Дім, де жила баба Марія. У ньому облаштовую кімнату до проживання. Розумію, що ми тут вже надовго. Дружина каже, що з вікна задуває і я це відчуваю також. Дивлюсь, наче все добре - вікно зачинене, але придивившись уважніше, бачу, що кватирка не до кінця прилягає із-за шпарин. Саме вікно не подвійне, а одинарне. Літо завершилось і погода дає про себе знати. Жінка збирається йти купатися. У повній темряві її обіймаю, але за мить вона каже, що не запнуто фіранку, тому з дороги видно всю кімнату. Затуляю вікно, хоча суцільна темрява усюди.
Шукати в цьому блозі
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
Повертаюсь з дачі до дому, а в руках несу, як не смішно звучить, і сам собі називаю: зброю і наркотики (візуальна конкретика відсутня). Далі...
-
Фігурки чоловічків у вигляді самбреро, що крутяться навколо себе, але великий капелюх залишається на місці. Їх образи мерехтять, якби в анім...
-
Мешкаю в якійсь тимчасовій квартирі, у якій виявив за дверима вузьке вікно (таких вікон в ряд було кілька), прикрите замість скла дошкою так...

Немає коментарів:
Дописати коментар