Сон 130624 "Льос випав на тебе!"

Опиняюсь на концерті, у якому несподівано для себе бачу: бере участь Софія Ротару. Я певною мірою влучений в структуру цього концерту, але з таким відчуттям, що необхідну роботу вже зроблено, мені залишилось лише дочекатись його завершення. Сам концертний процес для мене, за відчуттями - це лише формальність, яка в скорому часі завершиться. Разом зі мною дружина, але з нею не весь час. Ніби почуваю себе так, що мій час тут - це і є моя праця, а вона дійсно відпочиває, тому приходжу до неї од моменту до моменту. Якось, коли підійшов учергове, зробив їй скромний жест, подарувавши карамельну цукерку у прозорій упаковці. (Видно з цього виникла друга асоціація-сюжет, як повтор дії). Чую, як всі масово проводять якесь конкурсне змагання, щось на зразок: "Знайди свій щасливий квиток!" Всі дивляться у свої кольорові картонки, які виготовлені так, що мало не нагадують тонкий пластик. Мені вкотре цікаво і смішно дивитися на людей, які на повному серйозі думають, що якась "сила вище" змінить нарапт їхню долю. На цьому тлі далі чую, але не вслухаюсь у голос коментатора... Всі починають озиратися і переглядатися один на одного. Вкотре фіксуюсь на тому, наскільки цікаво спостерігати за людьми. На цьому ж тлі наче хтось мене пробуджує від внутрішнього спостереження, люди починають дивитися на мене і радісно щось вигукувати. Тепер я вже чую, про що вони говорять. Хтось конкретно та виразно звертається до мене зі словами, показуючи на "щасливі" цифри і те, що сказав коментатор на всезагальну аудиторію того концерту, а я того насправді не почув і тільки нарешті чую: "Льос випав на тебе!.. Льос випав на тебе!"