Хтось каже, що я маю сісти в машину, адже немає кому їхати. Показує мені на неї, якою приїхав сам, аби перепоручити мені. Наближаюсь до машини. Біля знайомого мені гастроному ("Транзит") стоїть білий "Запорожець". Підходжу ближче і бачу, що він, як новюсінький. Відкриваю дверцята водія і що мене вражає: на білих шкіряних сидіннях лежить сніг, зокрема на водійському кріслі. Подумки (про себе): і як таке можливо: на дворі літо? і як же він нею приїхав, коли мав сидіти прямо таки на тому снігові?
Шукати в цьому блозі
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
Повертаюсь з дачі до дому, а в руках несу, як не смішно звучить, і сам собі називаю: зброю і наркотики (візуальна конкретика відсутня). Далі...
-
Фігурки чоловічків у вигляді самбреро, що крутяться навколо себе, але великий капелюх залишається на місці. Їх образи мерехтять, якби в анім...
-
Мешкаю в якійсь тимчасовій квартирі, у якій виявив за дверима вузьке вікно (таких вікон в ряд було кілька), прикрите замість скла дошкою так...

Немає коментарів:
Дописати коментар