Працюю на якомусь великому підприємстві. Тепер мене переводять у його філію, яка нагадує вищий навчальний заклад. (Асоціативно перенісся з промислового району Житомира на Богунію, де розташований військовий унівеситет.) По ходу роботи на новому місці мене цікавить питання: а скільки ж тут платять? Не менше?.. Якщо щось не так - звільнюсь, адже цікавить лише достойна зарплата. Може, в найближчому часі перепитати в кадрах за краще місце? У них же є список: хто їм треба? Хтось мені каже, що всі, хто сюди приходить, думають на початку піти, але залишаються, бо подобається і з роками починають сильно любити завод. (Чомусь виникає асоціація з технологічним підприємством у Польщі, від якого нині працюю). Тепер я на тому ж підприємстві, на території якого росте велике дерево, а в ньому є дупло. І взагалі воно цікаве, адже оснащене своєрідним обігрвом, так, що з часом мені хочеться у ньому побувати. Тепер я проходжу вздовж траси, по пішохідній доріжці, що йде біля приватних будинків. Привертає увагу один дім, біля якого стоїть "Жигулі". Чому? Це ж Польща, а такі машини тут рідкість. Дивлюсь уважніше у двір, а там ще одне - аналогічне першому: темно-коричневого відтінку, від часу з вицвілим (матовим) блиском. Недалеко від них крутиться господар. Минаю та йду далі. 0430'
Шукати в цьому блозі
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
Повертаюсь з дачі до дому, а в руках несу, як не смішно звучить, і сам собі називаю: зброю і наркотики (візуальна конкретика відсутня). Далі...
-
Фігурки чоловічків у вигляді самбреро, що крутяться навколо себе, але великий капелюх залишається на місці. Їх образи мерехтять, якби в анім...
-
Мешкаю в якійсь тимчасовій квартирі, у якій виявив за дверима вузьке вікно (таких вікон в ряд було кілька), прикрите замість скла дошкою так...

Немає коментарів:
Дописати коментар