Дзвоню колезі по перу, яка вже кілька років тому виїхала в Канаду. Так, наче й причини дзвонити немає, але знаю, що ще недавно хотів із нею поговорити про один видавничий проєкт, яким вона займалась, і запитати про ті видання, які свого часу так і не потрапили до моїх рук. Під час дзвінка і першого її голосу дивлюсь у вікно і бачу навпроти багатоповерховий житловий будинок, де, у одному з вікон, орієнтовно п'ятого поверху, якась жінка перехилилась так, що вирішила зчинити самогубство і за мить впала на землю. Впавши долу якось незграбно і вклякнувши в безрухомість, за мить помітив ознаки життя, якщо ті рухи не виглядали, як судоми. Жалкую, що мій дзвінок співпав із такою неприємною подією, що збіглися в часі. Десь від початку розмови, по невільній паузі, щось коментую з приводу побаченого за вікном, і "ні в сих, ні в тих" не розумію, чи продовжувати діалог далі. 0425'
Шукати в цьому блозі
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
Повертаюсь з дачі до дому, а в руках несу, як не смішно звучить, і сам собі називаю: зброю і наркотики (візуальна конкретика відсутня). Далі...
-
Фігурки чоловічків у вигляді самбреро, що крутяться навколо себе, але великий капелюх залишається на місці. Їх образи мерехтять, якби в анім...
-
Мешкаю в якійсь тимчасовій квартирі, у якій виявив за дверима вузьке вікно (таких вікон в ряд було кілька), прикрите замість скла дошкою так...

Немає коментарів:
Дописати коментар