Сон 270423 "Острів Крим"

Слухаю інформацію, що Дніпро на виході в Чорне море має Крим, який насправді є невеликим островом. (Можливо, таким, як Хортиця). Тепер я потрапляю на розлогі водні простори Дніпра, який впадає в море. На межі цих двох артерій бачу острів, який реально можна осягнути візуально. Оточений він скелястими арками, а де скелястими стінами, які стоять навколо нього у воді, наче своєю красою оберігають його від лиха. Візуально острів не є людним, високих будинків здалеку або на березі - не видно. Тепер десь там проходжу краєм берега і в темряві вечора наштовхуюсь ногами у воді на рештки ізоляції від грубих кабелів. Відкидаю їх на берег і йду далі. Приходжу до якогось будиночка, куди з'їхались у гості до моєї матері тітки (її сестри) Т., Т. і їх мама - баба Євдокія. Я ж міркую, як цікаво, тітки живуть ув Італії в різних містах, хоча змогли зустрітися тут ув Україні. (В реалі: одна з них живе в Криму, а друга в Італії). Дивлюсь на бабу Дусю, а у неї проблема з ногою: якось специфічно схудла в м'язах, так, що мало не видно під шкірою кістку. (Цей мотив із ногою чимось знайомий, видно зі забутого сну). Питають тітки в моєї матері за б.Д., а вона пояснює, що б.Д. слабо їсть, хоча старається заохотити її різними стравами.

Сон 220422 "З'ясування суті"

Беру участь у експериментах зі світлом. Проводжу досліди та демонструю, повторюючи їх, як науковець. Беру щось подібне, як віяло, зроблене з пласких паличок, але вони можуть розкладатися не лише рівномірно в одну площину, а формувати певну висоту між ними. Направляється потік світла і стверджується, що на верхню паличку потрапляє більше світла, на відміну за нижньої. Спочатку це не видно, отже, твердження сумнівне, але варто лише взяти віяло під іншим кутом, як усе одразу стає зрозумілим. І в тому логіка проведення експерименту: ми перебуваємо в певній ілюзії переконань. 

Продовження сну має подібну логіку проведення експерименту, але тут темою є не світло, а сила волі у спорті.

Спортсмен кидає ядро на коротку відстань і ефективність цього результату найменша: він не може докинути до визначеного місця. Як тільки цьому спортсмену дають завдання кинути якнайдалі, ефективність зростає. Тут стверджується, що коефіцієнт волі, яка відображається у фізичній силі, зростає зі зростанням планки поставленої задачі.

Продовження фільму "Пробудження життя" (продовження якого в реалі не існує). Приходжу в гості до незнайомої дівчини, аби розпитати за її знайому. Між нами виникає дуже багато діалогу, майже так само, як і у фільмі. Спочатку виникає доволі прихильна розмова, згодом деякі теми викликають ув опонентки напруження та недовіру. Все тому, що з'ясування історії про її знайому має детективні сюжети, в яких присутньо багато незрозумілих подій. Разом із тим, ведучи довгу дискусію, я певною мірою інтегруюсь з незнайомого відвідувача в частину побуту цієї дівчини: починаю переставляти їй меблі, прасувати одяг, так би мовити, допомагаючи їй. Це певною мірою також починає її дратувати, адже звикла жити сама і мати навколо себе свій зрозумілий тільки їй простір. 

P.S. Нажаль, не можу пригадати усю детективну логіку нашого діалогу, аби її тут описати. Але те, що за характером подій та сприйняття усе було доволі подібне до згаданого фільму, так це однозначно.

Сон 210423 "Відданість справі заради майбутнього"

Цікаве усвідомлення місця події. Наче Україна, але в той же час польські мотиви. 

Заходжу в магазин, що має також буфетний відділ. Зауважую для себе, що це родинний бізнес. Десь із четверо жінок стараються вгодити клієнтам якнайкраще у приготуванні страв на замовлення. Серед працівниць є молода особа, яка запам'яталась приємними рисами обличчя. Загальна атмосфера доповнюється наочним відчуттям збідніння у зв'язку з війною та його наслідками. Найбільше, що дивує, так це старання багатьох бути кращими поза що.

Другим фрагментом сну минаю вулицю, якою йшов додому (батьківський дім), на якій помічаю іншу дівчину, яка подобається певними рисами обличчя, як і попередня, але їх не пов'язую між собою. (Схоже на повтор сюжету, як то буває уві сні). Згодом потрапляю, як телемайстер до згаданої родини, і дізнаюсь, що ці дві різні особи живуть на одній вулиці. У тій родині приймають тепло, мало не як майбутнього зятя. Зауважую, аби не забувати: родина польськомовна, отже, стараюсь спілкуватися з ними по-польськи. (Саме тут дивне поєднання: напочатку було присутнє усвідомлення, що я в Україні , а як тільки-но потрапив до їхньої родини, так одразу ж, наче в Польщі). Тепер зауважую, що це не виключно жіноча родина, складає непримітну атмосферу ще й їхній батько. 

Хоча почуваю себе неодруженим хлопцем, міркую, як би теоретично мав повести себе в подальшому зі своїми вподобаннями.

P.S. Як розумію, це сон не так про дівчат, як про відданість, старання, організацію заради перспектив у майбутньому.

Сон 160423 "<Обряд> зі свічками"

Якесь непримітне промислове місце. Я біля високої та довгої стіни, що знаходиться біля дороги, запалюю багато свічок, якоїсь миті їх сприймаю як кадильні палички, які уживають ув індуїзмі абощо, але вогонь присутній однозначно. Якоїсь миті полум'я перехоплюється на землю, адже виявляється, що поверхня ґрунту містить у собі паливні матеріали. Так до кінця і не зрозумів: смола, нафта, рештки колишнього рубероїду?.. Коли повторював ту саму дію зі свічками трохи в іншому місці, але біля тієї ж стіни, вогонь перекинувся на поверхню "жорстокіше" і неконтрольовано, але, на щастя, швидко вигорів сам, що навіть і не встиг прикрити якимись картонами, що валялись обабіч дороги навпроти. Разом із тим ще здалеку, але починаючи з легкого рогу дороги, почала з'являтися якась людна процесія. Поки вона підійшла, вогонь вже вигорів і зовні виглядало "наспокійно". Хтось, із ким я був, повідомив мені дивну інформацію: подзвонили до нього з якоїсь релігійної організації і спитали: "Що у вас там коїться?" - вказавши нашу адресу перебування. Виявляється, що десь у позаматеріальному світі занепокоїлися масштабністю обряду зі свічками там, де ніколи цього не спостерігалось! Коли процесія підійшла ближче, примітив, що вона є певного роду військово-театральна, покликана зберегти якусь давню пам'ять про подію, яку не відзначали доволі давно, можливо, яку організовують раз на десять, п'ятдесят років. На них дивився, як випадковий глядач, після чого сюжет почав мінятися дещо на кінематографічний (схоже під впливом переглянутого вчора фільму: "Там, де співають раки"): тепер я в якомусь домі, де виставляють меблі. Після того, як герой поставив на шафу консоль, прямо на місці почала виникати романтична ніжна сцена з героїнею... (на тому і проснувся, учувши сторонні шуми з реалу).

Сон 140423 "Не/Рухомість"

Йдучи зі сторони жвавого базару, потрапляю у приміщення, посеред якого знаходяться два різні отвори в підлозі (не туалетна тематика), що видозмінюються, як і сам інтер'єр за пошуком відповіді, що це: виставка? музей? дім? незавершене будівництво? Спочатку прийшов, як на виставку з професором П.Б., а виходив уже з дв. сестрою Ж., дв. братом І., батьком, десь неувиразнено - з іншими родичами, обговорюючи тему нерухомості в Україні, яка дісталася у спадок дв. брату І., та що з нею робити, коли живеш у Ізраїлі?

P.S. Сон цікавий швидким перебігом зміни образів, що певною мірою розкриває структуру творення сновидінь: пошук розуміння - асоціація - новий образ (і по колу).

Сон 100423 "Прикриття (рани)"

Маю щось зробити із вертикальним порізом на лобі українського репера та актора Аміля Насірова (дивовижно, але додав його до своїх друзів у Twitter лише вчора - @AmilNasirov; ніколи не зустрічав його творчість раніше, не бачив фільм "Люксембург, Люксембург" з його участю, вподобав лише дописи). Отож, той поріз був трохи задавненим і край його ледь присох. Як перший намір, погоджений із ним, мав би я обрізати ножицями зріз шкіри, який і так би не прижився. Доволі детально та реалістично бачу лоб, поріз, край брови, на якій поріз закінчується. Хоча вже тримав у рухах ножиці і примірявся до прямої дії, все ж таки приходить ідея зашити ту рану, але очевидно не власними силами: треба їхати до лікарні.

P.S. Дивно, але місце порізу нагадує шрам на лобі колеги поляка, з яким працюю вже більше місяця.

На другому поверсі батьківського дому облаштовані кімнати "прикриття", в яких поселяються: в одній - Петро Порошенко з дружиною (Мариною Порошенко), в другій їхні діти. (В реалі не знаю який їх вік, але уві сні - підліткового). Присутній якийсь помічник, який їх весь час супроводжує. Мінімум слів, у діях суцільна конспірологія.

Сон 090423 "Благословення для дітей"

Розповідаю колезі, що я з його другом (в реалі - кумом, віросповідання - православне) були на вихідних у костьолі з власними родинами, аби ксьонз благословив наших дітей. І по сказаному чую ображений тон: "А чому, коли йшли, не сказали про це мені, адже я також хотів благословення для своїх дітей!?"

P.S. Дивний сон. У житті з цим колегою поки маю конфлікт непорозуміння, який уві сні (пошук розв'язання? готова відповідь?) подається для реалу (після пробудження), як ребус. Він не є католиком, по суті, як і я, церковні обряди сприймає на рівні формальности. Перебуваючи зараз у Польщі, не те що до костьолу, до театру - не бачить раціо ходити. Можу припустити єдине, незалежно від "антуражу" мого сну, головним акцентом є те, що найціннішим у його житті є власні діти, а найболючішим з усього сказаного - слово "благословити". 

Разом із тим на Великдень (вчора, перед сном) ходив разом із дружиною до костьолу.

Веду підлітковий гурток, в якому діти спочатку вчаться конструювати моделі будинків, а згодом - переносити свої вміння на реальні об'єкти будівництва.

Сон 080423 "Лежить в основі"

Мене запрошують на журналістське інтерв'ю. Рекомендує давній колега Б.Г. Ще від початку діалогу ведучий відзначає певні складності в нашому знайомстві. Хоча інтерв'ю перебігає активно, насамкінець, вже у приватній розмові, каже, що воно було для нього одним із найважчих. Обережно наголошує на тому, що в моїй особистості присутньо багато психологічних ускладнень, наче так, що я, вивчаючи себе, вийняв їх із себе, але так і не сховав. Увиразнює свою думку: для інтерв'ю завжди ліпше бути таким впізнаваним, як більшість людей, коли образ для багатьох є зрозумілим і ріднішим, а в мене присутньо настільки багато невпізнаваних для багатьх рис, які варто було б приховати. Про себе міркую: за його логікою виходить так, що дарма записую сни, аби зрозуміти себе? виймати із себе проблеми, аби їх зрозуміти? а вони настільки "вилазять" і "приростають" до впізнаваного для інших давнього "легкого" образу, і це дарма? Тепер я з ними опиняємось десь на природі, посеред просторої річки. Аби розвіяти такі сумніви, прошу до інтерв'ю зафільмувати новий образ: посеред води підходжу до корабля, беру його за якусь дерев'яну конструкцію, що тримає його за основу обок і починаю розкручувати навколо себе. (Образ для реальности архінеправдоподібний: стояти на водній поверхні і крутити навколо себе велику масу?). Міркую: так, саме таким веселим, несподіваним "придурашкою" був раніше. Знаю напевно: людям таке сподобається!

Тепер ситуація видозмінюється так, що я на тій же річці. Впізнаю край берега, переконання, що тут вже був (видно, спогад із забутого сну бо дещо зі снів знайоме). Височіючи над водою, споглядаю, як росте очерет, який окреслює лінію берега. Знаю, що мені минулого разу дуже сильно тут сподобалося. Комусь із родичів розповідаю про це місце. Спочатку конкретика мого слухача неоднозначна: батько, діти, дружина... В руках то один, то другий тримає фотоапарат. Робимо чудові знімки. Наче так, якби це був мій батько, - перепитує: чи вифотографуємо всі кадри? (Мова йде про те, що фотоапарат є плівочним). Це за сьогодні має бути друга касета! Насамкінець опиняємось біля дверей якогось дому. Я пропоную дружині зробити спільну світлину нашої родини у форматі селфі. Дружина витягує руку, але навряд чи їй це вдається, адже про те: чи потрапили всі нараз? - можна лише здогадуватися.

Хтось каже: "відповідні wiadomości". А інший у тому чує: "ковідні wiadomości", з думкою про те, що вони обмежені. Доводиться їм переповторити пару разів, поки не з'ясовують між собою суть сказаного.

Йду дорогою, що йде поряд з шосе до батьківського дому. Зауважую, як один сусід, а згодом другий - заливають у дворі добротні фундаменти. І з першого погляду не ясно: чи для дому, чи для огорожі? Підходжу до знайомого проїзду, а там прямо з так би мовити "перехрестя" зробили залізничну колію прямо з Києва до рідного міста і саме до "мого" проїзду, де з самого повороту зробили для колії кільце з реверсом залізничних маршрутів назад до Києва. Дивлюсь, а тут прям таки під'їжджає такий поїзд, а в ньому повно китайців та інших азіятів. Екскурсовод на цій зупинці-розвороті розповідає, що "Головна риса нашої сучасності - це експрес метод!" - тому й такий потяг і задум його появи - експрес. Також розповідає, що ідейником і архітектором такої колії є пан Лавенда. Разом із тим, слова екскурсовода перехрещуються зі словами якоїсь людини, яка стоїть поряд мене і каже: "Це не те, що в твоїй Польщі!".

Сон 020423 "Оцінка досягнень"

Пораюсь на кухні. Дивуюсь собі: все, що не роблю, виходить легко і доволі якісно. Зокрема спік гарний кавалок м'яса. Замісив тісто. Зробив якісь хлібні витвори. Начебто все завершив, берусь мити посуд, а зауважую, що тіста у великій мисці, якщо позбирати по краях, виявляється ще багато. Зібрані рештки змішую докупи і знову виходить гарний кавалок: хоч бери і випікай цілу хлібину. Хоча вже час завершувати, але доведеться дочекатись, коли той хліб буде готовий.

У якомусь великому будинку, схожому на лікарню, де ведеться капітальний ремонт. Моментами так неорганізовано, що доводиться вигадувати собі місце для туалету. У якомусь лікарському кабінеті знайшов каналізаційний люк. Попросив лікаря не звертати на мене увагу, заставив ширму, але тієї миті в двері входять якісь робітники - всім щось, десь тут треба. Справа так і не вирішилась. Тепер у цьому ж будинку, на перерві, всі збираються в одному великому приміщенні за одним столом. Якоїсь миті мені кажуть, що знають про мій день народження, який відбувається сьогодні і дарують мені шоколадку. Дякую і починаю пояснювати, що для мене це свято не є надзвичайно важливим. Наводжу певні аргументи, але розумію, що як для себе, так і для інших не є переконливо-взрозумілим і вмовкаю.

Виставляння ламп, що знаходяться на висоті, в один ряд. "Стріляю" оком, аби було максимально рівно. (Асоціації з реальности).