Сни 11-121124 "Інше значення огидного"

Спілкуюсь із якимсь інтелігентним чоловіком, якому років близько шістдесяти, з акуратно підстриженими вусиками, дещо в образі Котляревського. Десь поміж розмови заходить тема про смерть, на що він віджартовується на зразок: "а я планую ще пожити" або "а я не планую помирати". Минає якийсь умовний час* і цей герой раптом помирає. Його похоронами зайнялись двоє молодих людей: дівчина на ім'я Вікторія і хлопець (ім'я забув). Одягли, спакували, оздобили до труни та віддали мені, аби його завіз... Куди? - Справи ритуальні - це не те, що можна любити і явно не моє. Дійшло до того моменту, що я мав би його взяти і перекласти: окремо одягнене тіло, окремо труна, окремо перенести, врешті-решт положити тіло до труни, як було. На кожному кроці не знаю, як собі почати радити, щось питаю у дружини (яка з'явилась під кінець сну). 

Коли проснувся, зрозумів, що реальне розмірами тіло, коли його перекладав вже в новому місці, навіть труна, насправді набули іграшкових розмірів - з долоню. Уві сні справді цього не усвідомлював. Хоча емоцій, що з цим всім робити? - мав аж нібито на об'єкти реальні. 

* Сновидіння вимірюються не часом, а подіями.

P.S.

Людина, скільки би її не вивчали, є перманентно недосконалою істотою. Наприклад, різні органи тіла сприймають одну й ту ж проблему по-різному. Навіть для цього існує приказка: "Очі бояться, а руки роблять", "Не такий страшний чорт, як його малюють". Навіть уві сні події та й предмети сприймаються інакше, коли починаєш про них судити в стані бадьорости. (Зокрема це прикладово торкається фрагменту сну, коли труна і тіло померлого реальних розмірів набувають іграшкових розмірів).

Сон 111124

Їм якусь страву, в якій зауважую пальці. Якби і не зовсім натуральні, якби приготовлені в холодці. На смак не відчувається кістки, але більш подібні до м'яких хрящів. Можливо, так спеціально заготовлена страва з желатину. Доволі незвична, але на вигляд правдоподібна до реальности. Цікаво, що на вигляд якби без нігтів. З однієї сторони мене бентежить сама ідея поїдання чогось подібного, але на своє здивування цю огиду правдоподібного вигляду переборює те, що мені смакує і я їм це далі.

P.S. Можливо, цей дивний сон навіяний бажанням згуртувати на днях холодець. Але на цьому тлі зринула з моєї пам'яті реальна давня розмова з людиною, що пережила під час ІІ світової війни блокаду Ленінграду. Зокрема оповідь, як у ті голодні часи на базарі продавали холодець і як в них навіть виявляли людські пальці...

Сон 121124

P.S. Зауважую, що останні сни мають дещо в собі незручне та неприємне за своїм змістом. Хтось би просто назвав би це "дурні або страшні сни", але варто їх записати і бачиш в тому свою логіку.

Сон 191020 "Тіло залишиться нетронутим"

 У домі батьків, але в одній з неіснуючих кімнат, помирає дівчина середніх років. Ця людина для мене малознайома, схожа на гостю, місце і час, що звели нас у той день, стали випадковими. Почався день з того, що я завіз до самої дачі свою сестру. Повертаючись додому, заїхав у магазин. На прохання згаданої гости мав купити в магазині якесь печиво, сухарики і ще пару товарів кондитерського виробництва. Вистояв чергу і повернувся додому. Дівчина пригостилась солоденьким, запиваючи чаєм, і раптом повідомляє, що їй стає зле і одразу прилягає на ліжко, а по тому й ні пари з вуст. Тепер маю дилему: що робити в такій ситуації, коли на моє переконання, людина померла? Намагаюся зв'язатися з батьками, щось пояснити, як це трапилось, пробую відтворити деталі подій. Найважливіше: останні хвилини життя! Постає наступне питання: що робити з тілом? У такій ситуації ми опиняємося вперше! У міркуваннях заходимо до того, що, припускаючи один із варіантів подальших дій, ми так нічого і не зробимо до початку наступного дня. В результаті тіло так і залишиться нетронутим. 0330'