а друге - особисте до іншого вчителя. Коли знаходжу, бачу їх в різних місцях, хоча в одному приміщенні. Намагаюсь не втратити можливість поставити питання до однієї та іншої. Питання до переказу після сну забув, а особисте до другої вчительки: чи коли-небудь працювала в школі, якій я вчився, або: чи має до нього якесь відношення? До кінця сну так нормальної відповіді і не отримав, хоча встиг переказати побажання від студентів.

Сон 210423 "Відданість справі заради майбутнього"

Цікаве усвідомлення місця події. Наче Україна, але в той же час польські мотиви. 

Заходжу в магазин, що має також буфетний відділ. Зауважую для себе, що це родинний бізнес. Десь із четверо жінок стараються вгодити клієнтам якнайкраще у приготуванні страв на замовлення. Серед працівниць є молода особа, яка запам'яталась приємними рисами обличчя. Загальна атмосфера доповнюється наочним відчуттям збідніння у зв'язку з війною та його наслідками. Найбільше, що дивує, так це старання багатьох бути кращими поза що.

Другим фрагментом сну минаю вулицю, якою йшов додому (батьківський дім), на якій помічаю іншу дівчину, яка подобається певними рисами обличчя, як і попередня, але їх не пов'язую між собою. (Схоже на повтор сюжету, як то буває уві сні). Згодом потрапляю, як телемайстер до згаданої родини, і дізнаюсь, що ці дві різні особи живуть на одній вулиці. У тій родині приймають тепло, мало не як майбутнього зятя. Зауважую, аби не забувати: родина польськомовна, отже, стараюсь спілкуватися з ними по-польськи. (Саме тут дивне поєднання: напочатку було присутнє усвідомлення, що я в Україні , а як тільки-но потрапив до їхньої родини, так одразу ж, наче в Польщі). Тепер зауважую, що це не виключно жіноча родина, складає непримітну атмосферу ще й їхній батько. 

Хоча почуваю себе неодруженим хлопцем, міркую, як би теоретично мав повести себе в подальшому зі своїми вподобаннями.

P.S. Як розумію, це сон не так про дівчат, як про відданість, старання, організацію заради перспектив у майбутньому.

Сон 101120 "Яка ж оцінка?"

 Знаю, що маю скласти якийсь екзамен, начебто зі знання польської мови, а викладач замешкав у спальній кімнаті дому б.М. (перший раз такий образ, щоб стороння людина опинилась у рідній хаті). Приходжу до нього на призначений час, а в сусідній великій кімнаті, прохідній до нього, перебувають інші студенти, наче й вони там мешкають. Заходжу до нього, а він ставить питання якось не по темі: "Опиши своїми словами дитячу кімнату?" Отак і починаю змальовувати кімнату свого дитинства і все польською мовою. Отже, спостерігаю, що все в мене виходить славно та легко, навіть сам собі дивуюся. Раптом викладач відволікається, зупиняє мене і каже, що це його влаштовує і прощається. Йду від нього і дивуюсь вдруге: то яка ж оцінка? 0410'

Сон 100720 "Навіщо це мені?"

Приходжу в кав'ярню і в процесі перебування заходить розмова з якоюсь дівчиною, яка була зі своїм молодшим братом. Знайомлюсь із нею ближче і розумію, що вона починає проявляти до мене відкриту симпатію. Я "розставляю всі крапки над і": "...є одруженим і маю двоє дітей!" Чим її розчаровую. У ту ж мить згадую, що в мене на цей час ще одна зустріч із дівчиною, але в іншому місці, і на неї я вже запізнився. Подумки ставлю до себе питання: "Нащо мені ці знайомства?"

Я в Україні. Розраховуюсь на касі якоїсь кав'ярні і, не відрефлексовуючи мову, питаю у дівчини польською, обмовкою ще називаючи гривні злотими. По сказаному ловлю себе на тому, що я вже не в Польщі, і виправляюсь, а касирка сміється і пробує відповісти нею ж, але ламаною. Питаю: видно, ви працювали в Польщі? На що отримую схвальну відповідь.

Підходжу до пункту прийому склотари. Маю при собі порожні пляшки, які хочу здати. А перед самим відкриттям назбирується купа маргінального народу: знедолені, бомжі, алкозалежні. За хвилину перед самим відкриттям створюється тиснява, у якій я почуваю себе незручно і силою покидаю той натовп. Вирішую перевірити по кишенях: аби чогось не вкрали! Дивлюсь, а в мене засталось пів телефона (дивний образ, як для реальности, але уві сні сприймається цілком серйозно), який технологічно має дві частини. Роблю висновок: верхню частину телефона вкрали (слухати), залишилась нижня (говорити): це їм, як і мені, буде ні для чого!

Комусь переказую образ побаченої нещодавно (в реальності) світлини, на якій зображена була статуя голого Дональда Трампа.

Сон 260120 "Клямка фіксації"

Їду в машині з трьома хлопцями. Я сиджу позаду за водієм. На руках, у того, що поряд мене, дитина років двох-трьох. Вона заснула. Аби їй не заважати, її поклали якось поперек в салоні, між першими сидіннями. Біля мене зліва якась коробка, що заважає пристібнути нормально пасок безпеки. Заводжу на цю тему розмову і разом із тим пробую якось пристібнутися. Раптом бачимо, що на дорозі стоять кілька поліцейських, які спиняють машини для перевірки. Зупиняють і нашу. Я ще намацую клямку фіксації паска, але ще не вдається. Притримую лівою рукою, аби зімітувати, що все тримається на місці. Один поліцейський зазирає до водія, а другий відкрив двері до нас із правого боку. Лише тієї миті я тихо "заклацую" безпеку. Але тут вони щось повідомляють і хлопці виходять з машини. Таких, як ми, стоять кілька машин, причина мені ще не ясна. 0700'

Проговорюю про себе якісь польські висловлювання. За тим чую фразу, обіграну з російською мовою: "Вам очень PowięЗло".

Сон 151219 "Ламкі нашарування"

На річці плавають загадкові для мене предмети. Як виявилось, це свого роду помаранчеві поплавки, за якими чоловіки спостерігають, як на віддаленій відстані ловиться риба. Поплавок припнутий з обох боків тросом, принцип роботи якого так і не зрозумів до кінця. Розповідається анекдот, який певною мірою удосконалюється анекдотичністю методу такої риболовлі. Отже, жінки вирішили "підіграти" чоловікам-рибалкам. Замість того, щоб довгий кінець троса десь ловив би їм рибу, вони його одягли на силовий карабін. Чоловіки, зачувши, що риба "на гачку", починають її до себе підтягувати, а у відповідь, жінки цих чоловіків, починають накручувати карабін на себе. Чоловіки не розуміють: перший раз трапляється така сильна риба, яка тягне їх до себе! Якби вони знали, що на другому кінці "зловили" власних жінок, направду: жінки - їх.

Завод, якісь будівельні майданчики. Основну роботу завершили. Тепер стоїмо в очікуванні нового завдання. А воно не надходить. Якийсь керівник запитує в мене англійською. Пробую йому відповісти. З трьох сказаних мною слів пригадується "slow" (повільно). На що чоловік говорить далі та переходить поодинокими словами на польську. Я ж відповідаю нею й додаю, що нам легше буде спілкуватися на ній далі.

Тепер за відсутности нового завдання, вирішив допомогти одному працівникові з обробкою металу. Процес побачив уперше в житті, тому й зацікавило. Майстер тримає металеву конструкцію, віддалено схожу на відбійник, але з двома зверху ручками. Він лише торкається того металу, який лежить на землі. Метал политий якоюсь рідиною і саме в тому місці, де має бути пройдений він наскрізь. Другий інструмент, це якась маленька паличка. Як собі уявив: два описаних інструмента на металі - це анод і катод. Майстер робить сам, намагаючись тримати обома руками. Пропоную йому власну допомогу. Він не відмовляється. Тоді ж беру більший інструмент і завдяки новій позиції спостереження, ліпше оцінюю процес обробки. Метал розлущується, наче листкове тісто, перед з'явою нового шару, який має розсипатися, метал зеленіє. Так доходимо до кінця: ділянка металу провалюється. За металом бачу якусь металеву сітку. Пробую обкришити пальцями, адже ламається доволі легко. Майстер просить цього не робити: залишити так, як є. До цього майстра приходить якась його знайома й розповідає за свою дитину, яка в школі отримала 8 балів за 10-тибальною системою. Розповідає, що чимось незадоволена. Пропоную принести питну воду, адже, яка є, задавнена.

Тепер іду до навого будмайданчика. Я його добре знаю. А тут бачу нових працівників: росіян. Щось намагаються зрозуміти в тій ділянці фундаменту, від якого відкинули трохи щебеню. Коментують, що там може бути? А я ж знаю: бачив будівництво, так би мовити: "з нуля".
P.S. Обличчя одного росіянина нагадало моє вечірнє відвідання маркету, зокрема, як бачив його на касі. Доволі характерна зовнішність. Уві сні згадав цей фрагмент з реальности, з певним внутрішнім висновком: "не відпочивати вони сюди приїхали!"

Приснилось, що увечері на мене найшов дивний спогад за одну дитину, яка була сиротою. І виникло таке стійке бажання її побачити, що постановив собі з наступного дня відвідати садочок, де її бачив. Це був хлопчик, десь років п'яти. Розумів, що час минув і шансів зустріти не залишилось, але хоча б нагадати собі про нього: може, світлина яка на стіні?.. Наступного дня приходжу в той садочок, зустрічаю якусь маму, яка прийшла забирати свою дитину. Питає в мене: ви по кого? Кажу, що мені б поспілкуватися з вихователькою, або нянею. Озираюсь по сторонах і розумію, що шанси побачити цю дитину тануть: стіни без світлин, правда, навіщо? Може, альбоми?.. Виходить вихователька, а це зовсім інша жінка, яку я знаю з тих часів. Як пояснити: імені дитини не знаю, як виглядає, описати словами? - висновок напрошується наперед: повне нерозуміння моїх намірів, що й варто було б очікувати. Насамкінець вийшла з кухні няня, яку впізнав, але тут спрацювала не просто позиція нерозуміння, хоча б її спроби, а байдужість до вирішення подібного питання: яскрава соціальна роль, згідно свого статусу.

Сон 141119 "Свято у стисненому просторі"

Із якоюсь культурною програмою (схоже на весілля, але не переконливо) потрапляю в дім, в якому був доволі давно. При вході в нього все доволі гарно й красиво, квітучий сад, розбитий цікавими стежками по ходу до приватного будинку. В ньому живуть як старі, так і молоді. Я ж тут знаходжусь разом із колегами-чоловіками (образи не конкретизовані). Цей дім мені знайомий не просто так, у ньому живуть якісь віддалені родичі моєї дружини. Я у них вже якось гостював і цього разу сподіваюсь, що вони мене не впізнають. Заходимо в дім, трохи розходимось по кімнатах. Потрапляю, але не одразу, в приміщення, де живе старенька бабуся. Обстановка не викликала захвату: живе одна, з огляду на розкидані речі - неприбрано, тісно, хоча по-сільському: з піччю і різним кухонним начинням, що стоїть навіть на підлозі. Подумалось: от що значить старість, вона у всіх однакова. У неї є подруга, її ж віку. Цю бабуську я знаю, а вона від останньої зустрічі так і не пригадала мене, я й не робив натяків: почати з того, що я їх знаю і з якої причини. Спитав, як вийти на вулицю, бо в тих кімнатах трохи заблукав. Трохи розговорилися. Пригадав, що вона спілкується виключно польською, тому перейшов у розмові на неї. З одного боку вона хотіла мені показати вихід, з іншого я прагнув знайти, де сидять мої колеги, аби потрапити до них. На якомусь етапі мене почала проводити до виходу жіночка середніх років: худорлява, з неприємною, як на мене, кількаденною немитістю волосся. Йдучи з нею, на якомусь етапі вже сам, потрапив у невеликий храм. Там сиділа в одному місці пара, а в іншому якась жіночка. Побувши трохи, став свідком сцени, як та пара спіцефічно з'ясовувала між собою стосунки: вона термосила свого п'яного чоловіка й казала, що треба йти, а він, знесилений від алкоголю, знаходив лише поодинокі слова і пручався на її ініціативи. Жіночка, яка сиділа окремо, на них дражливо реагувала, але залишалась незрушною. Зрештою вони пішли. Пішов укотре шукати своїх і я. Знову та ж жіночка з немитим волоссям мене супроводжує до виходу. Йдемо так, що врешті-решт потрапляю на очікуване свято, на яке сюди й ішли. Заходжу в кімнату: тісно, нема де яблуку впасти. Великий стіл, за столом гості. Одразу бачу своїх колег, із ким приїхав. Вони вже сидять за столом і їдять. Є пару вільних стільців. Мене запрошують сісти. Я сідаю. Починаю спостерігати, як господарями дому організована для нас культурна програма. Всі сидять, дивляться і в той же час їдять. Спочатку мені не захотілося якось те все поєднувати, як то зробили колеги: слухати та їсти, але передумав. Підтягнув до себе відварені фаршировані яйця, але почав їсти оселедець. 0020'

Сон 121119 "Мовний курс"

Вивчення мов на рівні поліглота. Зокрема, поляком робляться певні кроки по освоєнню російської за посередництва англійської. Одягає навушники, проводить час. У декого це виходить складніше.
0030'

Мовне спілкування з представником народів прибалтики, але більш зрозуміло, аніж ніяк. Як і в першому сні: діалог будується на рівні: ти - це той самий я, який прагне зрозуміти у співрозмовникові себе. 0500'

P.S. Склалось враження, що нічний сон більш виглядав, як навколомовний курс. Без яскравих прив'язок до подій, окрім людей, із якими спілкувався / слухав на рівні мов. Схоже, що це пов'язано з інерцією перегляду тематичного каналу на Youtube перед сном.

Сон 261019 "Зашифровані наміри"

Будучи ще на роботі, побачив, як дехто "зашифрував" на собі кабель. Тепер повертаюсь із усіма якоюсь новою дорогою: узгір'я, залізнична траса, ділянки з болотом, різнорідні дерева, стежки. Де важко пройти, там у грязюку накидано якихось дошок, піддонів. Тільки-но зайшли за пагорб, як всі розпорошилися знімати з себе "вантаж" та мінімізовувати його вагу від ізоляції. Я ж іду далі й виходжу кудись на недобудовану дорогу (зроблену частинами) біля багатоквартирних новобудов. Наче впізнаю мікрорайон і приблизно уявляю, як іти далі, аби вийти на головну вулицю.

Приїхав з Польщі. Вдома дружина та її знайома (образ нагадує дівчину, яка переїхала з чоловіком до Німеччини). Тепер сиджу в ліжку. Дивлюсь, а знайома взяла якусь книгу на польській і пробує про себе читати. Я питаю: "Читаєш на польській?" Каже, що "так-собі", і пробує пару рядків зачитати вслух. Жінка каже: "Для початку доволі непогано!" Я ж: "А в мене є польські книжки, які привіз із собою! Дістати?" Бачу схвальні відгуки й очікування чогось нового. Цієї миті заходить до дому син. Ще не роззувся, а вже стоїть у дверях кімнати. Дружина каже: "Заходь, приїхав тато! Є дещо цікаве! Чи не хотів би обійнятися?" Не уточнюючи з ким. Що й прочитується тризначно: мама? тато? тьотя?.. Знайома ловить мить і піднімає руки, зі словами: "Зі мною?.." Всі сміються! Звісно ж: із татом! 0250'