Сцени відбуваються десь між деревами в кронах, на будівельних конструкціях, на відкритих просторах. Йому щоразу вдається перехитрити. А вони, маючи свою тактику, до останнього заводили його у "глухий кут".
Фінальний кадр: він опиняється в темній, замкненій, хоча просторій, кімнаті - один проти трьох. Бій не просто на впомацки... Це вже точно виглядає, як великий акорд всіх сцен. Від напруження перегляду відчуваю, як у мене починає калатати серце... І я прокидаюсь зі сну. 0001'
Виконання плінтусу з металевих конструкцій у житловому помешканні. Як продовження теми, спілкуюсь з господарем дому. У нього є маленька дитина, десь до року. На якомусь етапі перебування в його домі, виносить у дитячому кошику його дружина її до нас. Дитина спить, а коли треба просинатися, позіхає, розплющує очі й усміхається батькам. Десь тієї миті біля мене опиняється син із певним занудством. Зауважує для себе поведінку дитини. Кажу йому: "А знаєш, як ти свого часу просинався, як був такою дитиною? (Без паузи). Розплющував очі і уве-е-е-е-е-е, ще мить і таке завивання (басом) робилося голоснішим." Від чого синові стає смішно.
0300'
Черга в держустанові, що за змістом розмов серед людей нагадує центр зайнятости. Народу багато, але рухається оптимістично. Хвилями, в залежности від того, як приходять нові люди, серед присутніх виникає пожвавлення. Так люди обговорюють якісь вакансії, які є в тому чи іншому місці. Дивляться в загальний список фірм, які шукають працівників. Більшого пожвавлення додають розмови про роботу за кордоном, зокрема у Польщі. Один чоловік підходить без черги, наче в ній уже стояв, минає її та йде далі. Як виявилось, він очікував приходу якогось чиновника. Тут він по роду своєї роботи заносить якісь договори. У декого виникають питання щодо його прямоти в діях. Я ж вирішив для когось з присутніх навести приклади таких працівників, з власного досвіду роботи на фірмі. На якомусь етапі, пересідаючи з місця на місце, помітив за собою, що був без штанів, лише в одних трусах. 0500'
