Збираю якісь речі. Разом зі мною так само готуються ще якісь люди. Виходимо на берег моря і піднімаємось на палубу корабля. (В реалі, на морі ходив лише моторними човнами, але не кораблями). Я кажу: головне, щоб хліб не забули!.. Але потім розумію, що заходитимемо в порти, і завжди зможемо поповнити провіант. Колега по роботі (ніколи раніше не снився) стає біля штурвала і ми починаємо відпливати в темряву ночі. Незнайоме для мене відчуття: ми покидаємо берег освітленого міста, а перед нами суцільна темрява. Міркую: аби в ній не зіткнутися з іншим кораблем! Підходжу до штурвалу, щоб побачити за радарами контури обрію, а з того, що бачу, не розумію показники приладів і яка взагалі перед нами перспектива.
P.S. Напередодні увечері (перед сном) був із родиною на виставці художніх робіт Зджіслава Бекшінського (Zdzisława Beksińskiego).
Немає коментарів:
Дописати коментар