Сон 260522 "Не в тему старі граблі"

Працевлаштовуюсь на нову роботу менеджером з продажу. Вже від початку не до кінця розумію пріорітети в діяльності. Спочатку виїжджаю на об'єкт, аби спостерегти за потребами клієнта на місці, але по ходу розумію, що маю прогалини в розумінні суті продукту, аби щось пропонувати. Загальні фрази про фірму, навіть, якщо хтось вже нас знає, не працюють. Треба глибше, а на глибшому ще не розуміюсь. Розмова з директором, який мене найняв, так само вийшла загадковою: він мене бере, аби на мене подивитися. А на що тут дивитися? - міркую собі, коли з посадовою інструкцією не ознайомлений, а суті самого продукту як і не має. Перебуваючи на виїзді у клієнта, переміщаюсь по об'єкту через якийсь земляний пагорб, який весь час переривають трактори і не давають нормально ходити. Повертаюсь із виїзду на офіс із нульовим результатом. Там сидить секретарка, яка, видно, на фірмі працює не перший рік. Маю трохи "підвішений" стан із певним рядом запитань до шефа. Сидячи в очікуванні, дістав смартфон, аби прочитати трохи корисної інформації. Краєм ока помічаю, як ця ж секретарка мене фотографує і наочний звіт моєї "діяльности" перестлає комусь онлайн... Й жирафу ясно, що шефу. Міняю тактику і починаю її розпитувати за продукти фірми, суть роботи, вимоги. Дізнаюсь, що попередні менеджери з продажу на моєму місці працювали по кілька тижнів і йшли, але це було подано так, що вони самі не справлялися з роботою. Про себе міркую: так, як не розумію суті праці з першого дня, ніхто мене в неї не вводить, то і, ясний пень, і я так виглядаю. Починаю діймати за продукти, які пропонує фірма. Так і не зміг конкретикою питань отримати ясність. Змінив тактику: попросив надати мені каталоги з продукцією. Почала виймати один за другим, а їх до грому, і всі вони різні. Перше, що взяв з її рук: системи повітряної вентиляції. Попросив щось ясніше, як для менеджера, бо ці каталоги більше знадобилися б технічному інженерові. Вона ж не розуміє: яку ж "ясність" можна мати ще більшу, аніж ця. Жартома питаю, то, може, ще продаєте зубні щітки, різні засоби гігієни? На що вона ствердно відповідає: і це можемо! Я ж геть "підвисаю": торгувати всім? Це ж не реально. Ясно, що в директора треба спитати: на якому продукті краще зосередитися, можливо, його більше на складі, можливо, має якийсь пріорітет. Знову сідаю і очікую шефа. Десь і з'являється. Не сам. Сильно зайнятий, до мене в нього ще не має часу, але видно, що поговорити зі мною хотів би. Коли настав слушний момент для розмови, відчув, що вона не клеїться... Міркую: що це вже десь проходив! Прикро, але з таким підходом вже зі старту доведеться міняти таку "роботу". 0140'

Сон 210320 "Зростаюча небезпека"

Я з двома хлопцями сидимо на свого роду спортивному майданчику. Зайшла мова за сторонні предмети, які є на ньому. Наприклад, пожежна кірка, яка висить із бозна-яких часів і нікому вона не потрібна. Співрозмовник, який сидить десь у метрах десяти від мене, переконує, що такі речі треба буде прибрати, я ж акцентую увагу на тому, що вони не заважають і якщо вже є, хай знаходяться тут і надалі. Раптом бачу в двох метрах від того хлопця кобру. Він же, не помічаючи її, вже мав намір сходити з якогось турника, сидячи на ньому із невеликим підвищенням від землі. Кобра ж у той час, наміріваючись підповзти, надибила свій капюшон і почала висолопувати язика, який сприймається отруйним (таке помилкове переконання маю уві сні). Її щось стримує, адже сама не рухається, а язик починає видовжувати й видовжувати, моделюючи в повітрі вистрашуючі фігури. Виникає побоювання, що ось-ось і випростується він й нанесе свій отруйний удар. Тієї миті я хапаю згадану кірку, яка висіла недалеко від мене, і кидаю в сторону того язика. Вона летить, падає на ті "повітряні" сплетіння, починає крутитися на асфальті, тим самим замотуючи навколо себе язика. Кобра ж тікає в якусь розщелину, під фундамент дому. Виникає внутрішнє напруження: язик не обрубуємо, адже змія є його заручницею і в той же час залишається страх перед самою коброю. Заходжу в хату (хоча, з іншого боку, сприймалась іззовні багатоквартирним будинком), аби зрозуміти краще місце хованки під підлогою. Тієї миті бачу, що по другу сторону, крізь прохідну кімнату, хоче зайти в дім батько, якому треба відчинити двері. Зростаюче напруження від небезпеки, хвилювання як за себе, так і за інших... Від чуття, як калатає серце, просинаюсь. 0340'

Сон 150418

Міська рада. У з'язку з реформами і скороченням штатів - мало столів. Раніше, як пам'ятаю: одразу, про вході в приміщення, їх було "до грому" - "нема де яблуку впасти", згодом - суттєво менше, а нині - вільна зала. У ній відбувається вручення нагород обдарованим дітям. Я на тому святі. В одному місці я бачив, що, наприклад, музикантів нагороджують інструментами, письменників - книгами, а тут просто - грамоти, грамоти, грамоти, і головне, все це - в урочистій атмосфері. В деяких кабінетах міськради, зокрема на другому поверсі, вгадувались знайомі мені обличчя. Майнула думка: що не всіх, кого знаю, поскорочували. Поміж тим всім, що я бачу, виявив у собі певні здібності, які пов'язані не настільки з талантом, як з обраністю, в якій не до кінця можу розібратися. На мені є певні коробочки... Я спілкуюсь то з одним, то з іншим, що мають зрозуміти моє призначення, і відкриваю ці коробочки, які спрацьовують за одним натиском пальця, але одна-дві "заїдають", і це не просто так, а від певного внутрішнього стану і тієї людини, з якою я спілкуюсь.

Сальвадор Далі

"Жирафа у вогні"

1936-1937

Сон 290318

Фраґмент :: Високий кактус. Бачу його не статичним у вазоні, а в процесі переміщення: чи переставляння з місця на місце, чи пересаджування... Його земля... Найяскравіше запам'ятався він високим, як у реальному житті, та незначний похил вліво, від того, як його беруть переставляти.

Фраґмент :: Я з якимсь чоловіком. Багато говоримо, деталі розмови не запам'яталися, але тематика, схоже, була технічна, адже лишилися слова, як певний висновок розмови: "коліщатко - колесо". Сам образ не візуалізований, наявна гра слів.