Потрапляю на закриту виробничу територію. На початку щось нагадувало про медзаклад на протяжності всього "підприємства", адже не все було з бетону і металу, був ліс, дорога, довгий конвеєр. Я зустрічаю давнього знайомого з творчого цеху. Він, як і я маємо стосунок до електрики. Він має музичний гурт, назва якої складається з трьох літер - абревіатура, першим словом якої є "республіка", а завершується назва обігруванням його псевдо Cool Ash. Щось на зразок: RNP (Республіка невизнаних поетів) & Cool Ash. Я питаю, чи треба йому людина в бригаду і від якої фірми працює? Конкретики так і не почув. Разом зустрічаємо на тій території жінку, яка мені знайома, і яку давно не бачив. (Образ цієї жінки з дуже давнього сну). Вона на цій території і працює, і десь недалеко мешкає. Якось навіть довелось її набрати по телефону. Коли ми її побачили вдруге, домовились, що зустрінемось наступної п'ятниці, адже у нас того дня буде робота на цьому ж місці. Я разом із колегою біля конвеєру, який знаходиться прямо над проїздною дорогою, але огородженою прозорими конструкціями зі склопакетів. По лінії йдуть коробки, в них парфумерія. Я знаю, що недалеко від цього місця є ліс і міст через річку. Приходить якийсь клієнт, який має забрати товар, а він у нього розсипається прямо біля нашого робочого місця. Я допомагаю йому зібрати ту косметику до купи: пудра, тіні різних видів та упакування тощо. Навіть якась з них розкрилась - відлетіла прозора кришечка. Він хвилювався, щоб не втратили вони товарний вигляд. Клієнт іде, конвеєр працює в звичному режимі. Знайомий стрибає в воду біля конвеєрної лінії. 0022'
Великим кораблем пристаємо до берега. Я кажу капітану, давайте цю подію внесемо в історію? Бортовий номер К252. Згадую, що з його ім'ям пов'язана недобра слава. Хтось питає в капітана: тепер вже правильно пишуть, не ваш корабль горів? Капітан відповідає: "Так! Тепер стало все на свої місця - не наш!" 0404'
