Зоопарк, в якому працюю, але не за гроші. Я почуваю себе на рівних з тваринами. Мало додати: ця установа схожа на підприємство, яке, якщо подивитися ззовні, наполовину занурене в землю; тваринам створені максимально комфортні умови, тому почувають себе тут, як на живій природі. Якась незрозуміла зовнішня фізична сила забрала кількох тварин, зокрема ведмедя. Я чомусь про нього найбільше думаю. Іду по його пошуки, але це більше схоже на внутрішні роздуми і виявлення кримінальної причини його зникнення. Наче розумію, чому його забрали. І починаю впливати на обставини, щоб він повернувся. Навіть тоді, коли пішли господарі, я зайшов у кімнату, де жила ця тварина, і поприбирав біля його місця сну, хоча всім уже було байдуже до того. Все ж таки я його очікую, на відміну від інших.
Я зовні цієї установи-підприємства, яке символічно схоже на хату, яка потопає в землі, я б ще назвав це "зоопарком-шахтою". (Саме слово "шахта" тієї миті зринуло в пам'яті, хоча нічого вертикального в ній не було). Якесь раптове завершення цієї пригоди: ми всі повертаємось у рідну домівку! Обставини склалися найпозитивнішим чином. Відкриваю "двері" у ведмежу кімнату. Він біжить до себе. Там йому добре, ніж деінде! 0558' - за мить до звичного дзвінка будильника.
P.S. Цього дня до дітей має прийти Святий Миколай!
Немає коментарів:
Дописати коментар