Сон 090126 "Дослідити неочікуване"

Пішла новинами інформація, що в росії виникли осередки зараження землі. Наче у пошуку чогось екологічного, я на великому кораблі беру участь у дослідженнях Півночі (точніше: Північний полюс, - але уві сні так не промірковується). Підпливаємо до якогось білосніжного берега, а там лежить брилами сіль, такими кавалками, як "чиста сльоза", розмірами з дині. (За логікою: на "Півночі" серед снігів, яка сіль?). Беру одну в руки. Думаю: як звідси хоча б її взяти? У відповідь чую фразу: "І Татарстан став каталізатором..." (домірковую: змін у росії).

Перший раз наснилася куплена квартира, в якій живемо з минулого року. Але як завжди уві сні щось не так: вона має продовження до ряду інших (в реалі: неіснуючих) кімнат, які більшою мірою не торкнуті та закинуті. Раптом з посеред одних, звертаю увагу на таку, до якої раніше не заходив, а там із закинутого (затканого речима) вікна віє холод. Переоблаштовую, аби було більш тепло. Міркую над архітектурою будинку: як так виходить, що ми живемо в трьох кімнатах, а маючи доступ до інших, навіть їх не "обжили"? Тепер роз'яснюю доньці про те, як тут влаштовано: що великий будинок поряд нашого дому (в реалі такого узагалі немає) із цілим поверхом пустих кімнат і є продовженням нашої квартири. Також міркую вголос: що варто вийти вночі на вулицю і подивитися на цей будинок уважніше: чи не світяться де-небудь вікна, отже, чи живуть ще хто в ньому на інших його поверхах?

Прийшло з фірми завдання, що всі мають вивчити касовий апарат. Де електромонтаж, а де послуги на касі? - помумав я. Тепер ми стоїмо біля якогось закладу: не магазин, не агенція і не бюро, а там, крізь прозорі шиби, видно за столом якусь особу без визначеної статі, яка нас має цьому навчити.

Сон 080126 "Діставати - доставлено..."

Невелика кімната ("котельня" / майстерня) в батьківському будинку. У кутку стоїть умивальник (доволі ранній спогад з дитинства). (Там він був демонтований із-за високого рівня ґрунтових вод і непродуманої організації стоку води). Сестра біля того умивальника допомагає якомусь чоловіку діставати з носа каміння. Вийняла пару штук. Наче лікар-асистент я допомагаю їй збирати це каміння в жменю. На тому початковому етапі вона втомлюється, а я беру справу в свої руки. Тепер я виймаю каміння з його носа один за одним, а сестра складає до руки. Спочатку в одну, а потім почала в другу: вийшло неповних півтори жмені...

(У вчорашньому сні також присутній акцент на "випинання" зовнішності).

Опиняюсь із кимось у Криму, але з такою підозрою, що мені тут не місце, адже щось може тут бути не так із моїм правом. Мене не покидає підозра до оточуючих і до того, що мені кажуть. Я із кимось у ролі журналіста. Якийсь чоловік дає нам інтерв'ю про те, що в Крим доставлено кораблем 400 людей. У мене подумки виникає підозра: росіян?..

Сон 070126 "Випинаюча зовнішність"

Хлопець був музикантом, працював там де я жив...

Сидячи на стільчику у позиції обіймання, сплю на дружині (сон уві сні). Але сплю так, що все чую (так само). Приходить давній керівник літстудії В.Г. (давно померлий), щось порається з паперами (знайомий стиль поведінки). Другим моментом я вже не сплю, а спостерігаю, який він - худий на обличчі, на якому густо висипало чи то веснянки чи якісь мало не чорно-червоні прищі (не так хворобливо, як незвично). З'явилась якась його "пасія" (будучи старим за віком, полюбляв опікуватися молодими поетками), яка практично не звернула на нього увагу. Формально привіталась, пройшла повз, навіть не дивлячись йому в очі. Подумки здивувався: а як він раніше "підтримував" таких дівчат!

Я зазираю до поштової скриньки, а там від сусіда стирчить край рахунку на газ: 3456 злотих. Нереально велика цифра, - подумав я. Беру в руки рахунок, роздивляюсь, щось міркую і кладу на місце. Піднімаюсь сходами і в той же час чую, як згаданий сусід спускається від себе вниз.

Дивлюсь телевізор. Ведучий у студії знайомить з якоюсь творчою людиною, яка носить бороду на пів обличчя (по лівій стороні, з поглядом на нього). Тема розмови узагалі не його зовнішність. Дивлюсь уважніше, а він має не просто бороду, а ще довге волосся, яке зв'язане в пучок і вплетене в бороду так, що заважає узагалі роздивитися зовнішність. Кажу комусь, хто сидить поряд біля мене та його коментує, що він не перший раз на екрані. (З'являється таке стійке переконання, що я його уві сні бачив вже не раз, але лише зараз спробував його розгледіти та запам'ятати для запису).

Крізь сон подумалось: "Чи справді ми бачимо образи такими, якими вони є, чи тільки так хочемо?"

Сни 01-030126 "Політ у минуле"

Як майстер, повертаюсь на знайоме мені місце, ставлю валізку з інструментом так само, як і попередього разу. Беру з неї лише три знаряддя до праці. Відходжу, аби доробити те, що не зміг, а якимсь другим поглядом бачу, що моя валізка насправді стоїть не так на чомусь статичному, а на гойдалці.

01.01.26

У якісь невеликі лотки (не для кабелів) заливаю якусь суміш, щось на зразок страви з желатину "бите шкло", але якесь відсутнє переконання, що це конкретно страва, а можливо, якийсь будівельний процес з бетону та каміння різного кольору. Більше переконання таке, що доводиться до цієї роботи час від часу повертатися. Одним моментом помітив, що не всі лотки заповнені, а іншим разом, що узагалі цю творчість роблю на стелі.

-//-

Денний сон ::

Бачу сюжет (погляд зліва), наче під час перегляду короткого відео, де легкова машина свідомо стоїть тилом на краю прірви і поволі з'їжджає в неї. Все так, якби кимось задуманий сценарій. Виникає питання: куди вона впаде? Тепер бачу таку ж картину з висоти пташиного лету та розумію, що впаде в море, але це ще не все... Комусь коментую, що вона стоїть не просто на рівній поверхні гори, а частково на природній водоймі, що знаходиться на ній, і фактично падатиме так само у воду. Ділить лише невелика окрайка скелі, що творить для великої площі якби природний басейн. Тепер бачу вже з другого боку (погляд справа), як ця машина (в цьому сюжеті вже передом) падає і летить у повітрі, але поряд неї пролітає, якби на обгін, ще одне авто. Два водія, що сидять там, озираються між собою: хто кращий? Задаюсь питанням: але це ж ще хтось знімає на відео? І тепер я знову дивлюсь на цей сюжет, як на початку: з висоти пташиного лету, - і, о диво, в повітрі падає зі швидкістю цих машин оператор, який їх фільмує. Цієї миті хтось перебиває мій сон (фактично: сон уві сні) якийсь якби знайомий мені чоловік; заходить до кімнати (без конкретики: де ж я сплю?), одягнений щось між шотланським строєм а ля новорічною ялинкою і веселим голосом каже: "Побууудка!" Я наче просинаюсь (насправді все ще уві сні) і міркую: я це розумію, саме так просинати людину! Тепер згадую себе у спробах спілкування з клієнтами щодо інвестиції грошей для торгівлі на валютних біржах, і те, як для прикладу мені розповіли про людину, який умів "забалакувати" інших, що це вигідна справа, і що "немає, що розмірковувати, коли гроші вже можуть працювати на тебе"; усвідомлення, що не є такою людиною, а в роботі більше мені подобалася організація реклами, спілкування, щодо співпраці поза клієнтом. Раптове усвідомлення, що насправді мені подобався маркетинг, але без ідеї "впарювання" товару, тим можливо - виключно продажі: я просто люблю спілкуватися з клієнтом, якісно представляючи продукт, де вибір лишатиметься виключно за клієнтом. Десь посеред цих роздумів згадав знайомого, який міг би проінвестувати, але в нього були сумніви. Як висновок: якщо клієнт не хоче купувати такий продукт, проблема не так у маркетингу, не так у клієнті, як у самому продукті. Не варто думати, що клієнт дурніший, тому має його купити, або має лишні гроші та не знає куди їх діти. Сучасний маркетинг, хоч і орієнтується на клієнта, він мислить категоріями "конверсії" (пропустити найбільшу їх кількість) без справжнього інтересу: а що ж клієнт хоче, дивлячись на твій продукт? Яка проблема буде розв'язана, а чи не виникнуть з ним нових?..

03.01.26

Спостереження за снами - ✓25 :: Входи, переходи, сліди та тіні з реальности

Сни вміють те, чого не вміє свідомість у стані бадьорости: бачити світ як у фотопозитиві, так і в фотонегативі. Наприклад: дивлячись на медаль із однієї сторони, вже знати як виглядає вона з другого боку, ще її не перекидаючи. Єдина річ - не завжди є потреба бачити "іншу сторону".

09.01.25

Щоб краще зрозуміти образ зі сну, досить описати його іншими словами, як ні, спробувати ще раз, і тоді все стає зрозумілим.

21.01.25

Після побаченого сну виникає відчуття, що починаю краще розуміти світ.

28.01.25

Приснився сон, який завершився словами, адресованими до мене: "Ти тільки вибудовуй позитивні враження і натхнення само буде знаходити (для тебе) місце!"

07.02.25

Живучи в дуалістичному світі ми можемо стверджувати, що життя складається з умовно чорного та білого: успіхів і проблем, щастя і горя, любови та ненависти тощо. Отож, і підступаючи до тлумачення (розв'язання) снів так само треба оцінити та виявити скільки умовно "білого" та "чорного", "доброго" чи "злого" ets мало місце уві сні. Найлегше це вдасться зробити, надавши сну епітети. (Це я б відніс до 11 (додаткового пункту) "Як тлумачити свої сни", які були опублікаваними наприкінці 2024 р).

07.02.25

Спостеріг за своїми снами таке явище: що не просто сниться пережите в реалі (відома думка) і не просто емоції, а вже усвідомлене емоційно конкретне переконання. Помітив це під впливом перегляду фільмів із тривалим сюжетом. Найцікавіше, що "дзеркалить" саме те, що вже суголосить із переконаннями.

10.03.25 

Однією з причин появи вві сні незрозумілих образів - є щось побачене, але неусвідомлене в реалі. Уві сні пригадуються такі моменти і "творчо" домальовуються, аби надати образам відчуття завершености та ясности, аби віднести до категорії "усвідомлене", а в результаті, за звичним сценарієм, як пережите та... варте забуттю. 

14.03.25 

Сон не дозволяє тлумачити однозначно реальність так, наче він сам є більшою реальністю, аніж та, в якій існуємо. Але разом із тим він дозволяє сприймати світ більш пластично, гнучко та творчо по відношенню своєї участи в ньому.

14.03.25 

Сон - це також сліди-тіні з реальности. Образи, з яких вони повстали, за відсутности часу, простору, міри абощо, можуть вільно переплітатися між собою, як у "театрі тіней", де конкретика і химера лежать ув одній площині.

29.03.25 

Уві сні не просто мінімізуються контрасти дуалістичного світу (біле-чорне, добро-зло тощо), а навіть більше: спогади і фантазії опиняються в одній позиції, коли сприймаються однаково рівнозначно, без критичного судження. Навіть думки "на тему" виникають не для протиставлення одна одній, а лише як незалежні відгалуження зі завершними формами, якщо асоціації, пов'язані з ними більше не виникатимуть. Саме такі завершені форми, як плоди на галузках дерев, і є "вказівними пальцями" для розуміння (тлумачення) снів.

29.03.25

Пригадування сну так само, як із розв'язанням задач у математиці - допомагає тренувати пам'ять, але дещо в іншій якості. Тому, поки вважаю так, що пригадування та записування снів із віком мають суттєво допомагати в запобіганні з деменцією.

30.03.25

Сновидіння є дзеркалом реальних очікувань.

03.04.25

Також варто дослідити: можливо, людина після повторів одного сюжету уві сні, відчуває насичення і сатисфакцію, після чого наступає переломний день, де повтори вже не снитимуться.

04.04.25

Поки ми переживаємо сни, хоч бува і не усвідомлюємо їх, ми живемо реальне життя. А саме, так як сни "перетравлюють" проблеми життя, ми його відчуваємо, а зокрема можемо збагнути його смак наповну.

18.04.25

Привиділось (у напівсні), що створення світу мало б нагадувати сюрреалізм, де більш досконала форма поглинає менш досконалу, подібну до елементів частин тіла з картин Сальвадора Далі (схоже, що під впливом відвідання виставки цього художника), заради подальшої вищої форми існування. 

24.04.25

Таке враження, що уві сні існують якісь конкретні місця для "переходу" (приміром: втеча в новий сюжет) і вони можуть бути доволі особистими. (Дещо подібне давно читав у Артема Драгунова). Це як чисельна різноманітністю виставка картин, а на ній можна "залипнути" лише на кількох творах, які можуть вразити і створити в житті певну "точку відліку"...

13.05.25

Колись зауважив, що в моїх снах практично відсутня росія. За повних сім років, як пишу сни, лише два рази. Нещодавно переглядаючи одне інтерв'ю про світогляд українців, виявилось, що в більшості з нас такої країни просто не існує.

16.05.25

Записаний і усвідомлений сон - це чудовий інструмент зв'язку з власною підсвідомістю.

27.06.25

Свого часу, живучи в Житомирі, спростеріг за собою, що проходячи певні вулиці та конкретні місця в місті, саме там могли виникати певні "осяяння": цікаві думки, ідеї, навіть невідь-звідки поетичні образи абощо. Нині, живучи вже не перший рік у Польщі, хоч і мав мало досвіду ходити одними і тими ж "стежками" (практично всі відстані минаються автомобілем), більше почав спостерігати за снами, і виявив, що ті ж житомирські вулиці та місця є тими ж самими знаковими "пунктами входу" у сновидіннях.

14.07.25

Головне форма, а без неї не існуватиме наповнення, без останнього - не існуватиме змісту, а там і життя сповненого сенсом. (Навіяне снами).

19.09.25

Ось приклад, наскільки вві сні більшість речей є умовними. Сьогодні наснилась певна сума грошей, але без прив'язки: яка саме валюта - лише голі цифри. (Як для мене, живучи в Польщі, узагалі не було переконання: гривня / злоті). Цікавість в тому, що коли просинаємось, аби увиразнити сон, в Україні (за умовчанням) вважатимемо, що гривні, а в Польщі - злоті. Переконливим стає лише візуальна конкретика, а поза образом - умовність.

03.10.25

Чому сни по своїй природі є сюрреалістичні. По-перше, у них немає тіней; по-друге, образи можуть змінювати форму і зміст; по-третє, завджи присутній перший план. Практично, все так, як на картинах Сальвадора Далі та інших, навіть сучасних сюрреалістів. Недарма вони й послуговувались ними для натхнення.

09.10.25

Схоже, що бліки, плями, потоки хаотичних фігур у процесі засинання при закритих очах, що відображають нейронне життя в нашому мозку, мають прямий вплив на формування снів.

09.10.25

Насправді наука і мистецтво, як це не дивно звучить, відходять від звичної реальности, щоб осягнути її глибше, відкрити базові цінности. Для цього форма спрощується до абстракції - у формулах, образах, у снах. Щоб побачити світ ширше, треба навчитися дивитися на нього трохи збоку, а не так прямолінійно, як це робить більшість людей. І саме цей відступ від буквального допомагає зрозуміти більше.

19.11.25

Уві сні виникла фраза: "Комплекс Меркель", яку почали уживати до тих, хто має політичну залежність від росії.

23.11.25

Ми бачимо і чуємо більше, аніж встигаємо те осмислити. Час, що відведений на сон, надає можливість "доміркувати" акцептоване нашою уявою та органами чуття.

28.11.25

Можливо, треба вчитися у снах, а життя врівноважувати так, як живуть в них образи: між ними немає домінування, вони всі в одній прощині сприйняття.

12.12.25

Також Вас можуть зацікавити попередні дописи "Спостереження за снами", які можна знайти на цьому блозі::

✓01 Чому нам сняться сни? Власні спостереження

✓02 Особливості сновидіння

✓03 Тлумачення снів

✓04 Про організацію часу на сон і вміння записувати побачене

✓05 Чому важливо записувати сни?

✓06 Сім причин, чому я записую сни?

✓07 П'ять штрихів про вміння запам'ятовувати сни

✓08 Сон як інструмент пошуку правди про себе

✓09 Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення

✓10 Сприйняття появи сну за аналогією з відтворюванням почутого тексту

✓11 Чому уві сні ми проявляємо активність?

✓12 Сон як інструмент стабілізації психо-фізичного стану людського організму

✓13 Коли легко розтлумачити сон?

✓14 8 причин, чому я записую сни?

✓15 Сон на межі бажань і можливостей

✓16 Рекомендації, щоб бачити сни

✓17 Рекомендації для розвою позитивних снів

✓18 Спостереження за відчуттями під час сну 

✓19 Ще раз дещо про сни

✓20 Образи та їх об'яви

✓21 Ми та наші сни

✓22 :: Сон - це про почуття та емоції 

✓23 :: Сон як тренажер для можливих сценаріїв життя

✓24 :: Спостереження, як з'являються сни + Методика аналізу снів (за власними спостереженнями)

✓25 :: Входи, переходи, сліди та тіні з реальности

© Олег Левченко (Olgard Helgchell), 2025.

Сон 291225 "Освоєння нової планети"

Я в космічній місії (настільки ж незвичний сон, як кілька днів раніше, коли так само снилось моє перебування в міжпланетному просторі, ще й як для мене доволі рідкісна та незвична тема; навіть не уявляю: з якого враження могло б повстати). З групою колективу обговорюємо питання освоєння планет. Хтось розповідає, як даються назви. Зокрема при їх освоєнні: назви річок, гір тощо. Про себе міркую, що для цього треба завжди в місії мати якогось філософа та філолога в одній особі, який приміром подивиться на гору, а вона вже йому щось "промовляє". Чи не так постають назви? Раптом подумав за себе в цій місії: чи не якраз є саме таким!? Тепер ми на якійсь планеті. Йду з кимось, розмовляємо про краєвид, гори, як міняється світ, коли людина його освоює, а також про те, що колись будуть інші люди і даватимуть всьому цьому інші назви. Так по дорозі приходимо на неймовірно гарне місце, впорядковане людськими руками, зокрема сад: дерева, окремо виразні кущі та якась городина. І тут бачу свого батька, який над цим гарує. Підходжу до нього і висловлюю, як тут все радикально змінилось. Далі переходимо на тему приватної власності. А для мене все це ніяк не може просто укластись в голові: інша планета - далекі світи - приватна власність...

Сон 271225 "Виразні закінчення"

Батьківська дача. На другому поверсі розташований басейн майже на всю підлогу (візуально, дещо некоректно від реальности: обшар приміщення уві сні в рази і рази більше, а фактично - це дві житлові кімнати). В такому "басейні" помічаю, що плавають риби. Майже в темряві пробую намацати цих риб. Відчуваю як малих, так і середнього розміру. Вирішую їх погодувати. Згадую про хліб, який залишився від учора дещо поцвілим (спогад з реалу) і вирішую, що для них він згодиться якраз. Розкришую його у воду, а меншу частину залишаю на наступний день. Чомусь виникають питання: а хто їх годував раніше, хто годуватиме їх потім?

Якесь виникає самозавдання: оформити набір з трьох речей: двух великих сірникових білих коробкок майже квадратної форми, а між ними - упаковки домашнього сиру. На сірникових коробках пишу червоним фломастером довільні три цифри 1 чи 7, 5 та 6 (послідовність не пригадую) аби побачити як виглядає. У кожної цифри завершення допису роблю з жирною цяткою, як певний художній прийом. Хтось підходить до мене і коментує, що це хороша ідея. Насправді, моє ставлення до цього: лише почав з цим експериментувати, звідки якісь серйозні очікування щодо до такого наміру?

Сон 251225 "Прихована стихія води"

Я з іще кимось мені знайомими людьми приходимо, як туристи, до місцини, що можна було б назвати: безмежна водойма замкнута в скелі. Доволі незвичне місце. Присутнє якесь світіння без конкретного джерела світла. Таке відчуття, що колір поверхні води ледь зеленаво-фіолетовий. Неймовірна тиша і спокій на великій поверхні. (Незвичний сон, раніше подібного не снилося, хоча десь з місяць тому було дещо подібне: металургійне підприємство в дужій печері гори). Наче в когось виник намір покупатися. Раптом побачив у далині кількох незнайомих чоловіків, що за нами безрушно спостерігали (схоже на мотив з побаченого перед сном фільму). Я кажу присутнім, що це підозріло та краще звідси піти. Тепер наче з тією ж, але меншою командою вже в іншому місці пробуємо набрати ванну води. Займаюсь вирішенням питання її подачі (суцільна заклопотаність). На диво, поки займався однією ванною, чомусь не помітив обок другу, яку наповнили вже інші. Це вже легше, адже спрощує ситуацію! - подумав я.

Сон 241225 "Всупереч системі"

Як один із учасників потрапляю до військового вишколу: в басейні (нормативи на воді), в сауні (нормативи на витривалість температури). Все на повному серйозі. Одна дівчина відбиває мої досягнення: показує, що йде на рівні зі мною. Потім усі учасники мають згодитися на здачу нормативів для екзамену. (Я щось подібне пригадую, наче забутий сон). Потім знаходжу дерев'яні таблички, а вони без надставок (мали бути подвійними). На них повинні бути назви посад. (Схоже, так само: або повтор, або забутого сну). Їх мені колись дав директор обласної бібліотеки В В., аби я написав заяву на очоленя хору (схоже на забутий сон). В.В. питає мене за аспірантуру і можливе обіймання мною такої посади. Кажу, що її не закінчив. Він усміхається і каже: "чудово". Продовжую: "Не хочу ані очолювати хор, ані щось інше пов'язане з системою". Відчуваю, як під час розмови у мене заникає (німіє) нижня губа в судомі дивної усмішки, а так маю говорити далі. Тепер в ліжку з якоюсь дівчиною, а нижня губа в тій самій судомі. Раптом розумію, що поряд тієї дівчини лежить ще моя сестра. 

Зловили правоохоронці мене і ще якогось хлопця за ухилення від служби в армії. Привезли до якогось місця з транспортом та людьми. Якась жінка, що займалась нами від початку, одразу зобов'язала того хлопця почати читати присягу вірності Україні. Не дочитуючи якісь останні слова вона каже йому інше закінчення тексту, щось на зразок: "Визнаю всі скоєні мною злочини і свідомий нести за це покарання". І після притиску, що він має це сказати, він це говорить, приходить поліція, одягає кайданки і забирає його з собою. Я залишаюсь сам, так, наче весь цей "театр" був організований виключно для того хлопця.

Десь посеред дня раптом дивлюсь за вікно, а на ялинках багато снігу. Комусь коментую таку раптовість.

Хтось на паркінгу розповідає, що він на своїй машині "Мерседес" проїхав сто 1000 км. Дивлюсь, а його лице мені знайоме (без буквальної конкретики). Комусь він розповідає, що їздить по всій Польщі і "замазує дюри". І тут я згадую його за останнім об'єктом, на якому працював (так, як у реалі). Потім із кимось їдемо у гори, аби дивним чином провести дослідження шляхом скидання великих камінь із верхівки вниз, де один з них виявився начебто метеоритом. З'являється додаткове зацікавлення в подальшому дослідженні, але наближається зима і хтось із керівників каже, що подальші "розкопки" треба буде заморозити до наступного року.

Сни 14-151225 "Неочікуване поряд"

Маю якусь роботу на іншому кінці вулиці. (Чомусь нагадує таку, яка є в спогадах з юности, якою не ходив до школи, але яка була для інших учнів головною). Їду туди своєю машиною (такою, як в реалі). Ставлю авто на якомусь промисловому майданчику та виходжу на дорогу. Там зустрічаю якогось відомого політика/актора/керівника (так уві сні та згодом після пробудження не зміг пригадати: хто це?) з сім'єю: дружиною та донькою. Я його знаю, а також, що він має мене пригадати. Підходжу, про щось починаємо розмовляти. Раптом моя увага перемикається на щось інше, а він із сім'єю кудись пропадають. Вертаюсь до свого авта, а його немає. Майже на його місці стоїть трактор. Озираюсь і далі шукаю машину. Когось питаю, даю опис, як виглядала. Хтось мені ствердно каже, що практично з усього мого авта зробили трактор. Навіть дещо впізнаю в ньому зі своєї машини. Я не просто в шоці...

14.12.25

Має відбутися конкурс на планетах, до яких треба буде долетіти. Для цього вирушає місія з 4 дорослих людей (без конкретики, але начебто 2 чоловіка та 2 жінки). Тепер міжзоряний політ. Хоча учасників визначена кількість, я бачу їх і все, що там відбувається, як частина команди (хоча, за логікою, до неї не належу). Усе, що відбувається на міжзоряному кораблі та зовні: планети, світлові явища абощо (важко описати), які бачу за ілюмінаторами, викликають незвичні для мене відчуття. Раптом приходить розуміння, що політ, який виграли учасники на конкурсі, насправді є в одну сторону: кожен має лишитися на обраній ним/нею планеті назавжди. Це дещо мене спантеличує та засмучує, хоча в перемішку з приємними переживаннями, надихає, що так добре буде й надалі.

P.S. Хоча космічна тематика рідко, але з'являється в моїх снах, сьогоднішнє - це щось із неочікуваного. Навіть не знаю, що могло б надихнути мене на такий сон.

15.12.25

Сон 131225 "Загублене між сторінками"

У кімніті своєї доньки домуровую з цегли кавалок внутрішньої стіни при стіні зовнішній, що мав би утворити технологічний виступ (повтор сну: таке переконання, що вчора він мені снився, але я його забув записати). (Також образ узятий з вчорашнього реалу, коли спостерігав за роботою каменярів при муруванню стіни). Потім забезпечую в тому ж місці якусь трубу фарбою, що більше схожа на сірий вазелін. З'являється кролик і починає бігати під ногами (також знайомий образ із реалу), починає чіплятися до пальців і підкусювати, спочатку відштовхую, адже заважає працювати, а згодом відкидаю ногу далі, адже вже конкретно відчуваю його зуби. Згодом з'являється в іншому сюжеті подібна тема мурування вже з нанесенням штукатурки, без конкретики.

Гортаю ілюстровпну книгу, що пов'язана з життям міста Житомир, і зустрічаю там поміж статей портрет давньої знайомої В.К.. Раптом приходить ідея: користуючись, що обок мене казанський татарин з узбекським паспортом (з реалу: колега по роботі), запитати в нього, знаючи, що в її роду були татари: чи схожа її зовнішність на тих татарок, що зараз? Так, як книгу гортаю далі і вже озвучив своє побажання, намагаюсь віднайти, на якій сторінці знаходиться її світлина. Скільки не гортаю, ніяк не можу знайти, хоча зауважую, що книга доволі густо всіяна фото з давнього минулого, з яким пов'язане моє літературно-громадське життя. Зустрічаю багатьох знайомих, дивуюсь такому різноманіттю, зокрема в контексті творчих заходів, до яких також був, а чи не завжди (таке переконання уві сні) причетний. Просинаюсь на тому, що її портрет так і не знаходжу.

Сон 121225 "Відповіді - немає"

Казковий сюжет. Дитина потрапила в чарівну казку, в якій панують відьми. Мама шукає дитину. Дещо їй в пошуку підказує інтуїція. Слідом йду я, наче інтегрований в сюжет цієї казки. Раптом одна відьма звітує. Її голос чути крізь притрушену землю: "Заморожено всі активи". За певний час невідомо від кого чую іншу фразу: "Йдуть сорок жаб".

Гуляю невеликим містечком, можливо, дещо схожим і на село. Є стійке переконання, що це Ґлівіце (в реалі є великим містом із повноцінною інфраструктурою). Знаю, що звідки я йду, все доволі симпатично, але раптом потрапляю в мікрорайон, який не знаю: цілі вулиці старих покинутих дерев'яних будинків із забитими наглухо вікнами, де дошками, а де бляхою, яка від часу вже встигла міцно зіржавіти. Їх стіни вже вгрузли в землю, вигляд дахів такий, що в середину сміливо має тапляти дощ. Раптом згадую одну з цих вулиць, коли їхав нею машиною в напрямку до місця проживання, але тоді вони не справили на мене такого гнітючого враження. Блукаючи тими вулицями, раптом потрапляю на весілля зорганізоване на лоні природи. Я до того дійства не підходжу, але оцінюю зі сторони: людей близько з три десятка, всі щасливі та святкові. Цей настрій навіть дещо котрастує з виглядом цих будинків. Наче краєм ока відзначаю, що відкрита зелена галявина, на якій відбувається захід, знаходиться біля якоїсь чи то річки, чи водойми. Раптом на тлі того позитивного настрою бачу недалеко від того всього, як горять старі хати, біля яких я не ходив. Якийсь хлопчик, що підбіг до мене з тієї урочистості, починає розповідати мені про озеро біля дому, що горить.

Велике промислове підприємство. У нас є завдання виконати якісь монтажні роботи. Я питаю за неохідні матеріали для її виконання. Переїжджаємо на іншу сторону цього заводу. Виявилось, що те, що знайшли, не підійшло. Далі сюжет набуває певного абсурду: один із бородатих керівників каже: "Зараз перевіримо", - бере ніж і надрізає собі стегно. Наче шукаючи в собі якусь технічну відповідь. Далі, без виразу болю береться за обличчя: зрізає майже всю частину, відкидаючи щось більше ніж просто шкіру, прямо собі на голову, тим самим стверджуючи, що й тут її немає. Потім каже якусь несусвітність, яка мала для присутніх робітників прозвучати повчально: "Головне - зачепитися за борт!"

P.S. Можливо, треба вчитися у снах, а життя врівноважувати так, як живуть в них образи: між ними немає домінування, вони всі в одній прощині сприйняття.

Сон 091225 "Пошук відмінностей"

Велика вода посеред дерев у великому парку. (Деякі асоціації з вчорашнім сном і тим парком, що зі шкільних років). Йду спочатку якби по суходолу, хоча з якогось моменту починаю розуміти вже й загрозу повені. Сама вода брудна, олійна та специфічно сіра, що за густиною мені нагадує нафту. Раптом бачу бункер, який виступає з-під води на половину. (Цікавий образ уві сні. Він сниться час від часу, як "колишній туалет", "місце переходу в інший світ", "бункер" абощо). Чомусь я знаю, що увійшовши до нього, можна себе урятувати, але для цього треба якось повністю і швидко пірнути у воду. Раптом бачу жінку з дитиною, що сміливо йде до того бункера і зникає у воді. Згодом спостеріг хлопця, який поступив так само. Хоча, як пірнув у воду, раптом зойкнув і якби перебіг до іншого відділення цього бункера-переходу. (Що певною мірою вказує на його архітектуру, що нагадує радянський туалет "Ме-Жо"). Його зойк спонукав подумати, що десь там при входах стоять злочинці з ножами, які контролюють перехід. Тоді, що ж трапилось із матір'ю і дитиною?..

Мовний вибрик під час сну :: 

Звучить фраза: "Чи знаєте, що в польській провінції (...)" - і звучить якась японська назва, яку так і не запам'ятав, але здивувала легкість поєднання.

Виходить донька з душу, дивлюсь на неї, а вона якось не схожа на себе: лице звужене, ніс незвично заламаний із гоструватістю на кінчику, очі надмірно світло-блакитні. Волосся "прилизане", так, що це якось можу пояснити: після купання. Дивлюсь на свою дитину і подумки шукаю різніцю між тим, що знаю і тим, що бачу, не знаходячи вичерпних пояснень. Цікаво, що навіть на інтуїтивному рівні знаю, що це моя донька і в тому не маю сумнівів, хоча іншому не знаходжу пояснень.

Дорога. Я з дружиною, як пасажири, їдемо автобусом. Серед інших учасників якийсь чоловік на чиєсь питання: чи часто буває в Україні? Встає і щось незрозуміло починає робити руками по своєму тілу. Дивлюсь на нього і бачу неймовірну маленьку білочку з горішком, яка пірнає та виринає з його одягу. (Розміром із мишу). Озвучую побачене, як не дивно це звучало. Хтось зі спини, наче донька, підтверджує: "Я теж!" - в значенні "бачу". (З'являється розуміння, що ту білочку бачать не всі. Тепер той чоловік заповнює документи на перебування (побит) у Польщі. Здає урядовцю документи, який просить почекати. Той сідає здалеку. А тепер у чиновника до нього виникають питання: ім'я, прізвище, місце народження тощо? Той каже назву міста грузинською. А потім той же урядовець питає: то якою мовою заповнювати? Хтось мені відкоментовує так, аби чули інші: хочеш - польською, хочеш - англійською, хочеш - грузинською...

Реагуючи на ту розмову, віджартовуюсь:

- А пагаворіть?..

Сон 081225 "Оманлива небезпека"

Опиняюсь на фронті. Доїжджають новобранці (протягом сну в кілька заходів). Ще не встигаємо познайомитися, як починається перший обстріл наших позицій. Хтось зі старших каже про брак людей. Тепер відбувається друга атака. Над землею з'являється рій іграшкових дронів (суджу за кольором і смішним виглядом), які нас не атакують. Приходить думка, що це наші. Хоч і наївно виглядають, але є небезпечними для ворога. Відбувається новий обстріл. Мені, як новобранцю ще мало що зрозуміло. Біжимо дорогою, як коло нас в полі вибухає снаряд. Я падаю, мене це дещо глушить. Далі біжимо до машин, з яких виходять інші новобранці. У цьому інтенсиві подій мені важко щось миттєво розуміти. Всі біжать до озера, що поряд, аби переховатися там. Далі надходить тиша. Всі зупиняються на його схилі, аби відпочити та зібратися з думками. Я окунаю босі ноги у воду. Вона тепла і приємна. Над водою бачу білі квіти, що схожі на кульбабки, також їх продовження у воді, про які хтось каже, що вони палять шкіру, адже хтось вже тут купався і має наслідки.

P.S. Під враженням від прочитаної статті про події на фронті та відео з Олегом Ляшком, що підсилило враження про брак машин на фронті.

З'являється голова дракона (на вигляд доволі загрозлива). Спостерігаю далі, а вона повільно пропливає у воді, наче велика риба. Спочатку цього не розумію. Спостерігаю її повільність: так, що можу розгледіти всі хребці, аж до риб'ячого чи майже акулячого хвоста. Виникають змішані почуття та асоціації. Що це мені нагадує: китайський дракон, лохнеське чудовисько, дракони із сучасних фільмів, щось із мультиплікацій?.. (Пробую знову заснути). Тепер виникають чорні тіні на сірому у вигляді музейного скелета динозавра (у зовсім іншому стилі).

Сон 291125 "Пошук сумнівів"

Шукаю довго бажану адресу, переїжджаю машиною з одного місяця на другий.

Виходжу з авта, шукаю, сідаю і знову переїжджаю в межах кварталу. Минаю один-два будинки і знову так само. Для кожної зупинки - пошук паркування. Якось, вийшовши з машини, помічаю місце з їжею для всіх бажаючих простонеба. Спочатку мене це не зацікавило. Тепер бачу, як якась жінка бере з того "відкритого столу" великий чебурек, дивиться на нього, і навіть від того щаслива. Чомусь мені це приємно запам'ятовується. Десь тут же проходять якісь студенти, які так само беруть доступну їжу. Зустрічаю давнього знайомого Андрія (колись, на початку двотисячних із ним вчився в училищі культури, хоча він його так і не завершив - не пригадую, щоб снився мені коли-небудь раніше), хоча (уві сні) називаю його Віталієм (схоже на певну асоціацію з колегою з сучасної реалії). Він - військовий, прийшов з учебки, що поряд, зі своїми сослуживцями. Не покидаючи пошук адреси, заходжу в під'їзд і піднімаюсь на кілька поверхів вгору. Бажаної адреси знову не знаходжу. Ще не так було переконливо, як піднімався сходами, як - опускаючись вниз: деякі прольоти сходів настільки були відсутні, що довелось стрімко стрибати вниз, долаючи поверхи. Питається: як я взагалі піднявся? Як тут узагалі живуть люди? Тепер той же стіл, що я бачив на вулиці, знаходиться в цьому під'їзді. Міркую: якщо є стільки бажаючих з нього поїсти, варто було б спробувати й мені. Вже наперед пригадав, що бачив на ньому лаваш із карпом. Хоча й розібрали зі столу страви, такий лаваш якраз залишився. Беру його в руки та їм. Відчуваю, наскільки реально смачний карп. (Схоже на спогад з реалу, коли хотів цю рибу в магазині, а її вже не було).

Шукаю авто, яке поставив на паркінг. Обходжу будинок за будинком і не можу його знайти. Чи я помилився паркінгом? Скільки вже їздив і виходив нон-стоп. Може вже й в голові поплуталось? Наче вже й знайшов знайоме місце. Відкинув усі сумніви: машина має бути тут! А її немає...

Невже її забрали? Обходжу знаки, аби зрозуміти: чи паркінг лише для мешканців? - і нічого сумнівного не знаходжу. Бачу якусь сторожеву будку, наче для платного паркування, хоча в стороні, думаю: варто там запитати, що могло б тут трапитись?

Село. Якісь народні збори, де люди зустрілися для того, аби обговорити наболілі проблеми: більш соціальні з натяком на політику. Хтось каже, що повстав народний рух під назвою "Коаліція урбанська проти Орбана". Розумію, що Урбанська - це лідерка цього руху. Виникли підозри, що на цих зборах вона присутня. Чую виключно румунську мову. (Цікаво, що уві сні виникає сумнів: Орбан все ж таки угорець!). Приходить якийсь прихильник і приносить подарунок у вигляді різносортової та різноформеної картоплі, навіть дещо смішної на вигляд. Якраз лідерка, що весь час промовляла, дивлячись на неї, каже: "Що на вигляд вона така, як люди з народу, що її підтримують".

Сон 271125 "Шаховий ліс"

Заходжу в ліс. Починаю детально розглядатись навколо. Бачу, що прямо посеред дерев симетричними острівцями, як на шаховій дошці, стоять столи, а на них якісь дрібні предмети побуту. Сприйняття користи з лісу, що все можна збирати і забирати, як дармові гриби та ягоди. Пробую розгледіти, що цікавого на тих столах, аби взяти й собі. Ходжу від одного столу до іншого, але бачу все таке, що взагалі мене не цікавить. Виходжу на другу сторону лісу, де він закінчується, а там бачу людей, що приїхали машиною. Цієї миті мені пригадується парк, через який ходив до школи. Тепер інша сторона цього лісу мені уявляється, як його завершення огорожею до іншої школи, яку завжди минав, це при тому, що знаходилась ближче до дому (уві сні переконання, що десь поряд має бути батьківський дім, відсутнє).

Сон 261125 "Чудова презентація"

Маю підготуватись на конкурс чи презентацію. Знаходжу файл з анімацією на мою книгу. Пригадую нюанси, як один митець у недалекому минулому мені його зробив. Переглядаю це відео, аби відсвіжити в пам'яті. Починається, як чудова жива ілюстрація до книги, спочатку з'являється рухомий текст, писаний від руки, що в подальшому оживає в 3D і зливається з малюнками та сюжетом з бестіарними мотивами, навіть десь пролітає поміж тексту жар-птиця, згодом цей стиль переходить у кіноповість. Хоча відео видається знайомим (схоже, на забутий сон, або повтор), далі бачу його з дещо новим сюжетом: наприкінці з'являється деякі російські актори кіно, які проживаютъ ще в мирній Україні де планують своє приватне життя, починають навіть фігурувати їхні діти. З'являється інтрига, що там не любов, а лише комерційний інтерес. Лисий музикант каже, що їх співпраця буде чудова, бо "писатиме для неї гарну музику". Тепер перегляд відео зупиняю увагою на свою дружину, яка мені каже, що вже готова йти на якусь урочисту зустріч. Я ж вирішую, що і мені вже пора. Цієї миті у мене в руці виникають два солідних чорних пухнастих мікрофона (зараз такі вже не зустрічаються, схоже на алюзію з 80-90 рр.). Частину ції анімації (без кіноповісті) вирішую використати вже сьогодні, як тло для презентації при зустрічі гостей.

Працюю в бригаді з кількох чоловік. Доля склалася так, що потрапляю на те ж підприємство, на якому працював раніше (Домброва Ґурніча). Зустрічаю там знайомого узбека, але для іншої підвиконавчої фірми. Перекидаємось кількома добрими словами про таку зустріч. Тепер намагаюсь знайти керівника, який дає нам роботу. Виявився якимсь невловимим.

Потрапляю в дім десь у Німеччині, який, як і інші, відомі тим, що стоять над озером, яке є великим смітником. Дивлюсь крізь вікно цього дому і бачу, як щось горить на воді. Здогадуюсь, що сміття. Німець щось пробує знайти на комп'ютері та проговорює до себе слово, в якому чую російську. Питаю: чи він її знає і чи пише кирилицею? Відповідає, що ні... а пише звичною латиницею.

Сни 22-251125 "Смак сцени"

Свіжоспечений хліб на роботі при електричних лотках. Хтось із співробітників нюхає і куштує цей хліб та дає незвичну оцінку, подібну на неологізм: "Пшенок", якби виділяючи "Ок" (за логікою до української мови мало б прозвучати "ПшонОк"). (Схоже, що така комбінація виникла під слуховим впливом двох мов російської та польської від колег із якими працюю, а також за часом події: приготування розсольника, в рецепті якого було пшоно (pęczak)).

22.11.25

Музейна тема: росіяни повертають предмети культури не більше ніж певна вага (невеликі за розмірами), а великі чомусь не хочуть.

Знову історична тема: плитка (кахлі) під живицею (схоже, що спогад з реалу, як росіяни ще віддавна крали у нас артефети з минулого, зокрема дотичних до Києва, Криму абощо - історично належне історії України).

-//-

Виникла фраза "Комплекс Меркель", яку почали уживати до тих, хто має серед політиків залежність від росії.

23.11.25

Після роботи: театр, де я серед інших учасників треную на сцені ушу. На наступний день колега мені розповідає, що є фото і стаття про те дійство.

24.11.25

Після мого виступу на сцені залишилось зачекати, як оголосять результати. Сиджу в глядацькій залі, навіть не звертаю увагу на сцену, але щось роблю руками... Подібне робив на сцені, закривши очі, та не звертаючи уваги на інших, хто на ній був. Тепер запрошують і хвалять мене, як переможця.

-//-

Ресторація для багатих. Хтось запрошує до столу поїсти. На столах лежать якісь невеличкі комплекти. Я дивлюсь: але нічого їстівного в тому не бачу. Тепер розумію, що ті комплекти - це тоненькі дольки, подібні до шоколаду. Мені пояснюють, що це незвичний ресторан: "тут їдять вітамінки". (Цікаво, що цей образ уві сні вже колись у мене був). За "вітамінками" розумію збалансоване харчування із супліментів дієти. Виникла думка: саме так харчуються багаті у вишуканих ресторанах. Далі спілкуюсь з якоюсь дівчиною, образ якої мені знайомий. Подібний тип обличчя зустрічав ув Україні та раз у Польщі, доволі рідкісний і милий образ.

25.11.25

Сон 201125 "Померлі - до приходу морозів"

Дивний і доволі емоційно гострий сон, тим більше, коли спілкуюсь із померлою людиною (в реалі), як із живою, про живу (в реалі), яка є мертвою (уві сні). 

Зустрічаю давню знайому Г.К., яка розповідає про смерть своєї доньки В.К., яку знаю так само, адже колись часто приходив до їхньої родини в гості. Зокрема нас раніше єднали спільні творчі інтереси. Ще на початку зустрічі, якби вже знаю, що вона померла, але вислуховую і розділяю мамин жаль і сум за донькою. Та раптом мені стає так сердечно боляче від осягнення такої раптової трагедії, що навіть не знаю, як ще більше розділити всю ту печаль.

P.S. Змінилась погода: стало холодно. Віз зміни тиску почала боліти голова. За пару днів випаде сніг. Тому й сняться померлі.

Сон 031125 "Шапки-гнізда"

Показується якась історія про визвольний рух. Сосновий і дещо мішаний ліс. Переконання, що йдуть козаки. Дивлюсь уважніше, а це - хасиди (у сні не фігурує слово "євреї" - виключно так). Виринають один за одним із-за дерев і йдуть одією стежкою. У кожного на голові великі хутряні чорні шапки, настільки дивні, що більше виглядають на великі пеньки, в яких згори є пусті місця, як на гнізда. (Мій погляд на них якби з висоти). Тепер я частина цієї історії. Шукаю, якби попити води? Знаходжу джерело, що розтікається на два струмені, що вже бачаться як повноцінні потічки майбутніх річок. Пробую попити з неї води, а вона на вигляд якась мутна та дещо підозріла, але спрага неуникна. Зачерпую рукою кавалок води і пробую на смак і розумію, що вона більше нагадує сточні мильні води, аніж чисте джерело. Тепер якби з'являється Бог (таке переконання) і починає розповідь так, наче заперечує своє існування, а щодо християнства каже, що це мало б бути просто реформованим іудаїзмом, а не окремою релігією. Тепер, за якимось рядом логічних думок у контексті побаченого і почутого, міркується, що насправді українці захищають не так Україну, а свій рідний дім, свою сім'ю. (Ця думка виникає, як глибоке осяяння, саме в контексті співставлення). Захищати вольність - це просто захищати той світ, в якому жили, живеш і житимуть [цивілізовані] народи, те, чого не зрозуміти росіянам, які віками жили, живуть і житимуть рабами.

P.S. Схоже, що сон виник, як певною мірою недоказана думка про іудаїзм, яку формулював для своєї доньки. "Хасиди" - це, мабуть, найбільш зрозуміле уявлення про єврейську релігію для більшости українців. Шапки-гнізда - це якби продовження того, що може бути в головах.