Сон 020220 "Обірваний монолог"

Хтось порадив відвідати незнайомого мені віщуна. Працює він у залізному контейнері. Заходжу до нього. Простір заставлений лишніми предметами, стоїть стіл, за яким здійснює прийом. Проблеми, як такої у мене немає, щоб її озвучити. Тому він мовчки після знайомства починає щось розкладати на столі та "віщувати": говорити якісь незрозумілі, а потім взагалі неприємні для мене речі. Я ж обриваю той спіч і прощаюсь, аби його не бачити й не чути. Виходжу з контейнера, а він за мною. Змінив тон з нейтрального на агресивний, видно, що я зачепив поведінкою його професійну гордість. Я ж пішов, а він - в іншу буду, подібну до того контейнера. Недовго думаючи, повертаюсь, аби висловити своє невдоволення. Беру якийсь красивий березовий віник, з яким ходять у лазню, заходжу до нього, бачу ліжко, на якому він лежить, але так, наче й не він, а то - зібгана купа ковдр. Вишмигую "його" тим віником, але недовго, бо в тому відчуваю безглуздість, і йду, тримаючи віник у руках. Пройшовши кроків із триста, вирішую його згорнути в пакет, який виявився частково рваним, а потім у ще один, і з тим вже йти на зупинку, а далі в якийсь гуртожиток, в якому розвивалися перед цим візитом інші події (чого зі сну пригадати не можу). Подивився на вулицю, якою вийду між будинками на центральну, але цієї ж миті чую дзвінок мобільного телефона. Беру, слухаю, але ніяк не можу зрозуміти: на екрані світиться заставка дружини з вайбера, а чую незнайомий чоловічий голос, який за пару секунд, накладеним рядом супроводжується жінчиним голосом, так, наче два дзвінки відбулися одночасно: через оператора та інтернет. Сама розмова складається з переплетених "Ало!", з'ясування: "Хто мені телефонує?" - окрім дружини. Але раптом чоловічий голос повідомляє: "Якщо ви до мене дзвоните, це означає ви починаєте мати зв'язок із СБУ..." І далі в такому ж серйозному тоні. Недослуховую до кінця, як із тим "віщуном", вибачаюсь, пояснюю, що "зараз зрозумію, чому так вийшло", але телефон продовжує глючити: вікна програм не перемикаються, залишається незрозумілим, які функції активні.
P.S. Сон належить до дати, що має дзеркальну символіку 0202-2020. Образ іншости, неочікуваного перегукується зі сном.

Сон 220319 "Знеславлений праведник"

У лазні є два басейни. Один - теплий, другий - змерз у лід, має високу кригу синього кольору. Розтоплюю той лід, але в основному - не виходить. Працюю довго. Басейн частково наповнюється водою, та крига не сходить. (Колір синього льоду вже був у якомусь забутому сні). Мій бригадир каже, що пояснить керівництву ситуацію, що нічого не можна зробити. Насамкінець з'являється професор, який завідує першим басейном і каже, що все, чим може допомогти, він зробить. Відкриває поличку, а там різні ґумки і засоби для чищення. Але побіжно продивившись, розуміємо, що питання того розкресаня криги він таки не вирішить. Зі слів керівництва: обіцяють, як зробиться перший басейн, перейдемо до другого. 0308'

Виявилось, наче для конкурсу, в моєї доньки немає необхідних художніх робіт: були, а як треба - немає. Поїхали родиною до якогось житла, яке уві сні є нашим, і там, серед складених речей знаходимо її роботи. Кажу дружині, що вони інші, аніж ті, які шукали, але не гірші, можливо, кращі за ті.

Сюжет сну - це суміш періодів середньовіччя і нашого часу, можливо, десь і майбутнього. Якісь елементи схожі з художнім фільмом "Час".
Головний герой грає праведника: просить у людей милостиню на благі справи. Раптом він зачіпає одного хлопця, який впізнає в ньому колишнього злочинця і брехуна. Все б нічого, якби цей праведник не говорив за чесноти і щодо них не чіплявся до людей. Той, хто в ньому впізнав нечестивця, почав так само, вголос, перед усіма на вулиці, говорити: це ти той, хто кинув мою сестру, обкрутив голови трьом дівчатам і зробив їх вагітними, втік від відповідальності... І далі, щось у такому дусі. Тому хлопцеві нічого не залишалось, як вислухати все про себе в повному мовчанні. Можливо, щось і хотів сказати, але бачив, що тут слова будуть спрямовані проти нього. 0500'