Вище "Я" (для декого душа, совість, для декого "янгол на плечі" тощо), аби донести якусь інформацію, використовує з нашої свідомості свіжі образи, що врізалися в нашу пам'ять, створюючи тим самим "посил" у вигляді метафори-сновидіння. Наші образи для того преображення мають бути пов'язані з певною конкретикою, без подвійного тлумачення, як на вході (реальність), так і на виході (сновидіння). Тут важливою складовою є "правда, яку ми кажемо до себе" - речі, які ми називаємо своїми іменами. Тоді, вище "Я" (абощо) бере її незашорений ("чистий") стан для створюваного образу. В результаті: сон тлумачити легко! Якщо людина брехлива, вона сама собі того не зробить. Навіть, якщо знайдеться той, кому це стане під силу, сновидець у те не повірить, адже як живе в кількох реальностях, так живе і в снах. Віра в істину починається з віри в себе, правдивість, людську щирість, всього іншого, сповненого життям. Й не менш: аби бачити сни, треба в них вірити!
