Сон 161024 "Укус оси"

Бачу якусь велику осу і збиваю її рукою. Вона вдаряться об підлогу так, що навіть чую удар. Від чого вона відскакує і на диво відлітає, зависає в паузі над вхідними дверима і дивиться на мене. В цей момент бачу в її очах ворожий погляд і розумію, ще це не просто оса, а якась удосконалена копія (можливо, тут домішується асоціація з однієї кіноісторії з серії фільмів "Чорного дзеркала" щодо роботизованих бджіл). Прямим влучанням летить до мене й кусає у великий палець лівої руки. Я її збиваю, але помічаю в пальці жало. Обережно виймаю чорний хвістик правою рукою і бачу: наскільки жало є незвично довгим, десь з півтора-два сантиметра. За жалом із пальця починаю виймати незвично довгу й широку бурульку зі власної крови, десь із двадцять сантиметрів довжиною (фантастично більшу, аніж палець, таку логіку подій констатую лише після пробудження). (Форма бурульки така, якою ми бачимо взимку). З'являється переконання, що ця кров загусла із-за отрути, яку вона випустила, і як добре, що я без зволікання це вийняв із себе.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 221122 "Містика, що "виносить" мозок"

Беру участь у будівництві великого глибокого фундаменту під промисловий об'єкт. Керують процесом якісь іноземці, чути англійську та німецьку мови. Залито дуже багато бетону. Мене ж дивує сам мегапроєкт, який врешті-решт буде "похований" в землю, адже згодом мало хто знатиме, як все складно робилося від початку. Для мене це щось нове, можливо, не все достеменно знаю, але сам факт моєї участі в тому "виносить" мій мозок. 1900'

Розповідаю дружині, що я втрачатиму кров. Виходитиму з дому і десь там від втрати крови знепритомнію... Тепер йду на вулицю, а виявляється виходжу від батьківського дому, переходжу шосе на другу сторону, поволі відчуваю, як мені стає гірше: сповільнюється робота серця і я ось-ось можу впасти... Дружина вже має вийти за мною слідом, аби в скорому часі побачити моє знепритомлене тіло. Для цього я озираюсь, а її не видно... Йду далі, почуваю себе гірше, але все ще йду і йду... Її не бачу, а сам чомусь не падаю, хоча не покидає боліти серце, відчуття запаморочення не зникає. Саму кров, яка могла б витікати, приміром із руки, я не бачу, хоча усвідомлення її втрати з власного тіла присутнє. 0230'

Як би я не рухався в просторі, але не відчуваю жодних обмежень у пересуванні. Це нарапт зрозумів, коли побачив групу циган, які потрапили у намальований на асфальті квадрат, із якого вони чомусь так і не змогли вийти. Якось подумалось про іронію в містичності самої ситуації, щодо народу, який багато хто уособлює з магією. 0400'

P.S. Цілу ніч специфічно боліла голова. На ранок симптоми зникли.

Сон 080321 "Небезпека воєнних дій"

Я на батьківському дворі. Маю стосунок до розведення нутрій. (Асоціація з підлітковим віком). Знаю, що до нас мають прийти дві жіночки (клієнтки) і відкупити певну їх частину. Хоч і без конкретної цифри, але ліку тим нутріям до кілька сот. Переймаюсь зовнішнім і внутрішнім виглядом кліток, де вони ростуть. Настає глупа ніч. Замикаю сарай і за десять кроків підходжу до дому (батьківська половина будинку), аби повісити ключі. Від дороги чую нехарактерні для нашої вулиці звуки. Мене це насторожує. Неспішно вішаю ключ, помічаю, як біля двору зупиняється машина, освічуючи фарами темряву. Відчуваю певну ворожість. Чомусь знаю про початок військових дій. У дворі з'являється чоловік у формі та при зброї. Я ж ховаюсь від нього у рів, він по другий бік двору в інший (суттєва видозміна двору у співвідношенні до реального). Він - зі сторони дому, я - сараю. Починає в мене стріляти, я ж недовго думаючи - у відповідь. (Звідки у мене опинився автомат - неясно, як і рови, яких ніколи досі не було). Бачу, як ворожо летять у мою сторону кулі, так само бачу свої у відповідь. Трапляю в голову противникові, але не спиняюсь: хочу потрапити безпосередньо в дуло його автомата, що і роблю. Автомат вибухає, а його розносить на кавалки по стінах дому і асфальту. Дивлюсь уважніше, а плями крови та шматки м'яса мають не так червоний, як бузковий відтінок. Мене не так ця ситуація, як можлива подальша небезпека, розхвильовує настільки, що відчуваю калатання власного серця. Від того просинаюсь. 0330'

Сон 180420 "Стрибнути з парашутом і я полечу!"

"Дорога додому завжди швидша!" - міркую я по дорозі з Польщі в Україну. Звертаю увагу на дорожні знаки, як їхня певна відмінність за кольорами розрізняє наші країни. Зі мною в салоні пару пасажирів. На якомусь етапі спиняюсь на лоні природи, аби трохи відпочити. Місце має: розгалуження дороги, доволі вільного простору для пристанку, якесь озеро, лісок. Звертаю увагу, що в декількох місцях залишені ящики з недопроданими фруктами, якісь інші харчі, про що можу судити за більшою частиною порожніми лотками. Наприклад, лежать у ячейках порожнього картонного лотка три яблука, по-заводському запаковані в целофан. В якомусь іншому ящику знаходжу пакет молока. Згадую за якусь людину, якому добре було б його запарити. Пробую знайти дату виготовлення і не можу. Тепер я опиняюсь у якомусь гуртожитку, в якому надрізаю той пакет і виливаю вміст у каструлю, грію. Мала за зростом дівчина, років 20-ти, яку я вже знаю (приходить до мене вже кілька разів уві сні, але щоразу з пробудженням сюжети з нею забувалися, принаймні, таке переконання) мало не на пряму звертається до мене з такими словами, аби я визнав, що її кохаю. У неї ж почуття до мене - однозначні. Я ж кажу, щось на зразок:
- Це не так! А таку єресь, як любов до мене, нехай викине з голови!
Вона розходиться плачем і характерною для неї мініістерикою.
- Такого мені ще ніхто не казав! - відповідає по емоційній паузі.
Я ж сміюсь, а вона якось пробує обійняти. У тому пориві з мого носа виривається суха кузулька із незначним вкрапленням живої крові і трапляє на її тіло. У неї певного роду міняється реакція і вона аж радіє тому.
- Що за збочення? - міркую я.
0044'

Я з сином і дружиною, та ще деякими людьми йдемо плутаною дорогою між будинками, лісочком, виходимо на якусь ґрунтову дорогу. Тієї миті я вирішую здійнятися в небо, аби показати синові, як високо можу злетіти. Злітаю і бачу, як віддаляюсь від землі. Зачіпаю по ходу деякі електричні дроти, раз, другий, але без травм. На суттєвій висоті відчуваю, як мене заносить вітер. Починаю спускатися, й у підсумку розумію, що мене занесло у невідому частину міста. Пробую розібратися: що за вулиці?
Раптовий дзвінок від матері: "як рука руку миє". Починає розповідати за свою роботу. Називає фірми (звучать назви), одну їй порадили - виявилась недешева, а в іншій працює її сестра. Завдяки якій переоформила клієнтів у її компанії. А як брати всі договори, то сума вийшла на пів мільйона!
- Знаєш, як мені дзвонили з аеропорту, аби довідатися про організацію польоту, із якою інтонацією до мене говорили? "Вітаю найкращих клієнтів нашої компанії!" А в кінці поцікавились метою польоту. А я кажу: "Поїздка на семінар із франкознавчих студій", - розповідає вона.
Аж здивувалась, адже науковці вперше за її життя наймають більшість місць у літаку.
Я з парашутом, розмірами з рюкзак. Знаходжу фури, аби з їхньої висоти зістрибнути і полетіти далі. Питаю в одного водія, другого. Вони не проти, але в одного з них є характерний люк назовні, зроблений у даху. Вилажу, хоча трохи дико, по поручнях та інших конструкціях салону. Кажу: "мені тільки стрибнути з парашутом і я полечу!" Тієї миті я розумію, що опинився в автобусі, який їде в Київ, куди мені потрібно летіти. Вагаюсь: як зробити краще. 0243'

Сон 240319 "Нереалізовані бажання"

Кінець фільму. Герої збираються у відпустку. У знак успіху встановили другу антену. Якщо протягом сюжету я був у ролі спостерігача, то тепер - головного героя, який заліз на дах і біля антени виголошує свою останню репліку. Героїня має летіти на якомусь драконі зі своїми родичами. Звертаю увагу на елементи антени, яка має пару накручених спіралей - металом на метал. 0233'

Романтично пригодницький сюжет з елементами мазохізму та криміналу.
Головний герой намагається сподобатися одній жінці, але все, що їх в'яже, так це професійні стосунки, які час від часу сходяться у вирішенні певних завдань. Його долають сумніви: він відчуває в собі дуальність в усвідомленні своєї статі, дехто б дав назву "бісексуальність", але це визначення дається людям з однозначною реалізованістю, а тут, з одного боку він все життя хотів би бути жінкою, з іншого - в нього прокинулися почуття саме до тієї, яка його ігнорує в сексуальному питанні. До слова: головний герой десь схожий на Фреді Меркюрі, зокрема вусами. Він призначає професійну зустріч десь на заправці, в процесі роботи пробує виразити свої відчуття, які даються доволі складно. У паралель виникають (за кадром) думки в жінки, за якими ми чуємо про її вагання і сумніви в його до неї щирості. Не менш складні внутрішні вагання й у неї. З'являється одразу кадр, за яким важко второпати, що коїться: цей чоловік у туалеті, частково привстає з унітазу, де перше, що бачиш - по ногах стікає кров... Погляд не в фас, а в профіль, тому поява крові неясна. Він знову присідає, й долею секунди помічаєш, що він без чоловічих геніталій. Наступним кадром показують, як жінка, з якою він був на тій заправці, нарешті приймає рішення запропонувати приватну зустріч. Перебуваючи в середині приміщення, не помічає, як зовні на станцію нападають озброєні бітами молодики, аби побити вітрини, вкрасти щось із магазину. Біля якогось смітника спиняється один з тих хлопців, піднімає з асфальту якийсь аркуш паперу, чи шмату тканини (трохи невиразно), й змінившись в образі, розуміє, що тримає річ залиту кров'ю, кидає на землю. (Мініпробудження й продовження сну з іншим сюжетом, але з тими ж головними героями). Жінка і чоловік зустрічаються в такий же вечірній час біля ліхтарного стовпа, десь у парковій зоні. Вони тут сам на сам, їм є, що сказати один одному. За кадром починає звучати вірш по одному рядку, з паузами, аналогічними до прочитання:
"Пора би осінь перейти,
Забравши назовсíм зміїні жалі..."
(Почув лише три рядки, запам'ятались лише два перших). 0530'

Сон 311218 "Оголені відчуття" + тлумачення

Прийшов у готель, в якому проходять заняття "комп'ютерної академії". Я один з відвідувачів курсів. Міркую над тим, що навчання тепер проходить у різних місцях: навіть винаймають вільні приміщення в готелі. Сідаю за комп'ютер, починаю щось робити. У скорому часі всіх нас кличуть до їдальні (ресторану) і зо п'ять осіб ми йдемо за стіл. Починаємо їсти. Хтось натяком зі столу показує мені на моє обличчя. Я дивлюсь на руки і пальці, якими торкався свого носа, і розумію, що з нього пішла кров, на яку не зауважив. Виходжу зі столу і помічаю, що я лише в спідньому одязі. Відчуття легкої прохолоди. Але ж я в громадському місці й так у ньому не ходять!? Йду до умивальника. Вмиваюсь.
P.S. Відчуття голизни і прохолоди виникло за відсутності під час сну другої ковдри. Про "КА" міркував напередодні, зокрема про недовиконані сином завдання перед канікулами. Проблеми з носом пов'язані з сухістю в ньому, яка виникла під ранок, що перешкоджало нормально дихати. Як висновок: сон фізіологічний, який частково відсилає мене до роздумів попереднього дня.

Сон 180718 "Жаліти, як собаку"

Початок сну невиразний. Я в чужій обстановці, видно, по роботі, щось на зразок ремонту телевізора. Помешкання чуже, хоча якось пов'язане з моїми недалекими родичами. Несподівано, присутня там дівчина прагне мені віддячити, і вирішує поцілувати. На вигляд молода, руденька, в рухах жвава, видно, що в пошуку кавалера. Я розумію, що у мене з нею нічого суттєвого бути не може, але інтригує початок загравання...

(Продовження сну у вигляді обірваного логічного зв'язку)
Проходжу по території підприємства і помічаю по ліву сторону, як мужик вдарив іншого по носі. Хтось третій тримає когось, який видно хотів би їх розняти. Жорстока сцена, наче так треба: такий собі самосуд в ім'я справедливості. Звертаю увагу, що за їхньою спиною хлібопекарня. Частково видно технологічний процес. Припускаю, що ці чоловіки є його працівниками. Думаю відійти в сторону і викликати поліцію, а тут вже інша сцена, де повнуватий хлопець-підліток жаліє когось з побитих, біля нього якась жінка. (Що хлопець, що жінка чомусь мені знайомі, але не зрозуміло звідки). Ситуація витлумачила дивне порівняння: як жаліють ображену собаку. 0120'

Сон 040718 "Детективна історія"

... Група молодиків, що були того вечора, побачили на вулиці куди відлучився кривдник. Дістав ніж і пішов за ним: у під'їзд дому, що навпроти. Поки йшов - інші мали бути на шухері. Я перестрів їх і сказав: вам що, немає чого робити? У той же час інша школота пішла в наш під'їзд і вчинила збройний напад. Хтось втік у парк, що над річкою, аби заховати сліди злочину. Я припустив, що за будь-яких обставин мала бути кров, сліди якої, як і інструменти вбивства, будуть приховані. Я повертаюсь до себе додому... Хтось каже: звідки слід від згущеного молока? 0210'
P.S. Сон без початку. Записаний глибокої ночі. Уранці прочитав, як не свій: якби не записав, так і не пригадав би. Перечитавши кілька разів, сплили в пам'яті висновки, які я поробив для себе ще за ночі.
Детективна історія настільки переплетена деталями, що трохи неясно, де між тим всім шукати логічні зв'язки. Головне, що для мене уві сні все мало ясну послідовність. Несподіванкою, є асоціація з кров'ю, виражена в згущеному молоці.

На головах маски, що покривають не лице, а череп. Спеціально продумані, аби захистити голову від зовнішніх впливів. То не є каска або капелюх у буквальному розумінні, така маска повторює форму черепа, зовні, збільшуючи верхню частину голови.

Сон 140518 "Нові бути"

Я з кимось відвідую якусь кафедру з технічних дисциплін політехнічного університету. Це наша екскурсійна подорож. Знайомство проводить одна з працівниць кафедри років за п'ятдесят. Серед різних дисциплін, що є в університеті, також розповідає про відпочинок і творчу діяльність студентства. Показує пару короткометражних фільмів. Нам вони подобаються. Я прошу ще, адже припускаю, що таких відео може бути більше. Вона пропонує записати одне з посилань на ютуб і подивитися підбірку. Я беру й одразу заходжу на канал, який, на мій подив мав довгу і незвичну назву, щось на зразок: "Пам'яті найкращого друга, натхненника і колеги по творчому цеху (ім'я) Поплавського". Це мені нагадало про якогось місцевого бізнесмена Поплавського, який приблизно рік тому втратив за трагічних обставин свого сина. Я заходжу на той канал і вмикаю перше відео. На ньому я дивлюсь шикарну не по аматорськи зроблену творчу роботу: сценарій, сюжет, масовка, правильно підібраний ракурс, спецефекти. Цей фільм був змонтований, як художньо-документальний. Багато цікавих кадрів і поодинокі нарізки про цього хлопця, наприклад біля викладацького кабінету, на сцені, в невимушеній але веселій розмові з друзями. Запам'ятався один з фрагментів того відео: студенти в стрибку вгору б'ють прозоре скло. Розлітаються скалки навсибіч. І радість, і політ, і сяйво руху записані в сповільненому кадрі. Неймовірне враження! Наступний фрагмент: усі герої йдуть по розбитому склу такі ж усміхнені та щасливі, як на відзнятому кадрі, але показують один одному, як і на скільки порізані від розбитого скла долоні. 0322'

Студентський гуртожиток. Нове місце. Розмови з новими людьми. Слово за слово: заходжу в один з номерів де мешкає приємна співбесідниця. Столик, розмова про хронотоп.

По місяцю праці в Польщі приїжджаю в Житомир. Зустрічаю знайомого з фірми з якою колись співпрацював. Він висловлює побажання зайти на фірму "Акватерм-Житомир". По дорозі зустрічаємо іншого знайомого з цієї ж фірми. Мені показують нові робочі бути. Я подивований: видно вони хочуть мені запропонувати роботу, хоча й натяку не було на таку розмову. Видно тому мій співбесідник допитувався, чому я пішов з попереднього місця праці, а нашу подорож логічно підводить до такої пропозиції.