Ранок. Після сну. (Сон уві сні). Збираюсь їхати. За плечима рюкзак. Мав зайти за донькою. Пішов за будинок. Знаю, що через вікно мене могли бачити, адже звернув на себе увагу, зокрема у мить, коли дитина їла за столом.
Маю їхати на весілля. Виходжу в сад, ближче до дороги і збираю яблука. Семе дерево огороджене тепличною фолією. Там збираю перші падані плоди, більшою мірою розбиті. Беру все в оберемок. Несу додому, де хазяйнує теща... Чомусь всі подумали, що я поїхав сам.
Вивчаю будинок в якому живу, зокрема підлога - стара. Навіть бачу, як бігають мурахи. Ця споруда - це частина території заводу де живу та є ще тут інші об'єкти, які для декого є екскурсійними. Бачу, як велика група людей рухається в сторону головної вулиці, а починають вони свою екскурсію з того, що заходять і йдуть по промисловій трубі, потім виходять горищем на дах будинку і спускаються з іншої сторони споруди на згадану дорогу, що врешті-решт є для них прямою та широкою. Спостерігаючи за вервечкою тих людей, що певною мірою нагадують мурах (оціночне судження після сну), з погляду безпеки все це виглядає жахливо: ось бачу, як двоє дітей бавляться на висоті згаданої труби, одна з них падає, а я кричу... хтось теж, а хтось інший ловить її на землі. (Певний стрес). Тепер бачу якби сусідку, яка живе на цій самій території. Якийсь захід, а я сиджу у притул її дверей. Вона заходить раз, за нею хтось другий і залишає привідчинені двері... а я так і сиджу на стільчику зовні будинку і бачу, що в домі - пухнастий килим і велика іграшка у вигляді декоративної білої пухнастої вівці. Бачу сусідку, що сидить на канапі, а на ній рель'єфно на светрі вишитий пес. Я навіть починаю розуміти певну пухнасту символічність між овечкою та собачкою...
Spijkenisse, Rotterdam, Нідерланди
Немає коментарів:
Дописати коментар