Сни 01-030126 "Політ у минуле"

Як майстер, повертаюсь на знайоме мені місце, ставлю валізку з інструментом так само, як і попередього разу. Беру з неї лише три знаряддя до праці. Відходжу, аби доробити те, що не зміг, а якимсь другим поглядом бачу, що моя валізка насправді стоїть не так на чомусь статичному, а на гойдалці.

01.01.26

У якісь невеликі лотки (не для кабелів) заливаю якусь суміш, щось на зразок страви з желатину "бите шкло", але якесь відсутнє переконання, що це конкретно страва, а можливо, якийсь будівельний процес з бетону та каміння різного кольору. Більше переконання таке, що доводиться до цієї роботи час від часу повертатися. Одним моментом помітив, що не всі лотки заповнені, а іншим разом, що узагалі цю творчість роблю на стелі.

-//-

Денний сон ::

Бачу сюжет (погляд зліва), наче під час перегляду короткого відео, де легкова машина свідомо стоїть тилом на краю прірви і поволі з'їжджає в неї. Все так, якби кимось задуманий сценарій. Виникає питання: куди вона впаде? Тепер бачу таку ж картину з висоти пташиного лету та розумію, що впаде в море, але це ще не все... Комусь коментую, що вона стоїть не просто на рівній поверхні гори, а частково на природній водоймі, що знаходиться на ній, і фактично падатиме так само у воду. Ділить лише невелика окрайка скелі, що творить для великої площі якби природний басейн. Тепер бачу вже з другого боку (погляд справа), як ця машина (в цьому сюжеті вже передом) падає і летить у повітрі, але поряд неї пролітає, якби на обгін, ще одне авто. Два водія, що сидять там, озираються між собою: хто кращий? Задаюсь питанням: але це ж ще хтось знімає на відео? І тепер я знову дивлюсь на цей сюжет, як на початку: з висоти пташиного лету, - і, о диво, в повітрі падає зі швидкістю цих машин оператор, який їх фільмує. Цієї миті хтось перебиває мій сон (фактично: сон уві сні) якийсь якби знайомий мені чоловік; заходить до кімнати (без конкретики: де ж я сплю?), одягнений щось між шотланським строєм а ля новорічною ялинкою і веселим голосом каже: "Побууудка!" Я наче просинаюсь (насправді все ще уві сні) і міркую: я це розумію, саме так просинати людину! Тепер згадую себе у спробах спілкування з клієнтами щодо інвестиції грошей для торгівлі на валютних біржах, і те, як для прикладу мені розповіли про людину, який умів "забалакувати" інших, що це вигідна справа, і що "немає, що розмірковувати, коли гроші вже можуть працювати на тебе"; усвідомлення, що не є такою людиною, а в роботі більше мені подобалася організація реклами, спілкування, щодо співпраці поза клієнтом. Раптове усвідомлення, що насправді мені подобався маркетинг, але без ідеї "впарювання" товару, тим можливо - виключно продажі: я просто люблю спілкуватися з клієнтом, якісно представляючи продукт, де вибір лишатиметься виключно за клієнтом. Десь посеред цих роздумів згадав знайомого, який міг би проінвестувати, але в нього були сумніви. Як висновок: якщо клієнт не хоче купувати такий продукт, проблема не так у маркетингу, не так у клієнті, як у самому продукті. Не варто думати, що клієнт дурніший, тому має його купити, або має лишні гроші та не знає куди їх діти. Сучасний маркетинг, хоч і орієнтується на клієнта, він мислить категоріями "конверсії" (пропустити найбільшу їх кількість) без справжнього інтересу: а що ж клієнт хоче, дивлячись на твій продукт? Яка проблема буде розв'язана, а чи не виникнуть з ним нових?..

03.01.26

Сон 090325 "Передбачувана небезпека"

Якісь непевні часи 90-х. Гуртожиток, в якому мешкаю в кімнаті не сам, а з напарником (узагалі уві сні відсутнє розуміння: чи ми студенти, а чи колеги по праці), має окремий вхід до будинку з тильного боку, де завжди темно, без ліхтарів, адже та паркова зона не для відпочинку. Отже трапляється так, що в таких місцях полюбляють крутитися "небезпечні елементи суспільства". Щоночі я повертаюсь такою дорогою додому. Ще пару слів до теми помешкання: нас поселили там напівлегально, адже самі часи виживання в 90-і - це не так часи договорів, а - блату та усної домовлености. Тому ми розуміли, що окремий вхід для нас - це "чорна каса" для тих, хто це придумав. Як висновок: таке напівлегальне помешкання лишає для нас мало правди. Але ми мусимо так виживати, адже поки немає іншого розв'язання. Щоразу додому повертаюсь не сам, а з напарником. Пару раз траплялись у тому темному "кутку" якісь кримінальні постаті, але все минало без інцидентів. Цього разу йду сам і "акурат" - на шляху два покидьки, які почали погрожувати мені ножем. Спочатку це дещо злякало, адже твердо знаю, що не вся правда на моїй стороні: жити нелегально, а тут злочинці... - "саме то"! Отож, ніж виявився маленьким, а пацани - трусами. Заламав того, що вимахував лезом. Відібрав ніж і почав наносити у відповідь дрібні рани на різних ділянках тіла, залякуючи таким чином його напарника. Той дещо почав тупити, не розуміючи, як діяти у відповідь: тікати чи боронити колегу? Вже й кричу до нього: "Тікай, бо заріжу до кінця!" Як тільки той втік, кидаю цього на землі, знаючи, що такі дрібні рани йому не зашкодять, а сам хутчій біжу до свого помешкання, аби закритися від них подалі. Тепер оцінюю свій стан: такого переляку давно не мав! (Від емоцій аж проснувся). Заспокоюючись, подумав (а це вже знову десь у напівсні), що добре було мати десь поміж дерев приховану сирену з мигалкою поліцейської машини. Прикріпити кнопку до зап'ястя і в час небезпеки показувати "фак", натискаючи другою рукою на контакт, що одразу супроводжуватиметься звуками попередження і сліпучо-синім кольором одразу посеред "лісу". Але тут моя фантазія режисує далі та знаходить для подібної сцени інший сюжет: яка ж була б хохма, якщо після чергового "фак" сирена з мигалками не спрацювала б.. 

У центрі уваги дівчина, яка займається здоровим харчуванням, але, як виявилось, "сидить" на транквілізаторах... У ній все чудове: молодість, легкість, пластика руху, багато щастя, поки не наступає мить загального розчарування. Коли все в її житті нон-стоп триває бездоганно, так би мовити "на злеті", і раптом, в одну мить - обривається: виступаючи на сегментованому з лози подіумі (образ - навмисно не придумаєш), не втримується і падає... Тоді ж і виявляється, і "невже?" - виявляє для себе, що "злет" і "падіння" тісно пов'язані з наркотичною залежністю.

P.S. Припускаю, що сюжети сну, пов'язані з "передбачуваною небезпекою", мають пряме відношення до перегляду перед сном перших двух серій документального фільму "Tales by Light" про працю дітей в Бангладеш. 

Певною мірою цікаво побачити "пластику" між набутим життєвим досвідом, "розривом шаблонів" і загальними судженнями...

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 200225 "Загроза творчим намірам"

Я якби по-родинному в когось в гостях. Хазяїн однієї господи під вечір любить відвідувати своїх сусідів, виключно для чоловічих бесід, до яких долучаються інші чоловіки - господарі найближчих садиб. Одного дня вирішує навести лад у себе на подвір'ї, а заодно і в одного з сусідів. Так звучала офіційна версія. Дає мені невелике завдання розчистити від сторонніх предметів місце на своєму подвір'ї. За розвитком подій розумію, що так вирішили зробити на кількох подвір'ях одночасно (як наслідок тихої чоловічої змови), зокрема підготувати місця для виноградників, аби в майбутньому лоза плелась так, аби творила арки. Того вечора в багатьох вийшов плодовитий день, зокрема у жінок - день стрижок. Тепер вечір. Стою з кимось на подвір'ї і раптом бачу в темно-синьому небі ракету з яскравим хвостом, яка спочатку летить спокійно, потім розганяється, робить поворот і різко падає до землі... (Пізніше припустив, що швидкість залежала більш від куту мого споглядання за траєкторією польоту). Долі секунд. Одразу розумію, що це атака на місто. (Уві сні артикулюю назву, хоча нічого спільного з реальністю). У всіх очікуване відчуття вибуху... От-от... А насправді - ракета з шумом падає в озеро. Навіть виникло смішне "бульк", на відміну очікуваного "бабах". Виникли припущення: може росіяни цілилися в міст?.. та однозначно - в центр міста... Ті, хто сиділи вдома і стригся - навіть не відчули цієї події. Молоді та ініціативні вирішили одразу піти в місто та подивитися на місце падіння. Виявилось, що ракета впала навпроти великої зупинки, а на озері (раптом виявилось, що уві сні зима) залишила пробиту в льоді лунку характерного круглого розміру з крильцями.

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 231023 "Дії на уважність"

Якась незнайома мені майстерня, у якій організовую робочий стіл. Прошу в майстра потрібні інструменти та паяльник для ремонту якогось невеликого обладнання або її частини. Коли на початку довідався про проблему і потребу її вирішити, висловив претензію: як ремонтувати, коли немає необхідного робочого місця?

Так, наче знайомий мені з юности дачний будинок. Двоє чоловіків організовують стрибки з даху, який, за природою подій мав бути на висоті неба, щоб і розкрився парашут і парашутист міг приземлитися на землю. Дивлюсь, як один чоловік спускається з рельєфного даху (чого немає на тій дачі в реалі) на спині, десь навіть і сторчголов, ризиковано недозачіпаючи гострі елементи. Здивувало на краю даху декоративне оформлення з металу, виконане у формі голови дракона, як колись це робили на замках.

Тепер наче ті небесні герої приземляються і починають їздити на снігоходах по льодовій поверхні ріки. Річка не однорідна, а із завертами, островами, "лабіринтами", що утворюються разом із очеретом.

Згадую, що маю вимкнути можливо увімкнутий паяльник на згаданому вище робочому столі. Є переконання, що за звичкою роблю все правильно, отже, має бути все вимкнуто, але невід звідки виникає сумнів. 

Виходжу на краю згаданої річки до великого цегляного будинку, начебто місця, звідки вийшов. Мета: потрапити знову в майстерню. Насправді ж потрапляю в школу.

Присутнє переконання, що я вже сьогодні тут був (простіше кажучи: повернувся, де був, начебто без прив'язки до контексту). Тепер у школі шукаю розклад. (Цікаво, що вчора також снилась школа і пошук дверей із зображенням равлика). Тепер переконання, що школа мого сина (в реалі вже вчиться в технікумі). Шукаю розклад уроків і ніяк не можу його знайти. Шукаю на третьому поверсі. Хтось каже, що правильно шукаю, але безліч коридорів та переходів заплутають вказані усно орієнтири. Виникає переконання, що я його минув, не розгледівши поміж безлічи інших наочних матеріалів на стінах, що могли бути йому подібними.

Сон 180921 "Емоційний погляд"

Успішно закінчився перший сезон хронік спостереження за емоціями у вигляді фільму, який транслюється (спостерігається) на небі зі сторони батьківського двору, дивлячись на захід. Розпочався другий сезон. Чомусь свідомість знає про високі рейтинги перегляду такого фільму. Якимось поглядом свідомість также фіксує, що з позиції нормального погляду в тому місці, дивлячись на небо крізь дроти та верхівки дерев, нічого насправді не відбувається. Видно виключно на рівні відчуттів, а ще має свою велику авдиторію. Події розвиваються до такого, що трапляється кораблетроща і герої одні починають тонути, інші - падати з неба, зокрема фуксую образ якоїсь дівчини. Чую, як хтось дає пораду, що треба робити в цій ситуації. Аби зрозуміти причину, іншим поглядом дивлячись на небо у те ж місце, так, наче замріяно, бачу як у дротах заплутується і зберігає свій рух далі якесь металеве вітрило (пропелер), а може й кілька на раз. Летять іскри, дроти натягуються і скручуються в один вузол. Я ж міркую, що в домі пропаде світло, а насправді все спокійно: світло в прихожій горить рівно. Власний емоційний стан рівний. Тепер хтось оцінює рейтинги перегляду такого фільму, який вимірюється по шкалі емоцій і дійшов до максимуму, й з сумом констатує, що вони падають на очах, отже, проєкт треба завершувати! Уві сні, аби не забути сон, починаю його записувати. Із силою відриваюсь від початку опису і просинаюсь, щоб зафіксувати в реальности. 0220'