Сон 020220 "Обірваний монолог"

Хтось порадив відвідати незнайомого мені віщуна. Працює він у залізному контейнері. Заходжу до нього. Простір заставлений лишніми предметами, стоїть стіл, за яким здійснює прийом. Проблеми, як такої у мене немає, щоб її озвучити. Тому він мовчки після знайомства починає щось розкладати на столі та "віщувати": говорити якісь незрозумілі, а потім взагалі неприємні для мене речі. Я ж обриваю той спіч і прощаюсь, аби його не бачити й не чути. Виходжу з контейнера, а він за мною. Змінив тон з нейтрального на агресивний, видно, що я зачепив поведінкою його професійну гордість. Я ж пішов, а він - в іншу буду, подібну до того контейнера. Недовго думаючи, повертаюсь, аби висловити своє невдоволення. Беру якийсь красивий березовий віник, з яким ходять у лазню, заходжу до нього, бачу ліжко, на якому він лежить, але так, наче й не він, а то - зібгана купа ковдр. Вишмигую "його" тим віником, але недовго, бо в тому відчуваю безглуздість, і йду, тримаючи віник у руках. Пройшовши кроків із триста, вирішую його згорнути в пакет, який виявився частково рваним, а потім у ще один, і з тим вже йти на зупинку, а далі в якийсь гуртожиток, в якому розвивалися перед цим візитом інші події (чого зі сну пригадати не можу). Подивився на вулицю, якою вийду між будинками на центральну, але цієї ж миті чую дзвінок мобільного телефона. Беру, слухаю, але ніяк не можу зрозуміти: на екрані світиться заставка дружини з вайбера, а чую незнайомий чоловічий голос, який за пару секунд, накладеним рядом супроводжується жінчиним голосом, так, наче два дзвінки відбулися одночасно: через оператора та інтернет. Сама розмова складається з переплетених "Ало!", з'ясування: "Хто мені телефонує?" - окрім дружини. Але раптом чоловічий голос повідомляє: "Якщо ви до мене дзвоните, це означає ви починаєте мати зв'язок із СБУ..." І далі в такому ж серйозному тоні. Недослуховую до кінця, як із тим "віщуном", вибачаюсь, пояснюю, що "зараз зрозумію, чому так вийшло", але телефон продовжує глючити: вікна програм не перемикаються, залишається незрозумілим, які функції активні.
P.S. Сон належить до дати, що має дзеркальну символіку 0202-2020. Образ іншости, неочікуваного перегукується зі сном.

Сон 231219 "Викривлені лінії"

Маю з'ясувати початок богослужіння в католицькому храмі. Чомусь телефоную в православний, який знаходиться недалеко від нього. Пару гудків і чую трохи дивний голос. Привітався, ще не встиг до кінця поставити питання, як незнайомий мені співрозмовник почав озвучувати години відспівувань, хрещень... Те, що взагалі не торкалось суті мого питання. Тепер я з кимось викладаю серветки під вазони. З певної кількости, пару штук були порізані надвоє. Довелось зімітувати їхню цілісність. У результаті: в напарника це погано вийшло (криво). Мені довелось долучитися й спробувати якось підправити. У моєму випадку: вже наставлений зверху посуд цього не дозволяв. Аби виправити "з нуля" - вже не залишилось часу. 0600'

Сон 241119 "Зйомні квартири"

Приїхав з хлопцями на якусь квартиру. Літо, тепло, хочеться відпочити. Приліг на ліжко, аби виспатися, але за короткий час, ще не встигнувши заснути, до кімнати заходять незнайомі дівчата. Я дезорієнтований у тому, що відбувається: тут мешкають виключно хлопці!

Мешкаю на зйомній квартирі. Вечірні будні після роботи, розмова з дружиною по телефону... Тепер я на іншій квартирі, але умови не втішають. Перше, що вражає: вона сильно прокурена. Якісь деталі вказують на те, що тут мешкала сімейна пара без дітей, а це житло так само сприймали, як тимчасове. Згадався свіжий образ чоловіка і жінки, які стояли за мною в черзі у продуктовому магазині, а від них відчутно віяло прокуреністю, певно, міксом із парфумами. Одягнені були частково в шкіряне, тому від початку подумав, що вони якісь рокери, але як розрахувались і пішли, прочитав на їхніх спинах "Poczta Polska". Хоча останній образ був вихоплений з реальности, то, проснувшись (уві сні) сидів на ліжку і думав про таких людей: як вони можуть курити прямо в квартирі? Може, у них і хороші сигарети, але стільки, що починає пахнути навіть одяг?.. Овва! Цієї ж миті входить у кімнату та жіночка із магазинної черги. (Мовчазна пауза, сповнена обопільного здивуваня). Вітається, а я розумію, що мені здали не просто житло, а койку-місце, і разом із тим муситиму жити разом із тією парою в одній кімнаті. 0540'

Спілкуюсь з дружиною по телефону. Каже, що купила до свят синові новий костюм. Поміж слів запрошує на сімейну фотосесію. А в мене робота: треба в терміни зробити колективну книгу... Тепер чую з іншої кімнати, як дружина до когось телефонує і говорить із тією людиною на тему тієї книги, зокрема щодо статті, яку можна буде розбити на три частини: дві - на великі розділи, а меншу - на третій випуск. 0700'

Сон 010919 "Відпочинок із несподіванками"

Хтось розповідає про якусь споруду, технологічно побудовану, як оборонна конструкція у вигляді скелі. Насправді - це частина якогось форту. На самій маківці тієї будови стоїть людина, а я дивлюсь на неї з погляду пташиного польоту. До цієї споруди вгору веде довга красива стежка. З іншого погляду: я піднімався до неї, як один із учасників подорожі. Тепер виходжу в центр міста, схожий на Краків або ж Вроцлав. Проходжу біля високих храмових будівель. Поряд проїжджають трамваї. Дивлюсь на мапу міста, як і куди заїхати. Маю зустрітися з дружиною та дітьми. Тепер їду трамваєм, орієнтиром моєї зупинки має стати невеличкий ринок, на якому продають речі легкої промисловості для військових. Трамвай заходить на свою кінцеву зупинку. Розумію, що я таки не втямив куди він приїхав. Питаю польською в кондуктора (молодої повнуватої дівчини) за цей ринок. Показую на мапу GPS, що на телефоні. Вона міркує, потім перепитує в старшого кондуктора. Кажуть, що такого не знають і тому не можуть мене нормально зорієнтувати. Тепер опиняюсь в якомусь приміщенні, яке має відношення до трамвайного ДЕПО. Там спілкуюсь із колегою В., який весело розповідає про роботу та час на обідню перерву, як дехто з колег пробував організувати собі відпочинок прямо таки з ковдрою для сну. Дивлюсь за вікно, де мої діти сидять за столом вуличної кав'ярні і п'ють щось на зразок гарячого шоколаду. Син показує для доньки якісь експерименти з надуванням туди бульбашок та зануренням предметів. Відволікаюсь на В. і кажу йому: "Подивись, скажи класно, коли є діти!" Він погоджується, адже хлопець ще є неодруженим і в розмові зринають час від часу відповідні теми. Тепер очікую якогось рішення, про яке мають поінформувати телефоном. Думаю про якийсь свій варіант розвитку подій, а мені дзвонять і кажуть, що якась старша жінка, перебуваючи в шлюбі, все ж таки прийняла рішення вийти за мене заміж. Міркую собі: що за бредні? Я то її знаю (уві сні), але щоб так круто може змінитися розвиток подій - не очікував. Кажу, що "ні, в жодному разі!" Про себе вторю: що за маразм? Разом із тим пригадую якісь деталі, що пов'язують мене із тією родиною. Так, нібито я свого часу пропонував руку їхній донечці, і все заради того, аби уникнути якогось обов'язку (військового?), або здобути для себе якісь вигоди (фінансового?). (Чимось, поява цього фрагменту з донькою пов'язана з асоціацією за зовнішніми рисами тієї кондукторки). Все для мене з ними стало якось так складно, що подумки з ними попрощався, як з минулим, а інцидент зі старшою жінкою, мамою тієї родини, перевів у статус гумору в розмові з В.
P.S. У процесі пробудження згадав, що стосунки із тією родиною у мене виникали в попередніх снах, про які було цілком забуто. Частково та родина нагадує мені одну знайому сім'ю з реального життя, не в позитивному до них ставленні, близько знайомих із моїми батьками. На відміну від реальности, матір тієї родини була чорнявою, низького зросту, ще й істеричною особою, яка нагадала ще одну особу, але з тим усім такий сон стає більш заплутаним. 0045'

Я з сином відпочиваю на озерах. Одного дня пішли на одне озеро, а воно там блакитне, і вся його цінність у тому, що воно солоне. Навіть ув одному місці було видно, як хтось лопатою зрізав сіль товщиною з пів метра, що приховувалась під невеликою товщею води. Потім пішки повертаємось на звичне озеро. Міркував, як наступного разу сюди запрошу дружину, щоб вона оцінила всі переваги. Уявляв, як розповідатиму про це озеро, яке воно красиве, що йти до нього всього десь 45 хвилин, що риб і будь-якої живности, на відміну від знайомого озера, як і в Мертвому морі, немає. Продовжував міркувати про те, наскільки воно не освоєне, коли навіть будинків для туристів та інфраструктури біля нього немає. Чомусь уявив, як візьму відро води з цього озера і перенесу в уже знайоме, роблячи висновок, що суттєвих змін у якості це йому не додасть, хоча, після такого міркування, подивився на те озеро, а воно на берегах все ж таки має сліди білого, отже тут присутня якась незначна концентрація солі (?). Якийсь хлопець, так, наче я був з сином, а він врази старший, на мої слова, що тут у воді видно стежку між великими каміннями, починає пливти і виявляє на шляху перешкоду у вигляді ще одного каменю. Відкидає його, а він великий, і тим самим прокладає шлях далі. 0445'

Сон 050819 "Перешкоди очікування"

Кіносеанс за огорожею, зробленою з сітки-рабиці. Характерною прикметою є ріг території, де сітка прилягає напряму до масивного дерева. Деякі люди пробують перелізти ту огорожу, а якась сімейна пара з сином стоїть біля неї і, видно, на щось чекає. 0228'

Працевлаштувався на фірму офісним працівником. Вникаю в суть роботи, знайомлюсь з людьми. Наступив день зарплати. Кінець робочого дня, а директора немає, видно, що вже не буде. Бухгалтер вирішує піти в центральний офіс, аби дізнатися за виплату. Піднімаємось на другий поверх, двері на електронному замку. Просить мене подивитися якісь папери по його зарплаті. Серед них помічаю, що остання складала 15000. Біля дверей телефон. Бере слухавку й телефонує. Виходить охоронець і каже, що тієї людини, яка йому потрібна, вже немає на робочому місці. Йдемо на вулицю. Помітив, як колега став неговірким, занурився в себе. Я ж міркую: 15000 - така сума мені може й не світити, тим більш почав працювати з кінця минулого місяця. Взагалі, яка логіка мого з ним походу, коли питання потрібно вирішити йому? 0730'

Сон 020719 "Ні в сих, ні в тих"

Дзвоню колезі по перу, яка вже кілька років тому виїхала в Канаду. Так, наче й причини дзвонити немає, але знаю, що ще недавно хотів із нею поговорити про один видавничий проєкт, яким вона займалась, і запитати про ті видання, які свого часу так і не потрапили до моїх рук. Під час дзвінка і першого її голосу дивлюсь у вікно і бачу навпроти багатоповерховий житловий будинок, де, у одному з вікон, орієнтовно п'ятого поверху, якась жінка перехилилась так, що вирішила зчинити самогубство і за мить впала на землю. Впавши долу якось незграбно і вклякнувши в безрухомість, за мить помітив ознаки життя, якщо ті рухи не виглядали, як судоми. Жалкую, що мій дзвінок співпав із такою неприємною подією, що збіглися в часі. Десь від початку розмови, по невільній паузі, щось коментую з приводу побаченого за вікном, і "ні в сих, ні в тих" не розумію, чи продовжувати діалог далі. 0425'

Сон 280519 "Незвичні пропозиції"

Хтось рекомендує мені продукт, схожий на квасолю. Він має мені в чомусь допомогти. Рекомендують їсти свіжим, цілісним: надкусивши лише шматочок і так лише пару раз на день. Дають у руки кілька стручків. Розглядаю, що пару з них почали зовні темніти, як то буває у бобів, якщо перестигають. Беру один з них, надкусюю в межах однієї бубки, уточнюю: чи правильно надкусив? Той, із ким стою, стверджує: "Все добре!" Відзначаю для себе новий, незнайомий мені смак.

Заходжу в дім баби Марії (б.М.). Щось мав зробити чи подивитися на  кухні. Іду з дому, але раптом дзвонить невеликий чорний кнопочний мобільний телефон б.М., який вона забула вдома. Беру слухавку, відповідаю. Як виявилось, дзвонять до мене далекі родичі з пропозицією приїхати до них і б.М., яка у них гостює, на курортний відпочинок. Розумію, що це далеко і якось все несподівано. Пояснюю, що за пару днів, як не заходив у хату до б.М., навіть і не знав, що вона кудись поїхала (хоча цей коментар мене охарактеризував не з кращої сторони: провідувати б.М. мав щодня). Продовжують уточнювати: чи не стане на заваді моєї поїздки моя викладацька робота? Відповідаю, що нині працюю не в освіті, а в комерції, тому мій час належить мені: коли треба, тоді й беру відпустку.
У цьому ж сні присутня думка про напильник, який маю взяти для роботи. Можливо, тому й заходив у дім до б.М. 0430'

Сон 030319 "Білі мотиви"

З дня в день робота, але тут приїжджають до мене дружина і діти. Беру пару днів на відпочинок, аби побути з дітьми. У дружини свої справи, які має вирішити без нашої участі. Зустрічаю по дорозі до бібліотеки земляка, який каже, що в Ружині буде відбуватися "Всеукраїнське свято шанувальників [творчості Т.] Шевченка". Знаючи мене по організації певних літературних заходів, просить поїхати разом із ним. Додає, що автобус буде десь за півгодини. Ще говоримо на різні теми, зокрема про мою біографію та поїздку машиною на те свято. Так, наче він міг би поїхати й на своїй, але тут не ризикує, адже має власного водія, якого з ним немає, з дивною фразою роз'яснення: "Я можу проїхатися лише до під'їзду". Перепитує в мене, чи не брав випадково я свої права? Я не встигаю відповісти: лунає дзвінок. Маю зустріти дітей. Разом із тим чоловік показує, що мешкає тут - "у готелі, номер кімнати 33 - заходь!" Я маю йому відмовити, але разом із тим спокушає така поїздка: давно не був на урочистих святах такого рівня. Разом із тим, не відриваючись від телефону, де жінка розповідає, як маю забрати дітей, свідомість "атакують" ряд образів, які важко зліпити до логічної купи. Тут думаю про дітей, а в голові зринає спогад про те, як грався з ними між засніженими деревами, і десь у паралель думаю про те, що треба знайти кімнату #33 і чемно відмовити в поїздці. Заходжу в готель, що тепер стоїть на місці бібліотеки і бачу, що нумерація має ще й буквенну частину, разом із тим порушена між поверхами і на самих секціях. Думаю: добре було б подзвонити, але номер телефону так і не встиг взяти. З усіх готельних номерів  знайшов лише напис, приблизно UYJ/33, якому вкрай був подивований. Недалеко по сусідству були відчинені двері до іншої кімнати. Зайшов туди і запитав за нумерацію і чи знають: хто мешкає в тому номері, що поряд? Якийсь поодинокий чоловік не вніс жодної конкретики, лише чомусь відгорнув на сусідньому до нього ліжку простирало і загорнув на місце. Біля дверей ще опинилась якась мовчазна дівчина. Вирішив іти на вулицю. Подумки збагнув, що на рецепції так само не дадуть мені ради, як і та вигадана ними нумерація, яку важко передати словами. На дворі зустрічаю людей, що збираються на свято. Вибігає білий пухнастий пес і лягає на капот машини, весело перегортається, лягає на спину - радіє життю. Дивлюсь у сторону і здалеку бачу якогось чоловіка, схожого на того, із ким мав побачитися, але з загримованим обличчям із вусами в білий колір. 0333'

Рештки попереднього сюжету перетікають у застілля, на якому якийсь чоловік робить порівняння з Ліваном і Алжиром.

Дивна фраза: "Створити "бордель" для читання книг". Знаходжу дві книжки з однієї серії (#1 і #3), бракує третьої (#2). Кажу собі, що її треба докупити. Протягом сновидіння займаюсь книжними справами.

Змотую переноску, віддаю сину. Хтось поряд коментує про виконану роботу. На що я відповідаю: "А що поробиш! Гробóве має бути без світла?" 0530'

Сон 020319 "Колишні напрацювання"

Я завітав на стару роботу, на яку нині працевлаштувалась моя дружина. (Жодних суттєвих асоціацій із колишніми місцями праці в реальному житті. Також виникає подвійне відчуття: праця дружини то якимось робом і моя праця). Сиджу за офісним столом і спілкуюсь з колишньою колегою В. на різні теми, про щось жартую. По ходу розмови вона заповнює якісь документи. Ставить оціночні питання щодо себе, аби підтримати розмову. Я знаю, що дружина зараз у директора і може чути мої розмови "ні про що". З іншого боку, своїми розмовами можемо заважати роботі інших працівників, адже офіс невеликий. Колишня колега ставить дивне питання щодо того, як я оцінюю її шанси на посаду президента? Сприймаю це за жарт, щось коментую. Робить уточнення, зачитуючи щодо себе питання з паперів, із якими працює. Розумію, що то є документи для подання кандидатури на участь у виборах на посаду президента України. Папери частково заповнені, викликають у мене інтерес. На її столі лунає телефонний дзвінок, згадана колега піднімає слухавку. Чую і я голос з телефону. Жіночка представляється: "Магазин "Природа"..." Згадую, як колись заходив до них, аби укласти договір. Міркую собі: от і пройшов час, а дзвонять лише зараз! Видно мої колишні напрацювання!.. А виявляється, що питає вона не по роботі, а зовсім інше: чи не знаємо раптом, де можна відремонтувати копіювальний апарат? Просить підказати фірми або спеціалістів. Колега розгублюється, а я одразу їй підказую найближчий сервісний центр. У той же час заходить якийсь інший колега і додає, що знає пару інших, і називає їх. Я кажу, що і я знаю про них, просто порадив найближчий. Він у відповідь, що в запропонованому мною сервісному, дійсно хороші спеціалісти. Тієї миті заходить директор, заклопотаний і трохи виснажений роботою. Бере у В. ті документи, які були перед нею і йде за вільний стіл, аби їх підписати. Помічаю, що останні папери вже мають розставлені печаті. Подумки: тіж папери В. тримала "на президента"? Може, це інші в його руках. Сідаючи за стіл, керівник не опускаючи голови, почав дивно косити одним оком. Про себе відзначив: який він дивний! Ловлю його погляд, а він спинився на ефектній дамі, що увійшла в офіс і стала в дверях. Наче зрозумів одразу, що то його друга половина. Десь тут опиняється і моя дружина, яка готова почути наступні вказівки до роботи. Осідаючи повільно в крісло, і не зводячи очей, директор простягає руку до працівника, якій заходив із коментами про копіювальні апарати. Потрапляє рукою у внутрішню частину сорочки і разом із тим у дірку в районі правого плеча й пальцем, крізь рвану тканину, проводить круговий рух, як то показують об'єм шкоди, а насправді прагнучи жестом щось пояснити, й у тому ж стані заціпеніння й неспускання очей, каже слова, видно, адресовані до моєї дружини: "А ти тікай, сонечко, тікай!"

Сон 201218 "Це був такий гумор?"

Хтось дзвонить дружині і питає за навчальні заклади. З розмови зі сторони не все одразу зрозуміло, зокрема з відповідей і пояснень. Коли заходить роз'яснення за інтернатну форму навчання в школі, стає ясніше. Хтось наводить приклади. По закінченню розмови за телефоном дружина питає сина: ну що, будеш навчатися в інтетнаті? Він так: Е-е-е... З інтонацією: це був такий гумор? 0448'

Сон 171218 "Наші лаваші сильно хороші, щоб..."

Я працюю в редакції газети. Мій кабінет знаходиться за прохідним, де сидить секретар. Сьогодні на її робоче місце повернулась давня працівниця, яка пропрацювала тут мало не все життя. Заходжу за свій стіл, сідаю до роботи. У цій же кімнаті працює ще одна співробітниця, на яку цієї миті не зауважив. Її стіл стоїть осібно від мого, біля вікна. Лунає стаціонарний телефон. Беру слухавку. Дзвонить жіночка, яка почала розповідати, що при написанні статей треба уважно ставитися до перевірки поданої інформації. Розумію, що хтось зі співробітників газети допустився помилки, яка пішла в друк. Але чому ж цей дзвінок перекинули на мене? Може, мали до когось іншого? - виникають внутрішні запитання. Тон у цієї жіночки не агресивний, з пошуком порозуміння. Починає входити в деталі тієї статті, розповідаючи, що в давні часи не тільки цінували воду і нею вмивалися, а ще й хлібом. Потім починає розповідати про лаваші і як до них ставилися. Слухаючи її монолог, бачу сюрреалістичну картинку: якась жіночка бере загорнутий лаваш, пригортає його до свого обличчя і ним вмивається. Чую слова співрозмовниці: "Наші лаваші сильно хороші, щоб..."

Сон 300718 "Повзе змія"

Я у бібліотеці, що має велику залу з масивними дерев'яними сходами, які починаються, як два близнюки, з двох сторін кімнати і з'єднуються довгим внутрішнім балконом. Я піднімаюсь по сходах з лівої сторони і виходжу кудись у сніжну ніч. Тепер я не сам: біля мене дружина і донька, вони опинились поряд тієї миті, коли я переступив пагорб і завалився у сніг. Дружина каже: лежи тихо, хай проповзе змія! І дійсно, по снігу біля нас проповзає темно-сіра змія середніх розмірів і зникає зліва від мене в рихлості снігу. Я лежу з ними далі, не розуміючи: чи зникла ця змія зовсім. Пару хвилин і вона знову виринає з-під снігу недалеко від нас. Ми схоплюємось і метушливо відбігаємо далі, дивлячись: чи не повзе чи стрибає змія на нас. Йдемо на дорогу, аби вийти в село. Запорошені в сніг і збуджені пригодою, я з донькою ступаємо на якийсь талий сніг, наче воду. Тіє ж миті мені дзвонить мати і каже, що до мене ніяк не може додзвонитися Дмитро і Володя, тієї миті я ув'язую ці імена з Юрою О., але ніяк не допетраю суті, чому хтось в такий час до мене має телефонувати. Мати звично перепитує: чи все в нас добре? І так, як все це відбувається в короткому проміжку часу, як ми побачили змію і ступив з донькою на мокрий сніг, а я мушу відповісти на несамовитий дзвінок, жінка кричить до доньки, на мою думку безпідставно перебільшуючи трагедійність ситуації: куди ти йдеш, там яма! 1210'

Працюємо: прокладаємо по лотку кабелі. Це така у нас духовна місія. Дійшли до моєї шпильки, що підтримує лоток.