Сон 060125 "Приховане в діях"

Кілька разів уві сні, навіть у попередні дні, з'являвся в такому приміщенні, яке важко описати. Наче просторе промислове приміщення подібне на котельню, адже наявні труби на стінах, якісь великі збірники, які могли б на це вказувати, але події вказують на те, що тут місце для зустрічей. Залізні сходи вниз, які вказують, що це велике приміщення знаходиться нижче від рівня землі, принаймні таке переконання. Приходить якийсь чоловік з дитиною років десяти і долучається до групи людей, які там знаходяться. Якась інша подія з їхньою участю передує цьому візиту, яку вже не пригадаю.

Спілкуюсь з хлопцем років тридцяти, якого дещо знаю (переконання з подій у якомусь минулому сні, що не пригадаю). Там він постає ініціативним з дещо підлітковою нарваністю, але пристойним і передбачуваним. Цього разу він з'являється в якихось справах зі світлинами, які, аби звільнити руки, дає на мить потримати мені. Формат світлин мене дивує: менше 10×15, навіть менше від "Палароїд". Пригадую (можливо, таке переконання), що він весь час мав невеликий фотоапарат із собою, і раніше робив невимушено, а можливо й непомітно, знімки. Починаю вдивлятися в світлини і бачу якісь групові зустрічі, але придивляючись уважно, розумію, що саме ці знімки еротичного характеру, хоча не брутальні, а з певним прагненням фіксації того, де він і з ким був. Ця сторона його натури мене дещо дивує. Якась світлина виявилась критично засвітленою, майже білою, так, що не можна було й роздивитися облич, навіть рахуючи й те, що й так за цими куцими роздруківками ніц не можна було зрозуміти, хто там є, чиї там обличчя. Зробивши коротко свою справу, він розвертається, аби забрати те, що дав мені в руки, і дещо дивується: чому я переглядав те, що не мав робити? - але не коментує, хоча порив бачу, що виник, та забирає з мовчазною недосказаністю.

Сон 121222 "Відкриті обличчя"

Я з дружиною опиняємось у містечку, в якому, випадком долі починаємо жити. Щовечора вирішуємо робити прогулянки містом. Тривають якісь святкові дні і більшість людей просто тримають свої будинки відкритими. То одного, то другого вечора якось невимушено, кличучи ще з порогу хазяїв, заходимо то в один то другий дім. Саме там і знайомимось з мешканцями цього містечка. Переважно це старі люди, які обросли домом, зручностями, достатком, віком, а їхні діти роз'їхались по всьому світу. У кожної такої родини є багато фотоальбомів, якісь місця, переважно за домом, у окремо відведеному місці, де висять роботи, постери, плакати виготовлені їхніми дітьми, коли ще жили тут, у цих домах. Я намагаюсь зрозуміти цих людей, їхній світ, дітей, що покинули цей дім, самотність цих батьків, переважно жінок. Вдивляюсь у їхні рухи, емоції, риси обличчя. Інформація про наші "походеньки" дивним чином розлітається по містечку між тими людьми у яких ми були. Про це виявляється у подальшій розмові з ними. На згадку про наші відвідини, вони щедро дякують за подібне знайомство: пропонують узяти або залишити собі те, про що йшла мова, до чого проявили ми інтерес, зацікавлення. З однієї сторони дещо незручно, щось неочікувано, за огляду на вік співрозмовників - вражаюче. 0050'

Сон 061122 "Нелегкий шлях"

Опиняюсь на якійсь закинутій території. Почав збирати сміття. Назбирав якусь торбу. Потім вирішив перейти якусь ділянку дороги, а там яр, а як туди трапив - опинився у багні з глини й болота. Чомусь вирішив просуватись у тому якоюсь умовною, але короткою стежкою до наче знайомої технологічної конструкції. Тепер вилажу на неї невисокою залізною драбинкою і розумію, що це споруда є частиною якоїсь очисної системи. А тут, де я виліз, обмаль води: не те, щоб перепливти, а по краю бетону стрьомно ходити. Новий маршрут. Спускаюсь, проходжу тим же болотом, піднімаюсь на нову споруду. Вода в ній є, але чомусь у неї не лізу. Хочу передусім побачити, що там на другому краї: чи зможу потім злізти?.. - на тому просинаюсь. 0100'

P.S. Негативні образи пов'язую зі сваркою з дружиною перед сном.

Маю дотичність до фіксації злочинів РФ в Україні. Одна криміналістка мені розповідає про долю однієї жінки: показує світлини, документи, в загальних рисах оповідає складну історію. Тепер я зустрічаю якусь іноземку-репортера і моя місія: познайомити її з матеріалами цієї історії. Спочатку пробує вона спілкуватися зі мною англійською, але я розумію її через слово і тоді вона переходить на ламану російську. Я її везу до місця, де знаходяться усі слідчі матеріали. Неспішно підходимо до справи, починаю її знайомити на рівні того досвіду, що маю: де лежать документи, в чому полягає справа. 0420'

Сон 250922 "Розпалювання вогню"

Організовую свято, зокрема її частину, пов'язану з шашликами. Для цього треба розпалити піч, яку я вже розпалюватиму вдруге, адже в цьому місці я вже був і дещо знаю. Піч виявилась частково розібрана, із відкритим верхом, де колись могли ставити на плиту баняки. Тепер, у цій зміні не бачу перешкоди. Зношу до купи усі матеріали, якими буду палити. В процесі починають надходити на свято гості. Певні асоціації з організацією проведення урочистостей завідувачем кафедри психології. (Асоціації з реалу, давнє). Колеги цієї кафедри починають долучатися до підготовки, зокрема допомагати мені. Потихеньку починаю розпалювати вогонь, з певною послідовністю підкидаю папір, дрова тощо. Хоча піч із вадою, але тяга є і дим на людей не потрапляє (образ місця не конкретний, щось подібне може бути під навісом десь на організованих майданчиках посеред природи). В процесі такої підготовки починається представлення якоїсь ілюстрації  проєкторами, висвічуючи образи на стінах, де оповідь заторкує тему путіна, в подальшому показуючи його портрети в молодості. Кадри починають доповнюватися коментарями... (Видно, цієї миті я починаю потрапляти у новий сюжет сну, в реалі вмикається обігрівач, і мене будить). 0044'

Сон 100921 "На перших і других..."

Відбувається якийсь великий захід. Вирішую у ньому якість організаційні справи. Тепер усі мають обідній стіл. Я з іще кимось прийшов перший. Насипали першу страву, другу. Поставив собі на стіл у перших рядах, хтось другий десь у рядах середніх. Отже, у їдальні нас поки що двоє. Уже було сів, але вирішую докласти до рисового супу масло. Встаю й іду десь наперед, до головного столу, аби взяти масло. Кладу собі і пропоную згаданому учаснику. Він погоджується і я несу до нього масло на грубому ножі. По ходу масло поволі тане (асоціація з реальністю, коли робив тісто, яке тануло в каструлі). Хоча й доніс, але шматочка залишилось мало. Вибачився і приніс масло в упаковці: так надійніше! Тепер відволікаюсь на якісь інші справи, залишаючи за столом свою їжу. Видно, що відійшов далеко, бо, повертаючись назад до кухні, зустрів по дорозі смішну процесію виходу з храму якогось священника, за одягом схожого на ксьондза. Так, наче його несуть на святкових носилках, як колись шейхів. Дивлюсь уважніше, а зовні це виглядає як бутафорія: хоча носилки несуть і він нібито в них сидить, але йде власним ходом короткими кроками. Раптом хтось мене з цієї процесії зачіпає пальцем у спину і йде далі. Лише встиг озирнутися і припустити хто то був. Тепер я знаю, що хтось шукав якийсь інструмент (уві сні образ був конкретизований), я його знайшов, але він виявився не таким, як треба, хоча вже знайшли інший. В процесі пошуку побачив пінцет із тонкими але зігнутими кінчиками. Згадав про доньку, яка має замовити подібний. Чи підійде?.. Навіть і не зачіпав. (Асоціація з реальністю). Повертаюсь до свого столу: а в мене переставлені тарілки. З третього ряду на другий. Хтось пояснює причину, адже сідали в тому місці гуртом. За тим же столом дивлюсь обласну газету (на початку професійної діяльности працював у ній оглядачем), а там кольорові світлини працівників з коректорського відділу. Так, наче вони приймають із хлібом і сіллю якихось шанованих гостей. Святково вдягнені, але, як на мене, мають смішний вигляд облич. Отже, дали ж згоду на розміщення! Дивлюсь на іншу сторінку, а там обличчя давньої колеги по роботі (більше за місцем роботи, аніж за обов'язками, причетної до театру) - (давно померла). Навіть ім'я не згадаю, мала характерний для неї південно-поліський акцент, зокрема у вимові "ть". Щоб пригадати, читаю ім'я (буква.) і прізвище Фурса, яке спочатку прочиталося, як Фукса.

Сон 250820 "Забута історія"

Я знаю родину (таке переконання уві сні), в якій мешкають двоє-троє сестер. Якось я у них, в якості ремонту, підключав і налаштовував телевізор до тюнера на нові канали. Якогось дня приходить до мене їхня мама і приносить новину, яка стосувалася й мене: "В новинах чую, що викрита оборудка, спланована однією дівчиною, в якій були виготовлені фальшиві гроші, на яких були зображені Р.З., І.С. - на одній купюрі та моє - на іншій." Цей сюжет я маю нагоду переглянути в Ютубі. Р.З., І.С. (давні знайомі по літературній ниві) на виготовлених купюрах мали вигляд у профіль, а я - на повний зріст - у цеху ливарного заводу, з якого нещодавно звільнився (таке переконання уві сні). Цікавий зміст фото: за мною, на другому плані чаша розплавленого металу, яка переливається у якусь форму. Я розумію звідки походять ці світлини. Єдине, чого не розумію: який доспуп отримано до моєї? Може, узято зі facebook? Дивно, але купюри були виготовлені на копіювальній машині, яка друкує лише чорним, так, що від її продукції мастилися пальці. Певною мірою починають складатися пазли подій: розуміти кому це було потрібно, можливі від того наслідки. У такому дивному намірі: надрукувати свідомо фальшиві та відредаговані гроші, - виникло в нашої спільної знайомої Л.С. Цим кроком вона спробувала помститися за якусь давню і всіма нами забуту історію. Тим більш, щоб компенсувати свої моральні витрати, звідти, де працювала (на копіювальному апараті), змогла якось унести (укатити?) важеньку катушку кабеля. Тепер я з кимось у дитячому садочку на кухні. Дивлюсь на різні страви, які мають подаватися дітям: доволі оригінальні солодкі та желейні вироби. (Зміна кадрів). Знову з'являється мати дівчат, згаданих напочатку оповіді, і розповідає, що незнайома їй дівчина, згадана в розмові - Л.С. спробувала підпалити двері до будинку їхньої бабусі. Зрозуміти наміри цього залякування нам не вдалося, але цим інцидентом, як і першим, продовжила займатися поліція. Я віддаю цій "мамі" якусь торбу з речами, а вона, по якомусь часові приносить її з виноградом, який, як мені пригадалося, лежав там відпочатку, але на самому дні. Усе закручується до такої логічної послідовности, що молодий грузин сватається до однієї з доньок цієї "мами" - майбутньої, в його розумінні, тещі - зі словами: "Я хотів би придбати землю для своїх дітей!" - поєднуючи сказане з масажем її плечей. Дивлячись зі сторони, виникає кілька думок: 1) її доньки такі чорняві, що мають у собі щось кавказьське, таке виразне, як і в ньому; 2) що за дивна культура: входити в довіру до тещі, масажуючи їй плечі, та ще з такими далекоглядними словами про внуків? 0420'

Сон 230420 "Чорно-білі фрагменти"

Кілька разів потрапляю в дім до якоїсь жіночки. Ремонтую в неї телевізор. Пригадую, що попереднього разу був чорно-білий, що з нею й обговорюю. Цього разу, хоч і старий, але кольоровий. Дивуюсь, що вона ще його дивиться, акцентуючи, що в мене вдома його вже давно немає. Беру в руки пульт, щось на зразок кнопкового телефона, але у формі дивного джойстика. Кнопки гумові, дивно викладені за формою. Розбираю, аби переправити їхнє положення - зробити більш рівними один до одного.

У винайманій квартирі збирається бригада хлопців на роботу, до якої і я маю причетність. (Місце, обстановка, предмети - мені не знайомі). Деякі хлопці пішли вже до машини, а я в останню мить вирішив затриматися і піти в туалет. Але за мить, коли я вже був зайнятий, прийшли господарі помешкання. Спочатку заходить дівчинка, стає біля дверей і не йде далі. Один з господарів на візку. Схоже, що на ньому - хазяйка (трохи застаренька жіночка), а допомагає їй хазяїн. Знайомлюсь. Дивлюсь на диван, що стоїть біля входу, і раптом для себе бачу на ньому гроші. Кажу: "видно, бригадир залишив їх для вас! - як оплату за житло". Дивлюсь на стіл, за який мають сісти, на підлогу, що під ним, а на ній лежать гроші, схоже, чиясь зарплата, упереміш з чорно-білими світлинами. Нахиляюсь і починаю їх збирати.
- А у вас є родичі на Житомирщині? - питаю.
- Ні! (Пауза)
- То все одна Україна!.. - словами з пісні відповідаю, продовжуючи складати і пригадувати ті самі світлини, які свого часу вже бачив. (Враження, що перегляд фотографій належить до забутого сну).
Хотів подумки перепитати: "А вони вам треба? Чи міг би я їх забрати із собою?" - але вирішив того не робити.
0450'

Сон 150819 "Несподівані фотовідбитки"

Маю роздрукувати мною зроблені світлини, дещо пов'язані з донькою, але з доволі творчою тематикою: конструкції та схеми. Йду в майстерню (подібна до батьківської в реалі), роблю фотовідбитки. Даю їх якійсь близькій людині, яка має "дати їм хід". Кажу, як гарно вони вийшли, а та людина дивиться і каже: "так це ж інші фотографії!" Дивлюсь уважніше і відзначаю, що десь третина з них узагалі не з того альбому.

Сон 020518 "Щоразу більше"

Діти забрали світлини з недавньої фотосесії. У доньки - їх більше, бо присвятила сесії більше часу.

Металева конструкція - рештовиння. Я з колегами працюємо на висоті. Один похвалився, що піднімався найвище за нас.