Сни 3108-020925 "Розрив шаблонів"

У якомусь приміщенні потрапляю в оточення двох циганок. Акуратно вдягнені, не з прошарку бідних або таких, які прагнуть поворожити. Сидять у хустках так, що чомусь вирішую, що є набожні. Питаю в них, чи є християнами католиками, а дізнаюсь, що є мусульманами і це мене сильно дивує. Якийсь розрив шаблонів: роми та ще й мусульмани? Може, іншої народности, хоча на обличчі однозначні риси?

31.08.25

Початок навчального року і син має їхати до технікуму. Знаю, що ми переїхали і вже мешкаємо на новому місці, отже має доїжджати новим маршрутом. (Уві сні відсутнє розуміння, що кінець минулого навчального року вже так їздив). Починаю прокладати уявний маршрут. (Уві сні нове місце - це батьківський дім, що в Україні, а не свій у Польщі). Кажу йому: отже, доїжджаєш до вокзалу (уявляю це так, як в Україні), а від вокзалу (тепер уявляю автобусне сполучення, як у Польщі) вже їдеш до технікуму.

01.09.25

Монументальний старовинний замок. Повтор, так що вже тут знаходжусь вдруге, але вже з екскурсоводом. (Можливо, як забутий сон). З провідником деякі речі стають більш зрозумілі. (За відчуттями замок нагадує той, що бачив у Франції - літня резиденція англійського короля Левине Серце). При вході, на виступі муру, як частини стіни, за головною брамою знаходяться дві (так зауважив) невеликі скульптури зроблених із бронзи: слон і якби стилізований олтар у мініатюрі та третя скульптура (біла) вже на землі з мішаних в одне ціле людських фігур (у реальний зріст), які спочатку нічого до мене не "промовили" за значенням. Наче з поверненням (можливо, як повтор сну) із території замку екскурсовод, який до нас долучився (з ким я був - не пригадую), розповів, що "то не скульптура, а реальні, колись живі, змуміфіковані тіла, які тисячі років лежали в землі. Додав, що дослідники довели, що були в умовах, де їх навіть поїдали медузи, але форма їх зліплих тіл настільки чудово зберелась, що вирішили поставити, як повноцінну скульптуру. Біля слона на "олтарі" лежить, десь з ідентифікованих тіл, окаменіле "jądro" (так і прозвучало польською) майбутнього нащадка, що став королем. Ведуться розмови, що нинішній нащадок хоче забрати його до Ґданська.

-//-

Хтось в розмові зі мною говорить пару оригінальних слів по-шльонську, які так і не запам'ятав, аби зрозуміти їх значення.

02.09.25

Сон 030524 "Долаючи перешкоди"

Знаходжусь із групою туристів десь на природі. Отаборилися. Дізнаюсь, що хтось з цієї групи покинув місце нашої дислокації і пішов уперед, не попередивши нікого. Я б'ю на сполох, але всі реагують якось відсторонено. Вирішую сам піти тим же маршрутом вперед, шукаючи їх слід. Розумію, що їхнє рішення узагалі непродумане, як і моє: кудись іти, починаючи з другої половини дня, коли за часом можна і не повернутися в табір. Внутрішньо треба бути готовим до того, що ночувати доведеться десь на відкритій місцині. Подумки уявляю, як було добре: знайти сіно і в нього загорнутися! - але розумію, що в дикій природі таке не передбачено: сіно має хтось наносити. На початку дороги зауважую посеред непримітних хащів кам'яну споруду - склеп, у якому похована якась шанована людина. Тубільці розповідають, що це їхній символ поклоніння, таких більше не збереглося. Вони до нього часто не ходять, тому стежки сильно не протоптані - це для того, аби зберегти місце від чужинців. На моє питання про муміфукування, вони стверджують, що подібний метод збереження тіла давно втрачено. Я ж пригадую, що тут вже якось був і про те, що вони говорять, вже знаю. Можна постаратися і пригадати багато інших подробиць. Знаю, що далі на моєму шляху буде ще один такий склеп, але тіло померлого там не збереглося в такому стані, як тут, аби виглядати майже, як живе. Моя стежка пошуку "пропавших" проходить вздовж водного потоку: весь мій маршрут - це маршрут цієї річки. Йду довго, нікого не знаходжу, але в той же час річка закінчується водоспадами і я опиняюсь перед вибором і пошуком: яким водоспадом легше зійти вниз, аби йти далі. Цієї миті я вже не сам, а з якимсь напарником, з яким раджусь у пошуку і виборі кращого рішення. (Можливо, це та людина, яку я шукав, але на цьому етапі сну - це вже не важливо). Вирішили спускатися не першим водоспадом, а пройтись трохи далі по каміннях поміж живих потоків річки і вийти до іншого, який виявився кращим: менш бурхливим, менш високим і тим самим більш безпечним. Вже настала ніч і ми приходимо, прямо недалеко за цими водоспадами, до якогось табору тубільців, а у них якесь масове свято навколо вогнів і центрового поміж них... На цьому просинаюсь.

Сон 230922 "Чому все не так?"

Другий раз намагаюсь пройти маршрут до бані з точки А в точку Б. По дорозі виникають перешкоди, які треба долати правильно. Перший раз, користуючись чужою порадою, пройшов до кінцевої мети вірно. Так і повернувся. Цього разу дійшов до будинку без проблем. Для цього треба було здолати якесь джерельце, яке перетікало через дорогу, пройти по камінчиках, аби не підскознутися. Сам похід виглядає так, наче з екранізації казок, в яких усе навмисно гіперболізовано, а предмети наче театрально відтворені у рівній площині. Так би мовити "обведені жирною лінією". Заходжу в будинок, який іменується лазня. Маю потрапити на самісіньку гору, але правильним маршрутом наприкінці дороги, аби зайти в необхідний кабінет і вже з нього повернутися назад. Вже на вході в лазню розумію, що щось пішло не так, як попереднього разу. Я мав роздягнутися не десь у першому приміщенні, а далі. Тепер я стою голий і думаю, що на себе вдягнути. Поряд лежить велика купа одягу і всіляких дрібних речей. Перше, що трапилось: окуляри для плавання - не підходить, жіночий спідній одяг, бюстгальтери - не підходять. Маю таке, що прикриє мою голість. Вже чую, як до виходу хтось йде, а це загальне приміщення. Якось прикривають, тримаючи згаданий одяг перед собою. Проходять якісь дівчата, зацікавлено дивляться на мий дивний прикид. Йдуть. Знову шукаю і бачу в тій купі речей труси сина, а за ними свої. От, перший порятунок! Але в цій історії, за цим пошуком, я спізнився у кабінет, де мала відбутися зустріч. Дивлюсь на свій план підйому вгору і розумію, що за часом усе рушиться. Питаю себе: чому все не так, як було першого разу? 2330'

Сон 300120 "Перманентність місця, часу та простору"

Приїжджаю на об'єкт, на якому був минулого року. В розмові з кимось хвалюсь, як все гарно вийшло з часом. Вирішую різні робочі питання, аж так, що робота просто захоплює. Тепер знаю, що маю на сьогодні квиток, аби сісти на потяг, який проїздом зупиняється в населеному пункті, в якому в мене зараз робота. Виникають сумніви в самому факті існування такого потягу, який може тут проїжджати. Фірма купила квиток, але його наявність не підтвердила, все означене лише в форматі усного повідомлення. Тепер хтось каже, що я можу запізнитися. Питають, чи я встигну? - адже "поїзд їде з Житомира 10 хвилин". Міркую собі: як десять?.. Може: не з Житомира, а житомирський?.. Завершую роботу й подумки вимірюю час, який затрачу на доїзд. Ще немає попереднього переконання, що я, з погляду на короткий відрізок часу в майбутнє, вже сів і їду в поїзді. 0120'

Незнайоме місто. Сонячний літній день. Маю заправити катрідж до принтера. Їду міським транспортом до однієї зупинки, від неї до другої. Там віддаю його на сервіс. Чомусь проїжджаю дві зупинки назад. Це при тому, що міг би скоротити собі шлях додому. Знаю, що відзараз я вже вільний. Знаю наперед діалог із батьком, який захоче піти на річку покупатися. Вже подумки висловлюю йому згоду, хоча знаю й те, що мати піти не захоче.
P.S. Цікаво, що в уяві батько і матір були для мене взагалі незнайомими людьми. 0456'

Сон 141019 "Організація польоту"

Цікава числова комбінація з машинами. Для своєї роботи купую їх три штуки. Міркую, як дві з них ставитиму в гаражах, а на одній їздитиму. Одна з машин червоного кольору. Для повсякдення беру найстаршу, адже її буде певною мірою не шкода.
Проходжу з дружиною мікрорайон, в якому є свіжобудови багатоповерхівок. Дорогу переїжджає велика, неймовірно довга вантажна машина. Навіть задивився, як вона їде спеціальною дорогою без поворотів. Ось велика ділянка, яку звільнили від багаторічних тополь. На чималенькій площі стоять рядами широкі пеньки. Кажу дружині: "Печальне видовище, але з огляду на новобудову, яка стоїть вглибині цієї окресленої стежками території, видно, як посаджені нові дерева".
Йду на прийом до приватних спеціалістів зі здоров'я. Тримаю в руці морську свинку. Раптом помічаю, що вона замазала мені долоню й одразу починає виїдати накоєне. Не міг зайти в заклад, поки не з'їсть. Цікаво, що проявила себе, як свідома тваринка. Тепер все добре. Заходжу на прийом. Кажу, що був записаний. Мене питають: "Чи буде дружина?" Адже у нас обох співпадає час на відвідини. Кажу, що затримується. Тепер треба уяснити: чи записувалась вона до стоматолога чи косметолога? 0205'

Політ на повітряній кулі. Якась дівчина за кермом, яке знаходиться зверху над кошиком, у якому я з якимось чоловіком. Залітаємо в незнайоме торгове приміщення. Зачепившись шнурками, випадаємо. Рекомендуємо не обирати більше такий маршрут. Кажу: "Добре було б обсудити!" Пропоную: "Щоб далеко не літати, можна оглянути недоступні скелясті краєвиди над річкою Тетерів". Дівчина-водій пристає на пропозицію і разом із тим пропонує полетіти в якусь місцину на київщині, схожу за назвою "Буча". Питає: "Чи вийде в нас такий маршрут?" Погоджуємось на такі пропозиції. 0330'

Сон 140519 "Дорожньо-маршрутні перепетії"

Їду з дому до роботи. По дорозі зупиняюсь і виходжу в Варшаві. Спочатку вдивляюсь у написи на автобусах, які вказують маршрут. Переважно трапляються назви українських міст кирилицею. Щось знаходжу, що відповідає моєму пошуку. Так, як бус уже відправляється, хутчіш до нього заскочив. Тільки-но від'їхав, зрозумів, що в нього маршрут інший, ніж мені треба. Треба зійти, поки водій нагадує тим, хто не розрахувався при вході. Очікую момент, коли він стане на першій зупинці ще в межах міста. Той же водій коментує фізіологічну поведінку одного чоловіка, який стояв біля нього. За кількома поворотами нарешті зійшов. Водій змушений був зупинитися: хтось просто захотів проїхатись безоплатно. Я ще навіть не встиг розрахуватися. Поки зрозумів, від задніх рядів ще не встиг ані донести думку, що мені треба зійти, ані сказати щось про розрахунок. Треба рушати далі, але вже засумнівався: чи в тому населенному пункті вийшов, що так одразу помилився? Повертаюсь вулицями і дворами до автовокзалу. За рекламними вивісками переконався, що дійсно знаходжусь у Варшаві. Потрапляю в гості до давнього знайомого Б.Г., який, зі своїм другом Д.Л. (київським колегою по перу), спочатку мило спілкуються, а потім починають гру в бійку, де Б.Г. сидить, а колега маше зі сторін руками. Коментую те, що бачу, щось на зразок: хіба так виражається дружба? Бійка раптово обривається і Д.Л. дістає 2 л пляшку пива і ставить на стіл. Я ж висловлюю, що до останнього так і не дізнався наступного рейсу в місто М., до якого мені ще треба доїхати. 0435'

Сон 110119 "Перешкоди долаються легко"

Щось стається, що хлопці, з ким я знаходжусь, не можуть сісти за кермо машини. Отож, сідаю я і їду.

Якийсь чоловік має цілий маршрут, що пролягає всією Україною. Машиною об'їжджає різні точки, заходить у будинки, спілкується з господарями. Я залишився в машині (нова, стильна, червоного кольору) і випадково, відкриваючи двері (справа від водія), поламав замок: дверна ручка перестала відчиняти. Очікую водія, який приходить і все лагодить. Я подумки міркую: "Нелегко їздити, агітуючи за Порошенка!"
Водій у своїй машині (тепер схожа на фуру), яка летить дорогою, миється під душем.

Слово "Алгебра" розмашистим прописом у жовтій рамочці.

P.S. Залишилось найголовніше: згадати, що робили хлопці, коли я сідав на місце водія та чоловік "агітуючи за Порошенка".

Сон 160718 "Собака з трьома аналогічними головами"

Біжить собака, з боку тіла якої стирчать три аналогічні голови. Дивлюсь уважніже: то не просто біжить собака - це продовження в тих трьох біжать нею.

Роботизований чоловік проходить кімнатами. На якомусь етапі зупиняється. Я підходжу і направляю на подальший маршрут.

Сон 270418

Польський потяг - гібрид з метро, коли вагони в'їжджають у тунель із зупинкою у вигляді зали очікування. Мені і ще двом хлопцям треба проїхати пару зупинок. Кожна зупинка має ім'я певного героя і доволі стилізована під професійну тематику кожного. Перша зупинка, на якій ми сіли: імені Олега (прізвище не запам'ятав) - героя Другої світової війни. При зупинці організовано куточок пам'яті про його звитяги: ордени, медалі, світлини з життя, документи. Минали інші зупинки в подібному форматі та стилі. На деяких зупинках навіть не спинялись. Виникло питання: чому? Як спробували здогадатися, маршрут цього потяга пролягає вздовж промислової зони, де кожна зупинка - це певний промоб'єкт, і ті "мертві" зупинки - то "мертві" заводи... Наче на п'ятій-шостій зупинці ми мали вийти. У мене виникло вагання чи виходити? А хтось, хто був зі мною, почав казати, що пора йти - це наша зупинка, треба виходити - пориваючись вийти... Але так ніхто і не вийшов.

Світлина: м. Прашка (Praszka), Польща