Сни 3108-020925 "Розрив шаблонів"

У якомусь приміщенні потрапляю в оточення двох циганок. Акуратно вдягнені, не з прошарку бідних або таких, які прагнуть поворожити. Сидять у хустках так, що чомусь вирішую, що є набожні. Питаю в них, чи є християнами католиками, а дізнаюсь, що є мусульманами і це мене сильно дивує. Якийсь розрив шаблонів: роми та ще й мусульмани? Може, іншої народности, хоча на обличчі однозначні риси?

31.08.25

Початок навчального року і син має їхати до технікуму. Знаю, що ми переїхали і вже мешкаємо на новому місці, отже має доїжджати новим маршрутом. (Уві сні відсутнє розуміння, що кінець минулого навчального року вже так їздив). Починаю прокладати уявний маршрут. (Уві сні нове місце - це батьківський дім, що в Україні, а не свій у Польщі). Кажу йому: отже, доїжджаєш до вокзалу (уявляю це так, як в Україні), а від вокзалу (тепер уявляю автобусне сполучення, як у Польщі) вже їдеш до технікуму.

01.09.25

Монументальний старовинний замок. Повтор, так що вже тут знаходжусь вдруге, але вже з екскурсоводом. (Можливо, як забутий сон). З провідником деякі речі стають більш зрозумілі. (За відчуттями замок нагадує той, що бачив у Франції - літня резиденція англійського короля Левине Серце). При вході, на виступі муру, як частини стіни, за головною брамою знаходяться дві (так зауважив) невеликі скульптури зроблених із бронзи: слон і якби стилізований олтар у мініатюрі та третя скульптура (біла) вже на землі з мішаних в одне ціле людських фігур (у реальний зріст), які спочатку нічого до мене не "промовили" за значенням. Наче з поверненням (можливо, як повтор сну) із території замку екскурсовод, який до нас долучився (з ким я був - не пригадую), розповів, що "то не скульптура, а реальні, колись живі, змуміфіковані тіла, які тисячі років лежали в землі. Додав, що дослідники довели, що були в умовах, де їх навіть поїдали медузи, але форма їх зліплих тіл настільки чудово зберелась, що вирішили поставити, як повноцінну скульптуру. Біля слона на "олтарі" лежить, десь з ідентифікованих тіл, окаменіле "jądro" (так і прозвучало польською) майбутнього нащадка, що став королем. Ведуться розмови, що нинішній нащадок хоче забрати його до Ґданська.

-//-

Хтось в розмові зі мною говорить пару оригінальних слів по-шльонську, які так і не запам'ятав, аби зрозуміти їх значення.

02.09.25

Сон 221122 "Містика, що "виносить" мозок"

Беру участь у будівництві великого глибокого фундаменту під промисловий об'єкт. Керують процесом якісь іноземці, чути англійську та німецьку мови. Залито дуже багато бетону. Мене ж дивує сам мегапроєкт, який врешті-решт буде "похований" в землю, адже згодом мало хто знатиме, як все складно робилося від початку. Для мене це щось нове, можливо, не все достеменно знаю, але сам факт моєї участі в тому "виносить" мій мозок. 1900'

Розповідаю дружині, що я втрачатиму кров. Виходитиму з дому і десь там від втрати крови знепритомнію... Тепер йду на вулицю, а виявляється виходжу від батьківського дому, переходжу шосе на другу сторону, поволі відчуваю, як мені стає гірше: сповільнюється робота серця і я ось-ось можу впасти... Дружина вже має вийти за мною слідом, аби в скорому часі побачити моє знепритомлене тіло. Для цього я озираюсь, а її не видно... Йду далі, почуваю себе гірше, але все ще йду і йду... Її не бачу, а сам чомусь не падаю, хоча не покидає боліти серце, відчуття запаморочення не зникає. Саму кров, яка могла б витікати, приміром із руки, я не бачу, хоча усвідомлення її втрати з власного тіла присутнє. 0230'

Як би я не рухався в просторі, але не відчуваю жодних обмежень у пересуванні. Це нарапт зрозумів, коли побачив групу циган, які потрапили у намальований на асфальті квадрат, із якого вони чомусь так і не змогли вийти. Якось подумалось про іронію в містичності самої ситуації, щодо народу, який багато хто уособлює з магією. 0400'

P.S. Цілу ніч специфічно боліла голова. На ранок симптоми зникли.

Сон 021218 "Весільний татартак"

Ми приїхали в село на весілля. (У слово "ми" вкладаю значення всіх тих, хто був у машині). Заїжджали в нього прямою вулицею, їхали мало не до його кінця. По дорозі проїжджали якесь невелике виробництво, прямо в центрі села, пов'язане з деревиною (тартак). З нами був мій рідний дід Григорій (нині покійний). Питаю в нього про його причетність до цього села, яку я до кінця не розумію. Відповідає, що свого часу працював у ньому, зокрема на столярці. Про себе зауважую, що саме на тому підприємстві. По приїзді, нас зустріли і ми потрапили в чисельне коло людей, які займалися підготовкою до свята. Хтось просто ходив, видно, такі ж гості, як ми, хтось метушився, накриваючи стіл. Дивлюсь на людей і зауважую для себе, що в деяких селян обличчя доволі смугляве, я б сказав циганкувате, може, татари? - хоча жодного натяку на ромів абощо не існувало, звичне українське село. У поле зору потрапили пару хлопців характерної зовнішності. Тут я згадав жінчину знайому Валентину Т., яка колись розповідала, що в своїй крові має далеких циган. Й одразу вві сні запитав у неї, це при тому, що від загалу тих, хто приїхав з нами, її наче й не було: чи має вона якесь родинне відношення до цього села?

Великий свіжозбудований будинок. Скоро має приїхати керівництво і оцінити його готовність до початку введення в експлуатацію. Іду коридором, маю забрати верхній одяг, зокрема свою нову куртку, що висіла в спеціально відведеній кімнаті для робітників. Споглядаючи на все незалежним поглядом, оцінюю так, наче я був би на місці інспекторів: зроблено гарно, красиво, багато білого, лише залишилось поприбирати легку запилюженість, що осіла за останні дні на підлозі.