Сон 16-180825 "Система виховання"

Синхронний танець поміж продуктовими рядами так, наче це виглядає на роботизований колектив "Ванька-встанько" або американські неастільні ігри у футбол ("Неваляшки").

16.08.25

З дня в день (схоже сон із повторами) всі повертаються з дітьми із садочка, але розходяться не по одному, а одночасно. Якось на цю системність як у інших, так і в мене навіть не виникало питань. Якимсь разом аж забулася першопричина, а тепер подумалось про це по-новому. І от підняли це проблемне питання. Керівник (наче вихователь) всієї групи роз'яснив: "Ми (батьки) не можемо забирати дітей раніше: виключно о 8:00". Хоча, як завжди, уві сні події відбуваються по-своєму логічно. Описуючи після сну час, це не міг бути ранок або пізній вечір (20:00). За візуальним сприйняттям та відчутями дня: біля 17:00-18:00.

-//-

Бачу дивні сімейні пари: мами, як перевдягнені чоловіки, а неголені татусі - одягнені, як мами, які тримають своїх дітей на руках.

17.08.25

Якби відео. Садочок, стіни зі цвіллю, підвал. Я коментую цей сюжет і тут ми в нього потрапляємо. Я з дітьми дивимось на стару миску на кухонній плиті, на якій готують дітям їсти. Син гидує, а донька з моїм специфічним гумором припускає, що все можливе. Раптом з'являєтся двоюрідний брат з дружиною. Вони приїхали з Польщі на тимчасово в Україну і почали працювати. Перший день праці. Показую, як до неї підготуватися. В результаті: трава між пальцями...

P.S. Схоже на внутрішнє налаштування перед ранковою поїздкою в Освенцім (меморіал-музей Аушвіц-Біркенау). Цікаво й те, що сюжет із садочком повторився два дні підряд.

18.08.25

Сон 020423 "Оцінка досягнень"

Пораюсь на кухні. Дивуюсь собі: все, що не роблю, виходить легко і доволі якісно. Зокрема спік гарний кавалок м'яса. Замісив тісто. Зробив якісь хлібні витвори. Начебто все завершив, берусь мити посуд, а зауважую, що тіста у великій мисці, якщо позбирати по краях, виявляється ще багато. Зібрані рештки змішую докупи і знову виходить гарний кавалок: хоч бери і випікай цілу хлібину. Хоча вже час завершувати, але доведеться дочекатись, коли той хліб буде готовий.

У якомусь великому будинку, схожому на лікарню, де ведеться капітальний ремонт. Моментами так неорганізовано, що доводиться вигадувати собі місце для туалету. У якомусь лікарському кабінеті знайшов каналізаційний люк. Попросив лікаря не звертати на мене увагу, заставив ширму, але тієї миті в двері входять якісь робітники - всім щось, десь тут треба. Справа так і не вирішилась. Тепер у цьому ж будинку, на перерві, всі збираються в одному великому приміщенні за одним столом. Якоїсь миті мені кажуть, що знають про мій день народження, який відбувається сьогодні і дарують мені шоколадку. Дякую і починаю пояснювати, що для мене це свято не є надзвичайно важливим. Наводжу певні аргументи, але розумію, що як для себе, так і для інших не є переконливо-взрозумілим і вмовкаю.

Виставляння ламп, що знаходяться на висоті, в один ряд. "Стріляю" оком, аби було максимально рівно. (Асоціації з реальности). 

Сон 210219 "М'ясний стіл"

Заїжджаю з колишнім директором і однією колегою з тієї ж роботи в ресторан. Піднімаємось на другий поверх. Там маємо підготуватися для проведення корпоративу. За першими дверима, як ми знаємо, проходитиме один, а за другими - наш. Там же заходимо на кухню. Якраз розбирають різне м'ясо. Дивлюсь на всю ту кількість і питаю в згаданої колеги: чи воно свіже? Вона настільки перейнята якимсь відрізанням шматків, що як нічого й не почула, і питання зависає в повітрі. Підходжу до столу, нюхаю його сам: нічого підозрілого. Кажу, що варто долучитися у приготуванні: забагато м'ясних страв! Чую у відповідь якусь фразу, якою зі мною погоджується. 0352'

Сон 071218 "Приховане для забуття"

Квартира, в кімнатах якої все підпорядковане правилам. Роблю копію писемної роботи на двох сторінках, яку дав мені син, десь поза межами нашого дому. Таке відчуття, що речі, на які натикаюсь, вказують про моє перебування в Китаї. При головному вході до дверей будинку бачу, як працює якась державна інспекція, щось скрупульозно перевіряє, рухаючись від одних господарів до інших. Заходжу до себе в квартиру і "кількома словами" моніторю: чи не бува в нас чогось крамольного, зокрема небажаної літератури? Кладу в синову сумку ті два аркуші. Майже "чую" цю "перевірку на чесність", як наближається до нашої квартири. 0011'

У мене в руках планшет у вигляді написаної книги. Я кажу дітям, що віддам його лише по виконанню певної умови. 0211'

Природа. Я зайнятий побутовою роботою як вдома, так і на вулиці. Розпалив вогонь у мангалі. Повернувся додому. Чимось зайнятий біля святкового столу і на кухні. Хтось приходить і каже: де наш телемайстер? Багаття на шашлик майже потухло! Інформує, що йому довелось докидати дрова, аби нагоріло по-новому. Тримаю і розглядаю золоту (?) статуетку, у вигляді китайського дракона.
P.S. По пробудженню, відчув зв'язок із попередніми снами за ніч, ув'язаними на темі Китаю.

Ліс. Цілеспрямовано ходжу по ньому і шукаю "термос" для товариша (?), який поставив його якось так, що тепер не може знайти. Чи хто взяв його чи ми не знаємо де він? - не ясно! Насправді, пошук пролягав у радіусі однієї галявини, оточеної переважно сосновими деревами. В одному місці натрапив на гурт осіб, відпочиваючих на природі, які розклалися своїм посудом так, що мені не було сенсу підходити до них і шукати загадковий "термос". Навіть не зникли сумніви: чи взагалі то був/є "термос"? - повірив на слово, адже так сказав знайомий, якого наче знаю, а в реалії, жодних натяків: хто він? Так само: що за предмет пошуку, якщо предмет, який я з ним пов'язав, такий же загадковий, як і він сам?
P.S. Можливо, в цьому сні слово "термос" за співзвуччям вказує на "томос", навколо якого розгортаються різні події протягом останніх місяців цього року.

Подібну статуетку тримав у руках уві сні. Це не дракон, а китайський носоріг. Саме за мордою і пащею він ще й нагадує традиційного дракона.

Сон 301018 "Світ старих речей"

Житловий квартал панельних домів із підземними переходами. Я переходжу якимись дверима з однієї споруди в іншу. З одного боку споруди нові, але місцями, деякі з них у занедбаному стані.
Пояснюю тітці Н., що там неподалеку жила родина Ліх. Десь у оповідь вмішуються спогади про те місце, як я там був, і те, як було в тій квартирі й біля їхнього під'їзду. (В спогаді оживає фрагмент давнього сну про їхній дім, під'їзд і вечірній час). Тітка Н., зважуючи на ті споруди, каже, що їм від сили 6-9 років. Я додаю: але ж уже в такому стані? Хіба так можливо? Далі цей діалог і спогади переносять мене в інше місце.
Я в чужих людей, але інтер'єр, як колись у бабиній хаті. Розбираю якісь різні речі, переважна частина яких накинута кіпами на стільці. Звільняючи їх, виявив, що кожен по-своєму, поламані. (В цій частині так само фігурує фрагмент давнього сну). Далі ремонтую на кухні плиту, неясно чи газову чи електро. Ясно те, що розкручую, аби долізти до причини несправності. Думаю скільки взяти за роботу. Згадую батька, намагаюсь уявити вартість подібних послуг. Вирішив для себе, що орієнтовно це коштуватиме 150 грн. (І тут, так само, відбиток сну місячної давності, коли я був у клієнта, аби замінити в телевізорі блок живлення, там так само фігурувала ціна за роботу).

Сон 290818 "Пора, треба їхати!"

Пробив пальцями товсту стіну з гіпсокартону, за порожнечею якої крився моноліт.

Уже поставили двоє броньованих дверей, замешкали в будинку баби Марії. Облаштувались, розклали речі. Кожен у своєму "куточку". Кухня. Щось напланував готувати, але якийсь знайомий раптово приїхав і безапеляційно мовив: "Пора, треба їхати!" Беру якісь речі і десь посовую на вікні тюль, де на підвіконні стоять невеликі вазони, до одного з яких причепилися дві голівки кактуса. Так, наче вони виросли зі самої рослини.