Сон 300326 "Заплутані переконання"

Збіг і конфлікт двух давніх снів, змішаних зі сном сьогоднішнім і реалом. Один точно знаю, що записував доволі давно та з подробицями. Отже, після покупки квартири (в реалі; менше, як рік тому), приснилось (сьогодні), що у попередніх хазяїв хоча і розглядали квартиру, але все ж таки купили заміський дім. Про останнє вони згадали випадково, а для нас це виявилось як доволі гарна пропозиція. Дім був дещо схожий на той, про який записував раніше: дещо нагадував дачу (з реалу, в Україні), а дещо таку дерев'яну будівлю, яку варто було б зносити, адже вітер на даху там гуляв сміливо (давній сон). Заразом у іншому сні цей дім, як і сьогодні, був доволі надійним, хоча і старим, із відремонтованим горищем, де я зберігав свої речі. Так от, конфлікт полягає в тому, що уві сні я усвідомлюю, що насправді ми у них купили не дім, а квартиру, а свої речі, зокрема рукописи та матеріали для майстрування, залишив на горищі того будинку, який мали намір купити, і це стає для мене великою та непоправною втратою. Усвідомлюю, що мав би для тих речей зорганізувати місце в підвалі (так, як у реалі)... Так уперше вві сні виникло настільки хибні та заплутані переконання, що від того усвідомлення аж проснувся.

P.S. Схоже, що сон дещо навіяний з реалу, адже за день із робочою екіпою маю переїхати з квартири на квартиру, поки працюємо в Нідерландах.

Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди

Сон 090126 "Дослідити неочікуване"

Пішла новинами інформація, що в росії виникли осередки зараження землі. Наче у пошуку чогось екологічного, я на великому кораблі беру участь у дослідженнях Півночі (точніше: Північний полюс, - але уві сні так не промірковується). Підпливаємо до якогось білосніжного берега, а там лежить брилами сіль, такими кавалками, як "чиста сльоза", розмірами з дині. (За логікою: на "Півночі" серед снігів, яка сіль?). Беру одну в руки. Думаю: як звідси хоча б її взяти? У відповідь чую фразу: "І Татарстан став каталізатором..." (домірковую: змін у росії).

Перший раз наснилася куплена квартира, в якій живемо з минулого року. Але як завжди уві сні щось не так: вона має продовження до ряду інших (в реалі: неіснуючих) кімнат, які більшою мірою не торкнуті та закинуті. Раптом з посеред одних, звертаю увагу на таку, до якої раніше не заходив, а там із закинутого (затканого речима) вікна віє холод. Переоблаштовую, аби було більш тепло. Міркую над архітектурою будинку: як так виходить, що ми живемо в трьох кімнатах, а маючи доступ до інших, навіть їх не "обжили"? Тепер роз'яснюю доньці про те, як тут влаштовано: що великий будинок поряд нашого дому (в реалі такого узагалі немає) із цілим поверхом пустих кімнат і є продовженням нашої квартири. Також міркую вголос: що варто вийти вночі на вулицю і подивитися на цей будинок уважніше: чи не світяться де-небудь вікна, отже, чи живуть ще хто в ньому на інших його поверхах?

Прийшло з фірми завдання, що всі мають вивчити касовий апарат. Де електромонтаж, а де послуги на касі? - помумав я. Тепер ми стоїмо біля якогось закладу: не магазин, не агенція і не бюро, а там, крізь прозорі шиби, видно за столом якусь особу без визначеної статі, яка нас має цьому навчити.

Сон 040525 "Невідоме входить у життя"

Багато різних спортивних майданчиків.

У якийсь період сну, пролунав на руці сповісник, що удири серця дійшли до показника 138 (таке вперше, від місяця, як ношу смарт-годинник). Перекинувся на лівий бік. Мабуть, з цієї причини наснився наступний тривожний сон.

Я знаю, що сплю, поряд дружина (так само, як у реалі). Знаю, що знаходжусь у своїй квартирі (насправді вона не є такою), більше схожій на комуналку з довгим спільним коридором і входами вряд до різних мешканців (таке уві сні переконання). (Мабуть, ще під впливом кінцевого огляду квартири перед покупкою - з реалу). Раптом, крізь сон, чую якісь звуки в коридорі, а на цьому тлі виникають спогади з розмов із сусідами, що це можуть бути якісь злочинці. Хоча вони тихі та спокійні, та вже до когось потайки вночі прокрадалися. Раптом приходить ідея подивитися на вхідні двері своєї квартири. Намагаюсь проснутися, розлющую очі та якимось краєм ока дивлюсь крізь темряву на білі двері до квартири й бачу, що вони трохи привідчинені й продовжують поволі відкриватися. Хочу увімкнути світло на столику при ліжку (в реалі зовсім інше), але розумію, що не маю сил поворухнутися. Мене наче щось у тілі зціпило так, на що не маю сили вплинути. Це мене неймовірно лякає і я гукаю до дружини: "Галя!", але зрозумію, що голос такий тихий, що видихнути звуки імені - не під силу. Тепер починаю не гукати, а несамовито кричати: "Галя, Галя, Галя" (хоча крізь сон розумію, що прозвучало це слабо, але справді з усіх зусиль)... Від чого врешті-решт проснаюсь. 

Як виявилось, розбудив дружину (в реалі). Сказала, що реально почула, як я гукав її ім'я. Навіть донька в сусідній кімнаті о першій ночі (не спала) почула мої стогони крізь сон.

P.S. На цьому тлі дружина згадала свій сон, який наснився їй у березні, поки я був у Франції. // Виходить вона з роботи, де винаймає офісне приміщення у пана Яцка. Закінчує роботу акурат в той самий час, що і він. Виходять на вулицю, а він у звичному своєму стилі, хоче чимось новим похвалитися, пропонує завітати в його гараж, де зберігається якийсь безцінний архів. Дорога недалека, приходять до того гаража, заходять у середину, де він виглядає значно більшим, аніж ззовні, більше схожим на якусь квартиру. Раптом у дверях з'являється чоловік у військовій формі з автоматом. Починає диктувати свої умови під страхом розстрілу. Яцик у звичній своїй манері починає приємно забалакувати незваного гостя, а моя дружина, користуючись нагодою, потайки починає задкувати та непримітною стороною вискочити назовні. Раптом злочинець зауважує на її намірі та приставляє автомат до скроні. Без компромісів вистрелює в голову і мало не на фізичному рівні вона відчуває, як куля потрапляє в голову, настає суцільна темрява і відчуття смерті... (У її реальному житті це торкалось зміни орендного приміщення у того ж пана Яцка. Схоже, що подібна логіка торкаєттся і нашого майнового питання).

P.S. Спробували проаналізувати ці сни й узагальнили умовною назвою: "Невідоме входить у життя".

Сон 280425 "Шарварок поселення"

Приїзд на нове помешканя, пов'язане з роботою. Розселяємося по кімнатах. Без проблем займаємо першу - на пару ліжок, ближчу до виходу. В якийсь момент бригадир говорить про гроші, які мали у нього бути, а він їх не знаходить. Більше схоже на розкладання речей так, що виникає певний шарварок. Я на то дивлюсь, як на проблему, яка має вирішитися лише з уважности до своїх речей. Раптом прибувають нові колеги, а більшість з них я знаю по інших об'єктах. Знову виникає розгардіяш з вибором ліжок і кімнат для поселення. Міркую, чи не переміститися в іншу кімнату, в якій стоїть навіть невелике, мало не дитяче ліжко. Хтось каже, що це акурат для Арнольда. Спочатку не розумію про про кого мова, але раптом приходить (з реалу) колишній власник помешкання, у якого винаймав для родини дім, той самий Арнольд, але якийсь нижчий зростом, зігнутий і незрозуміло чому ушербний в тілі (десь такий, як для розміру згаданого ліжка) і так само чемно й уважно (як в реалі) починає консультувати щодо розселення працівників. Дивлюсь на його міміку, а вуста якісь перекошені, якби після інсульту. Це мене печально дивує і викликає внутрішнє співчуття, знаючи цю людину в кращому стані. В контрасті з приємною розмовою це справляє гнітюче враження. Тепер опиняюсь якби в такому ж помешканні, але новому, до якого ще заїхали нові колеги. І знову ж таки: більшість з них я знаю. Кажу, наче до бригадира: "За такою кількістю людей, логіка така, що має у нас бути доволі великий об'єкт!"

P.S. Явно присутня асоціація, пов'язана з вибором квартири для купівлі, коли розглядались різні пропозиції на ринку нерухомости.

Сон 280125 "Вороже очікування ззовні"

Я з другом на початку дня спостерігаю в місті хімічний викид в атмосферу. Тепер я з дружиною виходимо на закупи. Супермаркет за архітектурою схожий на давній храм. Коли з нього вийшли, раптом побачили руйнування цієї споруди, а зокрема починаємо розуміти причину: стався якийсь неймовірний вибух десь за ним. Високо до неба почала підніматися чорна хмара, що стала видовжуватися в нашу сторону, набуваючи подіби лисиці, зокрема виразно проглядались риси голови. Це нас страшенно лякає і ми починаємо втікати. На шляху виникають довжелезні та широкі сходи вниз. По якій дорога вела кудись у парк. Зустрічаємо якогось чоловіка, який, як ні в чому не бувало, йде на закупи до того ж супермаркету. Всі біжать, як і ми, а він безтурботно йде "проти течії". Це нас трохи дивує. Прибігаємо додому, аби зібратися і виїхати з міста. Дізнаємось, що з транспортним сполученням починається колапс. Навіть для літаків скасували всі рейси, настільки небо зчорніло після того вибуху. Люди починають формувати мінігрупи для захисту. Дехто коспірологічно доходить до того, що одягає "маскарадні" маски аби приховати своє обличчя. У мене виявилась маска у вигляді малюнку приспущеної медичної маски, як то дехто носив при ковіді, де наче було видно лише ніс. У колеги (без конкретики), який з'явився біля нас знову - маска була з намальованими чорними вусами. В суспільстві наростає ворожість. Ми виходимо з дому тікаємо через вікно, а про ходу починаю пригадувати вулиці міста, як краще покинути місто в такий непевний час.

Колега (без конкретики), як знавець довго щось розповідає і доходить до такого висновку, що "зараз все більше колекціонери купують довгі літаки. І чим довші - тим краще користуються попитом". Зі сказаного підсумовує: "Напрошується висновок, що у чоловіків зараз щоразу стає менший пеніс".

Фрагментарно: опиняюсь на даху ангару для невеликих приватних літаків і вирішую ще раз поправити сигнальні червоні лампи. (Незаперечний повтор з реалу, але поправок на думку начальства начебто не потребували).

Готується літак. Групою маємо летіти до Франції. (Очікування поїздки - з реалу, хоча атотранспортом). Помічаю, що колега чомусь узяв із собою багато помідорів. По дорозі зустрічаємо групу з району, яка починає до нас кидати понти. Як продовження: показувати ставлення, розтираючи на асфальті умовний окурок. Один з них вирішує публічно в нашу сторону справити малу потребу. Я його заламую і веду в поліцію. Минає час і я отримую телефонний дзвінок, де той же колега раптом інформує: "Сьогодні ми нікуди не їдемо - я ще не вивіз з городу всі помідри!"

Сон 311224 "Przecież i wszecież to..."

Перебуваю у якійсь незнайомій мені квартирі, у якій живуть або тимчасово перебувають різні люди. В одній кімнаті чоловіки, у іншій - дівчата, одна з яких вважає себе хлопцем і в майбутньому планує зробити собі операцію. Я живу начебто з хлопцями, адже цієї ночі мав там виспатися, але якийсь чоловік виявився геєм і вирішив до мене поприставати, застосовуючи силу. (Запам'яталась навіть сила його рук). Отже, довелось мені застосувати до нього фізичний супротив, аби відбитися від такого збоченця. Зрозумівши мою перевагу, одразу кудись втік. Раптом за вікном посеред ночі почалось коїтися щось неймовірне: зірвався страшенний вітер, аж було видно, як гнуться дерева та літають в повітрі легкі предмети. Це багатьох розбудило та викликало неспокій. Якась дівчина підходить до мене і починає жалітися на хворобу в горлі. З її слів розумію, що в неї ангіна. На цьому тлі "балагану", чую якби голос за кадром польською мовою: "przecież i wszecież to..." (ще якихось пару слів монологу і я просинаюсь).

Сон 190624 "Втручання в особистий простір"

Зустрічаю малознайомого колегу (знайомого лише в обличчя), який наче з гумором, але на повному серйозі мені каже: "Ти взагалі недалекий: не знаєш, що ми будемо до тебе підселятися". Ці слова я мав би зрозуміти так, що бригада працівників може бути підселена до співжиття з моєю родиною. Місце проживання уявляю в рази більше, ніж маю. Після цих слів я починаю пригадувати, що в моєму договорі з власником присутній формальний пункт, що якісь метри квартири він може використати для своїх цілей. Тепер на ці асоціації накладаються нещодавні спогади з розмовою зі ставленим шефом фірми, в якій працюю. Така людина малокомпромісна і теоретично припустити, що не упустить нагоди використати щось у своїх цілях, навіть, якби таке й трапилось, пішов би на співпрацю з власником квартири. (Подібний досвід є з винаймом дому). Хоча це виглядає доволі химерно, навіть така ідея мене вже пристрашила. 

P.S. Насправді, в реалі таке неможливе, але мозок зумів утворити таку комбінацію, як "втручання у особистий простір". Таким чином деякі факти і досвід з реалу склали пазл доволі правдоподібно, аби уві сні мені справді стало ніяково від почутих слів про ймовірний намір.

Сон 220821 "Наче в потрібному місці, на вірній дорозі"

По якихось справах доїжджаю до будинку, в якому мешкає вчителька математики, віку десь за п'ятдесят років. (Взагалі незнайомий образ). Поряд велика школа. Якраз відбуваються спортивні змагання. Між імен майбутніх переможців чую іноземні, на табло висвітлюються латинкою, такі, як Mery. Наче знав, але виявилось, що мені не в школу (як виявиться, взагалі не в цю), а в житловий дім, що знаходиться біля нього. У квартирі на першому поверсі мешкає пошукувана мною вчителька. Зайшов, познайомився і не затримуючись, вийшов, адже нам в школу. Поки стояв біля її дверей, від них відвалився номер квартири доволі незвичної форми, щось на зразок пластикової ґумки для витирання дошки, на якому було вибито "0". Навіть здивувався: невже десь ведеться нумерація квартир з нуля? Раптом з квартири вийшов її чоловік і цілеспрямовано пішов на вулицю, я вже подумав: мені за ним! Але повернувся і за мить дочекався і її. Як виявилось, нам не в цю школу, що поряд, адже "так не буває", - висловилась по дорозі ця жіночка. За чим зрозумів просто: отак, щоб школа і дім були поряд, а на роботу за п'ять-десять хвилин до початку. І ми пішли кудись далеко. Виводить на дах якогось гаража, що знаходиться на рівні з землею, а з нього - обрив. А нам туди! Пригадую, як хтось мені колись про цей шлях розповідав: доволі екстремальний з першого погляду (асоціація із забутим сном). Починаємо сходити. Напочатку майже сповзаєш (обличчям вперед) по землі на перший камінь, за ним переступаєш на другий, третій... і так до самого кінця. Сходимо прямо на кам'янистий бережок річки (без виходу вліво-вправо) і йдемо прямо - по воді із якої ледь виступають камінці, яких моментами мало й не видно. Вчителька тримає мене за руку і веде за собою. Прошу йти повільніше, адже перший раз ще не розумію куди наступати, аби не звалитися у воду. 0250'

Сон 250421 "Бачити варіанти зиску"

Допомагаю у ставку ловити на спінінг рибу. Спочатку тим займається якась незнайома жіночка. Я підказую, як ловити. Навіть бачу на відстані у воді декілька крупних риб. Ось вже щось зачепили. До помочі долучається якась третя особа. Обережно витягуємо на берег... а це велика металева чоритьохстороння кухонна терка. Таких розмірів у житті ще не бачив. Тепер захожу в дерев'яний вуличний туалет і подумки роблю порівняльний висновок: "Що поробиш, такий і ставок, що схожий на туалет".

Міркую над тим, як ми винаймали житло і скільки раніше платили грошей. Згадую, як міркували над варіантом проживання у двух місцях. Ожили глибші спогади (далекі від реальности), коли піднявся і зайшов до майстерні на другий поверх батьківського дому, які спонукали до міркування над калькуляцією цін, ув'язуючи процес зі спогляданням речей проживання. Тим самим почав співставляти з подібним винайманням житла іншими молодими сім'ями. 0730'

P.S. В реальності, напередодні, із сином змотували випадково заплутаний спінінг. Роблю висновок, що деякі подібні дії перенесені в сон, коли в ньому з'явилась третя особа, аби притримати леску.

Сон 280321 "Преображення"

Під час якоїсь творчої зустрічі знайомлюсь із дівчиною, яка має в собі ряд комплексів, загалом пов'язаних зі спробами подолати внутрішні стереотипи. Моя смілива поведінка є уособленням її протилежности. В якійсь не суть важливій розмові виходимо на тему: а слабо... прийти на вечірку до друзів у спідньому (майці і трусах)? Мені - ні, а для неї - це виклик. Домовляємось, що вона переступить себе і прийде. Знайомі були якісь її, що надавало б для неї більшої сміливости. От вже той день, я збираюсь із дому мало не в домовленому образі, в якому їхати треба буде крізь все місто. Біля мого дому (багатоквартирний будинок, який не викликає жодної асоціації з реальністю) місце зустрічі. Вона ж приходить у верхньому гламурно-вишуканому одязі та капелюсі, а під низом показує, що має, як і домовлено: спіднє. У мене вже виникають сумніви: може і мені вдягнутися краще, як виходити в місто? Вона погоджується і я повертаюсь у квартиру. Вдягаю джинсові штани, щось на верх. Тепер опиняюсь у місті, але сам. Знаю лише, що маю встигнути за годину побути десь там із нею і гайда додому - до дружини. Така поведінка явно викликатиме питання і підозри. Йдучи містом, бачу Бетмена, який в театралізованому образі на окремій платформі машини, яка їде, показує акробатичні трюки. Мене осяває: мені ж сьогодні показувати із ним спільний номер!.. А підготовка до нього мало не зараз. Хтось просто на вулиці дає мені каву і розповідає про її різну властивість, що пов'язана із міцністю і різний час дії. Та ж людина з натовпу кличе Н.М. (знайома, образ якої взагалі не має нічого спільного з театром, лише зі журналіським спортом, літературою та викладацькою діяльністю). Я поспіхом іду перевдягатися для участі у виставі. Місця для цього немає і я підходжу до якогось вуличного туалета, а у зв'язку, що він був зайнятий ізсередини, поспіхом починаю перевдягатися біля нього у новий одяг. 0545'

Сон 230221 "Об'єм і мінімалізм"

Потрапляю в ситуацію переїзду нашої родини з однієї вийманої квартири у другу, які знаходяться в одному й тому ж багатоквартирному домі. Разом із тим виникає відчуття переїзду однієї університетської кафедри (літературознавства) до другої. Відбувається зіставлення образів: наче книги, які знаходились у нашій квартирі, це книги кафедри, які треба перенести на нове кафедральне місце, куди і приходжу. Зустрічаю там секретаря цієї кафедри Л.Л., констатую порожність нового приміщення і отримую схвальну відповідь на те, що книги сюди переносити можна! Повертаюсь у колишню квартиру й розглядаю, аби серед речей власника раптом не загубились власні речі. Якось новим поглядом, завдяки прибраним меблям і оголеним стінам, оцінюю внутрішній інтер'єр квартири. Зауважую певну ідейну оригінальність нижньої частини колон, хоча в неакуратному виконанні, дороблених світловими конструкціями під оргсклом, які на жаль як не діяли, так і не працюють донині. Схоже, що  заставленість меблями не дозволяла їх оцінити належним чином. На столику, посеред декоративних речей власника квартири, знаходжу "золотий" (під золото, наче лавровий) вінець. Згадую, що це забутий для мене подарунок, про який, можливо, й не знала дружина, то ж і не забрала з собою. Пригадуючи подробиці його появи (схоже на забутий сон), дізнаюсь, що це не вінець, а чоловіче намисто, яке, за задумом, не має прилягати всією формою до шиї, а знаходитись на ній об'ємно.

Сон 240121 "Додаткові набутки"

Я з дружиною мешкаємо в одній із квартир п'ятиповерхового будинку нового планування. Несподівано для себе виявляємо, дивлячись на вікна сусідніх будинків, що геть близько від нас мешкає давня знайома (поетка, літераторка-науковиця з Чернівців) І.К. Вирішили несподіаано для неї завітати в гості. Розбалакавшись, вона ж зацікавилась і нашим житлом. Протягом сну архітектура і наближення квартир змінювалися настільки, що в результаті наші помешкання опинилися мало не поряд ("стіна в стіну", за посередництвом одних сусідів, але в різних під'їздах).

Дружина вирішила провести наше спільне ювілейне весілля. Для цього треба було дізнатися в ювелірному відділі єврейської культури (!): як відреставрувати одну підвіску (квадратну за розміром (~7х7), з дорогоцінним камінням та вісюльками), яка втратила одну з них (друга справа) та придбати інші дрібні прикраси. До цього відділу в магазині пробував підійти два рази. Перший раз когось довго обслуговували, в другий - мене. Напочатку почала вивчати моє питання рудоволоса кучерява продавчиня, потім під'єднався молодий чорнявий хлопець. На моє прохання: оцінити ту підвіску? Продавчиня довго розглядала і, вислухавши мене остаточно, прокоментувала коротко: "У вашої дружини хороші смаки!". Як довідався, ця підвіска вшивається у весільний одяг нареченої. Поцікавився: позаду? попереду?.. Як подумалось перше: позаду! - і здивувався. Для цього в одязі спеціально залишають вшитою певного розміру "кишеню" зі сторони шиї. Мене ж цікавила вартість реставрації і придбання всіх інших святково-ювелірних аксесуарів. Продавчиня озвучує на все свою ціну, але не спрощено, а деталізовано, так, що згодом у своїх записах не зрозумів: скільки це разом коштує? - аби переповісти дружині. Між усіма цими питаннями щоразу повертаюсь до швейної майстерні, де перебуває моя донька, а я їй щось допомагаю. Цього разу складаю до торби наші (її) речі, які залишила вона тут свого часу: клубки ниток, якась із них вставлена одна в одну, якісь телескопічні антени, одна з них у вигляді ялинки, яка стояла на підвіконні. Прийшов чоловік до цієї ж майстерні, в якій донині працює його давня вчителька з пошиття одягу. Звернувся до неї: Чи пам'ятає його? Вона: "Звісно ж! Таких учнів важко забути!". Починає він розповідати, що шукає роботу, а на стару фірму його не приймають на незвичній підставі: "Колишньому доступу до внутрішньої (секретної) інформації". Він же коментує для своєї вчительки: "Якою ж інформацією про фірму може володіти звичайний робітник підприємства?". 0525'

Працюю на такому підприємстві, де час від часу в сміттєвому контейнері одного цеху з'являються цікаві речі для творчости. Нещодавно лежали потрібної мені форми металеві бляшки, а сьогодні там виявив хутряні устілки з заячої шкіри, але невеликого (дитячого, підліткового) розміру. Подумав, що добре пасувало б з них виготовити сережки.

Я маю четверо дітей. (В реальности: тільки двоє). З двома першими добре знайомий, а двома другими доля склалася в мене так, що росли непомітно для мене, поки був далеко від родини (на заробітках). Приїжджаю додому із замовленням для третьої дитини (доньки), щось із одягу. Пригадую, що звати її Валентина, але виходить до мене ще менша донька із хлопчачою зачіскою (дрібним ірокезом). Вражаючись від себе самого, дивлюсь на неї і не можу згадати її ім'я. Придивившись уважніше, відзначаю, що вона не схожа ані на мене, ані на дружину. 0740'

Сон 261220 "Підступні події"

Підходжу до вікна своєї квартири (таке переконання уві сні) і бачу море, а на ньому невеличкий човен. Раптом море розбурхується і піднімаються великі хвилі. Ще мить і я вже не бачу його, ще мить і вода опиняється на висоті мого - дев'ятого - поверху. У терміновому порядку замикаю всі вікна. Пролітає думка у вигляді чужої фрази: "Чому раптом піднявся світовий океан?" Ще мить і за вікном бачу чоловіка з малою дитиною, яку він умудряється тримати разом із собою, вчепившись у шибу. (Чомусь образ нагадує, наприклад, вовчицю, яка рятує вовченя, тримаючи його зубами за шкірку). Бачить мене і з ляком ув очах прагне потрапити за це ж вікно в квартиру. Починаю шукати ключа, аби його відчинити, хоча на початку закривав уручну. Знаходжу і відчиняю. Тепер він із дитиною у безпеці... Ще мить і в моїй квартирі багато народу, які рятуються від тієї біди. Прошу всіх не громадитися, а розійтись на пару поверхів вище. Подумки: варто придумати стратегію вивчення ситуації і розв'язання наступних проблем. 0530'

Я на мотоциклі під'їжджаю до пропускного пункту. Зі мною донька. Звертаю увагу на смуги дороги і повороту, коли вже опинився у черзі, перебираючи ногами по землі. Підходжу до людини, яка перевіряє документи. Моїми не закінчується, просить ще доньки, а в мене їх нема, у неї теж. Дістаю всі документи, аби довести, що це не чужа мені людина. У моєму гаманці чомусь виявилося багато невеликих чоро-білих фотографій з далекими і незнайомими мені родичами. Чомусь подумалось, що це справа рук моєї матері. Запитав у доньки за легітимацію (квиток школяра в Польщі), навіть його не виявилось. Тепер нас просять пройтись до якогось кабінету, для з'ясовування осіб. Відчинивши двері, нас заводять так, що мало не запихають. В останню мить я вже мав певне неприємне передчуття. У кабінеті сидить чоловік, дивлячись на якого, я кажу: "Я знаю хто ви!". На що він відповідає так само просто: "От і чудово!". (Цієї миті я пригадую якісь далекі забуті сни з тематикою жахів). Я знаю все, що він має робити і чим це завершитися. Так і є: він пропонує з'їсти щось, що перетворить мене на півлюдину-півробота. Я категорично відмовляюсь. Він каже, що це зробить силою, викликавши підкріплення. Я знаю наслідки того перевтілення. Якимось рухом впихаю той "апарат" у нього. Тієї миті починається справжній жах перевтілення. Із донькою вибігаємо з тієї кімнати на двір, зустрічаємо тих, хто мав би нас "приручити"... Тепер ми за КПП. Машу руками і лечу, але не високо над землею, десь з п'ять-сім метрів (доволі поширена висота в моїх снах). Чомусь чую розмову однокласниці Л.С., яка розповідає комусь, що її батько, коли приходив додому з роботи, малював. Як ж подумки: "Ех, Л.В(асилівна), по смерті батька тільки кращі спогади і залишаються!". Машу руками далі, пробую піднятися вище, в результаті кажу до себе: "Треба вчитися літати краще" - більше і кожного дня. 0840'

Сон 070720 "Встигнути та знайти"

Я з дружиною доганяємо автобус, який позаду схожий на вантажну машину. Біжимо по дорозі, прямо-таки за ним. Хапаюсь за нього першим і прошу в бігові пришвидшитися до жінки. Тепер вона поряд. Каже, що мені їхати з нею не треба, а я мушу повернутися додому щось забрати. А дім для мене малознайомий: я в ньому був лише раз. Прошу пояснити: як знайти вхід у нашу квартиру? Подумки уявляю коридори і двері до різних кімнат.

У колі родичів дід Григорій (в реалі - померлий) у власному домі. Відзначаю для себе, що він якийсь уповільнений у рухах. Розумію, що колись він помер, а тут - живий. Міркую: видно тому такий слабий! По завершенню зустрічі, разом із кимось маю вже йти. Дід на прощання простягує руку.

Сон 100320 "Пора збиратися й іти!"

Велика зйомна квартира. Разом із тим таке дивне відчуття, що вона рухається в просторі, наче це вагон потягу, але жодних візуальних на те ознак. В ній зупиняються приїжджі, наче в готельному номері, й за деякий період часу з'їжджають звідти. Такими тимчасовими постояльцями є я з родиною та по сусідству якась незнайома дівчина. Ось нам кажуть, що ми маємо скоро зібратися і піти, а я маю про це повідомити згадану дівчину. Минаю кілька сусідніх кімнат, заходжу до неї. Її ще не бачу, але відзначаю для себе, яка безліч жіночих речей акуратно розкладена на різних поличках кількох кімнат. Міркую: і як же вона зможе весь цей дріб'язок оперативно зібрати до виходу?

Скоро маю їхати додому. На руках уже квитки на потяг. Заходжу в дім, в якому мешкає малознайома польська родина. Розговорююсь з жіночкою, яка є родичкою цієї сім'ї. Розповідає про навчання в "liceum" старшої доньки. У мене виникає більший інтерес до розмов. Виходимо з дому, аби побалакати на дворі. Вона дістає цигарку-самокрутку і обламує її більш ніж надвоє, пробує запалити, а запальничка не працює. Дістаю свою, кажу, що дарую. Перепитує, чи вона з України? Підтверджую, але з іронією наголошую, що по факту вони такі ж українські, як і польські - привезені з Китаю.

Збираємось на змагання зі спортивних танців. Батько показує на годинник, що вже пора йти! В реальності - дзвонить будильник. 0500'

Сон 241119 "Зйомні квартири"

Приїхав з хлопцями на якусь квартиру. Літо, тепло, хочеться відпочити. Приліг на ліжко, аби виспатися, але за короткий час, ще не встигнувши заснути, до кімнати заходять незнайомі дівчата. Я дезорієнтований у тому, що відбувається: тут мешкають виключно хлопці!

Мешкаю на зйомній квартирі. Вечірні будні після роботи, розмова з дружиною по телефону... Тепер я на іншій квартирі, але умови не втішають. Перше, що вражає: вона сильно прокурена. Якісь деталі вказують на те, що тут мешкала сімейна пара без дітей, а це житло так само сприймали, як тимчасове. Згадався свіжий образ чоловіка і жінки, які стояли за мною в черзі у продуктовому магазині, а від них відчутно віяло прокуреністю, певно, міксом із парфумами. Одягнені були частково в шкіряне, тому від початку подумав, що вони якісь рокери, але як розрахувались і пішли, прочитав на їхніх спинах "Poczta Polska". Хоча останній образ був вихоплений з реальности, то, проснувшись (уві сні) сидів на ліжку і думав про таких людей: як вони можуть курити прямо в квартирі? Може, у них і хороші сигарети, але стільки, що починає пахнути навіть одяг?.. Овва! Цієї ж миті входить у кімнату та жіночка із магазинної черги. (Мовчазна пауза, сповнена обопільного здивуваня). Вітається, а я розумію, що мені здали не просто житло, а койку-місце, і разом із тим муситиму жити разом із тією парою в одній кімнаті. 0540'

Спілкуюсь з дружиною по телефону. Каже, що купила до свят синові новий костюм. Поміж слів запрошує на сімейну фотосесію. А в мене робота: треба в терміни зробити колективну книгу... Тепер чую з іншої кімнати, як дружина до когось телефонує і говорить із тією людиною на тему тієї книги, зокрема щодо статті, яку можна буде розбити на три частини: дві - на великі розділи, а меншу - на третій випуск. 0700'

Сон 060919 "Встав і пішов, адже буде пізно!"

Маю від'їхати на навчання. Все готове. Очікую чиюсь команду. Так, наче хтось за мене вирішує яким саме автобусом їхатиму. Мить і мені повідомляють. Збори рахуються на секунди: маю схопити речі й оперативно сідати, адже ніхто не чекатиме. Якоюсь мірою сон повторюється, а саме кульмінаційний момент сценарію: "встав і пішов, адже буде пізно!" Виглядає так, що друга поїздка, або спогад про неї, є чистою аналогією: "слухай мою команду!" Тієї миті, якщо їв, покидав усе і біг на вказаний автобус, який, з безлічі інших, які прибували й відходили, знаходився відносно недалеко. 0030'

На верхній частині лівої ноги рихлиться вглиб велика рана, довжиною з 20, а шириною до 5 сантиметрів, яка заживає доволі незвично, а зараз активізувалась частковим підгниванням. Згадую причину (інша частина незрозуміло якого сну), яка вигладає доволі банально: подряпався від умисного відірваної частини на штанах, яка певною мірою нагадує форму рани. Міркую собі: як, будучи на роботі, маю знайти час, щоб відвідати лікаря, купити якусь мазь? Згадую, що в мене є "Клотримазол" і "Синафлан". Вирішу: що краще? Приймаю рішення скористатися останнім.

Просинаюсь із запізненням на роботу на пів години. Ніяк не можу зрозуміти: чому так трапилось? Перше, наче мешкаю у винайманій квартирі з колегою В., пізніше виявляється зі своєю родиною. (Цікаво, що перше враження належить і до попереднього фрагменту сну). Маю щось поїсти, швидко зготувати собі на обід. Відкриваю холодильник: вирішую з'їсти те що бачу. На здивування знайшов великий картопляний (?) біляш. (Цікаво, що там його залишив у якомусь попередньому сні). Міркую: підігію, і вже буде щось. Бачу ще й деруни: о, як добре, буде що поїсти дітям! Хто стоячи, а хто сидячи всією сім'єю починаємо їсти. Пояснюю сину, що на відволікання немає часу. Знаходжу від учора порізані помідори, даю дочці, беру собі. По ходу міркую: як організую собі обід із виїздом у столову. 0200'

Сон 020919 "Психологічний аудит"

Я з дружиною переїжджаю з однієї квартири в другу. Цікаво, що вибрали з усіх ту, в якій жили (в реальности - живемо), але уві сні вона є майже такою, якою була від початку. Щодо видозміни, то вона торкалась дверей і рами, які були неодноразово пофарбованими світло-зеленою фарбою, що не рятувала їх від певних шпарин у районі ручки та замка. Для переїзду мушу пройти в поліклініці медспеціалістів, які мають надати мені дозвіл на переїзд. До початку мого спілкування з ними вживу, перше - довелось записатися на відвідування і пройти тест по телефону. Коли був у них уже з візитом, спочатку було важко запам'ятати назву відділу, де вони працюють. Це мене трохи піднапружило, адже, щоб продовжити-завершити з ними діалог і забрати медвисновок, мав ще раз до них подзвонити. З трудом пригадав, що за назва була на дверях їхнього кабінету, щось на зразок "санітарного аудиту", хоча складалась з двух коротких речень. Намагаюсь освоїтися з дружиною на новому (старому) місці. Міркуємо, як будемо облаштовувати та заставляти меблями нашу кімнату. По дорозі між всіма перепетіями дружина спілкується із рядом своїх знайомих, які викладають ув університеті психологію. Цікаво, що на якомусь етапі оцінку нашим стосункам за певним тестовим переліком, мали давати по ходу розмови нам, з однієї сторони ті, що з "аудиту" та згадані знайомі-психологи. Вийшло, що перші надали нам оцінку вище, аніж другі. 0145'

Сон 160719 "Афера з викрадення продукту"

Я з колегою по роботі вчинили якусь аферу з викрадення якогось харчового продукту. Практично, ініціатором і виконавцем був він, а моя місія була: завезти той товар до нашого винайманого помешкання. Вже наче все ним скоєно, а я сиджу в спецмашині-пилососі й отримую від нього інструкції: "Зустрінемось удома за 45 хвилин. Став його (продукт) варити". (По пробудженню, так і не пригадався вид продукту, смішно, але чомусь ввижається, що це могли бути яйця). Довго не зрушую з місця, займаючи частину проїздної дороги. Під'їжджає до мене поліцейська машина і зауважує, що нема чого мені вагатися: для такої спецмашини, як моя, достатньо місця для розвороту. Тоді ж розвертаюсь і рушаю, аби не викликати зайвих до себе підозр. Приїжджаю до винайманої нами квартири. Заходжу та сідаю біля столу. Вдруге нікуди не поспішаю: думаю над чимось своїм. Отямлююсь від того, що пригадую за сказані 45 хвилин, які скоро мають спливти. Кладу продукт у каструлю і починаю варити. В цей же час лунає дзвінок у двері: відчиняю і, так, як знаю: хто це, - свідомо різко вигукую, у раптовий момент відкривання: "У!", чим лякаю колегу. Він свідомий такого жарту, каже, що налякав по-справжньому і заходить у квартиру. Кажу, що тільки-но поставив варитися, а ще добре було б зготувати до того картоплю, якої немає. 0345'
P.S. Насправді, "колега", образ якого сплив уві сні не викликає в мене симпатій і все через його пожиттєвий пофіґізм - і це м'яко кажучи. Те, що його образ постав у вигляді співавторства якогось злочину, мене дивує врази.

Сон 160319 "Практичні можливості"

Їду красивою весняною дорогою до незнайомого мені гуртожитку. Я знаю, що там маю отримати безцінну інформацію, яка заповнить брак у моєму досвіді. Заходжу в доволі пристойну квартиру, знаю, що вона моя, а в ній - перший раз. Туди ж уперше прийшла для репетиторства знайома мені вчителька (у реальному житті вчитель української мови та літератури, ще й класний керівник моєї доньки. Згадуючи сон, не можу уяснити до кінця її зв'язок з тією квартирою). Отримавши певні знання, я б це назвав осяяня, йду на роботу, аби поділитися з чоловіками новою інформацією. (Разом із тим розумію, що ті знання не пов'язані зі згаданою людиною, хоча мають якусь прив'язку). З одного боку вони (хлопці) знають, про що йде мова, хоча не відають про ті нові практичні можливості. Дорога від згаданого дому пролягає тими ж гарними вулицями, якими йшов до нього. Навіть здивувався, як зумів одразу запам'ятати маршрут за чудернацькими поворотами. Отже, отримана мною інформація вигладає так: треба носити "мімікріючі кільця", які входять з гармонію з магнітним полем людини. Уявив їхню дію, як вони рухаються вздовж прямостоячої людини. 0024'

Мати готує святкову страву. Я допомагаю, але маю на те своє бачення. Виявив, що до столу не маємо хліба, а для якоїсь солодкої страви - желатину. Вирішую піти й купити. Іду в магазин. По дорозі зустрічаю батька, який іде з солодкою паличкою в роті ("соломкою") (подібний образ вже виникав з ним у снах, коли йшов із "Чупа-чупсом"). Наблизившись, побачив, що він її якось хитромудро підпалив, наче цигарку. В руках тримає якийсь великий подарунок і раптом: він не сам, а з якоюсь молодою особою. (Дивне "домальовування" під час сну). Зустрічаємось, вітаємось, батько з певною веселістю виказує якусь приємність і підкреслює, що йде до нас не сам. Я в шоці, але думки залишаю при собі.
Заходжу в магазин. До хлібного відділу стоїть велика черга, але рухається швидко, адже двоє продавців на одну касу. Разом із тим черга роздвоюється: існує ще одна точка продажу хлібу, посеред черги (справа), в якій можна купити хліб за дрібні монети. Розумію, що в мене їх немає, лише купюри. Треба стояти далі. Наблизившись, помічаю, що в цьому відділі більший асортимент товару, але якийсь він дивний: разом з хлібом продається буряк, капуста, морква... Більш за все вразили на хлібних корзинах великі головки червоного буряка. Купую дві буханки хліба: даю купюру, а продавець - решту, дріб'язком. Йду в інший відділ, аби дізнатися за желатин. Відзначаю: як суттєво і вкотре все змінилося в цьому магазині! Підходжу до "молочного", питаю. Кажуть, що не в них. Звісно, колишній відділ, який мав багато місця, чомусь змалів і асортименту там: "хоч і не питай". Йду до кондитерського. Стоїть черга, але менша, як за хлібом. Аби не тратити час, вирішую запитати за желатин напряму у продавця. На моє питання відповідають з черги, що все "ок", він тут є! Якась жіночка продовжує тему про мій желатин, міркуванням уголос про власний піст і певні страви. Підсумовуючи, що такий обов'язковий продукт, як желатин, мав би символізувати неймовірне дотримання посту, до якого вона ще не дійшла. І в той же момент спробувала висловити захват моїм пісним вибором. Сказане нею відкидаю і кажу, що я купую не заради згаданого посту, адже маю свої гастрономічні міркування. 0430'