Сон 031224 "Прихильність і неухильність"

Виходжу з двору батьківського обійстя і йду в сторону дороги. Ще не перейшовши дорогу до зупинки, озираюсь і помічаю, що до воріт двору підходять якісь люди і прямо там на місці роблять якісь вимірювання електронним пристроєм, якісь записи в свій журнал та щось фотографують. Я розумію, що це з газової служби. (Найцікавіше, що дім і двір, який мені часто снився, як і є в реалі - в Україні, тепер уві сні опиняється в Польщі, адже газова служба - це польські службовці, а в подальшому спілкуюсь з ними - польською). Коли помічаю, що вони вже хочуть зайти у двір, я пригадую, що ми маємо два лічильника газу, один зовні, що можна й не входити до двору, а другий - у іншій половині дому, де живе баба Марія. Від зупинки повертаюсь додому і заходжу за ними до бабусі. Вона зустрічає їх з порогу (в реалі - давно померла), вітається, а я продовжую з ними діалог. Спілкуюсь ще всередині дому, але тут відбувається який перехід в інший сюжет, наче відволікаюсь на працююче телебачення. (Сам перехід уві сні видається доволі логічним, після сну - не зовсім, адже самого телевізора там не пригадую). Отже, тепер з'являється якась пригодницька історія, де пара молодих людей, схоже, що закоханих один в одного, роблять певний поступок, який недооцінюють в тому колективі, в якому вони перебувають. У відповідь для них роблять показовий пісенний виступ, з доволі цікавими музичними мотивами, зі зміною "кадрів", навіть у приміщенні якоїсь великої приватної бібліотеки. І все це заради того, аби цій молодій парі показати моральну сторону через прекрасне. Далі ця картинка морального протилежно міняється, це при тому, що вже виникає довіра і приязнь: цей же колектив бере їх із собою і наче веде на якусь екскурсію, де в останню мить їм кажуть: "За непослух ми вам покажемо як треба!" - і починають з дівчини. В якомусь підземному тунелі, будучи по пояс у воді, окунають її у воду, а за мить вже видно, як з води її піднімають на чотирьох гаках, причеплених за шкіру спини так, що вона опиняється висіти в повітрі. Те саме, з технічним "урізаним кадром" швидкого перебігу подій, то само бачу з її хлопцем. Подумки проєктую на себе їхні відчуття, зокрема, як у такі моменти натягується на всьому тілі шкіра?.. і від того просинаюсь.

Бачу культові місця на лоні природи, спочатку ходжу сам. Потім з кимось поділився враженнями, після чого пішли вдвох, потім долучився третій - індіанець. Прийшли до культового місця, яке вигоріло, і там же уві сні пригадую, що це мені вже снилося. Потім ходимо якимись печерами і спорудами схиляючись від низьких стель і переходів, а там на поворотах знаходжу затоптаними в землю ножі, плоскогубці, інший дріб'язок. Дещо практичне беру з собою, з думкою почистити і уживати далі.

Сон 240523 "Екскурсійна подорож"

Беру участь в екскурсійній подорожі своєю сім'єю та дивним чином узбекською чи то казахською родиною, яка вирішила поєднати її з переїздом у Європу. Переконання, що я в цих місцевостях удруге і весь цей маршрут знаю. Добираємось екскусійним катером, далі маємо виходити десь на гору (холм), де знаходиться музей. Квитки за проїзд катером можна використати для входу в музей. Багато дрібних випадків минають з гумором, зокрема ця родина вирішила везти з собою великі начиння посуду у вигляді каструль і черпаків. Для інших туристів це видовище було додатковим "бонусом" у подорожі. Іншим смішним випадком було "тупіння" ув отриманні інформації: чи всі правильно зрозуміли, коли виходити на тій чи іншій зупинці?

Сон 141121 "Невизначеність"

Приїжджаю до приватного будинку, власники якого здають його в оренду для робітників. Знаю, що одразу за моїм візитом мають приїхати працівники фірми, на яку працюю і я. Маю залагодити усі питання з поселенням. Пам'ятаю, що колись давно тут був, отож відтоді не має сильно все помінятися. Ось здалка бачу господарку, яка щойно приїхала додому. Обличчя знайоме, хоча занадто чорняве. (Як із будинком, так із хазяйкою: видно, що спогад відсилає мене до забутого сну). Дає зрозуміти, що можна жити, але все одно чомусь не все мені ясно. Знаю, що мають приїхати дві машини. Міркую: де вони мають стати? За рогом будинку помічаю машину, в якій за кермом сидить тітка Н. (в реалі померла). Чомусь уник контакту з нею, пішов у зворотній бік - звідки прийшов. Міркую на тему поселення хлопців. Тепер захотілось сходити в туалет по-серйозному, сам він на дворі. Заходжу в нього, а там не прибрано, так, що нема аж де ступити, але примощуюсь і стаю. За раз щось не виходить і я до нього в скорому часі повертаюсь, а біля нього на дворі бігають кури і весь час прагнуть у нього залізти. Заходжу в той туалет вдруге, примикаю двері, а щілина все ж таки залишається, примощуюсь, а кури раптом вламуються всі покотом так, що заповнюють весь простір, так що на початку відчуваю їх всіх на своїй спині. Я вже наперед уявляю, яким заляпаним звідти вийду. Одразу з ними і вивалюю на двір. 0220'

Пішли в ліс щось збирати, а по дорозі бачу гриби: білого на міцній ніжці, підберезовика, ще якісь... Зриваю, адже ножа з собою немає. Питаю: а гриби збиратимемо? Від їхнього виду: яке ні? - тільки "так"!

(Видно, в продовження попереднього уривку сну). Гуляємо лісом, наче це туристично-пригодницька подорож. Виходимо на якусь споруду, і потрапляємо в неї. Так, наче це спочатку була гора, а в результаті в ній опинились вікна. Аби ніхто сюди не проник, закидаю якісь кабеля через вікно в якості линви, у випадку негайної евакуації або підняття вгору.

Приходжу в якийсь автосалон, а в той же час до нього приїжджає група осіб з кількома давніми знайомими: М.Р., В.К.. М.Р. підходить до мене і на мої слова: як справи? - починає потроху плакати. Намагаюсь уяснити причину. Зі слів здогадуюсь, що хтось захворів або помер. А хто? - не ясно. Ту ж неясність не зміг отримати й від знайомих. Так, наче про когось говорять, а у мене на сказане жодних асоціацій. Конкретика імені - відсутня.

Підійшов до ліфта. Вибираю функцію, щоб ввести два слова. На червоному табло світяться рисочки. Поки думав, хтось підходить і просить не соромитися, а натискати свій поверх і їхати. Поряд стоять ще пару людей, які нічого не коментують. Я натискаю, але так, що мені знову роблять зауваження: два рази натискати не можна! Ви раз натиснули функцію "смерть"! (Так і не сів у ліфт. Проснувся. Відчув, що чомусь неприємно болить серце). 

Сон 070919 "Наче гортаю спогади..."

Екскурсійна подорож з лишньою технологізацією. Я б сказав: нові віяння не завжди вирішують справу в кращий бік. Беру участь у колективній подорожі центром міста. Потрапляємо в приміщення, де екскурсовод показує, як голосовими командами керує кімнатою. Зі словами "Make up" переносимось, наче ліфтом, у нове приміщення. На якомусь етапі питає: чи хотіли б відвідати туалет? Отримує в масі позитивні відповіді. За новою командою, зачекавши трохи часу, так, наче б були в черзі, заходимо разом у приміщення схоже на амфітеатр зі сходами-сидіннями виконаними з сітки. Рекомендує присісти й отримати відповідне задоволення. Так, як все відбувається в масі, нічого цікавого і, як можна так виразиттися, "приємного" в тому не знайшов. Мить і пропонують йти далі, покинувши заклад. Зазираю зі спини на свої штани, а вони мають від такого сидіння округлий слід характерного кольору, що зовсім мене не втішає. 0400'

Дивлюсь сон, наче гортаю спогади.
От я спілкуюсь з дружиною... Дивлюсь на світлину з її телефону, де колись вона стояла на дворі, біля вікна нашої (таке вві сні переконання) квартири, поправляє щось у чоботі. Там вона падала, а зараз коментує ту подію... Якась молода полька хоче мені щось віддати, а це знецінені українські монети (білий метал), де стерті від часу, а де з отворами. Я ж кажу: "вони нічого не коштують". Придивляюсь, а одна з них мені не знайома і викликає інтерес: на одній стороні викарбувано, як на замковій споруді стоять чоловік і жінка, він її обіймає зі спини, дивляться вдаличінь, а на обличчі маски птахів, спочатку мені видались їхні обличчя кумедними: з гоголівськими носами. Питаю себе: що за дивна монета?.. Дивлюсь на якісь темнокоричневі глянцеві стовпи, виконані з запеченої глини. Роздивляючись якось зблизька, перше, що спадає на думку: це якась альтанка. Питаю в дружини: "Як так можна було зробити?"... Проходжу знайоме мені місце, де видно, що тракторами навезеною землею загорнули ділянку, яка була занедбана, а зараз приймає гарний вигляд (продовження якогось сну)... Спілкуюсь з жінкою по телефону, дивлюсь на наступну ділянку, біля якої треба з асфальту прибрати землю, помити водою територію заїзду. Дружина все це коментує... Чую знайому мелодію, а там слова: "З'явилась відьом відьмча самота...", на мотив народної пісні "Гай, гай, гай..." 0500'

Сон 010819 "Конспірологічна хата"

Приготування з рідними дітьми корейської страви: кімбап. Головні компоненти: рис, омлет. 0156'

Нам було сказано, що ми (я і ще один хлопець) маємо досягти місця призначення підводним човном. Ним нас доправили до вказаної цілі: посеред води, віддалено від берега. Виходимо на поверхню палуби, аби вдягти "акваланги", - так прозвучало, коли мова йшла за спеціальні пересувні засоби на воді, коли плавець перебуває всім тілом у воді, окрім голови й торсу. На них ми допливли до берега, але в мене вийшло так, що, відчувши мілину, пішов "по воді" сам, на відміну від напарника. Ближче до берега, відзначив якісь насосні устаткування, змонтовані прямо над водою, на висоті людського зросту, оминаючи їх між опорними стовпами. На березі відрефлексував, що надійшла ніч. Вийшов прямо біля того дому, який нам був потрібен: ґанок, два віконечка в сторону води, одне світиться. Знаю, що колега вже пішов у дім, хоча цього не бачив. (Таке враження, що дім знайомий з інших снів, хоча не викликає конкретних асоціацій). Спробував надати йому визначення, вийшло так: в народі його б назвали "конспірологічна хата". 0523'

Сон 240718 "Життєва дорога"

Я зі своєю донькою десь в подорожах і гостях. Приходимо на чергові гостини, але на лоні природи і елементів міських споруд. Я ловлю себе на тому, що дитина стоїть в доволі прикольному ракурсі, і прагну її сфотографувати. Вона стоїть далеко, гукаю як їй треба стати, хтось поряд догукує мною сказане. Я роблю світлину і дивлюсь, що на другому плані, за дитиною, все в червоних кольорах, так, наче у вогні. Дитина потроху йде до мене стежкою, щось дрібне підбирає від краю дороги, аби роздивитися, йде до мене далі, а я комусь кажу: життєва дорога.

Сон 220618 "Є хтось, кого немає поряд"

Я написав сценарій. Приходжу в гості до спільної з дружиною знайомої А., щоб обговорити ролі, а її немає вдома. На столі в штучному вазоннику фігурки комах скручені з проволоки видовженої форми: метелики, мурахи. Пригадую, як ми робили такі фігурки, але серед тих, що побачив, знайомих мені не знайшов. І зрозумів чому: всі вони позбавлені чіткості та виразності - проволоку намотано на каркас, а ніжок, ріжок, крилець так і не докрутили, або вони були, а хтось їх збаєдав.
Приходить дружина, і все наче по-домашньому, але ще в квартирі тієї ж А. (У реальному житті, не був як у її мешканні, так і не мав з нею спільних проектів). Підходжу до дружини, обіймаю. Про щось говоримо, але кількома фразами... Маю йти, бо вже пізній час.

Одна людина пропала на полюсі. Останні відомості, які вона дала, так це інформація, що на небі він бачив знак "V". По тому знаку маємо його знайти. Я допомагаю зібратись у дорогу його жінці але так, що їду разом з нею. Її кохання веде на неймовірний подвиг. Їхали потягом, зійшли на пустельній зупинці та пішли пішки. По дорозі якесь старе місце, на якому я вже був з якимсь чоловіком. Я пригадую, як там було раніше, а тепер бачу трохи іншу картину: три банки з консервацією втоптані в землю, недалеко від них - терпуг, на столі - ніж, який я вирішив узяти з собою, інший - біля вогнища. Тепер я в дорозі з "чоловіком із минулого".