Сон 091021 "Мелодія речитативом"

Я з родиною на якійсь вечірці. Більше спостережень за собою, аніж за іншими. Видно, як присутні п'ють якісь алкогольні напої та п'яніють. Грає хвилями пісня французької виконавиці Інділa "Парапапа" (Indila. Parle à ta tête) так, як у кліпі. (Перед сном слухав цю пісню). За цими музичними хвилями: є мелодія, нема мелодії, знову є... - відбувається активність цієї вечірки, спадає, знову підвищується. (Такі перепади і в кліпі). Вже при виході, біля барної стійки подають страви самим працівникам закладу. Утворюється багато народу. Переді мною якась дівчина нав'язливо починає поводитися, аби тим чи іншим боком стояти ближче до мене. Я її відсовую в сторону для проходу, а вона круть-верть і знову біля мене, поки не покинув те людське згромадження. Тепер я на вулиці пролітаю мало не під кронами дерев, а в голові, видно що під впливом мелодії з вечерки, починають прокручуватися слова, які непогано згодилися б на реп або хіп-хоп. Так, наче цей файний текст слухав у навушниках або знав цілком на пам'ять, повторюючи речитативом. (Таке враження, наче й сам на ходу складав цей вірш). Моментами підлітаю мало не до електричних дротів, адже раз відчув легеньку напругу, та опускаюсь на стежку понад житловими домами приватного сектору. Бачу двір, у якому замешкали працівники-румуни, із якими перетинаюсь нині по роботі. Майже без зайвих слів, зустрічаюсь із господарем будинку. Щось для нього або для себе маю в руках. Так і покинув той двір.

Сон 310719 "Тримати язика за зубами"

За всіма обставинами, куди я потрапив, можу судити, що є працівником поліції. До нас у відділок прийшов один начальник у нецілковитій свіжості духу і як з кілочка почав розповідати про те, як "вчора бухав". Інший керівник пальцем біля уст та іншими жестами показує йому, щоб не тріпався, адже в сусідній кімнаті "вище керівництво".
У тому ж місці я залишаюсь сам на сам із неприємним для мене чоловіком. Все зводиться до того, що в своїх висловлюваннях він не вміє тримати язика за зубами. У мене виникло раптове відчуття вдарити по його довгому худорлявому носу... і я це роблю. Раз, другий, третій... Він маше у відповідь, але в мене удари хоч і не професійні, але точні. Доводжу його мало до непритомности. Останній удар і він вилітає у вікно, в якусь воду, якою був заповнений кузов спецмашини. Я міркую, а, може, це не вода, а якась кислота, або ж небезпечна хімія?.. Міркуючи про себе, я вже засумнівався в доцільності того удару, навіть у факті його існування, припускаючи, що це є можливою моєю фантазією, констатацією прикрого висновку, ймовірного сценарію по відношенню до інших.

Сон 240519 "А справді, так швидко летить час!"

Я з дружиною десь на закупах. Жінка в драйві до різноманітних придбань, я ж як споглядач. Купує одне, друге, третє... пляшку миючого для посуду. Спиняю і кажу, що у нас є вдома півпляшки. Погоджується і не купує зайве.

Я серед якихось людей, де розповідають мені та моєму напарнику про безпеку: треба сказати певне слово, після чого вхідні двері зачиняються. Іде мова про те, що ми рухаємося до повної роботизації всього нашого життя. У приклад, бачу, як працює автоматичний пилосос круглої форми. Знаю, що на ринку такий існує. Бачу рекламу, яка показує, як за роботою під хорошу музику біжить час. Зміст: в порожній театральній залі, зробленій під амфітеатр, сидить чоловік, починає займатися якоюсь дрібною ручною роботою, грає його улюблена пісня в стилі фолк, щось на зразок "Чом ти не прийшов?.." Операторська камера знімає його на відстані справа-наліво (від оператора), де відчувається простір порожньої зали. Те, що час минає швидко, примітно за сонячним світлом і тянями, які змінним радіусом рухаються по залу. Камера спиняється, час набуває звичної швидкості, герой дивиться на годинник і констатує: "А справді, так швидко летить час!" Тепер я в кімнаті, в якій задіюю переданий мені досвід по убезпеченню власного житла. На виході кажу заповітне слово, яке набуває видозміненої форми: стає гібридом двух слів: "пекао / сезам", які однозначно далекі від почутого мною раніше. На тому просинаюсь, "жуючи" ці два слова, в пошуку третього, яке мало б бути схоже на "memory". 0255'

Чому уві сні ми проявляємо активність?

Коли спиш, уявляти себе у вертикальному положенні, лежачи на ліжку, важко. Коли засинаєш, так само важко подумки поставити себе на ноги, посадити на стільчик, зробити оберт навколо себе або через голову тощо. Виникає питання: чому під час сну ми бачимо себе не в лежачому положенні? При тому, що в реальному житті у нас працює вестибулярний апарат, уві сні він не задіюється, але пам'ять про нього використовується? Так само, можливо, сон застосувує й іншу пам'ять: до кінця нами не усвідомлювану? Відповідь має критися в інших оболонках тіла, які має людина, не до кінця вивчених традиційною наукою але широко висвітленою східними філософіями: ефірне тіло, астральне (емоційне тіло), казуальне (мисленнєве тіло) тощо. Коли говориться про сон, це означає, що працює тіло емоцій. Тому й сни головно лишають у нашій пам'яті емоційні враження. Якщо ж сон є переважно інформативним, тоді задіяно тіло думок (ми ж уміємо уявляти своє тіло? - отож!). Людина досягає повної гармонії, якщо є органічною в усьому: тіло, емоція, думка. Тоді сни приходять глибинні й для них слова стають настільки мізерними, що важко ними описати побачене-відчуте-усвідомлене, вагаючись не схибити у висловлюваннях.

Сон 231018 "Бенклі святого Юра"

Якась відпочинкова зона. Я приходжу до якогось літнього дому, до якого маю пряме відношення. При вході дізнаюсь, що у нас замешкав молодий слон. Десь подівся його власник і ніхто не знає хто він. Зрозумів, що клопоту з ним уже вистачає. Хтось виходить з кімнати і каже: "Так він же щось говорить! Тільки слова якісь невиразні", - й одразу робить пропозицію: "Попробуй ти! Може, в тебе вийде зрозуміти його!" Я починаю гратися і говорити щось тому слону, а він, піднімаючи свій хобот, і, граючись артикуляцією, вимовляє поодинокі російськомовні слова. Я їх ідентифікую і розумію. Отже, перший висновок, який ми робимо: власник слона російськомовний. З тематики слів, в яких згадувались предмети розваг: "розовый", "шарик" тощо, прийшли до висновку, що слон якось пов'язаний з дітьми, зокрема грою з ними. Ми даємо реалізувати слону свої ігрові потреби і створюємо відповійну для того відпочинкову зону. Найбільше, що нас непокоїло: як вайликуватий слон грається з дітьми так, що їх не зачіпає своєю масою тіла й ходить між ними доволі акуратно? Відео з дітьми і підлітками виставлено в YouTube, яке, несподівано для всіх почало набирати популярність. Відчиняю двері в якусь кімнату, де сидять два брата Ярослав і Юра. Їхня місія допомагати дітям у спілкуванні зі слоном, зокрема в проведенні різноманітних розважальних ігор. Щось питаю за слона, у відповідь чую якесь розчарування. Кажу, що відео з ними набрало в YouTube багато переглядів і коментарів. Навіть є прямий коментар про цього слона, записаний на відео фінськими дітьми. Вмикаю і показую їм, як діти з далекого куточка коментують і висловлюють захват під час перегляду відеороликів. Бачу, як Ярослава і Юру це підбадьорює. 0412'

Я з дружиною і ще двома знайомими в Польщі. У нас творча поїздка, яка також передбачає деякі приватні зустрічі. Протягом поїздки ми маємо два рази зняти готельний номер. У першому готелі, де ми поселились, відмітив для себе обслуговування - на вищому рівні. Були деякі запрані речі, що залишились на сушці. Саме в той день, коли ми збирались до виїзду, до нас завітала адміністратор і запитала мене: "чи знаю я людину...", називаючи моє ім'я. На грудях у неї, спеціально для ідентифікації, висів металевий бейджик із назвою моєї організації. Тому, на її питання про мене самого, я трохи "підвис" із відповіддю "так!" Тієї миті вона повідомила, де знаходяться мої висушені речі, які я маю забрати. Я відповів, що за ними вже пішли.
0634'

Шукаємо православний храм, знаходимо католицький - велика споруда білого колору, а неподалеку непримітний православний: дерев'яна хатинка, але не зруб, а збита з дощок, які від віку стали майже чорними. Ми знаємо, що нещодавно церкві дали нове ім'я. Йде назустріч якась жінка. Маємо намір у неї запитати за той пошукуваний храм. Грає Біґ-бен: "бем-бем-бем..." Якийсь чоловічий голос каже: "Бенклі святого Юра". 0703'