Сон 130525 "У забутому просторі"

У якийсь момент я розумію, що головний герой знаходиться серед людей-роботів. Це як у сповільнемому кадрі, коли за секунду все зупиняється і раптом бачиш і розумієш, хто з твоїх друзів і знайомих був роботом або ні. Але найбільше здивування отримуєш сам, коли потрапляєш у той же "сповільнений кадр із зупинкою", що також є роботом!

(З реалу :: Цікаво, що "роботом-людиною" мені в дитинстві наснився дід Олексій, по кількох місяцях, як помер. У той час він снився багатьом із родини. Баба Марія тоді сказала, що треба йти до храму, аби поставити свічку і написати, аби помолилися (священники) за упокій. І це ще були радянські часи. Набожність баби Марії я спостеріг лише по смерті діда, зоча згадувала, як мама змушувала її ставати в храмі на коліна, у тому ж храмі, який бачила, ученицею під час уроку з вікна школи, як комуністична влада з лозунгами атеїзму скидала з неї хрести і трощила бані, виносили ікони... Вчителька тоді сказала дітям: не дивіться у вікно... З часом, ті хто руйнував - померли не своєю смертю, зокрема й під час ІІ світово війни).

Дім діда Григорія та баби Євдокії. Знайомі приємні відчуття опинитися біля цього дому. Тепер там все інакше. Чомусь виходжу до сусіднього двору з будинком, що навпроти (якісь давні спогади там перебування - із забутих снів, так, що в дитинстві мав інтерес туди зайти, а у снах це неодноразово робив), але траєкторія подвір'я видовжується в довгу зелену галявину-дорогу між огорожами.

P.S. Таке враження, що уві сні існують якісь конкретні місця для "переходу" і вони можуть бути доволі особистими. (Дещо подібне давно читав у Артема Драгунова). Це як чисельна різноманітністю виставка картин, а на ній можна "залипнути" лише на кількох творах, які можуть вразити і створити в житті певну "точку відліку"...

Сон 050523 "Движ"

Двоюрідний брат М. повертається на коротку відпустку з армії, зокрема - воєнних дій. Долею певних обставин у ній затримується. Це дозволяє йому більше відпочити. Згодом називає причини, які наче свідомо прагнуть залишити його вдома якнайдовше. Разом із тим події відбуваються вже у моїх батьків, де живе баба Євдокія. Разом із тим фігурує образ баби Марії. Всі збираємось у гості до згаданого брата М. Присутні якісь хитросплетені мотиви, пов'язані з організацією простору в домі, здоров'ям баби Дусі, комунікацією один із одним. Дв. брат розповідає, як активно ведеться поповнення в рядах збройних сил, що на "нулі" втратили сімох побратимів. Іронічно сміється до себе: може, за усіма цими перипетіями і про мене так забудуть..

Сон 270423 "Острів Крим"

Слухаю інформацію, що Дніпро на виході в Чорне море має Крим, який насправді є невеликим островом. (Можливо, таким, як Хортиця). Тепер я потрапляю на розлогі водні простори Дніпра, який впадає в море. На межі цих двох артерій бачу острів, який реально можна осягнути візуально. Оточений він скелястими арками, а де скелястими стінами, які стоять навколо нього у воді, наче своєю красою оберігають його від лиха. Візуально острів не є людним, високих будинків здалеку або на березі - не видно. Тепер десь там проходжу краєм берега і в темряві вечора наштовхуюсь ногами у воді на рештки ізоляції від грубих кабелів. Відкидаю їх на берег і йду далі. Приходжу до якогось будиночка, куди з'їхались у гості до моєї матері тітки (її сестри) Т., Т. і їх мама - баба Євдокія. Я ж міркую, як цікаво, тітки живуть ув Італії в різних містах, хоча змогли зустрітися тут ув Україні. (В реалі: одна з них живе в Криму, а друга в Італії). Дивлюсь на бабу Дусю, а у неї проблема з ногою: якось специфічно схудла в м'язах, так, що мало не видно під шкірою кістку. (Цей мотив із ногою чимось знайомий, видно зі забутого сну). Питають тітки в моєї матері за б.Д., а вона пояснює, що б.Д. слабо їсть, хоча старається заохотити її різними стравами.

Сон 220223 "Гостинна несподіванка"

Приходжу з кимось у гості до баби Дусі, а в неї, вже в гостях, моя мати та тітка Тетяна. Усе в темряві, адже немає світла. Перші розмови починають відбуватися при свічках. Згодом виявляється, що це не двір, а дім, у якому ще є вихід дерев'яними сходами прямо на другий поверх, що виконаний у вигляді "кишені-спальника" на одну особу. Показую матері, що тут можна непогано прилягти та відпочити. Облаштовую місце. Приміряю на собі. Відчуваю як комфортно. Показую приклад. Тепер виявляється, що у цієї кімнатки є вікна на прохідні студентські коридори. За одними можна побачити литовців, а за другими - латвійців. (Певна асоціація з мапою). Тепер це не просто вікна, а двері, які відчиняються у той час, коли закінчується навчання. Таким чином студенти прийдуть до нас у гості. Перейшов у зовсім іншу кімнату. До мене приходить донька з питаннями, як все відбуватиметься? Я ж пояснюю, що вийду до них, привітаюсь, поясню куди вони потрапили, аби це не було для них несподіванкою. Спостерігаючи за нею, помічаю певне хвилювання від незнайомости майбутньої ситуації. Що ж, для мене такий досвід також буде вперше! 0000'

Сон 151121 "Давнє і незмінне"

Маю нагоду вивчати древні поховання у часи фараонів. Проявляю до того якийсь своєрідний інтерес, змішаний з самоініціативою. (Подібний сюжет вже знайомий з якогось попереднього сну. Тоді сама процедура була більш прискіпливою і терплячою до вивчення деталей). Поховання знаходиться напочатку в маленькій кімнаті. Воно приховує від нас потаємний вхід, куди як першого разу, так і зараз ще не проник. Кожен крок сповнений небезпеки, адже від давніх часів такі поховання могли вберегати від мародерства. На відміну від попереднього разу, доторкнувся такої частини речей, яка змусила просунутися гробниці так, аби показати шлях до потаємного входу, яка знаходиться за скринею-саркофагом. Це поховання, на відміну від попереднього бідніше. Серед предметів: згадана скриня, маска, якась поличка для дрібніших предметів, дерев'яні "ставні" до подальшого проходу, металевий щит. 0200'

На обійсті баби Дусі. Так, наче маємо колоти свиню, а під ногами "болото". Б.Д. пропонує мені перевзутися й одразу йде шукати змінне взуття. Знайшла шкіряний чобіт, який міг би підійти, а пари немає. Шукає другу - а знаходить якийсь плетений лапоть, і теж без пари. І що не чобіт, якісь спогади, як колись хтось їх носив, а вони могли б ще послужити. Хтось зі спини підтакує, і мені видається у вимові шльонський діалект. Про себе щоразу дивуюсь. В результаті показую, що ці два різних чобота не вдягатиму. Зі мною погоджуються. 0530'

Сон 020620 "Зустрічі з родичами"

Якісь завершальні справи по роботі, пов'язані з піском. Раптом зустрічаю бабу Євдокію. Починаємо говорити за життя, справи. Ідемо вулицею С.П. (Б.). Беру її за руку. Раптом починає вона співати різні куплети пісень, показуючи рукою то на одне дерево, то друге, то якусь споруду. І все зовні має якусь внутрішню філософію як візуальну, так і в словах. Проходимо ПТУ (в реалі - не існує), а я міркую, що тут вчився двоюрідний брат М., от і я також міг там навчатися! Тільки-но згадавши, зустрічаємо його по дорозі.

Просинаюсь, дивлюсь на годинник: 09:45. Що за масакра? - міркую про себе. - Мав проснутися о п'ятій годині! Іду до колеги в кімнату (в реалі схожу на дитячу в б.д.). Буджу його словами:
- Ти дивився, яка година? Ми запізнились на роботу!
- О, я вчора шашлик зробив! - чую перші слова по пробудженню.
Він піднімає голову, а це двоюрідний брат О.С. Тієї миті я пригадую вчорашній вечір, як пізно ми всі приїхали і мали ще сідати за стіл, але від утоми пішли спати. Асоціативно, десь тут і тітка О.Л. та інші родичі. 0205'

Сон 080420 "Рік "дощитиме" - "з неба - падатиме""

Гуляємо з дружиною лісом. Пару разів знайшов гриби і взяв їх до пакета. На якомусь етапі в дружини виникла паніка, що ми заблукали. Я ж заспокоїв. Кажу: "що знаю де ми знаходимось, я вже тут був, довірся мені і я виведу нас у місто!" Просто за певним ландшафтом приховувався візуальний доступ до певних вуличок, які виходили на центральні дороги міста. Тепер ми опиняємось у дворі дому баби Дусі. Хвалимось, що знайшли в лісі гриби. Хоча це дивно, бо дощів, як таких, випало мало.  А можливо, це й знак, що рік буде дощовим, на відміну від попереднього, і грибів буде більше. Б.Д. так само хвалиться, що має у відрі гриби. Дістає один, дивиться під шапочку і каже: "Хоча не дозрів, але готувати можна!" Я ж показую зі своїх один найбільший. Вона бере в руки. Хоча я бачу, що він такий самий, як був у неї, вирішує дати йому кращої оцінки: "А цей хороший!" - у значенні "зрілий" - вказуючи на чітку ґратовану структуру низу каптурика. 0250'

Якась дівчина, яка, слухаючи мої поради, набиралась менеджерського досвіду в продажах, час від часу приходила і ділилася своїми успіхами. Якогось дня каже, що у фірми реорганізація і вона опиняється "на вулиці" - без роботи. У той же час я дивлюсь на небо і бачу кілька видив.
Перше: великий движок літака падає на житлові будинки, проноситься ще з кілька сот метрів і зупиняється недалеко від мене. Я кажу тій дівчині, що має щось трапитись із літаком! Подібний образ до мене вже приходив два рази і він підтверджувався за певний час реальними фактами. Подумки ілюструючи для себе спогади, з впевненістю додаю: "щодо літаків, так це точно!" (таке переконання лише уві сні).
Друге: дивлюсь на небо, а хмара швидко темніє, з'являється короткочасний спалах і з неба сиплеться чорний попіл. Спочатку я не міг зрозуміти: що це таке? Але такі спалахи почали наближатися у мою сторону все ближче і ближче - хмарка за хмаркою, поки я не зловив у свою долоню ті чорні, легкі, лапаті, як сніг, ошурки. Чомусь подумав за газ, який вибухає в повітрі: "згорає хмара", отже, "газова".
Тієї миті з'являється дівчина, яка проходить уздовж газової труби й час від часу сильно її трусить, зазначаючи, що в них із часом накопичується небажане сміття. Тепер з'являється бригада хлопців-газовщиків. Один вітається з першою дівчиною, із якою я вів розмову. По іронії долі, це були для неї колишні колеги. Зупиняються біля другої ("трусительки труб"), яка мені нагадала одну давню колегу. Знаючи трохи її стервозний характер, кажу до хлопця, який вирішив зупинитися на неї поглядом:
- Незамужня!
- Хто? - раптом обриває цю милу ідилію її реакція. 0405'

Сон 010220 "Оголені ребра"

Зустрічаю знайому, яка працює в газеті, до якої і я мав колись професійну причетність. Нагадує мені давню обіцянку: познайомити врешті-решт з батьком, аби він зміг їй відремонтувати телевізор. Він якраз був недалеко від нас. Дивлюсь на нього, а його груди не мають шкіри і будь-яких м'язів: голі кістки, які час від часу зрушуються так, що йому доводиться їх поправляти. Дивлячись на нього, вже не дивуюсь, адже в такому стані бачив попереднього разу. (Переконання пов'язане з тим, що цей образ вже фігурував у якомусь сні). Підводжу до батька знайому. На тому етапі вона перепитує, чи добре, з огляду на його стан? Я ж заспокоюю і знайомлю: "Це колишня колега, з якою працював у газеті "Житомирщина". Просить, аби ти відремонтував їй телевізор!" Вона ж пробує додати до сказаного своє прізвище, аби я міг належно її представити: "Вахнюк" (?)... Я ж додаю: "Ірина", навіть не намагаючись пригадати по-батькові. В процесі представлення ловлю на її обличчі певну образу: як же так забути, як її звати? А ще колишні колеги?.. Батько відкашлюється, від того зміщуються "ребра", які більше бачу у вертикальному положенні, аніж звично, за анатомією. Поправляє трохи їхнє положення і уточнює адресу, куди прийти.

Їду на батьківську дачу разом із бабою Дусею та дідом Григорієм. Начебто з нами ще була тітка - їхня донька. По дорозі в транспорті незнайомий мені чоловік питає у присутніх: чи знаємо ми, де знаходиться вулиця Райова? Слухаючи, вирішую допомогти: зійдете разом зі мною, я на цій вулиці мешкаю. Але трохи постоявши й поміркувавши, згадав, що вулиця-то зветься "Кринична"! Але такий був до цього внутрішньо переконливий, що навіть уявив його земельну ділянку. Перепросив у нього й пояснив, що помилився. Приїжджаємо на місце і опиняємось біля будинку. Баба Дуся поводиться так, наче щось принесла і готова вже йти назад. Я ж кажу: хіба ви не хочете побачити хату? Там же так багато ваших речей? Відчиняю, і з порогу відчутно, як повіяв холод. Заходимо в першу кімнату, а там гарна обстановка, повністю організована зі старих дерев'яних меблів. Все свого часу належно нами (мною і дружиною) було збережено та доглянуто. Бачу певне зачудування на обличчі бабусі. Показую, що меблі навіть були полаковані, так гарно виглядають. Заходимо в другу кімнату, а там так само з меблями все добре, єдине що стіна почала серйозно промокати, так, що вода (конденсат?), хоч і небагато, почала просочуватися крізь стіни з переходом на стелю. Хтось каже, що в хаті потрібно жити, або підтримувати хоча б плюсову температуру. Я ж знаю, якщо нагріти хату зараз, її це не врятує. Цікаво й те, що постфактум зрозумів, що дім взагалі не схожий на знайому мені дачу, а нагадує "времянку", яка лише на одну кімнату. 0230'

Я з поляком знаходимось у літаку. Ремонтуємо електриктричну частину. Я ж у якості помічника. Міркую собі про інвестиційний клімат у Польщі. Зокрема про тих, хто по роду дяльности мусить стикатися з польською мовою. Зокрема і про Трампа, який часто висловлює підтримку Польщі. Англомовним або ж німецькомовним, коли чують польську, може прийти така думка: як же вони всі між собою розуміються, це ж безперервний шепіт і дзижчання? 0500'

Сон 311219 "Зробити так, як і було"

Зима. Передсвяткові дні. Я з дружиною відвідую покинутий будинок на краю села. Потім повертаємось у дім, де мешкає баба Євдокія. І вже разом з нею та донькою ми обговорюємо організацію святкового столу: що беремо з собою, а що залишаємо? Врешті: як закрити двері тієї самотньої хати? Б.Д. каже, що зробити так, як і було: на гачок і обмотати проволочкою, - "того достатньо!"

Я на будові житлових будинків котеджного типу. Приходжу в приміщення на поверсі "зеро", де підлога вкладена гранітною бруківкою. Якийсь німець дає мені робоче завдання, що маю зробити. Слухаючи його, ловлю себе на тому, що починаю розуміти доненавна незрозумілу мову.

Переглядаю свої блоґи. Зауважую для себе про появу нових функцій, зокрема "вподобань". У блоґові своїх поетичних творів цієї функції немає. Видно, у шаблонах її не існувало від початку. То й добре! - думаю я. Поезія не мусить мати того!

Сон 190619 "Прояв старости"

Якийсь сюжет, де фігурують мої бабця (б. Д.) і дід. Після чого я уві сні просинаюся на ліжку, на якому виявляю, що за моєю спиною, зі сторони стіни, спала бабця. До неї підходить мати (її донька) і питає, як вона себе почуває. Дивлюсь уважніше на б. Д., а вона на вигляд схудла, від того змінилась ув обличчі, але без хворобливости, пояснив собі це, як прояв старости.

Відкриваю з герметичної фолієвої упаковки виробний продукт округлої форми, схожий на піцу, а на ньому всьому черви, до десятка різних видів: білі, чорні, сірі, рожеві, з ніжками і без. Таке враження, що від потрапляння повітря, вони якось раптово оживають і стають неймовірно рухливими. Їхня жвавість пронизує продукт наскрізь, наче мурашник. Викинув і вирішив більше такого не купувати. 0356'
P.S. Прокинувся з відчуттям, що цей сон мені знайомий, і снився мені трохи раніше (день-два). Принаймні думка уві сні, що розчарувавшись із першого разу такою покупкою, вдруге вона мала б бути нормальною, а враження від того виявились навспак - гнітючішими.

Сон 050419 "Варіації сутностей"

Вирішили відвідати групою з роботи свого колегу в лікарні. Приїхали. Одні пішли швидко, інші непоспішаючи. Я замикав вервечку. Територія має певні відстані та розбивку на корпуси. Приходжу. Виявилось, що певна група осіб уже пішла шукати в конкретному відділенні, а я потрапляю, туди ж, але з іншого місця, на зустріч лікарів, яких у підсумку сприймаю, як бібліотекарів. В основному - це жіночки старшого віку, які допрацьовують до пенсії чи, по виходу на неї, залишились там надалі. Я багатьох впізнаю (таке переконання лише уві сні), хоча не видаю себе, минуло з десяток років, може, хтось і не згадає. Сідаю серед учасників заходу, слухаю, а подумки прислухаюсь до іншого: за стіною вітають з днем народження бабу Дусю (Євдокію). [Відбулась підміна образів: до кого ми йшли. Тепер це не колега, а рідна мені людина. І "провідати" означає "привітати"]. Я розумію, як би хотів потрапити туди за стіну. Серед присутніх були люди, які мене потроху почали згадувати, зокрема поглядом відмітила мене керівник цієї зустрічі, витримавши на початку звернення коротку паузу. Серед кола присутніх відзначив присутність дружини, яка сиділа за мною через один ряд. Конкретика її образу вималювалась пізніше, і це було зовсім незнайома мені людина, хоча приємна на вигляд. На якомусь етапі головуюча, звертаючись то до одних, то других, заторкнула й мене, викликавши на розмову про моє нинішнє життя і як воно склалось за кордоном. Я ж кажу, що мені б ліпше бути там (за стіною), привітати близьку мені людину з днем народження. Пробую візуально оцінити в тій стіні двері, які були замкнені та заставлені стільчиками учасників заходу, без найменшого проходу. Із зали виникає до мене питання про моїх "колег" (родичів), які приїхали на відвідини. Кажу, що тут я не сам, а з дружиною, звертаючи увагу на неї. Цікаво, що питання прозвучало так, що я мав би нагадати своє ім'я, яке вже багатьом забулося. Згадуючи про себе й інших (за стіною), назвав ім'я присутньої дружини: Оксана. (В реальності воно інше, як і згадана зовнішність). Питання звучали про мій закордонний досвід, чи я голосував на виборах (участь заперечив), у яких країнах, кого я підтримую з кандидатів та до всього того: чи я не єврей? Останнє питання прозвучало від керівника заходу, поважної особи, якій доводилось мене згадувати, поки, врешті-решт я не "розкрив карти": хто я? Раптом вчепившись у моє прізвище з тезою, що за ним ховаються євреї. Я кажу, що ви мабуть знали таку національну родину, але повірте, що це не про мене! 0218'

Сон 051018 "Свято народження та смерті"

Я в хаті діда Григорія і баби Дусі. Знаю, що сьогодні він раптово помер і разом із тим сьогодні ж день народження баби. Всі з'їхалися на свято, не знаючи про смерть діда. У великій кімнаті велике застілля. Щораз приходять нові гості. Встаю зі столу аби вийти й одразу натрапляю на уживаний спідній одяг від діда. На виході зі столу, попросив когось те прибрати. При вході вже нові гості.
Якесь незначне преображення того свята. Стоїть у кімнаті коло людей з "Неабищо", десь з двадцяток осіб. Говоримо про різне. Я пропоную прийняти офіційне рішення про припинення існування нашої організації або оголосити про нове життя.
Інша обстановка в колотемі якогось свята. Я зі своєю дружиною за спільним столом із родичами і друзями - нашого покоління. Зі столу встає колега і йде на двір. По ходу пропонує мені цигарку, показавши її край з розгорнутої пачки. Думаю вийти з ним разом, але перехрестям рук показую "ні".

Сон 210918 "Забуте чаїть несподіванки"

Тягнемо довгі та грубі кабеля. Знаходжу місце їхнього обриву, що має "дикий" вигляд: з десяток кабелів розпанахано в одному місці в різні сторони. Трохи розбираємось в тих переплетіннях, аби дотягти нові до кінця. 0119'

Я у великій родині баби Дусі. Залишковий настрій по закінченню свята...
Тепер я біля батьківської хати. Обходжу її. Заходжу за ріг дому, той, що блище до дороги. Помічаю біля воріт бабу Марію (нині покійна). До неї підходить батько, підтримує її в ході та жартує, як до дитини. Баба Марія каже мені, що домовилась з хорошою людиною продавати їй всякий "непотріб". Особливо не сильно второпав який, але запитує: чи гарна ідея, в прагненні, аби я її просто похвалив? Підходить до воріт мати й гукає назад ту машину з "хорошою людиною", яка від'їхала трохи від дому. По ходу мені розповідає, що речі, які їм заважають, вона передає на оплатне зберігання. Я подивований, адже на неї це не схоже, адже завжди знайде місце речам у великій хаті. Підходить батько і вони разом домовляються з тією жінкою, із якою в подальшому будуть співпрацювати. Дуже від того тішаться, дякують, і прощаються "до нових зустрічей". 0152'

Дзвонить клієнт і питає: то коли ж ви відремонтуєте телевізор? Одразу пригадую про кого йде мова. Пам'ятаю, що несправність зводилась до заміни блока живлення. Видно, що клієнт ще відтоді не прагнув вкладати гроші в ремонт. Кажу ОК - сьогодні! Домовлявся з клієнткою через її доньку, кажу їй, що можу до обіду і продовжив займатися чимось своїм. Десь за годину знову телефонує вже безпосередньо замовник і каже: то коли вас ждати, вже десята година? Кажу: скоро маю виходити! По дорозі зустрічаю її доньку, ту, яка за першим дзвінком домовлялась за ремонт. Пригадую її, що трохи знаю. На моє питання: чим вона займається, якось неочікувано відповіла: проституцією. Легко вловив її нездоровий інтерес звернутися не до батька, а до мене. Кажу їй, що вже їду до її матері, тільки не знайшов у записах номер квартири: дім пам'ятаю, а квартиру - ні. Вона сказала, що теж не пам'ятає. Попросив, поки їхатиму, аби її мати сама мені зателефонувала та зробила уточнення. Сідаю в тролейбус, бачу є вільні місця, але весь час якась "движуха". За пару зупинок сідаю. Заїжджаю в магазин, купую блок живлення. Мені дають чек. Добре: їхати недалеко. Клієнтка живе на самому верхньому поверсі дому. Мені знайомий вхід до її квартири - так би мовити, через дах. Є дві кватирки на вентиляцію, одна за другою, які мені запам'яталися ще з минулого разу. Але виконані вони у вигляді дерев'яних ґраток. Клієнтка зустрічає мене. Я готую робоче місце. Для підтримки розмови питаю її на різні теми. Десь заходить розмова за вартість блока живлення, я пригадую ціну, але шукаю чек, аби побачити повну собівартість. Є в одному чекові ще дві покупки - з їжі. Дивлюсь на вартість блока: 49 грн з копійками. Кажу: можете самі подивитися і даю їй чек. 0515'

Сон 280818 "Котячо-ящуряча при-Сутність"

Батьківський дім. Відбувається якийсь сюжет, який батько фільмує на камеру з онлайн ретрансляцією на телевізійний канал. Нині він ходить десь поза домом.  Уже раз чи два вжив повне моє ім'я, це в контексті того, що багато уваги приділяє формальностям, пов'язаним з родинними традиціями, що більшою мірою виглядає, як замилування своїми здобутками з проекцією на дітей: це все для вас мої діточки! Після відвідин бабою Дусею нашого дома, я проводжаю її до воріт двору, в яких зустрічаємо батька. По суті, присутній подвійний погляд: з одного боку я бачу себе та бабу Дусю як в живу, так і по телевізору, зі сторони батька, який безперервно знімає все на камеру, де він вкотре каже моє повне ім'я, зі словами: знайомтесь, це мій син... 0003'

Двоє охоронців із конями вдивляються в темряву лісу. Наче щось бачать, схоже на велике око, і сумніваються: що то може бути, чи є те насправді? Бо те "щось" невиразне, не піддається описуванню чи вписуванню в можливе, знайоме донині. Те загадкове "око" - то видозмінююча істота, зеленого колору, схожа на ящура (варана) і кота одночасно. (Паралель зі вчорашнім сном 270818). Та істота вирішує "погратися". Так, як охоронці стоять з конями, вона спочатку вилазить коня, ставши невидимою. Лежить на ньому, як лінивий відгодований кіт, потім перелазить на голову. Я відчуваю внутрішній стан коня: дві істоти довіряють одна одній, вони органічні, як сама природа. Кінь їй не сперечається - довіряє, разом із тим засинає від тієї "котячо-ящурячої" присутності. Потім перестрибує та істота на груди одному з охоронців і прилипившись до нього, висить не спадаючи. Охоронець її не бачить, але починає відчувати занепокоєння, щось неприємне на собі (зворотнє відчуття на противагу коневі), чого не розуміє. 0404'

Сон 030518 "Любовний трикутник :: Життя і смерть, і сміх беззубий"

Лісові дороги. Ми їх добре знаємо. З різними цілями їдемо щораз по-різному. Щось пов'язане в таких поїздках із ребусом, який треба розв'язати.
Сповідь дівчини, як вона любила за різними обставинами трьох різних хлопців і одну дівчину, з якою був трикутник разом із одним з її хлопців. Спробувала похвалитися, що все це вона так організувала в своїх інтересах. Її ж історія про одного "грузина", якого запросила на одне таке побачення, разом з її хлопцем. Потішилась з його дивакуватості ("квіти, апельсини") і того, як він від неї втік, бо бажав виключно зустрічі з нею.  0110'

Заслабувала баба Марія, самостійно не ходить. Якось допоміг їй встати з-за столу - її ноги ледь тримали тіло. Якось прийшов до неї додому, а її немає. Сказали, що померла. У той же час слабувала баба Дуся. Я розумію, наскільки похорони передбачають різних формальностей і обов'язкових підготовчих речей і атрибутів. Йду містом разом з м. Я., вона займається організацією похорон. Заходимо в різні магазини. На шляху черговий магазин. Я жартую: а тут, що цікавого? На що вона відповідає - це ритуальний салон (агенція) треба за все домовитись, дещо забрати. Я розумію, що тут не до жартів, адже вона не так давно ховала і свого чоловіка. Десь починаючи з входу до цього салону, нас ведуть сходи вверх, так, наче одразу на другий поверх. Ми піднімаємось ними і для мене постає неочікувана картина: виявляється, що це морг, з натяком на лікарню. По залу, справа від нас, ходять медсестри в білих халатах. Поки піднімався, зобачив пару упокоєних до білого облич небіжчиків. М. Я. підходить до тіла, який лежить мало не на підлозі, і вголос промовляє, мамочко, нащо ти нас покинула?.. А баба Марія прокидається і лежачи каже, щось на зразок: і нащо ви таке про мене подумали? Дивимось, а поряд неї лежить баба Дуся. Задаюся питанням: але ж це морг?.. Що, і бабу Дусю привезли, бо вона померла? А виявляється - ні! ...Вони лежать поряд, б.Д. під кутом до б.М, зловивши один одного за руку, почали весело сміятися до нас (з нас) своїми беззубими ротами. 0312'

Чищу картоплю. Тримаю кухонний рушник, накинутий на плечі.

P.S. Баба Марія померла пару років тому. Баба Дуся жива і повна сил, хоча їй далеко за 80 років. М. Я. з'явилась у сні доволі несподівано - прямого стосунку до б.М. та б.Д. не має, лише опосередковане.