Сон 130718 "Шуми в інтернеті"

Підключення дротів до малих шаф. Певна повторюваність у кольорах і кількості...

Захожу в магазин, аби купити щось для перекусу. Вибрав солодке тістечко, більше схоже на тонкий торт, але без нанесеного поверх крему. Менеджер з функціями касира, яку я знаю (уві сні), розраховує і видає мені два чека. Відходжу в сторону і починаю вникати в суть. У другому чекові написано, що я оплатив послуги по усуненню шумів в інтернеті. Я оборююсь: що це за послуга? Знайомої вже немає, є якийсь менеджер, якому я висловлюю незадоволення. Тістечко за ціною близько 70 грн і ця послуга, майже, за тією ж ціною. Я йду на конфлікт, адже я не хочу оплачувати цю загадкову послугу. Менеджер стоїть рогом. Я кажу, що буду викликати поліцію. Він відходить у сторону, до кладової і копирсається серед товару на поличці. Я його бачу проз відчинені двері. Підходить і дає, як компенсацію, до десятка кулькових ручок, двух-трьох видів. Дає просто, без лишніх слів. Я беру, дивлюсь на них і кажу: ще дві моїм дятям і дві - колегам, з якими я прийшов (вибрик сну: стійка переконаність, що був з двома колегами). Він беззаперечно додає сказану кількість. Я вже збираюсь іти, як приходить згадана знайома. Я їй коротко розповідаю про їхню дивну послугу і шукаю на підлозі свої речі, щоб йти. Мало бути дві каски, які залишив, як заходив (хоча, знову ж таки, на початку сну їх не було). Знайома каже, що каски на вулиці, їх взяли колеги з якими я був, і ждуть мене там. 0410'

Сон 120718 "Втеча як доконаний факт"

Пішохідна дорога. Зустрічаю знайому. У неї двійко немовлят у одній дитячій колясці. Якась розмова про давнє взаєморозуміння, яке переноситься на теперішній час. Я констатую про велику між нами різницю, що була очевидною від оддавна. Вона мовчки бере коляску і йде...

Шукав свою ложку серед інших, відмінних від неї...

За столом сидять з п'ять-шість чоловік. Я сиджу боком до стіни, яка гріє, як піч. Наче щось надувало від неї, як від кондиціонера увімкненого на тепло. Аби не пекло, відхиляюсь трохи в ліву сторону. Спиною до тієї стіни сидять пару чоловік. За якийсь час звільняється місце навпроти і я пересаджуюсь далі. Якийсь чоловік на ім'я Леонід сідає біля "статусної" жінки, що обрала вільне місце прямо під тією гарячою стіною. Я пробую вголос обіграти слова "Лев" і "Леонід" ("Левонід"), на що він, аби сподобатись тій дамі, каже:
- Ви такого від продавця ще не чули?!
Мені далекий його "інтерес", що він має до неї, з надією поліпшити, можливо, й виправити свій соціальний статус.

Сон 090718 "Порох і вода" або "Вбивство ритуального 'Пуделя' "

Хтось кріпить вирізані грубі та еластичні гумові світло-сині листки на "карту" імен, що майже ідентично співпадають з іншими датами та постатями: Цой, Висоцький... але все це нові імена. Краї таких листків доволі близько лягають один до одного, наче відтворюють історію. Той, що клеїть, має зошит скручений в рулон і олівець. Таких фігур - шість, а саме 5+1, який ще треба туди доставити. 0253'

Вода. Робочі каски...

Якась суєта, а насправді: вбивство ритуального "Пуделя". Так звали корову.

По небу кружляють літаки незвичної форми: широкі, трохи приплюснуті, повільні в леті, і розсіюють сірий порошок, з коричневим відтінком, що як-не-як падає дрібними грудками на землю, на мене, перехожих. По ньому одразу починав капати дощ. Я забігаю в приміщення і по енерції, знаю, що маю піднятися на третій поверх, а піднімаюсь на другий. Заскочив у перші, другі двері, і розумію, що я не там, куди мав зайти, то якась телевізійна студія, я знаю тих людей, вибачаюсь і йду до виходу. При повороті до дверей, обходжу художника, що розклався з мольбертом. Перемальовував картину з маленького листочка на великий холст. Минувши його, помічаю, що випадково зачепив біля нього воду, яка розлилась по підлозі, але запідозрив, що це могла бути й олія. Питаю: чи не її розлив? - він заспокоює, що все добре. 0415'

Сон 060718 "Де лежить хліб"

У нас є обов'язкове місце призначення, до якого ми їдемо машиною. Дорога довга. Рухаємось по навігатору. Нас заводить у тупик, де колись була дорога, а нині там все огороджено. Але спершу я вийшов з машини, щоб оглянути територію. Пройшовся по колишній дорозі ще з 20-30 метрів. Дивлюсь, а в траві ще видно колись прокладену колію, яка веде прямо за огорожу, на територію підприємства, паралельно старої дороги. (Цей фрагмент мені вже раніше снився). Я дивлюсь на огорожу, виконану сіткою і намагаюсь зрозуміти, як пройти далі. Бачу за нею добре озброєного охоронця. Помічаю ще якихось людей.
Підходить до мене з-за тієї огородженої території негр. Я питаю, стоячи за сіткою:
- Як пройти на територію?
- Вихід у тому місці де лежить хліб...
- Де він лежить?.. - питаю я й одразу відповідаю. - А, бачу!
- А вхід до проходу - з тієї сторони... - показує рукою, але зауважує, що там є кримінальні елементи...
- Ну, не так уж і кримінальні... - випраяє себе, а нас, видно, заспокоює.

Сон 050718 "Лінійка з ТЦ"

Ходив по торговому центру. Багато народу. На першому поверсі обходив дівчат, що сиділи за столом. Купував у одному з відділів лінійку.

Сон 040718 "Детективна історія"

... Група молодиків, що були того вечора, побачили на вулиці куди відлучився кривдник. Дістав ніж і пішов за ним: у під'їзд дому, що навпроти. Поки йшов - інші мали бути на шухері. Я перестрів їх і сказав: вам що, немає чого робити? У той же час інша школота пішла в наш під'їзд і вчинила збройний напад. Хтось втік у парк, що над річкою, аби заховати сліди злочину. Я припустив, що за будь-яких обставин мала бути кров, сліди якої, як і інструменти вбивства, будуть приховані. Я повертаюсь до себе додому... Хтось каже: звідки слід від згущеного молока? 0210'
P.S. Сон без початку. Записаний глибокої ночі. Уранці прочитав, як не свій: якби не записав, так і не пригадав би. Перечитавши кілька разів, сплили в пам'яті висновки, які я поробив для себе ще за ночі.
Детективна історія настільки переплетена деталями, що трохи неясно, де між тим всім шукати логічні зв'язки. Головне, що для мене уві сні все мало ясну послідовність. Несподіванкою, є асоціація з кров'ю, виражена в згущеному молоці.

На головах маски, що покривають не лице, а череп. Спеціально продумані, аби захистити голову від зовнішніх впливів. То не є каска або капелюх у буквальному розумінні, така маска повторює форму черепа, зовні, збільшуючи верхню частину голови.

Сон 030718 "Запікання білих черв'яків"

Я на якомусь обряді серед кола віруючих. Жінка-пастор розповідає про засади своєї віри. Мене запрошують на продовження цього свята - запікання білих черв'яків. У день свята зустрічаю біля озера, в центрі села, радісних мам з усміхненими дітьми, які тримають на палочках запечених до надутості, наче поп-корн, черв'яків. По виразу обличчю бачу, як я їх розчаровую, видно, мені треба було бути із таким же "черв'ячком". По тому, виникла думка: у селі існує кілька релігій: древня (забута), батьківська (існуюча) і осучаснена (із запеченими черв'ячками).

Сон 010718 "Капелюх чародія"

Приміряю великий грубий чорний капелюх чародія: з великими крисами і довгою маківкою гачечком. Навіть пішов з ним на роботу. Образ доповнювався темним жакетиком у стилі того капелюха.

Попросив вийти на зупипинці, аби пройтись уперед до якоїсь ятки з товаром. До наступної зупинки треба було йти стільки ж.

Щось безперервно та монотонно робив.

Вдома ремонтую телевізор. Вийшов з ладу блок живлення. Аби розібратися в суті проблеми, читав до нього доволі дрібно намальовану розгорнуту схему. Спочатку схема видавалась доволі простою, а вивчаючи далі, став помічати додаткові мікросхеми, яких раніше не було.
У виявленні несправності, складність полягає в тому, що процеси, які відбуваються в самій мікросхемі, можуть бути не до кінця незрозумілі. А чим більше таких мікросхем, що мають виконувати одну дію, тим важче щось уяснити...
Процес ремонту йде до ладу, але час від часу на екрані з'являються "шуми".
Приходять до дому жінка і діти. До їхнього приходу я був готовий: усе прибрано і готово. Навіть трохи розхвилювався: чого так пізно?.. Увага ловить два стани: зовнішній спокій і внутрішнє збентеження, наче щось було забуто. Такі відчуття виникають, коли на світ дивишся з позиції професійної діяльності. Методи вирішення проблем застосовуєш з тієї галузі, до якої тривалий час дотичний.

Сон 290618 "Пам'ятник Домбровському"

Я заходжу в музей, у велику залу якої завітали націоналістично налаштовані молодики. Поводились не агресивно, але дуже голосно, вигукуючи якісь гасла. Піднімаюсь по сходах до приміщення, в якому стоїть пам'ятник Ярославу Домбровському. Біля нього залишаю якісь речі. Чомусь йду на двір, аби одразу повернутися. У приміщенні зустрічаю кілька різних загонів спецназу. Піднімаючись по сходах, мав комусь пояснити, що я "там" залишив свої речі. Побачив, що постамент і підніжжя пам'ятника облиті рідкою світло-червоною фарбою. Саме погруддя було неушкоджене.
Телефонують батьки і питають: за якою адресою мене забрати? - називаючи одну адресу й одразу іншу - вірну. Мене дивує їх ініціатива, хоча я розумію, що інформація про музей оперативно пішла в масмедіа.
Зміна кадрів, і я знову у приміщенні де знаходиться пам'ятник Домбровському. Але самого погруддя немає, стоїть прямокутний постамент обгорнутий багровою тканиною. Завдяки якій, слідів фарби взагалі як і не існувало. Ведеться підготовка до служби божої. Сидять в два ряди до два десятка людей, дивлячись у півбока на пастора чи то ксьонза, який щось готує до початку служби. Кілька жінок вмикають магнітофони, аби записати проповідь, а в результаті виходить, що вмикаються голоси інших проповідей, і від того балагану поспіхом вимикають, аби не заважати своїм метушінням.
Я йду з того музею геть. Виходжу на вулицю  і йдучи, чую з іншої сторони дороги шум, крики і плач дитини-підлітка. Роздивляюсь і бачу біля нього його перелякану маму, яка нічим не може йому зарадити, і поліцію, яка вибиває свідчення про скоєний напад. Як я зрозумів, мама стоїть тому, що він є неповнолітним, і без неї поліція не має права робити допит. Поліціянт голосно б'є гумовою палицею по підвіконню, на якому сидить той хлопець, випитуючи подробиці нападу, в якому він брав участь. Хлопець крізь сльози і реви нічого питомого повідати не може, адже був одним із найменших у групі. Він не встиг втекти, тому пощастило найменше.

Сон 280618 "Волею непереборних обставин..."

У студії телерадіокомпанії записують концерт. Мають пройти два заходи підряд. Я беру участь у театральній постановці, що має йти другою за чергою. Так, як я прийшов не сам, а разом із кількома глядачами завчасно, ми потрапили на концертний виступ виконавця авторських пісень. Я думав, що його пісні моїм супутнім не сподобаються, а виявилось навпаки: вони проявили до всього додатковий інтерес. Навіть у залі побільшало глядачів, аж так, що не було де сидіти. Я вирішив пересісти на другу сторону концертної зали, де були порожні місця, які не охоплювали ані світло, ані телевізійні камери. Підбирав слушний момент. Тоді ж виявилось, що один прожектор, який бив у очі, треба було переставити трохи далі, і я акуратно, в паузі виступу, перескочив на другу сторону, разом із тим переставивши його далі. У тій ситуації я почував себе доволі комфортно, спрацював як технічний працівник, це при тому що знав: у будь-якому випадку треба виграти трохи часу, аби оперативно підготуватися до нашого виступу. 0042'


Мав місяць вільного часу, аби не сидіти вдома, пішов на роботу. При оформленні не вказав, що матиму обмаль часу й муситиму в скорому часі звільнитися. Але так трапилось, що наприкінці моїх днів праці, підприємство оголосило, що самоліквідується. Запросили в кадровий відліл, аби я підписав документи на звільнення у зв'язку зі скороченням штату. Підглядаючи у документи, читаю написане узагалі не канцелярською мовою: "Молитвено просили звільнитися із займаної посади...", "Працівник звільнений волею непереборних обстанин..." 0430'

Сон 270618 "Виття землі"

Будинок чудернацької форми... Підмурок.
Хтось розбирає рештки будівлі. Один чоловік великою пилою дорізає шмат стіни. Ріжеться доволі легко, наче ракушняк або піноблок. Я пригадую, як бачив цю будову в занедбаному стані. Її все одно мали б зносити, адже поряд стояв новий будинок.
І хтось публіцистично почав розповідати: із довніх давен люди знали, що знаходились на такому ґрунті, від якого було чути виття.  Головою, руками, ногами... (Незрозуміла логічна прив'язка до частин тіла). Незважаючи на специфічну "музичність" цієї землі, люди знали, як будуватися на ній.

Сон 260618 "Білий лет"

Парк по дорозі до школи, який раніше (в юнацькому віці) часто снився. Зустрічаю незнайомого діда, який розповідає, як його кинули з роботою. Я залучаю у розслідування журналістів. Через телебачення розповіли про аферу, яка була в тому парку. Я зробив напій і випив його. Відчув, який він гіркий. Від його ефекту здіймаюсь і лечу до того діда понад деревами парку. Сніг б'є в лице, при тому, що пора не зимова. Повітря від снігу біле-біле. 0130'

Робили міцні залізні скриньки ~ 300×400. Вже чимало стояло готових, а треба було зробити ще дуже багато. 0401'

Сон 250618 "Блискавка в городі"

Прокладаємо трубки для кабеля на вулиці, за якимось дивним принципом. Залізна закрита зварна траса висотою вищою за людський зріст, що в одному місці має поворот. 0222'

На дворі починається буря: вирує вітер і світить блискавка. Я на господі свої батьків. Поодинокі малознайомі мені люди. Пішов у туалет. Знаю, що в черзі має бути якась людина. Скорше чоловік. Коли вийшов, його вже не було. Блискавка неймовірної сили вдаряє в тридцяти метрах від мене та інших, хто був на подвір'ї. Від неймовірно сильного удару розлітаються густі іскри. Всі біжимо в дім. Мати поспішно зачиняє залізні ґрати, що йдуть першими дверима з вулиці. Всі в шоці та дезорієнтовані. Від алогічних дій якась мама (у сні знаю, що в неї є донька) шукає в гречаній крупі презервативи. Дивлячись на неї задаюсь питанням: чи вони там були?..
На дворі армагедон.

Сон 240618 "Дивні збіговиська"

На спільній кухні з колегами пересідаємо зі стільця на стілець, аби звільнити пару місць за столом. Це вийшло більш кумедно, аніж практично - довелось декому з крайніх пересідати на свої ж місця.

Яскрава і строката тканина великих розмірів. Хтось її розклав, продовжуючи тримати в руках, а я зачаровоно розглядаю деталі візерунків. Тканина ледь посувається від порухів того, хто тримає.
P.S. Доволі виразний "короткометражний" сон. Я б відніс його до осяяння, яке приходить у миті засинання.

Робота. Я з хлопцями одним колективом, але різними бригадами виконуємо якусь технічну роботу, пов'язану зі сценами і концертними майданчиками. Під час робочої паузи, а для гостей та інших присутніх - початку кінопоказів та вистав, ми розпорошились. Домовились, що зберемось наприкінці всіх театрально-концертних програм. Я не знав, що мені було б цікаво: прийшов до одних - посидів, знудився, пішов до інших... Так переходив від однієї розпорошеної бригади до другої по пару раз. По дорозі зупинився біля краянина з іншої фірми, якого уві сні знаю особисто. На моє питання чим займається, відповів, що опаленням.
- Де?
- Так само як і ти - в Польщі.
Побачив активність в проходах - перші ознаки завершення концертних номерів та кінопоказів. Зрозумів, що пора йти. Розпрощався і пішов до своїх хлопців.
Я шукаю сцену біля якої ми працюємо - це мала зала для камерних показів і лялькових вистав. Я почав вдягатися, поклав жовту каску на стіл. Здивувався: звідки вона у мене, коли моя синя, що лежала на тому ж столі?! До мене приходить чоловік і питає хто я і чи не заблукав? Я пояснив, що працюю. Шукаю малу залу. Працівниця, яка проходила поряд і почула нашу розмову зауважила, що на тих дверях мало б висіти дві букви (назвала які), що вказували б працівникам, яка то зала, а для таких, як я, мало б бути написано "Сцена для лялькових вистав". Не встиг дійти до вказаного місця, як зав'язалась інша розмова з працівниками телебачення про рекламу. Я їм кажу, що я, як рекламодавець, до вас не подав би жодної реклами, адже нецікавий контент. Я навів кілька прикладів у неефективності покриття території та нерозуміння потенційної аудиторії: для кого вони роблять телепередачі. Хтось вирішив посперечатися, хтось примкнув до моєї позиції. Хтось розчаровано каже, що пора кидати роботу і їхати в Польщу. З одним із таких прихильників, видно, що керівником проектів, я вийшов на двір телерадіокомпанії. Він показав на антени і запропонував наступним разом піднятися на саму верхівку. Я дивсюсь на ті антени, а бачу красиві технологічні труби виробничого підприємства. Мені такі речі подобаються. Коли стояли так і спілкувались, щось йому проілюстрував по телефону. Пішли разом по незаасфальтованій дорозі в одному напрямку - він додому, а я далі. Ми прощаємось і кожен іде далі. Я торкаюся кишені і розумію, що в нього залишився мій телефон... Я розумію, що без нього в наш час, як без рук. Встигаю помітити в які ворота приватного дому він зайшов і біжу за ним, аби сказати, що в нього мій телефон. 0230'

Якась дивна зустріч з творчим відтінком різних осіб. Більшість людей я не знаю, але всі персонажі з різних моїх снів. Отже, з ким би я не спілкувався, згадував, що нас пов'язує якась давня зустріч або ж історія, свідком якої я був. Нині нас всіх зібрала якась одна спільна справа з творчим відтінком. Серед того кола знайомих колега з реального. Він, як завжди голосно говорить серед присутніх, сильно виділяючись темами своїх розмов, які зводились до того, як у Росії йому було добре. Всі з чемності до присутніх мусили все те слухати. Я не витримав і крикнув йому: Ти не Де-с, а даун! На що він зірвався з місця зі словами: "А за ці слова ти відповіси!" - і поліз до мене з кулаками, прицілюючись вдарити по носі. Я відповів першим. Пару рухів і я зажав його на землі, де чітко і спокійно пояснив, що його проросійська позиція помилкова, бо із-за таких, як він в Україні так і не почали нормально жити.
Минали дні знайомств. Якусь загадкову історію з фліртом до хлопців мали двоє дівчат, які начебто були лесбійками, а всіляки розіграші з протилежною статтю мали собі за втіху аби посміятися з того. Якогось дня подивились одна на одну і сказали: "Ну ми знаємо що робити!" Зібрали речі і поїхали.
За ними бачу йде хлопець оригінальної зовнішності. По відсутній засмазі насвіжо виголених місць на обличчі, можна було уявити які мав вуса і борідку. Іде повільно, маленькими кроками. Його супроводжує мама. Я дивлюсь уважніше на нього, а тулуб в нього видовжений, ніжки маленькі. Проходить далі, і я дивуюсь ще більше, його тіло продовжуються вже горизонтально до землі із такими ж маленькими ніжками позаду, як передні, з посадкою, як у такси. Я собі згадав кентавра. Але ще не все, він тягне за собою красивого воза, видно, що зі своїми речами, із якими приїхав. 0510'

Спілкувався зі знайомою В. по телефону. (Знайомство наше належить до дитячого віку, коли наші батьки дружили сім'ями, а в дорослому віці перетинались лише пару раз). Вона - постійний тихий гість наших творчих зустрічей. У зв'язку з тим, що летить з України, чи то назавжди, чи у зв'язку із тривалою поїздкою, вирішила запросити всіх на свій день народження і розповісти мені, хто буде із запрошених. Телефонна розмова раптово обривається, говорила-говорила і тиша...
Я сиджу і вирізаю дві абстрактні фігури з білого паперу. Надрізане зсередини напівколом круг вкладаю в інший аркуш паперу прямокутної форми, що склеєний так, аби стояв вертикально. Розумію, щоб увиразнити фігури, треба підібрати між кількома вирізаними аркушами не лише пропорційність форм, але й відстань між ними. 0620'

Сон 230618 "Дерев'яна хата"

Дорога з пересадками. Порція свіжосмаженої м'ясної страви.

Стара дерев'яна хата. На високих стелях великої кімнати, а де на стінах - натягнуті грубі тканини, за принципом гобеленів. Я починаю знімати зі стелі ті полотна. Від когось чую, а в дечому підозрюю й сам, що ця хата колись із середини горіла, але якось з однієї сторони - це стало оприявнюватися, коли стіни за гобеленами почали відкриватися все чорнішими.
Я питаю: чи знімати все? Хтось критично відповідає: ти що, це Середньовіччя! Інтонація вказувала на повну ліквідацію старожитностей з метою подальшого ремонту.
Підходжу до печі з високим отвором, мало не в мій зріст, із глибоким черінем, і гортаю в ньому якісь рештки, які колись недогоріли, і бачу, що від ворушіння вони розгораються все більше і догорають мало не остаточно. Я мав у тій печі спалити те, що було зірвано зі стін і стелі.

P.S. Цей сон нагадав подібний будинок, в якому мешкали сімейна пара похилих мешканців. Я до них приходив у гості, піднімався на дах сходами з такої ж великої кімнати. На даху лежали старожитні речі, в'язки цибулі. Щось подібне було в іншому сні, коли я гуляв по даху дідової хати з переходами від батьківської. В іншому сні, подібне було помешкання, коли подібна група людей замешкала на відпочинок у середній з трьох однакових дерев'яних кемпінгових хат, з метою проведення вікенду, але відчуття сірості та сирості домінували з першого враження про неї. Випливають ще дві асоціації про дім, який був у різних снах: один стояв над пісчаною дорогою, що по самій високій стіні будинку утворював єдине ціле з огорожою, тоді там померла відома у вузьких колах людина, яку я знав, а другий будинок стояв на горі, в якому мешкали жінка та її малі діти. Образ дерев'яної хати в снах подібний, начебто збірний, і водночас живий. Кожного разу дім поставав, як жива істота нерозривна із віком її мешканців.
В описаному сні дім ледь живий, для мене чужий, але я у ньому, як і інші зі мною люди, прийшли з метою змінити його на краще, при тому, що на якомусь етапі мав сумнів у тій доцільності.

Сон 220618 "Є хтось, кого немає поряд"

Я написав сценарій. Приходжу в гості до спільної з дружиною знайомої А., щоб обговорити ролі, а її немає вдома. На столі в штучному вазоннику фігурки комах скручені з проволоки видовженої форми: метелики, мурахи. Пригадую, як ми робили такі фігурки, але серед тих, що побачив, знайомих мені не знайшов. І зрозумів чому: всі вони позбавлені чіткості та виразності - проволоку намотано на каркас, а ніжок, ріжок, крилець так і не докрутили, або вони були, а хтось їх збаєдав.
Приходить дружина, і все наче по-домашньому, але ще в квартирі тієї ж А. (У реальному житті, не був як у її мешканні, так і не мав з нею спільних проектів). Підходжу до дружини, обіймаю. Про щось говоримо, але кількома фразами... Маю йти, бо вже пізній час.

Одна людина пропала на полюсі. Останні відомості, які вона дала, так це інформація, що на небі він бачив знак "V". По тому знаку маємо його знайти. Я допомагаю зібратись у дорогу його жінці але так, що їду разом з нею. Її кохання веде на неймовірний подвиг. Їхали потягом, зійшли на пустельній зупинці та пішли пішки. По дорозі якесь старе місце, на якому я вже був з якимсь чоловіком. Я пригадую, як там було раніше, а тепер бачу трохи іншу картину: три банки з консервацією втоптані в землю, недалеко від них - терпуг, на столі - ніж, який я вирішив узяти з собою, інший - біля вогнища. Тепер я в дорозі з "чоловіком із минулого".

Чому нам сняться сни? Власні спостереження

Нам весь час сняться сни, адже мозок уночі проживає свій "день", який ми відводимо для нього.

Сон напряму залежить від динаміки життя. Якщо весь час займатися марудною справою, важко очікувати, що сон буде динамічним і зможе нас вразити.

Сни мають властивість "зріти" або ж увиразнюватися. Може наснитися сон настільки неóбразний, що й не запам'ятовується. А з часом, сниться сон із повноцінним сюжетом, де моментами виникає дежавю: я тут був, це місце, ця дія, людина - міні знайомі, я це знаю, а звідки не йму віри, наче відання про щось прийшло само - з нізвідки. Можливо, це пов'язано з нерівномірною фізіологічною активністю перебігу сну. Малоймовірно, що втомленій людині снитиметься виразний сон. Втома зменшує ймовірність запам'ятовування. З метою самозбереження, свідомість сама вмикає захисні механізми звуження уваги. Цей стан знайомий нам з реального життя, коли треба думати "все одразу", або ж перегляду фільму з насиченим сюжетом, коли треба в пам'яті повноцінно відтворити хоча б один фрагмент. Увиразнення сну відбувається в період активної фази, коли тіло і свідомість почувають себе бадьоро, і емоційно пробуджуються, а також, коли наявні мотиви повторюваності - вгадуються у снах знайомі образи з реального або ж такі, що вже зустрічались у снах раніше. Подібні образи наростають лавиноподібно.

Всі сни між собою взаємопов'язані. У снах ми проживаємо окреме життя - ця думка не нова, але важлива в розумінні безперервності подій та взаємовпливів одних образів на інші.

Більшість того, що сниться - це існуючий багаж образів узятий з життя. Не насниться того, чого не бачили або ж не уявляли.

Сон напряму залежить як від внутрішнього стану сновидця, так і від часопросторових змін, зокрема: від його режиму, нових вражень, розмов, досвіду, переїздів, місць мешкання тощо.

Очікування, якими переймаєшся, спочатку приходять у сни, а згодом можуть стати реальністю. Переважно, вони пов'язані з поінформованістю про більшу їх ймовірність.

Сон - це процес творчості. Найбільш незалежний від намірів.

Неможливо 100% описати сон, тому що часопросторове і предметне сприйняття доволі змінне як по пробудженню, так і під час запису сну, свідомість корегує події, увиразнюючи в звиклі форми сприйняття. Реальний досвід накладається на побачене, але не до кінця усвідомлене. Багато уваги варто приділяти деталям, це не лише як зачіпка за фрагмент сну, але й можливість подальшої правдоподібності тлумачення.
Так, як сон - це щось мінливе, і лякливе, наче дикий звір, варто вчитися спостережливості, починаючи з реальних переживань.

У снах зменшується ступінь категоричності. Якщо вести мову про сновидця, який потрапляє в однозначні ситуації, де треба пристати уві сні до певної позиції, у реальному житті, про такого героя сказали б, що він м'якотілий, уникальний, у дечому безтурботний, більше споглядальник, аніж учасник подій.

Сон 200618 "Втеча з постаменту"

Я з хлопцями повертаюсь з ремонтно-налагоджувальних процесів на заводі. Вийшовши з території підприємства, пішли в сторону гори, спочатку полем, потім дрібним лісом. Я кажу, чому б не проїхатись, а хтось каже, що так теж недалеко. Я дивлюсь на гору, в сторону якої йдемо, а вона від вершечку порізана різними смугами. Я питаю: а ви знаєте, що то таке? Це - Туреччина! А хлопці продовжують: це так вони добувають корисні копалини. Всю гірську породу ріжуть на різні сировинні потреби.
Один хлопець каже, що він так не може! Я не розумію про що він веде мову, адже почуваю себе ще молодим фахівцем у цьому колективі. Він продовжує, що минулого разу в перший день "запуску" так рознервувався, що мусив випити й не вийти на роботу. Хоча розумів, що це відповідально. Слухаючи їхню розмову, зрозумів, що з колектива чотирьох чоловік сьогодні під вечір можуть залишитись двоє, а я, ставши на їхнє робоче місце, поки не дам цілковитої ради. Інший каже, що сьогодні обов'язково має взяти шматок доломіту, щоб кинути в розплав - це у нього така вже традиція з року в рік, перед першим запуском. Хтось йому каже, що це не зовсім хороша ідея, начебто, не слушно шукати цю породу на тій горі... (Хтось когось обривав у тій живій розмові, тому не кожна думка була завершеною). Коли зайшли в ліс, ми зустріли групу працівників, що вивчали територію для якогось нового освоєння землі. Місцями горіла дрібна трава. Ми повернулись за якісь двері, аби трава догоріла. Крізь прозоре скло дверей, я бачив, як трава дотліла до них і почала підбиратися з іншого боку. У нас почали виникати пропозиції, що сказати, як будуть питати, що ми тут робимо?..

Я з дружиною з'їжджаємо на нове місце. Пакую свої речі: акуратно, складаю один до другого, аби легко було знайти їх при потребі. Дружина питає за кофти, які ще можуть бути в мене для прання. Серед тих речей, що складаю, знаходимо ще одну - синю. Якесь відчуття несправедливості та образи на когось (не одного): не просто так з'їжджаємо.

Пам'ятник, до якого час від часу повертався. Постамент, а на ньому голова або дивно виконана, або від давності трохи розсипалася в районі верхньої частини носа. Пам'ятник оточений невеликим сквером. (Таке враження, що він у інших варіаціях вже був у моїх снах). Цього разу вирішив прочитати кому пам'ятник поставлений, але так і не зміг. Всі літери були великими і мінилися від варіацій вгадування знаків. У результаті зрозумів лише, що це коротке прізвище приблизно з чотирьох літер із буквою "Ш", або якісь ієрогліфи в незвичному розумінні. Наче це ж місце, але вже не пам'ятник, а кіоск з дивовижними речами: наприклад, папуга, що читає цілі радіо-вистави: французькою, польською, українською. Якось все виглядає настільки іграшково, що я відчуваю себе мультиплікаційною лялькою, що з кимось вирішила врятувати кількох звірів з цього кіоска, завантаживши їх у іграшкову машину і разом із тим, на їх прохання, накинувши на них клітку, наче так було раніше. Від цієї втіхи вони заспокоїлись. Машина рушила, аби бути чимдалі від місця втечі.

Сон 190618 "Підготовка до турне Європою"

Англія. Маргарет Тетчер. Я з хлопцями виконуємо якусь роботу.

Маю зробити тур Європою: Німеччина, Бельгія, Сербія, Болгарія, Чехія... Думав, з якої країни краще почати турне. Вирішив перше полетіти в Бельгію, на книжковий форум. Почав збирати речі. Дружина підказувала, що в дорозі мало б бути більш необхідним. Вже спакував речі й майже вийшов за поріг дому, як згадав, що на книжковому форумі міг би трохи презентувати своїх книжок. Зокрема з кілька десятків зосталося останнього випуску. Вирішив багато не брати - з десяток. Повернувся, щоб знайти свої книжки... Відчуття початку дороги на Бельгію.

Сон 180618 "Відро оселедців"

Кріплю лоток для кабелів під шпильки. Мені допомагають дві особи. Це нове місце. Аеропорт.

Два кабеля. Біле відро оселедців.