Сон 270823 "На порозі"

На мить закунявши, пригадався фрагмент сну:
Мені подають стільчик, який розкладається в залежності від статусности гостя: якщо високоповажна особа для того місця - розкладається стільчик із високою спинкою, а ні - звично. Мені розклали той стільчик звично.
26.08.23

Фрагменти:
1. Заводський цех, поділений на три частини. (Певна філософія у числі "три").
2. Після якоїсь глобальної катастрофи, я вдруге повертаюсь на велику лісову ділянку, яку попереднього року проріджував від заростей лише половину. Цього разу маю зробити другу. В тому ж місці натрапляю на будиночок, на порозі якого стоять два саджанці дерев. (Питання: чому вони стоять і хто їх поставив? - якось уві сні не виникло). Дивлюсь на них і міркую, що варто було десь тут посадити. Який сенс забирати з собою? Разом із тим: який сенс садити їх біля дому, в якому вже ніхто не живе?
3. Тепер я знову опиняюсь у цьому ж місці, підходжу до цього ж порогу, а тим сидить сімейна пара похилого віку: старий і стара. Міркую: як же так, що після великої катастрофи їх ніхто звідси не виселив? Ось так удвох посеред лісу залишились доживати свого віку? Міркую їх забрати зі собою, але розумію, що фізично для мене одного це буде важко, але це треба зробити!
27.08.23

Сон 060520 "Обмежувальний знак: Могильне місце"

Важкі і складні стосунки з матір'ю, які закінчуються тим, що приїжджає до дому батько в дупль п'яний. (У реальному житті, при моїй давній пам'яті, таке траплялось одиничні рази). Зійшов з таксі, стоїть на одному місці і спілкується сам з собою. Коли ми до нього підходимо, він фокусується і більш конкретно адресує свої монологи. Картинка міняється і я опиняюсь на початку сну, після думки: а з чого все почалось? Тепер знаходжусь у знайомому мені парку, яким ходив у дитинстві до школи. В ньому є ділянки землі, покриті водою, що перетворюють дорогу на болотяні галявини. Є й інші проходи: між дерев, там вище і сухіше. Проходять біля таких пагорбів підлітки з мамами й проводять візуальну інспекцію. Ось на дереві висить якийсь обмежувальний знак, прикріплений до похиленої галузки. Діти стоять біля нього в тому проході дороги і активно його обговорюють. Я ж їх минаю. Хотів би щось сказати, але мовчу й іду далі. 0240'

У сусіда померла жінка. (Сам факт із реалу вихоплений десь із років 25 тому. Сусід - це старий фронтовик, а його жінка перед смертю вже кілька років була прикута до ліжка із-за хвороби). Вирішили вони (його родина) поховати її на власному городі. (Сон перенасинається разів зо три, поки я його записав. Врешті-решт міняється локація). Чомусь головну роль ув організації похорон відіграє мій батько. В результаті виходить так, що він, а не сусід, ховає її на порозі дому, в якій живе (в реалі - жила) баба Марія (його мама, моя бабуся). Я ж дивлюсь на все це відсторонено, хоча сама ідея мені не подобається. Поки він робив могилу, на якомусь етапі вирішив її переробити, а згодом, коли вже все завершив, висловив сумнів і запраг нових кардинальних змін. Дивлюсь на все це, а бетон уже залитий, асфальт укатаний (неакуратно, зі слідами від катка), могильна плита встановлена. Так, не зручно: аби зайти в хату, треба наступити на могилу. Але ж дивно все це! Мені ж тут не ходити? 0645'
P.S. Видно, образ "могильного місця" "перефразовано" вихоплений з кінофільму "14:11", переглянутого напередодні.

Сон 100419 "Інший дім"

Донька приїхала в Польщу, аби тут замешкати разом зі мною. Заходимо в дім. Перед цим тривалий час стоїмо перед порогом, згодом у світлиці. Хтось клеїть на кабель липку стрічку. Підказую, що керівникові не сподобається її задовгий край. Рекомендую виправити.