Сон 24-250325 "Забута тема"

У голові виникає цікава фраза (думка у вигляді речення), яку хочу десь записати, аби не забути. Сідаю за стіл, а ліворуч мене - якась дівчина, а переді мною - порожня чиста тарілка. Дістаю маркер і починаю писати по її краю свою думку. Зауважую, що маркер срібного кольору майже зливається з блискучим білим кольором глазурованого фаянсу. Також виникає відчуття прихованости, адже не хотілося б, аби та дівчина обок прочитала, що я пишу. Дописавши, виникло переконання, що тепер точно не забуду цю думку. Аби вона не залишилась на тарілці назавжди, вирішую її витерти. А витиратися не сильно то й хотіла. (Лунає дзвінок будильника. Просинаюсь. Намагаюсь пригадати що я записував? - але не виходить. Навіть не пригадується натяк: на яку ж тему?)

24.03.25

З однокласницею Л.С. (не зовсім на неї схожу, але з конкретним переконанням, що це вона) йду до її дому та обговорюємо тему (пов'язана з сьогоднішнім попереднім сном). На порозі в дім занурює руку в мокрий пісок і дістає ключі від вхідних дверей. Я дивуюсь такому місцю хованки та коментую:

- Я з дитинства (шкільний період) пам'ятаю пару таких місць.

- Таких хованок у мене безліч! - відповідає вона.

- І завжди знаходила?

- Було пару раз - ні, але, навіть коли не могла знайти, спрацьовував дедукційний метод, і навіть коли не знала, ключі знаходилися.

25.03.25

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сон 180624 "Чоловіча каблучка"

Іду лісовою стежкою. Раптом бачу на землі чоловічу каблучку. За кольором більш золотиста аніж срібна чи якогось звичайного металу. Вирішую приміряти на палець. (Конкретика: на який саме? - відсутня). Одягаю й одразу знімаю. Раптом бачу на тому пальці колір густої зеленьки. Дивуюсь: звідки вона могла взятися? Зазираю під каблучку і раптом дивуюсь, що на гладкій поверхні вона має рівно посередині метал виїджений страшною корозією. Раптом приходить страшна думка, що її власник під нею носив якусь хворобу шкіри, наче невигоєну рану, а вона роз'їла той матал настільки, що утворилась така ділянка.

Сон 130520 "Неодружений переросток"

Мати знаходить у мене в шухляді відвертого листа до однієї жінки, написаного, але свого часу збереженого мною. Можливо, він і належав до епістолярного жанру невідправлених листів. У звичній для неї манері вирішила поцікавитися, що то за жінка? Чи вона її знає? Видно, довго для себе програючи незрозумілі сценарії з мого життя, дійшла висновку, що знає її як вчительку (української мови та літератури, яка працює в школі, що розташовується в самому центрі міста). Свого часу бачила мене з нею в бібліотеці на якомусь невеликому напівслужбовому заході. Чомусь пригадала її, як зацікавлену в покупках продукції якісної косметики, щось на зразок "Оріфлейм", якою сама почала на той час займатися. Питає: чи вона? Я підтверджую спогади, але ми вдвох розуміємо, що зараз це не має жодного значення. Я почуваю себе певним неодруженим переростком, який з віком уже втрачає інтерес до жінок, якому лишилися лише спогади, на прикладі загубленого серед паперів листа, так би мовити: написаного до самого себе.

Спортивний тренер разом із колегою-жінкою проводять організаційні тренування для дітей шкільного віку. Серед учасників є діти з зони АТО та біженці. Отже, ті, хто пережив горесті війни. Тренерка звертається до дітей максимально педагогічно та коректно, але діти, як діти: тут шумлять-шумлять, як раптом, без зайвих слів, на її команду реагують із максимальною відповідальністю. 0410'

Спостереження
Уві сні частково порушуються закони фізики, які не відходять від правил, завдяки отриманому протягом життя досвіду. Наприклад, сьогодні уві сні кидаю обірвану смужку з обгортки вафельної цукерки. Вона ж у свою чергу летить нехарактерним для неї чином, але впізнаваним рухом - за логікою падіння подібних предметів.