У матері "ідея фікс" оновити стару машину. Я їй кажу, що моя мене цілком задовільняє, а те, що вона хоче - це її клопоти. Просить підтримки, аби не самій іти на оглядини... Якийсь чоловік продає уживані авто. Мати перебирає їх, але чомусь не зауважує до огляду довгий білий Хюндай. Він кращий за інші. Мати зі мною погоджується і ми беремо його на випробування перед покупкою. Тепер ми у дворі батьківського дому. Відзначаю, наскільки стало важко комбінувати переставлянням машин у дворі, яких уже три. Тепер Хюндай стоїть у гаражі. Відзначаю, що матері вибір поки подобається. Щоб переїхати з місця на місце сама керує автом (в реалі - прав не має). Як водій, також оцінюю можливості нового транспорту і він мені подобається. Тепер картинка міняється і авто опиняється в потязі, зокрема в коридорі вагону-купе. (Тут простежується стислість місця у подвір'ї з вузькісьтю коридору потяга, навіть виїзд із гаража нагадує дещо з проходу потяга. За логікою ясно, що за шириною потяга ніяке авто там не стане). Мати сідає в авто, прямо в потязі, що їде, і проїжджає від одного до другого кінця коридору. Так як неможливо розвернутися, здає задом. Чомусь мені в усьому цьому щось не подобається і я проробляю те саме, що й вона, видно, остаточно розуміючи якусь безнадійність, хоча проїхатись автом вдруге було в задоволення.
Чомусь наприкінці сну (як проснувся) пригадався давній сусід, який зробив у квартирі небідний ремонт із коментарями: "на роки, адже на пенсії такого вже не зроблю", а за років десять помер. Плануй життя, плануй і... гоп: віко трумни вже й прикрили...
Немає коментарів:
Дописати коментар