Сон 070620 "Від такого судження аж прифіґів"

Повертаюсь на стару будову, на якій пропрацював більше року. Робота на ній весь час викликала задоволення, особливо в розумінні з боку начальства та злагоджености колективу. Мій приїзд співпав із корпоративним святом, на яке одразу й потрапив. Атмосфера на ньому так само відзначалася відкритістю розуміння і щирістю суджень. Ось я стою в невеликому колі колег, а біля нас якийсь керівник, досі мені незнайомий: світлоруденький, з характерною апропорціональністю обличчя: великим черепом та заменшеними формами нижньої частини обличчя. По ходу розмови розумію, що це німець чи австрієць, спілкується і розуміє ще російською, якою я для нього й висловлюю своє відверте судження:
- На цьому об'єкті справді приємно працювати! Коли треба вирішити будь-яке робоче питання, завжди є куди підійти і тобі зарадять: у майстерні, на складі, у механіків...
По завершенню моєї тиради, виникає мовчазна пауза, за якою цей керівник у доволі різкому тоні відповідає тією ж російською:
- А яке ти взагалі мав право говорити?.. (Пауза). Чи ти хочеш, аби ми завтра подзвонили на твою фірму і з тебе зняли... (замислився) як його?.. - доплату?
Від такого судження аж прифіґів: я так щиро і відверто, і лише з позитивними намірами, а він маніпулятивно, використовуючи лише статус своєї посади, показує мені місце!? На сказане вмовкаю. Для мене така людина вже від знайомства не має авторитету. 0130'