Сон 131023 "Творчі наміри"

Знаходжусь у закладі, що більше нагадує комплекс дрібних установ, спрямованих на розвиток і підтримку творчої особистості. Якось туди прийшов хлопець старшого віку, аби узгодити деталі подання мистецької роботи, виконаної на комп'ютері, на всеукраїнський конкурс. Терміни відзначалися у пару днів. Якась творча керівниця (образ узагалі незнайомий), відповідальна за подання на той конкурс, почала підтримувати цього хлопця в організації та формальному оформленні роботи до вимог конкурсу: в якому електронному форматі та розмірі, уточнення про остаточну участь абощо. Якоїсь миті я відволікаюсь і потрапляю на батьківське обійстя, де бачу на землі велику антену. Я її знаю, адже пам'ятаю, як разом з батьком ставили на даху. (Переконання з реалу. Спогад з ранньої юности). На заміну їй батько поставив меншу та на вигляд - новішу. Обговорили, що колись вона була спеціально поставлена на прийом телеканалу УТ-3. (У радянські часи з цією частотою завжди були проблеми). З розмови виявилось, що батько начебто це і знав, але чомусь забув чи щось переплутав... Тепер я знову в тому творчому центрі. Та співробітниця вже другий день сприяє тому хлопцю, адже він ще дозавершує свою роботу на їхньому комп'ютері. Начебто на тому все "ок". Виходжу з тією жіночкою десь за межі закладу і по запаху кави, раптом пропоную кудись зайти, аби міг пригостити. Поряд була якась цікава точка самообслуговування. Такого ще ніколи не бачив (навіть у реалі). Два кавових апарата, що віддалено нагадують вузькі бойлери. Погодилась, бо любить до кави брати різні сиропи, чим мене здивувала: "... і той налий, і той, і можна ще той!" Тієї миті на тій же точці з'являється якась дівчина, яка мене впізнає, а я її ні, але вимушений їй цього не показувати. У її обличчі є щось приємне, вгадуване, але не більше... (якась асоціація з реалом, коли був у магазині та бачив молоду маму з дитиною. Запам'ятав, бо два рази пропустив у різних чергах, чому усміхнулась і подякувала).

P.S. Це 1000-й допис на цьому блозі.

Сон 280321 "Преображення"

Під час якоїсь творчої зустрічі знайомлюсь із дівчиною, яка має в собі ряд комплексів, загалом пов'язаних зі спробами подолати внутрішні стереотипи. Моя смілива поведінка є уособленням її протилежности. В якійсь не суть важливій розмові виходимо на тему: а слабо... прийти на вечірку до друзів у спідньому (майці і трусах)? Мені - ні, а для неї - це виклик. Домовляємось, що вона переступить себе і прийде. Знайомі були якісь її, що надавало б для неї більшої сміливости. От вже той день, я збираюсь із дому мало не в домовленому образі, в якому їхати треба буде крізь все місто. Біля мого дому (багатоквартирний будинок, який не викликає жодної асоціації з реальністю) місце зустрічі. Вона ж приходить у верхньому гламурно-вишуканому одязі та капелюсі, а під низом показує, що має, як і домовлено: спіднє. У мене вже виникають сумніви: може і мені вдягнутися краще, як виходити в місто? Вона погоджується і я повертаюсь у квартиру. Вдягаю джинсові штани, щось на верх. Тепер опиняюсь у місті, але сам. Знаю лише, що маю встигнути за годину побути десь там із нею і гайда додому - до дружини. Така поведінка явно викликатиме питання і підозри. Йдучи містом, бачу Бетмена, який в театралізованому образі на окремій платформі машини, яка їде, показує акробатичні трюки. Мене осяває: мені ж сьогодні показувати із ним спільний номер!.. А підготовка до нього мало не зараз. Хтось просто на вулиці дає мені каву і розповідає про її різну властивість, що пов'язана із міцністю і різний час дії. Та ж людина з натовпу кличе Н.М. (знайома, образ якої взагалі не має нічого спільного з театром, лише зі журналіським спортом, літературою та викладацькою діяльністю). Я поспіхом іду перевдягатися для участі у виставі. Місця для цього немає і я підходжу до якогось вуличного туалета, а у зв'язку, що він був зайнятий ізсередини, поспіхом починаю перевдягатися біля нього у новий одяг. 0545'

Сон 211019 "Шляхом хитрости"

Історія про те, як двоє хлопців розвели жінку на гроші. Спочатку вони ввійшли до неї в довіру, так, що вона довірила їм певну суму чималих грошей, аби вони їх "доглянули"... Все сталося неочікувано для неї. Залишившись наодинці з грошима та спілкуючись на тему свого майбутнього, вирішили привласнити їх собі шляхом підміни на муляжі, копії грошей, роздруковані на чистому папері, а самим "зникнути" з її життя назавжди. Розділили порівну, переїхали в інше місто. Облаштовуючи життя, познайомились з молодою парою, яка мала потребу в додаткових фінансах... І тут їх також "поплутав біс". Вони, як і першого разу, вирішили піти на ошуканство, але у видозміненій формі. Так само надрукували на звичайному папері певну суму грошей і шляхом хитрости вирішили здійснити подібну маніпуляцію, але частково у відкритий спосіб: пропонуючи більшу суму фальшивих грошей взамін справжніх. Та не сталося, як гадалося! Факт підміни грошей був виявлений швидко. Підозра одразу впала на них. Поки ще без поліції сімейна пара вже спілкуються з тими хлопцями і по виразу обличчя, жестах прочитується все: вони себе здали, хоча словесно до цього ще не дійшло. Лунає телефонний дзвінок і дівчина, яка веде з ними розмову, запрошує одного з них по імені до слухавки. На його питання: хто це? Називає ім'я тієї жіночки, яка стала жертвою їхньої першої афери. "Все!" - каже один із них. Вони так і не змогли нікуди втекти. Не підійти до телефону, це означатиме, що цим вони себе здали з пір'ям. І "мордочку в пухові" тепер нікуди не сховаєш. Але більш упевнений у собі все ж вирішує поспілкуватися по телефону... Другий у той час уже уявляє, як сам на себе вдягає кайданки, але починає спершу їх вішати на шию. Впевненість другого, що все, ще можна обіграти, і навіть з цієї ситуації вийти сухим із води, посилає порціями гострі погляди у сторону свого спільника, щоб не розколовся остаточно: "ще не все втрачено, зараз я спробую врятувати ситуацію!.." Але з перших слів по телефону він здає себе сам. 0102'

Невеликий сюжет в якому відбувається гра між двома хлопцями, які працюють у кав'ярні, та двома сортами кави. Чи відчуває клієнт різницю, коли один бере і готує з кращих зерен, а інший - з упаковки за нижчу ціну? Між ними заходить спір, який так нічим і не завершується. 0455'
P.S. Цікаво, що спілкувалися вони між собою російською мовою, хоча всі сни в мене україномовні.

Сон 040719 "Неочікувана з'ява"

Якийсь колега в мене питає, аби я вгадав: "Хто приїхав до роботи?" Поки для себе припускаю: "хто може бути?" - з'являється працівник, який працював тут близько місяця тому, прізвище якого в мене викликає внутрішню гіркоту, хоча за "поверховістю" своєю він, так би мовити, усміхнений і начебто пофіґістичний.

Я з колегою по роботі стою на округлому бетонованому силосі. Недалеко від нас, внизу, нещодавно відкрили точку, де роблять каву. Це при тому, що знаходиться вона на території підприємства, яке спеціалізоване, явно, не під кав'ярню. Колега мені каже: "Як класно хтось придумав робити тут каву!" - продовжуючи думку, що комусь іншому тут що-небудь відкривати вже не прикольно - пізно.

Сон 240619 "Ексклюзивні обставини"

У вечірній час завітали в маленький магазин. Я ж у форматі супровідника. Маємо купити, щось таке, що є ексклюзивне і чого, як виявилось, й не було в ньому.

Спілкуюсь з батьком. Розмова виявилась краща, аніж попередні: приємний рівень довіри і бажання мене зрозуміти. Я ж питаю: то ж навіщо ви затіяли те будівництво хати? Домовлялись лише на фундамент? Я розумію, що це мамина ініціатива, а ти хотів би врешті-решт спокійно відпочивати?

Їхав на велосипеді разом із напарником понад річкою і лісом. Приїхали до його батька на корабль, де той був мало не військовим капітаном. Сам ж він круглолиций із вусиками. Йому віддають честь менші за званням. Він ж дав команду обслужити нас "по повній". Ми спускаємось на нижню палубу, де якась дівчина в формі готує нам на двох натуральну каву.

Я на велосипеді заводжу в кіоск преси свіжу газету. Бачу, що подібна до неї лежить, згорнута в пару старих номерів і не продається. Віддав і відійшов, але одразу повернувся, аби виписали відомість на отримання товару. Хтось, стоючи за мною з аналогічною доставкою, вже підготувався на отримання аналогічної відомости, тому й розвернув я себе, вже відступивши від кіоска на пару кроків. 0430'

Я з колегою-поляком проходжу певну відстань, наче коло в порожньому спотривному залі. Та відстань, що була найдальшою, являла глибокий сон, коли я підійшов ближче до тих дверей, якими ми ввійшли, я пробудився. Цікаво, що ані зала, ані двері не є буквальними - це певні точки траєкторії моєї з ним подорожі в "підсвідоме" - занурення в сновидіння.

Сон 280918 "Дивовижна урбанзона"

Давня знайома в гостях на моєму святі. Якась нав'язлива в своєму спілкуванні та ініціативі. Навіть пошкодував, що прийшла. 0240'

Великий промисловий об'єкт. Наче це робоча зона й разом із тим - відпочинкова. Як для людського організму в мене гіперможливості: з легкістю піднімаюсь над землею, перестрибую складні конструкції тощо. Все, що я бачу - дуже цікаве. Заходжу в приміщення ресторанного типу, але для робітників. Довгі столи, переобладнані з робочих на столові. Всюди "тусується" народ. Якийсь бос заїжджає в те приміщення на машині й потроху об'їжджає ті ряди. Разом із ним у приміщення увійшла охорона в цивільному одязі. Їх видавало те, що рухались і діяли синхронно. Я оминаю ту "компанію", виходжу на вулицю і піднімаюсь на дах. Кажу собі: як я довно тут не був! Адже тут є окреме життя і своя зона відпочинку! На даху, де лежить перекинута машина, хлопець готує каву. Маю пройти біля нього, але по ходу бачу зміну його внутрішнього стану від мого наближення. Чим ближче підходжу, тим темніше стає його волосся, аж перетворюється в смоль - так він очікував, що купуватиму каву. Відходячи від нього, помітив, як змінився колір волосся на білий, а на обличчі з'явився смуток. Дивовижний герой! 0505'

Сон 010919 "Іззовні - всередину і навспак" + давнє

Підходимо до дверей якогось приміщення, біля яких стоїть чоловік і не знає, як їх відчинити. Чуємо від нього безадресне нарікання: "як зайти всередину?" Колись він не раз тут був, але після модернізації будинку, що відбулась по ремонті, все сильно змінилось. Хтось з тих, із ким я прийшов, підійшов до тих дверей і з легкістю відчинив їх електронною карткою. Заходимо всередину, на якийсь момент розмови в мене виникає бажання подивитися з телефона чорнобілий (!) польський фільм, де зустрічаю фрагмент, як полька проходить біля кольорових (!) символів української держави, вивішених друкованим (!) плакатом на стіні. Я зупиняю той фрагмент, відгортаю на кілька кроків назад, аби показати присутнім той кадр. У дечому, та кімната з кінофільму нагадувала ту, в яку ми зайшли. Таке враження, що прокручуючи той кард наново, я потрапив у той кінофільм, в якому запитав ту польку, що вона тут робить? На що почув відповідь, з інтонацією, яка вказувала на мою обізнаність, або ж її іронію: "Шукаю МВД!" (саме так і прозвучало, не МВС).

Алея, що закінчується парком. Зробив велике горнятко кави, ходив парком - зазирав і дивився на різні явища-видовища і довго її смакував, поки не випив до останньої краплі. Якось з обширної тераси, де стояли деякі ятки, побачив дерево, яке заколихалося, розступилися галуззя і з-поміж них визирнули, наче два тарзана, чоловіки, одягнуті відповідно до образу. Найцікавіше те, що дерево було механізоване: воно як розкривалося, так і складалося до стовбура. Видовище, яке відтворює розростання дерева: спочатку з'являються грубі галуззя, потім дрібніші, ще й ще, поки не випнеться зелене листя, а насамкінець та густина галузь розступається і виринають з середини два актора, що зображують тарзанів.
У тому ж парку зустрів Мартина, який працевлаштовував мене на роботу, але пізніше звільнився, він був на вигляд якийсь інший. Запропонував мені каву, я відмовився, сказав, що щойно випив до останньої краплі. Для себе зауважив, що вона була смачнюча і якась приємно пригущена, хоча кавового осаду на дні горнятка не було. Запитав: чи правда, що створив власну фірму і пропонує роботу? Він, доволі ствердно: це непрааавда!

+ Давній сон, який повторювався в кількох варіаціях: маю човен, яким пливу по довгому озеру, як по лиману, на свою, знану тільки мені острівну місцину, де я можу побути сам. Водний шлях складався з продовгуватих прогалин поміж високого очерету, який місцями утворював лабіринт. (Колись, в юності, я мав нагоду не раз пропливати таким лиманом і бути на ставку, оброслим таким же очеретом). Потім був сон, де цю водну дорогу, аж до моєї місцини, освоїли чужі люди. Більше цей сон не снився.

+ Давній сон. Їду дорогою через знайомий міст, що проліг над річкою. Тією дорогою я проїжджав не раз. Десь сам, а десь автобусом. Біля того моста є найближча зупинка до села, до якого я сходив. Якось від тієї зупинки зійшов ближче до води, щоб подивитися на неї.