Сон 270224 "Зміна ролей"

Якби відбувається організація весілля сестри або щось веселе на зразок нього, якби - в харизматичній церкві. (Дещо з реалу). Події відбуваються у подвір'ї батьківського дому. До нього потроху починають приїжджати різні знаменитості. Як я зрозумів: переважно артисти естради та театру. В усій цій більшості я їх не знаю, але в своїх колах вони є доволі відомими. Зокрема приїжджає один з братів-близнюків, головних героїв радянського фільму "Електроніка". Він співак. Улюблений жанр - романси. Згадується, що родом він з півдня України, де зараз точаться бої, має там майно, яке захопила російська терористична армія. Сам у складних розгублених почуттях. Дивлячись на нього, я наче його колись бачив на сцені, але якось невпевнено. (В реалі нагадує якогось іншого рудого артиста, а з новин: один з головних героїв згаданого фільму, пішов служити на стороні російської окупаційної армії). Хтось його представляє і називає кілька доволі відомих пісень. Мені вони нічого не кажуть. Коли він вирішив заспівати, це вже не був якийсь романс, а сум і жаль за свого брата...

Не сказав би, що на дворі було холодно, але стежки були розчищені від снігу, зокрема за лазнею, куди не хотіли забігати чоловіки-артисти по малій нужді, коли туалет був зайнятий кимось... 

Приїжджаю зі своєю родиною на весілля до двоюрідного брата (який в реалі є на фронті, а для коректи розуміння: вже давно одружений і має троє дітей). Перед весіллям навіть без настроїв організаційного процесу. Раптом там для себе дізнаюся, що я не можу виїхати закордон. Подумки починаю краяти себе: чому я про це забув, що чоловікам заборонений виїзд? Шукаю розв'язання проблеми і усвідомлюю, що це патова ситуація: я маю винайману квартиру в Польщі; роботу, яка годує сім'ю; якщо жінка повернеться, вона все на собі не витягне...

Тепер, видно, на тлі попереднього сну, виникає якась гра, перед якою котик грався мишкою, а тепер, таке враження , що велика мишка грається з маленьким котиком. Цікава частина цієї гри: коли котик опиняється в полі зору, він з мультяшного образу перетворюється в живий, але доволі крихітне створіння.

З групою людей потрапляю на підприємство, на якому видають працівникам молоко в банках з отворами, до яких приставлені краники. Аби я це зрозумів, мені спочатку дали порожню банку, окремо краник і запропонували узяти молоко... Доволі цікава ідея! - подумав я.

Наче знаходжусь у театрі ляльок. Після виконання якоїсь роботи, мені, як старшому, ведуть показувати наступну роботу. Опускаємось сходами та йдемо коридорами, які вже конкретно нагадують якесь промислове підприємство. Приходимо до місця призначення: це очисні споруди, естетично облагороджені їх працівниками: вазони, декоративні стежки з бамбука на поверхні води. Наша задача до кінця дня почистити одну ділянку від сторонніх зелених заростей, моху та можливого мулу, який є в тому місці під водою. Пригадую свій досвід такої роботи (спогад з реалу), одразу вношу корективи. Знаю, що колегам це не сподобається. У цей же момент починають приходити різні гапи-керівники зі своїми інтересами, ідеями і порадами. Я прошу дати гумаки і спробувати зійти по воді до призначеного місця... Наче не так все й страшно, але робота справді не для працівників культури!