Квартира у вигляді однієї кімнати. (Певні асоціації з житловим простором у якому мешкали). Вона для нас (мене, дружини, когось ще) є лише тимчасовим пристанком. Колись ми її винаймали, щось на зразок кімнати на одну ніч - це перше сприйняття, а за кількістю речей та особистих записів на поличках, натякає на те, що ми в ній живемо, але так би мовити час од часу. Дивне сприйняття простору: кімнатка невелика, але до нас приїхало дужо китайців. Скільки не спілкуємось, я ж слухаю і намагаюсь мовчати. У розмовах присутній якийсь спогад про поїздку якоюсь річковою яхтою, пригоди під час подорожі. Пам'ятаю останній візит (пригадування забутого сну), як ця зустріч закінчилась кровопролитною бійкою. Програючи сценарії, пробую цього не допустити. Цікаво, що цього разу до нас приїхали ті ж люди, а подумки в мене до себе питання: чи пам'ятають чим закінчилась остання зустріч? (З однієї сторони - це так би мовити згадка забутого сну, з іншого - розв'язання знайомих подій у сторону з добрим завершенням). Весь час цих розмірковувань прибираю в кімнаті, зокрема біля шафи з книгами і різними записами, записками, складнями. Останнє мене приємно подивувало. Знаходжу якісь нотатки. Ось знайшов три тонких зошити, з написом на кожному "Неабищо". Пригадую, як їх заводив. (Належить до якогось іншого забутого сну). Перекладаючи, відзначив, що вони вздовж урізані, а, заглянувши всередину, збагнув, що записи почав вести у формі таблиць. В результаті розмов усі лягли спати, лише один старший (головніший) китаєць крутився з боку на бік і не міг заснути.
Немає коментарів:
Дописати коментар