Сон 190724 "Місце має значення"

Щось формально прикопую у пісок (була конкретика, але на ранок не згадав, що саме прикопав). За відчуттями - річ неважлива. Цієї ж миті з-під землі обок вилазять мурахи і кидаються до того місця. З іншого кутка з'являються менші мурахи, зовсім інші, і так само масою кидаються до тієї ж локації. Починається якась дивна "битва" за "місце" між великими мурами і тими, що з макове зерня. Ще мить і з'являється третій вид комах, які ще однією масою сунулись на решту, до того ж самого місця. І в усіх них видно стежки, як доходять до "битви" нові й нові сили. Мертвих мурах не відзначаю, але те, що між собою товклися і витискали кожен своєю масою, так однозначно... і щоразу відступаючи, повертались до однієї і тієї ж точки "неповернення для інших".

Йде назустріч донька, одягнена у простору спідничку гофра з двух смуг: синього та червоного кольорів. Ці барви мені нагадують чомусь росію, а ще Словаччину та балканські країни, де ці кольори ужито на державних стягах. Широкий чорний пояс усе ж таки змінював сприйняття. Від верху одягнена у якусь світлу сорочку, можливо й з українським орнаментом. Подібне вбрання чомусь мені нагадало польський національний одяг. Коли подивився зразки в реалі, зрозумів суттєву віддаленість: спідниця у горизонтальні смужки зустрічається рідко, більш грубого пошиву, ніж бачив, обов'язково з фартухом, а там-таки - ні.

Опиняюсь наче в давніх часах. Це розумію за формальними ознаками. Маю намір опуститися з невисокої гори, але поки не знаю як. У тому місці, де я зараз, стоять великі білі кам'яні колони, а під ними з витесаного дерева лежать важкі сходи, десь віддалено це можна було б назвати драбиною. Міркую: навіщо ті сходи опустили на землю, коли ними ще доведеться скористатися? (Схоже, що тут криється первинне моє бажання, знайти рішення, як зійти з гори?). Дивлюсь уважніше на тесані колоди тих сходів, а вони, при тому, що неймовірно грубі, так неймовірно гладкі і рівні. Деякі колоди із цікавими завертами, якби збільшенням до підніжжя сходів. Міркую: так неможливо в ті далекі часи вручну витесати нарівно такі великі поверхні та важкі для монтування!

Пітешті, Міовені, Румунія

Сон 120622 "Лінії долі"

Гуляючи по місту, на внутрішній хвилі спостереження за новими образами, наче знаходжусь на виставці під відкритим небом, натрапляю на будиночок із метр-півтора у висоту, з відсутнім дахом і однією стіною. Все виглядає так, що можна оглянути весь інтер'єр ізсередини. Задня зовнішня стіна цілком глуха, а бокові мають вікна, такого розміру, що можна просунути руку. Оглядаючи конструкцію, припустив, що вона нагадує шопку для свого роду театрального вертепу, але під зовсім інший сюжет, про що висловлюю вголос таку думку комусь із присутніх глядачів, який підійшов із дитиною. Чую на моє припущення схвальний відгук. Чомусь виникають асоціації цього будиночка з невеликим метеоцентром. Намагаюсь зрозуміти хто це зробив і разом із тим, на озвучене вголос прагнення знайти на об'єкті якісь вказівки авторства, чую у відповідь про якусь дівчину, яка працює в бібліотеці. Здогадуюсь, що я її добре знаю. Пригадую, як свого часу їздив на дивному транспорті, що складається із круглих причепів, начебто ідейно розроблених нею, на якому збирав показники погодніх і атмосферних умов. (Видно, відсилання до інформації із забутого сну). Отже, авторство як будиночка, так і диво-машини належить одній людині, тій самій дівчині. Тепер я опиняюсь у згаданій бібліотеці, яка нагадує обласну універсальну наукову... мого міста. Спочатку знаходжусь у шумі розмов її працівників, а згодом опиняюсь тет-а-тет із авторкою. Про щось тематичне, дотичне до згаданого будиночка, говоримо, і я звертаю увагу на її долоні та красиві, чіткі на них лінії долі. Для себе зауважуюю на якійсь винятковій лінії, якої взагалі, що пригадую, може не існувати. Починаю розмову про ці лінії та заходжу на особисте в житті цієї дівчини. Чи то тлумачу, чи разом із тим у процесі розмови дізнаюсь, що її коханий далеко від неї і приїжджає доволі рідко, але їхній зв'язок доволі сильний, і в майбутньому так нічого і не зміниться, а вона, як зовні стійка жінка, мусить приховувати переживання та емоції пов'язані зі своїм коханням і надалі. Тепер якимсь човном допливаю до якогось незнайомого місця,  який згодом трансформується у батьківську кімнату дому батьків. Цьому місцю перебування спрямована якась військова загроза. (Деталі розвитку подій призабулись). У підсумку, на завершальному етапі подій, я щось складаю до човна, до якого мали сісти інші бажаючі з присутнього натовпу, що стояв на бетонованому березі (дивна асоціація зі згаданими працівниками бібліотеки). Лише згодилась їхати зі мною одна людина, яка і допомагала все організовувати. Тепер я в новому місці, хочу з'їсти яблуко. Оцінюю його ззовні, навіть якимось дивним поглядом зазираю усередину і бачу під колись ураженою шкіркою пару хробаків. Обрізаю неїстівні ділянки. Тепер я в кімнаті (як і згадувалось, асоціація з батьківським домом), перевдягаю труси. (Начебто тема спіднього одягу ще була присутня, коли вантажив човен). В цей момент чую, як якісь люди приходять додому, і разом із розмовами наближаються до мене, хоча їх не бачу. Підходять до дверей кімнати і хочуть поставити дивне запитання, що значить назва якогось рільничого інструменту. Те слово тлумачу для себе, як один із видів сапи або мотики. Разом із тим чую готову відповідь від когось, хто супроводжував цих людей, з-поза їхніх спин.

Сон 280321 "Преображення"

Під час якоїсь творчої зустрічі знайомлюсь із дівчиною, яка має в собі ряд комплексів, загалом пов'язаних зі спробами подолати внутрішні стереотипи. Моя смілива поведінка є уособленням її протилежности. В якійсь не суть важливій розмові виходимо на тему: а слабо... прийти на вечірку до друзів у спідньому (майці і трусах)? Мені - ні, а для неї - це виклик. Домовляємось, що вона переступить себе і прийде. Знайомі були якісь її, що надавало б для неї більшої сміливости. От вже той день, я збираюсь із дому мало не в домовленому образі, в якому їхати треба буде крізь все місто. Біля мого дому (багатоквартирний будинок, який не викликає жодної асоціації з реальністю) місце зустрічі. Вона ж приходить у верхньому гламурно-вишуканому одязі та капелюсі, а під низом показує, що має, як і домовлено: спіднє. У мене вже виникають сумніви: може і мені вдягнутися краще, як виходити в місто? Вона погоджується і я повертаюсь у квартиру. Вдягаю джинсові штани, щось на верх. Тепер опиняюсь у місті, але сам. Знаю лише, що маю встигнути за годину побути десь там із нею і гайда додому - до дружини. Така поведінка явно викликатиме питання і підозри. Йдучи містом, бачу Бетмена, який в театралізованому образі на окремій платформі машини, яка їде, показує акробатичні трюки. Мене осяває: мені ж сьогодні показувати із ним спільний номер!.. А підготовка до нього мало не зараз. Хтось просто на вулиці дає мені каву і розповідає про її різну властивість, що пов'язана із міцністю і різний час дії. Та ж людина з натовпу кличе Н.М. (знайома, образ якої взагалі не має нічого спільного з театром, лише зі журналіським спортом, літературою та викладацькою діяльністю). Я поспіхом іду перевдягатися для участі у виставі. Місця для цього немає і я підходжу до якогось вуличного туалета, а у зв'язку, що він був зайнятий ізсередини, поспіхом починаю перевдягатися біля нього у новий одяг. 0545'

Сон 210420 "Випробування на міцність"

Шалений бойовик. Уві сні з'являється герой, який захищає певними доступними та підручними засобами свій невеликий простір. В одній із ситуацій натрапляє на "поганих людей", які його випробовують, а згодом починають переламувати на свій бік, аби він "став грати під їхню дудку". Трапляється така ситуація, коли він починає захищати не лише себе, але й інтереси одного хлопця, який не в силах був себе захистити. "Випробування" на міцність дійшло до того, що його майстерність із кожним бойовим зіткненням ставала все кращою і кращою.
Сцени відбуваються десь між деревами в кронах, на будівельних конструкціях, на відкритих просторах. Йому щоразу вдається перехитрити. А вони, маючи свою тактику, до останнього заводили його у "глухий кут".
Фінальний кадр: він опиняється в темній, замкненій, хоча просторій, кімнаті - один проти трьох. Бій не просто на впомацки... Це вже точно виглядає, як великий акорд всіх сцен. Від напруження перегляду відчуваю, як у мене починає калатати серце... І я прокидаюсь зі сну. 0001'

Виконання плінтусу з металевих конструкцій у житловому помешканні. Як продовження теми, спілкуюсь з господарем дому. У нього є маленька дитина, десь до року. На якомусь етапі перебування в його домі, виносить у дитячому кошику його дружина її до нас. Дитина спить, а коли треба просинатися, позіхає, розплющує очі й усміхається батькам. Десь тієї миті біля мене опиняється син із певним занудством. Зауважує для себе поведінку дитини. Кажу йому: "А знаєш, як ти свого часу просинався, як був такою дитиною? (Без паузи). Розплющував очі і уве-е-е-е-е-е, ще мить і таке завивання (басом) робилося голоснішим." Від чого синові стає смішно.
0300'

Черга в держустанові, що за змістом розмов серед людей нагадує центр зайнятости. Народу багато, але рухається оптимістично. Хвилями, в залежности від того, як приходять нові люди, серед присутніх виникає пожвавлення. Так люди обговорюють якісь вакансії, які є в тому чи іншому місці. Дивляться в загальний список фірм, які шукають працівників. Більшого пожвавлення додають розмови про роботу за кордоном, зокрема у Польщі. Один чоловік підходить без черги, наче в ній уже стояв, минає її та йде далі. Як виявилось, він очікував приходу якогось чиновника. Тут він по роду своєї роботи заносить якісь договори. У декого виникають питання щодо його прямоти в діях. Я ж вирішив для когось з присутніх навести приклади таких працівників, з власного досвіду роботи на фірмі. На якомусь етапі, пересідаючи з місця на місце, помітив за собою, що був без штанів, лише в одних трусах. 0500'