Сон 200926 "Ст(р)а(т)ус"

Прийшов на якийсь завод, на кастинг, який успішно проходжу. Ніби так, що йшов на одні очікування та мрії, а в результаті в мені побачили щось перспективно інше, але так і не розкрили: що саме? Якби вже себе вважаю частиною підприємства, де зі старту нічим не переймаюсь. Тепер інформують, що має бути якась офіційна зустріч, де мене туди запрошено. Не до кінця розумію контекст, але надати собі вигляд треба! Дивлюсь у дзеркало та розумію, що на голові "бардак": треба розчесати волосся! Починаю укладати, а воно дещо довге й не зовсім слухняне: лише тримаючи розчіску, кавалками переноситься в правильну сторону. В результаті бачу на голові неоднорідні пучки, але вже втіха: в правильну сторону. Підходить до мене один молодий начальник, який безпосередньо вирішив прийняти мене на роботу, і каже, що зробить сам. У той момент просить когось принести рушник, який накладає мені на голову, зав'язуючи якби пов'язку, і каже: "Так і сиди двадцять хвилин!" Міркую: чому б не красиву пов'язку, а саме рушник? Так я отримав перше своє завдання на новому робочому місці, (насправді, уві сні я взагалі не усвідомлював такої відповідальности), але, посидівши трохи, надивившись на себе в дзеркало (маківка голови з прилизаним волоссям, а нижня - зі звисаючим рушником), вирішив прогулятися по заводу. Першим ділом зауважив доставку продукції. Пригадалось, що і я колись працював у відділі збуту та організовував логістику фур (з реалу). Десь заразом пригадався колега (так само, зі свіжої розмови), який дев'ять років працював на одному й тому ж заводі завідуючим складом, а помилився лише раз і його звільнили. Тепер я подумав про себе, що будуть мене шукати. Скажу, що пішов у туалет, а по дорозі поставив на зарядку телефон. На голові дивна пов'язка з рушника дещо зсунулася, отож, я її зняв. Не бачачи себе в дзеркалі, припустив, що бажаного ефекту так і не вдалося досягти. Тепер бачу під ногами іграшковий потяг, який за своєю логікою існування саме до цього місця - є органічним, як та ж дивна ідея, як накласти на голову рушника (прихований, але ще не усвідомлений уві сні гумор).

Аналіз сну ::

Ключові слова: кастинг, неочікуване, робота, підігрування, волосся, дзеркало, направляти, неприйняття, іграшковий потяг.

Висновки :: Сон із прихованим гумором, з одного боку акцент на волоссі, яке є невпорядкованим, неслухняним і незвично довшим ніж звично та моє бажання його підкорити - вказує на статус (таким є моє розуміння зачіски), до якого прагнув би, але водночас певне неприйняття дивних правил (наприклад, чому саме рушник?). Скидання з себе (щодо себе) придумане іншим / іншими. Це підсилюється, як повтор початку сну: дивне проходження кастингу. З іншого боку - прихований гумор: ірреальність поведінки інших відповідає ірреальности місця, дії, процесів, які бачу. Якщо завод сприймаю, як місце з максимальною організацією виробничого процесу, для чого все виглядає невідповідним очікуванням? На це вказує узагальнене в одному образі: бачити своє невпорядковане та неслухняне волосся у дзеркалі, яке маю направити в правильну сторону та вимушену фіксацію. У самій своїй суті волосся й так буде таким, яким воно хоче бути на голові - вільним від нашого погляду на себе. Таким і є моя подальша поведінка. Я не підкорююсь системі, як тому не підкорюється видовжене волосся, а лише вдаю, що так має бути. 

Тепер проєкція на реал: вчора отримали інформацію, як будемо з'їжджати з об'єкту. Дехто, випереджаючи події, уявили, що всі поїдуть до Польщі, а згодом знову змушені будуть їхати на новий об'єкт чи до Франції чи Нідерландів, а того не хочуть. Я ж маю іншу філософію: не "бабки панікерки", адже фірма краще знає, як і коли нам треба працювати, тим більш взаємно хочемо максимально винести з цього вигоду. Все одно, навіть якщо і "розчесати волосся", буде на голові так, як воно захоче.

Чому назва "Ст(р)а(т)ус"? Тут не лише гра слів, але мій гумор із еклектикою: статус, наче страус, який є великим, швидким і високим, який чомусь для мене до сміху органічно поєднується з російською приказкою: "Он ґалавнєй - єму віднєй" - це при тому, що голівка є маленькою у співвідношенні до розмірів тіла.

Понтуаз - Париж, Франція 

P.S. 1300 публікація на цьому блозі.

Сон 101224 "Сумлінна відповідальність"

Просинаюсь уві сні та дивлюсь на настінний годинник. Фіксую, що на ньому 11 годину. Мене накриває шок: я мав проснутися на звук будильника о 7:00, а його не було... Невже не почув? Несвідомо вимкнув? (Насправді, в реалі дещо змінив час і поставив будильник на 4:40. Перед сном уточнив у колеги: о котрій його забирати?). Чому не спрацював? Починаю аналізувати так, наче й не беручи телефон до рук: якщо смартфон іноді підгальмовує, отже, поставив будильник так, що в процесі невидимої для мене паузи, його не увімкнув, а вимкнув. Як міг таке допустити? Вже мав би забрати колег і бути з ними у праці? Дзвоню першому колезі, якого забираю першим. На тому тлі, що я вже на нервах, він починає говорити якось відсторонено, без образи та притиску. Так, наче вуж у клітці, якому подали мишу: куди вже поспішати? 

- Слухай мене... Знаєш храм?.. (наче вже уявляю, про який іде мова), а там поряд магазин? Так от, продаючи алкоголь, чи варто боятися алкашів?

Після такого захитроумного підтексту, програю ситуацію так: він поїхав на роботу своїм транспортом, забрав по дорозі свого кума (як і в реалі), тому й спокійний, адже володіє ситуацією з вигідної йому позиції. До чого тут храм? Магазин... - колись він працював продавцем, але не продавав алкоголь. Дещо в тому розумію, звісно, що не виправдовую себе за запізнення, але займати позицію "вужа" - не варто.

Сон 080619 "Ціна свободи"

Живе одна заможна жінка у великому будинку. Має вона сина, але не рідного, а усиновленого. Його поява в родині викликала певний спротив як чоловіка, так і всього обслуговуючого персоналу, але все це має прихований характер. Так повелося, що до цього хлопця відпочатку закріпилось ставлення, як до дитини несповна розуму. Але з часом, як ріс від малечку, він зрозумів цю відмінність у стосунках і почав підігравати вигаданому образу: він дозволяв собі те, чого не мали права інші. Він був вільний робити речі, які виходили за рамки прийнятого в цій родині етикету, адже це була ціна того неприйняття і духовного каліцтва, яке він бачив, у ставленні до нього. Його дії прирівнювалися до бавлення маленького песика, який також жив у їхній родині, якого можна було й не помічати: чим займається протягом дня. Але всі ці стосунки - це лише айсберг того, що знала і що відчувала мати. Вона знала те, чого не могла повідати іншим. Він був для неї мало не рідною кровинкою, яка поєднувала його появу з однією дівчинкою, віку цього хлопця, яку сильно хотіла удочерити ця родина. Її поява в їхньому домі мені до кінця не настільки ясна, і те, що з нею сталося згодом, але саме вона поставила умову, що її прийняти в родину зможуть, якщо заберуть разом і нею цього хлопця. Цікавий фрагмент, де знайомство з ним якось прив'язане з церквою, до якого він заходив, як жебрак. Тоді він був геть дитиною, а зараз - чоловік років за двадцять. А ставлення до нього, як і тоді... Тепер я дивлюсь на світ його очима. Він на даху якогось великого будинку, на якому пагорбами лежить багато снігу. Між ними він бавиться, збігає на животі то з одного місця, то з іншого, перехововується за ними. Він бачить людей, працівників цього дому, які для нього є чужими. От до нього прийшла його мама, яку він любить. Вони розуміють один одного і все, що діється навколо. У певному роді, вона й сама перебуває в моральному статусі так, як він те все сприймає фізично. Але до морального боку йому ставитися легше аніж їй. Віддаля на даху він бачить батька, який прийшов до дружини, тому він сховався, аби не викликати знайомий від малечку негатив. Хлопець зрозумів, що батько примітив його ще здалеку, але вони вдвох зіграли роль "небачити один одного". (Цікаво, що образ батька мені нагадує з реального життя генерального директора одного підприємства, в якому я колись працював). При всьому тому униканні поглядів що один, що другий хотіли би розкрити свою любов один до одного, але час і обставини зробили все так, що вони змушені до останнього грати ту роль, яку прив'язали до них правила манер і відмінні соціальні статуси, судження людей, які провели між ними глибоку межу. Перейти за її - порушити правила власної дозволености - що дозволено одному, то не дозволено іншому, і в їхніх світах поведінки ті речі не сумісні. Тому названі батько й син такі далекі, а прийомна мама - єдина людина, яка для нього була і залишається найріднішою. 0028'