Сон 090826 "Рибний день"

Опиняюсь на батьківській дачі. Виникає зацікавлення підійти до ставка (копанки). (Цікаво, що цей або подібний мотив час від часу виникає у снах). Підходжу до лівого краю (копанка зроблена акурат вздовж дачної ділянки), бачу, що трохи впав рівень води, а на звільненому дні водойми лежать риби. Підходжу на них подивитися та зауважую, що вони ще живі, хоча на вигляд кволі. Вирішую позбирати цю рибу. З трудом знаходжу щось, у що пристойно було б її класти, аби не випадала (відро, пакет - не пригадую). Переходжу вздовж берега на праву сторону водойми, а на краю бачу напівзатоплений човен, а в ньому та навколо, але на поверхні води, також плаває напівжива чи мертва риба. Виглядало так, нече глушена динамітом (уві сні така думка не була виразною). Мене більше зацікавило: чи мертва на вигляд риба придатна буде до споживання? (Схоже на відбиток з реалу, коли дружина пригадала, що давно на нашому солі не було смаженої риби). Подивився на очі тих риб і зрозумів: як не білі, значить - свіжа. І знову почав збирати до однієї купи. Тепер дивлюсь далі вправо від ставка, де, як пам'ятаю, очікував побачити сусідню ділянку городу, а там на моє здивування - збудовану греблю, за нею якби продовження цього ставка, а далі ще більш потужнішу греблю - з бетону і виступів, що дещо нагадували гідроелектостанцію. Навіть здивувався, чомусь розуміючи, що вода тече точнісінько з цього ставка. Як то взагалі працює? Кинувши далі поглядом, зауважив, що будевельно-земельні роботи по розширенню водної артерії збільшуються не на жарт: копають глибше і ширше. Вирішую пройтись до тих споруд, копарок і кранів, що там працюють. Одразу зауважую багато людей і професійний вилов риби. З деяким шоком мовчки спостерігаю за тим процесом. Поряд опиняється якась людина, а їй із сумом розповідаю про те, що колись тут (у першома ставку) спеціально випускали малька, аби він розмножувався, зокрема зеркального карпа, а тут я буквально його бачу як найбільшу рибу. (Яку пакують для себе чужі люди). Тепер згадую, подумки про себе, що пора готувати з виловленої мною риби їжу. Тепер (в будинку) починаю її смажити з борошном і яйцем. Перша порція вийшла якось не так, адже ще не звик до дачної кухні. Дивно, але перша порція майже висмажилась на дерев'яній дошці, що випадково поклав на плиту. Треба врешті-решт взяти пательню, а яйце збити. Тепер наче повертають до розмови з кимось про те, що тут коїться (цей момент однозначно нагадує діалог і стиль розмов, як у серіалі, який дивився з дружиною перед сном). Слухаючи чиюсь оповідь, перед очима постає наче ця чи така ж дялянка землі, що біля дачі. Раптом та людина, показуючи на якусь мапу, коментує: "А тут у нас буде промисловість".

А я подумки міркую, але чиста (промисловість), бо найкраща екозона.