Сон 020324 "Спроба творити тишу"

Музей із музичними інструментами. Поряд мене проходить делегація туристів із азійських країн. Між собою спілкуються своїми мовами. Поряд із ними, але якось осібно, помічаю сина добре знайомої (померла наприкінці 2021 р). У їхньому роду колись "походили" татари, тому і син має віддалений натяк на цих азійців. Як я знаю, її син доволі мовчазний (як у реалі) і, з огляду на мій давній досвід, наврядчи з ними знайде спільну мову. Музейний відділ, в якому ми опинилися, являє собою якісь кардинально незвичні інструменти. Ось бачу, як той син із зацікавленням бере якийсь духовий інструмент, віддалено подібний на тромбон, але не прямий, а якби з трьома великими вузлами і показує їх якомусь азійцю, щось пробує спитати, потім хоче продовжити розмову з іншим, але нічого не виходить. Я з якоюсь своєю групою людей підходжу до іншого духового інструменту: стаціонарного і зробленого із суцільного трубчатого скла. Спочатку жодним чином не зрозуміла логіка: як він працює? Коли в нього дуєш, прозорі трубки набираються водою, що утворюється конденсатом від подиху, далі відбувається якась закупорка і скільки не дуй: ні звуку, ні руху повітря. Когось питаю: що за інструмент такий? В чому його суть? Якийсь знавець роз'яснює, що це інструмент, який так би мовити, грає тишу. Спочатку висловлюю думку, що це, серед інших інструментів у музеї, свого роду мистецька інсталяція, але, як мені ствердно розповіли, це не зовсім так: спроба творити тишу - це і був задум творця цього інструменту.

Сон 050223 "Несумісне в очікуванні"

Я на якомусь багатому весіллі в ролі поважного спостерігача, з таким відчуттям, що найголовніша організаційна робота вже зроблена, а залишилось слідкувати за процесом його перебігу. Перед цим я проходив якоюсь вуличкою і намагався зазирнути за огорожу, але даремно. Поряд проходила якась жіночка, яка також проявила той самий інтерес. Якоїсь миті простір видозмінюється і огорожа стає умовністю. Переді мною відкритий простір. Отже, бачу публіку, яка спокійно але незвично відпочиває на весіллі без традиційної організації "всі разом за одним столом", з'являється скрипалька Ванесса Мей. Робить промову, в якій виникає гра слів, щось на зразок: ви знаєте, що існує БетМен, а від мене вам ВентМен. (Явно якась гра слів із азійською мовою: Вен Ван Вей Мей Ман Мен...: Най Вей в Май? - нехай дорога триває аж до травня). Готується до виконання. Під'їжджає на незвичному мотоциклі (якийсь із різновидів мотобайку) якийсь індус, сходить з нього, сідає поряд свого транспорту і починає на ньому грати, як на барабані. Незвично, його звуки справді мені знайомі та подібні до народних ударних інструментів, на яких грають різним положенням рук: долоня-пальці. Під музику виконується якась пісня. Подумки: дивно, але від Ванесси Мей я очікував скрипку?! Хоча, слідкуючи за індусом, вже не шукав поглядом солістку. Індус їде, але показово повільно: виявляється до мотоцикла припнутий парашут із чимось округлим у його куполі, який поволі протягнув по землі та зупинив перед глядачами. Вголос без конкретики до слухача я жартую: ось і лелека щось принесла! З'являється наречена, але не в білому платті. Просто я знаю, що це має бути вона. Їй щось віддають, а вона гірко ображається: називає щось по імені і притуляє до себе. Дивлюсь уважніше, а це крокодил! Кудись ображено йде, тримаючи його поперед себе доволі смішно: хвостом і задніми лапами догори. 0430'

Йду по вулиці та мимохідь звертаю увагу на людей. Нарапт дивуюсь побаченому образу, аж затримався в погляді: молода дівчина з чорними вусиками та борідкою. Відчув, як у моїй голові розвіяна увага сконцентрувалась на "второпанні" побаченого образу з несумісних речей. На мій здивований погляд ця дівчина навіть усміхнулась. Пролетіли питальні думки: так, я десь це бачив (схоже, що подібне було у забутому сні); вона звернула увагу на мене, адже я також маю борідку; вона є артисткою, що придумала собі такий імідж; так, але вона реально акцентує увагу, що є дівчиною, а не хлопцем... Подумки роблю висновок, яким сам себе дивую: як не крути, але образ реально цілісний, гарний, хоча й незвичний.

Пішов у новини анонс, що Святослав Вакарчук записав сатиричну пісню. Міркую: це щось не характерне у порівнянні з його попередньою творчістю! цікаво, а як вона сприйметься в умовах війни? як два рази сходив у політику, все менше доводиться його розуміти.

Сон 151022 "Обірвана струна"

Мені кажуть, що після обідньої перерви дадуть нову роботу. Тепер я і ще двоє чоловіків (один із них керівник) виходимо на вулицю, заходимо в новий будинок, піднімаємось по сходах. Мене заводять в готельний номер і кажуть, що зараз підійдуть люди, які скажуть, що треба зробити. Залишаюсь сам і починаю роздивлятися приміщення. Бачу, що з цього готельного номера, більше схожого на однокімнатну квартиру, хтось кардинально з'їжджає. Речі лежать так, що видно, як їх збирали по мірі затребуваності: важливіші в першу чергу, залишились другорядні. Практично: вже нічого лишнього. Готельний номер більше нагадує пустку (без меблів). Раптом з'являється жіночка: колишня власниця цього номеру. Перекидуємось кількома словами. Тепер з'являється її син років з десять і одразу кудись іде. Я знаходжу дивний інструмент, більш схожий на ліру. Починаю розглядати. На ній висить одна обірвана струна. Починаю її натягувати. Тепер з'являється якийсь хлопець, зацікавлений цією жіночкою. Жодної конкретики. Я продовжую налаштовувати інструмент. Показую, як оптимістично виглядає. Пробую зіграти, але вона не звучить. Про себе коментую добуті з неї звуки: "Гумові чи що?.. Але буде тема для розмови!"
P.S. Дружина перед сном іронічно відповіла дочці, що тато (тобто я), ще й досі пише вірші. Я не прокоментував, лишень подумки усміхнувся.

Сон 281020 "Виправити деталі"

 Повертаюсь на завод, на якому працював, аби підкрутити пару гайок на лінії. Взагалі у мене підтекст: мені треба щось знайти і взяти з собою. Сам же неперевдягнений у робу, а так: як прийшов у вихідному одязі, так і поліз на устаткування. Цікаво зустріти знайомі деталі: он гайка недокручена до кінця, он ще одна частина недоустановлена... але все працює! Я пам'ятаю ці деталі з попереднього часу моєї тут роботи! Лажу по лінії, поки хтось не зауважує на моїй нетиповій присутности. Підходить до мене, а я випереджаючи питання, наче найнятий працівник з іншої фірми, звітую, що практично все завершив. Знаю, що на підприємстві змінилося безліч працівників і мені прикинутися невідомим для них доволі легко. Хоча і викликаю зовнішним виглядом питання, але такою відповіддю розвіюю сумніви. Тепер, під час обідньої перерви, я їду до батьків, аби попрацювати в гаражі. Так само перейнятий технічним завданням, у якому маю закрутити, як і на тій лінії, гайку на 13. В уяві тримаю ці гайки, як такими, що лежать на роботі, але, нажаль, не тут. (Яскрава картинка з реальности). Скільки не шукав таку гайку в гаражі, так і не знайшов. Потрапляли лише оригінальні від авта, яке ремонтувалось поряд. "Не буду ж я брати інші (нетипові) гайки? - це (машину) ще складати!" - і не взяв. Чомусь у цей час пригадалось, що в обід, я хотів поїхати додому і забрати доньку, аби вирішити пару справ, переважно культурного плану. Констатую: але я тут, отже, доведеться вечором! Варто лише передзвонити, аби не хвилювалась, бо й так пізно, якщо дивитися на обіцяний час. 0450'

Фрагменти зі сну напередодні (271020)

Грає дівчина на скрипці, а поряд чоловік у чорному плащі та зі зв'язаними руками. 2305'

Принцеса закладає та з'єднує труби. Чомусь не помічає кількох останніх частин, аби скласти їх остаточно. В результаті розуміє, що не треба поспішати. 0018'

Сон з повтором. Крутив гіпсокартон. Чомусь відзначив, що німецький - на дотик тепліший. 0500'

Сон 210819 "Ігрова кімната"

Ігрова кімната для дітей. Спочатку відвідую її сам, а другий раз (повторення сну, але зі слабшою деталізацією) приводжу своїх дітей. Принцип проведення дозвіллєвої діяльности суттєво відрізняється від традиційних ігор. Перше, на що сідаємо: сидіння-гойдалка, яка діє за певними комбінаціями фігур на настінній дошці, рухаючись у певному ритмі. Є й інші види ігор, коли учасники можуть і далі сидіти на ній, керувати голосом. Так, як діти були вперше, я ще показував, як то все діє вручну. Серед знайомства з іншими іграми в тій кімнаті, знаходжу давню іграшку: пластмасову машину з ракетами, яку сюди заносив ще віддавна, тоді, як син виріс гратися з нею. Дістаю її з-поміж інших і показую: чи пам'ятає він її, - розуміючи одразу, як суттєво вона програє з поміж того, що тут є.