Запрошують у телестудію двох жіночок, аби поговорити на тему голодомору. Сідає перша, друга за кадром. Ставлять питання по темі, на що перша відповідає про частковий досвід своєї родини, так, наче один із батьків був причетний до років голоду, а інший - ні. Тому вона запрошує свою односельчанку, адже їй є що розповісти.
Фрагмент, пов'язаний із якимись дітьми та малюванням. Найбільше в пам'яті відбився абстрактний акварельний малюнок, сповнений теплими та пастельними кольорами, виконаний у вигляді художніх патьоків, на який аж задивився, відчувши це в часі, за уповільненим зоровим зумом наближення - придивляння.
Шукати в цьому блозі
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
Повертаюсь з дачі до дому, а в руках несу, як не смішно звучить, і сам собі називаю: зброю і наркотики (візуальна конкретика відсутня). Далі...
-
Фігурки чоловічків у вигляді самбреро, що крутяться навколо себе, але великий капелюх залишається на місці. Їх образи мерехтять, якби в анім...
-
Мешкаю в якійсь тимчасовій квартирі, у якій виявив за дверима вузьке вікно (таких вікон в ряд було кілька), прикрите замість скла дошкою так...

Немає коментарів:
Дописати коментар