Сон 090626 "Бажання неспівмірні"

Потрібен кар на вилах (wózek widłowy). (Для чого? - забулося, як і попередній сюжет сну), але з цим наміром "сліпо" йду в промисловий район, адже знаю: там точно знайду! Перед входом до одного з адмінбудинків бачу його на вулиці. Підходжу ближче, а поряд бачу людей, що можливо щось знають за нього. Вислуховують і кажуть, що він вільний і можна його позичити, але для цього треба піти в офіс: знаходиться прямо при вході та сходами вниз. Заходжу в приміщення, за першим поворотом вліво бачу сходи, що спускаються в кілька нетипових поворотів: явно, що це місце не було призначене для офісу. Одні сходи впиралися в стіну так, що людина мала трапити в металеву статую десь до півметра зростом. Раптом пригадую, що я її вже десь бачив, зокрема серію подібних творінь, а точніше саме вона є з якоїсь дорогої виставки, де продавались за великі гроші (схоже на забутий сон), а тут вона стоїть в такому неочікуваному недооціненому місці... Іду далі. Знаходжу якісь бюра. Хтось одразу скеровує в правильні двері. Заходжу і там бачу двох людей, а дну з них я знаю. Ловимо поглядом один одного, бачу, що вона мене пригадує. Й не задумуючись, одразу кажу: "Привіт, Світлано!" А вона: "І тобі привіт!" (З реалу: молода жіночка, що працювала в редакції та робила набір моєї першої збірки ще в 1999 р.). Знаю, що останній раз її бачив тільки там, а минуло більше 25 років. Знаю, що вона мене не просто впізнала, а навіть слідкувала за моєю творчістю. Одразу пропонує оцінити доповнення до газет, які лежали на столі. Беру в руки видруки і розумію нестандартність видання: грубий папір, повнокольоровий друк і все заради творчости тих авторів, що там представлені. Я навіть очікую впізнати когось із тих, хто там є, адже з багатьма місцевими авторами колись перетинався. Все ж таки знаходжу мить, аби пояснити причину свого візиту: "хотів би на короткий час винайняти кар, що зараз стоїть на вулиці". На останок попросив собі ті три примірника "газет" взяти з собою.