Сон 171119 "З'ясування стосунків"

Дивлюсь на морську свинку, яка сидить у клітці, а на вигляд якась замучена, за поведінкою: хвороблива. Міркую: що це могло трапитись? Дивлюсь на порядок, а пелети більшою мірою вживані, лежить велика морквина абстрактного розміру. З іншого погляду, наче в повторі сну, в іншому кутку клітки: імбир (нехарактерна для таких тваринок їжа). Питаю себе: чому так? Вчора син розповідав мені, що в неї все поприбирав, отже, все має бути в кращому стані, ніж нині? Вирішую додати сіна, якого там не було і зателефонувати, аби розпитати в рідних: чому морська свинка поводиться хворобливо? Чи не помічали вони цього раніше? Може старість? Але ж ні! А якщо помре? От і буде наочний приклад для дитячого усвідомлення, що таке смерть...

Видно, під впливом попереднього сну, сниться хворобливою дружина: у поведінці зів'яла, апатична, фригідна. Пробую її "розбудити", проявити до себе інтерес. І це мені вдається! Але раптом, ліжко, на якому лежить, тепер стоїть не ближче вікна, а притуляє якісь прохідні двері, у які стукають і перешкоджають нашому мовчазному діалогу. Я ж відсовую ліжко і пропускаю незнайомих мені чоловіків, які усміхаються і виходять іншими дверима. Міркую собі: треба ж так трапитись, що ми опинилися у прохідній кімнаті?

Колись мав нагоду відвідати один організаційний захід, у якому випадково образив якихось дівчат необережним висловлюванням. Характерно, що це було ненавмисно, а з їхнього боку вийшло так, що це торкалось діяльности всього колективу, в якому вони працювали. Щось відповіли, але на тому й розійшлися. Причиною їхнього невдоволення стали мої короткі зауваження їхньої акторської майстерности. Під кінець того "знайомства" з'явилась давня знайома Т.В., із якою в реальному житті намагався організувати виконання авторської пісні. Її поява органічно лягла на той випадок колективної "образи", адже моя з нею остання зустріч була пов'язана із потлумаченою з її боку, як творче приниження, моїм небажанням виконати ліричну пісню в стилі рок, тим молодим колективом, в якому вона була солісткою. Отже, цей подвійний конфлікт з'являється знову. Тепер я не у вузькому творчому колективі, а на повноцінному масовому заході. На якомусь етапі підходять до мене ті ж дівчата, які не забули нещодавню "образу" і сходу вирішують продовжити з'ясовувати стосунки: довисловлюванням недоказаного. Видно, що час пішов тій групі осіб не на користь, він лише розвив їхню агресію до мене. Я ж став і почав все по порядку вислуховувати, без прагнення когось словесно перебити й прийняти сказане, як урок на майбутнє. Ці галасливі з боку дівчат "стосунки" почали привертати сторонню увагу, від чого навколо нас почало утворюватися велике коло ґав, аби розібратися у причині конфлікту. Звісно ж, слухаючи лише їх, почали недовірливо дивитися на мене. "Вишенькою на тортику" стала поява згаданої знайомої, яка вирішила долити і своєї оливи до вогню жаги: "провчити негідника". Цікаво, що її образа виношувалась мало не більше половини її життя, відколи ми розійшлись. Зі сторони: це взагалі неспівмірні речі, але лягли в одній площині часу. Раптом все це припиняється голосною музикою у приміщенні телецентру, в якому ми всі знаходимось. Увага перемикається на великий екран, на якому показують історичні кадри життя цього закладу, зокрема директора компанії, який, як було видно за чорно-білою кінохронікою, сідає в президіум під оплески. Він схожий на велику гору людського тіла з горбом за плечима і, сідаючи, маленькою головою, яка опускається на місце грудей, ще більше увиразнює той горб. (Цікаво, що цей образ мені вже знайомий, можливо, бачив його в одному з попередніх снів, але однозначно, що чимось схожий на героя з мультфільму "Монстри на канікулах"). Цей образ ліг ув основу скульптури, яку відтворили в тому ж президіумі. А так, як цієї людини вже нема серед нас, всі заходи проходять за, умовно, його присутністю. Дивлюсь уважно на скульптуру, а вона мені чомусь нагадує образ-мем Ждунá, схожу на пародію (з реальности), яку нещодавно побачив на сфотошопленому зображені великого каменю, як символ заснування рідного міста. 0430'

Сон 160219 "Мавп'ячі обійми"

Окрім морської свинки вдома у нас ще є мавпочка, сімейства шимпанзе. Спокійна, схожа на дитину. Чищу зернята соняшника і кидаю з них ядра до її рота. Так само їм сам. Про себе міркую: яке ж приємне створіння: хоче, обніметься, виставляючи свої довгі лапи, слухається, розуміє, що кажу. Про себе міркую: як же боляче, коли звикаєш до таких тварин, вони живуть роками, а потім, якогось дня помирають. 0455'
P.S. Мабуть, цей сон пов'язаний із моїми роздумами на тему: чи варто їсти стільки м'яса, скільки існує традицій? Є стереотип, що людина без нього не отримуватиме певних вітамінів, але ж, якщо слідувати еволюції розвитку, і ми маємо певну спорідненість із мавпами, то вони переважно були й залишаються травоїдними, деякі види - всеїдними, такими, як шимпанзе. Отже, виходить так, що в еволюції людини відбувся 'прогрес' до хижацтва? Чи не зовсім так?.. Поїдання м'яса у певних соціальних групах шимпанзе має вплив на підвищення соціального статусу. Сон більше створює вектор для роздумів і вироблення з того власних висновків.

Сон 040219 "Взяти в хороші руки"

Приходжу з кимось надвечір до батьківського дому. Двері замикані. Чую від вхідних дверей звук води: хтось купається. Стукаю. Визирає сестра і відчиняє двері. Ще чистить зуби. Жестами показує на ведмедика, що вибіг із дому. Він вже так робив раніше, тому просить зважати, аби я пильнував. Заходжу в дім, сідаю на підлогу й розумію, що окрім морської свинки, завели в хаті кота, собаку й того ведмедика. Останнього просто попросили "взяти в хороші руки", тому він тут. Сиджу і просто гладжу кожного по шерсті, відчуваючи, яка вона у них різна і по-своєму приємна на дотик. Міркую далі: колись намагались зважитись на морську свинку, а зараз, за різних обставин, он скільки тварин! 0433'

Сон 290119 "Прощання зі старим і очікування нового" + тлумачення

Якесь село. Тут всі дівчата на виданні! Мені кажуть, що є дівчина, яка подобається всім. Звати її Клара Господаркіна. Я зайнятий шліфуванням білої пофарбованої поверхні. 0342'

Вогнище за лазнею. Батько палить старі речі баби Марії, поки її немає вдома, зокрема чоботи і повстянки. (Б.М. померла давно, але уві сні вона є живою). Питаю: навіщо? Аргументує, що давно такі уживані речі пора спалити.
Тепер вогнище біля книниці - воно інше. Ждемо гостей, щось говоримо на цю тему. Про себе думаю: це ж погано, що воно горить на тому місці, де росте морква і буряк?
Недалеко від тієї ж криниці, на якомусь столі граюсь із морскою свинкою, майже на рівні моїх рук і голови, тут підбігає друга - його подружка. Вся біленька, без плямок, така ж мила, трохи менша за розміром. Підіграю пухнастим писочкам: вони принюхуються до мого обличчя, я витягую до них вуста в поцілунку.
Дружина пригощає мене в ліжку чаєм, син весело крутиться на всі боки. Обоговорюємо питання святкового столу. 0500'
P.S. Цікаво, що в цьому сні короткі фрагменти йшли послідовно один за одним. Певною мірою невзаємозалежні, окрім випадку з вогнищами. Два рази я внутрішньо запротестував: щодо бабиного взуття та городини. Два фрагменти є ідилічними: гра з морськими свинками та родина. Тема очікування гостей та обговорення святкового столу - "зліплюють" сон докупи. Також різнить місце: у перших трьох випадках - батьківська садиба, в останньому - я в себе вдома. Якщо провести паралель з бабиними чоботами і очікуванням та підготовкою до гостей, можна сподіватися, що це не що інше, як прощання зі старим і очікування нового.
Фрагмент зі спалюванням речей докидуваних у вогнище, нагадав фінальну сцену з фільму "Обитель проклятих", який переглянув за день до цього.