Сон 291220 "Чорне та рожеве"

Спускаюсь у вугільну шахту. В обличчя вдаряє гаряче повітря з чорної куряви вугілля, так, що немає чим дихати. Згадую про маску і тепер я з нею. (Увесь сон - це вагонетки та вугілля). Хтось розповідає, що в ліфтах, які опускають по декілька людей в шахти, трапляються такі поломки, що вивертає всередині весь його метал, і люди гинуть. Це стає настільки звичним, що працівники починають лише сухо констатувати такі події.

Святковий стіл у домі (наче мій, але геть не знайомий). Серед їжі багато солодкого. Зефірні солодощі різних видів, переважно рожевого кольору. (Певна асоціація з нещодавнім сном у джунглях і рожевим тортом, що їв перед сном). За столом багато євреїв старшого віку, про яких лише знаю, що є далекими родичами родини Л. Кінець застілля. Ось уже остання пара йде з дому. Кажу до них услід: "Л. вітання!" 0330'

Сон 281220 "Розв'язування питань"

Лісоповал. Перетягую великі брили дерев.

Набираю в лазню воду з криниці в бак, що стоїть на горищі, увімкненим насосом. (Прямі асоціації з батьківською лазнею). Контролюю процес. На якомусь етапі пропадає світло. У приміщеннях стає темно. Переходжу до басейну, а з вікна, що виходить назовні, бачу, як підходить із телефоном біля вуха та в розмові за ним Т.Л. (колишня вчителька молодших класів у моїх дітей). Чую її розмову, але виходжу з лазні й відкрито натикаюсь на неї. А вона раптом до мене з питанням, який одразу й не второпав: "Як купити машину в Польщі?". Подумки: "Дивне питання! Поінформована?.. Звідки? Знає, що приїхав із Польщі, там купив машину? Яких ж хоче від мене уточнень купівлі?

Сон 271220 "Комфортний матеріал"

Я знаходжусь в якомусь регіоні з теплим кліматом. Із двома чоловіками на човні пливемо екзотичною річкою. Допливаємо до такого місця, де вже кілька днів перебуває у воді жінка одного з цих чоловіків. На якомусь етапі вони зупиняються, а мені видається, що вона пливе до нас назустріч. Це розтягується так у часі, що вирішую їй допомогти. Пливу до неї. На місці виявилось інше: бачу її у воді такою, що стоїть зануреною з головою у воду з мікрофоном на стійці та співає. Я дещо зрозумів, адже чув цей спів ще тоді, як ми пливли до цього місця. Скільки не дивлюсь на неї, якось так, перебуваючи над поверхнею води, дивуюсь: вона геть не перешкоджає їй дихати, набирати повні груди для співу. Якось перепитую: скільки вона співає? Виявляється, вже не перший день. Тепер я в якійсь гардеробній розглядаю національний одяг мешканців цього регіону (чомусь асоціації з Амазонією та індіанцями, які зазнали впливу цивілізації). Дивлюсь на жовту жіночу сукню з дивною вставкою на спині. Хтось поряд (колега-незнайомець) почав розглядати першим і трохи його надрізав, а я продовжив, аби зрозуміти матеріал із якого виготовлена та вставка. В розмові з ним та в роздумах про цей матеріал, мене переносить у якісь джунглі, до екзотичного дерева. Спочатку з коричневою присерцевинною корою, а згодом до дерева з суцільною білою серцевиною, яку, як і попередню, можна навіть їсти. Що я і зробив як у першому, так в другому випадку. З білою корою мені сподобалось більше: нагадало заварний крем, але трохи підсушений, наче бізе, та, властиво до дерева, трохи твердуватий, хоча легкий, як коркове дерево. Тепер із кимось ділюсь міркуванням, щодо гідропоглинальних властивостей такого дерева. Раціональністю використання такого матеріалу в одязі в спекотному регіоні, де тіло, зокрема спина, постійно пітніють, а таке дерево в одязі дозволяє спині мати постійний комфорт. 0900'

Сон 261220 "Підступні події"

Підходжу до вікна своєї квартири (таке переконання уві сні) і бачу море, а на ньому невеличкий човен. Раптом море розбурхується і піднімаються великі хвилі. Ще мить і я вже не бачу його, ще мить і вода опиняється на висоті мого - дев'ятого - поверху. У терміновому порядку замикаю всі вікна. Пролітає думка у вигляді чужої фрази: "Чому раптом піднявся світовий океан?" Ще мить і за вікном бачу чоловіка з малою дитиною, яку він умудряється тримати разом із собою, вчепившись у шибу. (Чомусь образ нагадує, наприклад, вовчицю, яка рятує вовченя, тримаючи його зубами за шкірку). Бачить мене і з ляком ув очах прагне потрапити за це ж вікно в квартиру. Починаю шукати ключа, аби його відчинити, хоча на початку закривав уручну. Знаходжу і відчиняю. Тепер він із дитиною у безпеці... Ще мить і в моїй квартирі багато народу, які рятуються від тієї біди. Прошу всіх не громадитися, а розійтись на пару поверхів вище. Подумки: варто придумати стратегію вивчення ситуації і розв'язання наступних проблем. 0530'

Я на мотоциклі під'їжджаю до пропускного пункту. Зі мною донька. Звертаю увагу на смуги дороги і повороту, коли вже опинився у черзі, перебираючи ногами по землі. Підходжу до людини, яка перевіряє документи. Моїми не закінчується, просить ще доньки, а в мене їх нема, у неї теж. Дістаю всі документи, аби довести, що це не чужа мені людина. У моєму гаманці чомусь виявилося багато невеликих чоро-білих фотографій з далекими і незнайомими мені родичами. Чомусь подумалось, що це справа рук моєї матері. Запитав у доньки за легітимацію (квиток школяра в Польщі), навіть його не виявилось. Тепер нас просять пройтись до якогось кабінету, для з'ясовування осіб. Відчинивши двері, нас заводять так, що мало не запихають. В останню мить я вже мав певне неприємне передчуття. У кабінеті сидить чоловік, дивлячись на якого, я кажу: "Я знаю хто ви!". На що він відповідає так само просто: "От і чудово!". (Цієї миті я пригадую якісь далекі забуті сни з тематикою жахів). Я знаю все, що він має робити і чим це завершитися. Так і є: він пропонує з'їсти щось, що перетворить мене на півлюдину-півробота. Я категорично відмовляюсь. Він каже, що це зробить силою, викликавши підкріплення. Я знаю наслідки того перевтілення. Якимось рухом впихаю той "апарат" у нього. Тієї миті починається справжній жах перевтілення. Із донькою вибігаємо з тієї кімнати на двір, зустрічаємо тих, хто мав би нас "приручити"... Тепер ми за КПП. Машу руками і лечу, але не високо над землею, десь з п'ять-сім метрів (доволі поширена висота в моїх снах). Чомусь чую розмову однокласниці Л.С., яка розповідає комусь, що її батько, коли приходив додому з роботи, малював. Як ж подумки: "Ех, Л.В(асилівна), по смерті батька тільки кращі спогади і залишаються!". Машу руками далі, пробую піднятися вище, в результаті кажу до себе: "Треба вчитися літати краще" - більше і кожного дня. 0840'

Сон 231220 "Тестове випробування"

Направляюсь річкою моторним човном на якийсь засекречений військовий об'єкт. Спочатку нас було троє, пізніше залишився я з якоюсь незнайомою військовою провідницею. Потім, окремим фрагментом, якийсь річковий пісочний і доволі розлогий берег, на ньому я в команді працівників як жінок, так і чоловіків. Всі одягнені по пляжному, а я в своїх трусах. (У яких сплю). Скромно, але пасує. Тепер я роблю відео про новий літак. На кожному черговому етапі здійснюється нове випробування. Моя задача: фіксувати усе на відеокамеру. Разом із тим записую коментарі одного з розробників, який відповідає за якусь частину роботи, наприклад: кліматизацію та вентиляцію. Робимо короткі відео. Раптом пропоную йому зробити повноцінне, в якому розкаже про сам літак. Він на те бере дозвіл у директора, який виявився моїм колишніім шефом (з реальности: ком.: ЕК). Він його вислуховує, ставить зустрічне питання про терміни випробування. Обурюється коротким: "по 10-15 хвилин?" - і вимагає повноцінного: на 3 години (безперервної роботи літака в тестовому режимі - на землі). 0428'

P.S. 1). Почалися снитися літаки відтоді, як почав працювати в аеропорту. 2). Видно, образ із операторством навіяний зв'язком із реального: колишньою роботою маркетологом та переглядом перед сном документального фільму про японського режисера Акіру Куросава.

Сон 151220 ''Рудинні копії''

Я знаю, що батько має одружитися. (Уві сні відсутні жодні сумніви, щодо такого наміру). Я ж беру участь у поїздці до його майбутньої дружини, наче близький родич і свідок. (Таке враження, що батька сприймаю, мов чужу,  хоча і знайому до себе особистість). Приїжджаємо до незнайомої мені родини, заходимо в дім, дивлюсь на майбутню наречену, десь під батьків вік, а обличчя вкрите рудими крапками у нерівномірних відтінках, як то іноді зустрічається у людей з веснянкуватою шкірою. Дивлюсь, а в неї є син - підліткового віку, такий же рудий на обличчя, як і вона. Зазираю в іншу кімнату, а там сидить чоловік: соколиний ніс, обличчя частково похилене додолу, а як розгледіти, ще одна копія родини. Отак і подумалось: їхній батько... Отож, питається: нафіґа моєму батькові така жінка? Нехай із сином, але з чоловіком?.. 

Сон 141220 ''Бути готовим''

Приїжджаю в готель чи хостел із двома своїми колегами (В., Р.). Нас поселяють у номері на чоловік двадцять, у два ряди ліжок в одній довгій кімнаті. Мене спочатку селять біля однієї дівчини (сусідня койка), потім перепрошують і селять в другому місці, виявилось - біля іншої. Спимо, чую, як посеред ночі хлопці (колеги) встають і збираються до виїзду. Виходять із цієї багатолюдної кімнати. Збираюсь і я за ними. Складаю свої розкладені речі, чомусь приділяю тому багато часу. Мушу все робити тихо, аби нікого не розбудити. Виходжу в коридор, доскладую речі до кінця, одягаюсь. Готовий їхати. Знаю, що здивую своєю оперативністю, адже на перед припускаю їхнє ''сподівання'', що із-за мене вони змушені будуть виїхати пізніше. 

Я з сином у машині. Під'їжджаю до будинку, на якому знаходиться меморіальна табличка фігурної форми про якогось видатного діяча. Саме вона є нашим кінцевим місцем призначення і чомусь є доволі знаковою. (Конкретика відсутня). 0130'

Сон 131220 ''Коротка розмова''

Беру участь у підготовці до весілля. Багато дрібних і неконкретних клопотів. Тепер свято доходить до завершення. Колега по організації цього весілля каже, що можна дещо забрати зі святкового столу та свої речі, які там забули. Прийшли, а за столиками людей залишилось - катма, плани зруйнувались миттєво - із поверненням гостей. Раптом зустрічаю серед того числа свого режисера, із яким приємно, як завжди, вітаємось, а він раптово пропонує взяти на себе, в ролі "старого молодого"  викладача, невеличку студентську групу майбутніх режисерів. (В розмові упускаються деталі, які я розумію все з пів слова). На наш діалог зібралося чимало людей, аби його послухати. На мою думку, стороннім мало що з того було зрозумілим. У відповідь на пропозицію кажу різке ''ні'',  чим трохи розчаровую, адже завжди, по давній для нього пам'яті, на подібні речі міг легко зголошуватися. Подумки міркую: назвати причину, наприклад: я працюю на заводі і по оплаті праці, і не лише, мене все влаштовує... Але вирішив цього не говорити. Люди, які слухали нашу коротку розмову, так і зафіксували: ні так ні! Дівчина, яка стояла поряд, подивилась на мене і підсумувала: ''Салют! '', - яке прозвучало, наче ''Перфект!'', адресуючи його до мене. Режисер прощається й іде. Раптом згадую, що на ньому мій піджак (насправді він мав висіти на спинці стільчика), а на мені - його, якими мали б обмінятися, але він уже далеко. 0830'

Сон 121220 ''Випадковості бувають різними''

Як попередньо домовились, зустрічаюсь у справах,  прямо в центрі рідного міста, з давньою знайомою, опосередковано завдяки дружині, по творчих та літературно-видавничих справах - О.Р. (нині вона мешкає в Ізраїлі). Маємо щось спільно купити,  видається, щось із сувенірної продукції. Підбираємо разом, а я оплачую. Перед самою зустріччю відзначаю, що забув удома гаманець. За якийсь час навіть змирився із такою ситуацією. Маємо зустріч у конкретному місці. Чомусь це недалеко від входу в будинок облдержадміністрації, окремий вхід з лівого боку. (Це місце не вперше з'являється в снах). Випадково шарпаю себе по кишенях, можливо, у пошуках хустинки і натрапляю на добрий кавалок складених купюр у гривнях. Як чудово! - подумав і зрадів випадку: ситуацію врятовано (і без зайвих слів на тему). Тепер розговорилися про різне. Виявилось, що вона не одружена. Як?.. Але ж до останнього, за її давніми дописами в фейсбук, відзначав для себе протилежне? Ділюсь своїми хибними переконаннями. У підтвердження навіть перепитую за її зміну свого прізвища на подвійне: ''Що це означає?''.  Тепер, по ходу нашої розмови та подорожі, проїжджає недалеко від нас одна жіночка, потім друга, на якихось дивних візках, з натяком на сноуборд. Спочатку це видається смішно, але виявилось, що надійно і впевнено. Тепер я вдома. Лягаю спати, а просинаюсь від того, що хтось лізе до мене в ліжко та лягає поряд з правого боку. (Спальна кімната нагадує дитячу з дитинства). Навпроти мого ліжка друге, на якому спить донька. Що за приколи? - дивуюсь я. Незнайома жіночка перебиває сон і хоче від мене конкретики... Від шуму прокадається донька, розплющує очі та ''фіґіє''. Без слів показую і своє здивування. А та жіночка виявилась без комплексів. Як одразу встав на підлогу, вона ще залишилась у ліжку. По ходу відчув у ногах ще гарячу праску. Так, вона в цьому домі щось на зразок покоївки, має доглядати за одягом: прати, прасувати. Жартую, але лише з інтонацією в голосі: ''То ти небезпечна дівчина, любиш гострих відчуттів''. Виходжу з кімнати, по дорозі вирішую взяти зі шафи труси. Примітив, що на поличці вони свіжі, видно нещодавно відпрасовані, разом - дитячі смугасті шкарпетки біло-помаранчево-зеленого кольору. Одразу зрозуміло, що людина, яка клала, не знайома з організацією речей у шафі.  Виходжу з кімнати, за мить і вона за мною. Дивлюсь при світлі на неї і намагаюсь пригадати обличчя, але бачу, як вперше. Певною мірою симпатичне: засмагла шкіра, фарбоване волосся в контрасті чорного з червоним. По якійсь паузі кажу до неї: ''Якби я був ''самотній чоловік'', може щось і було б,  але не в цьому випадку!''. 

Сон 101220 ''Житлове питання''

Я з великою групою творчих людей. Беремо участь ув одному спільному заході. Наостанок, як приїхали автобусом до місця проживання таких, як ми, виявилось, що об'єкт розташований у центрі Житомира (локація незнайома), директор видавництва "Смолоскип" (Ростислав Семків) висловлює незалежну думку: "А це місто доволі непогане для проживання!". Чомусь серед тієї групи, з'являється тітка Тамара, чия присутність мене трохи здивувала.  (Не серед такого кола людей очікував зустріти).  А тепер слухаю творчі розмови, стоючи на порозі власного будинку (в реальности - батьківського), своєю поведінкою натякаючи, що вже варто завершувати. 013o'

Мене по роботі закидають у якесь нове місто. Одразу ж з дружиною варто організувати нове помешкання. Чоловік, який допоміг щось із нашим транспортом, запропонував поселитися у нього, але його жінка виявилась проти, ще й її сестра, яка жила разом із ними. Але події з ними розгорталися у більш розтягненому часі. Уже погодили з господарем, що ми з'їжджаємо, адже іншого помешкання так і не знаходимо. (Навіть і не пробуємо. Чому?). Десь у проміжку приїзду та неочікуваного від'їзду виходимо в місто, стаємо свідками, як падають літаки носом у землю. Я навіть від того ліг до долу, аби звуковою хвилею не зачепили дрібні уламки. Хтось каже, що ''я покажу,  що насправді відбувається!'' Я вже подумав, що так вони сідають. Але...  Виявилось, що ми всі мешкаємо на висоті, так, що з високої кручі, яким є наш діл, можна побачити небо, а десь під хмарами землю. Але її вже не розгледів. На якомусь етапі подорожі причепилась до нас циганка. І так нав'язливо, що я пригрозив її ''вальнути'' і нехай хтось скаже про расову нетерпимість. Просто не треба бути такими нав'язливими людьми! Із-за неї мало не заблукав у незнайомому місті. Тепер ми знову в тому ж домі, а на нас вже дивляться вовком: коли ж ми поїдемо? Полька ліпить вареники і позирає ворожо. Вітаюсь зі старенькою жіночкою, видно, їхньою мамою.  Розумію, що варто перейти на польську, виправляюсь, а вона - глухувата. Повторююсь, і це виглядає виправдано. Вона усміхається у відповідь.

Кажу дружині: ''Повертаємось до Арнольда''. Отже,  нічого так не впевнено, як старе, перевірнне місце. 0335'

Сон 091220 "Картина для самолюбства"

Сниться вчорашній сон, який я й не запам'ятав. Суть полягає в тому, що художник малює картину на туалетну тематику, дуже нею втішений, ділиться зі мною своїм захватом, який до кінця не розумію, виносить свою роботу на аукціон і за неймовірні, як для мене, гроші, анонімно купує її сам у себе. Тепер ця робота висить у нього в зачиненій кімнаті, в якому є унітаз, навідуючись туди рідко, лише в ті миті, аби потішити своє самолюбство. Так художник одного разу провів і показав мені свій шедевр мистецтва. Для опису словами, конкретика відсутня - не запам'ятав, але є залишкове переконання, що в певній кольоровій атмосфері в центрі роботи по-художньому зображено купу гівна.

Сьогодні ж сниться, що я живу в будинку, в одній з квартир якого - житло цього художника. Чомусь від самого ранку не йду на роботу і в мене виникає відчуття: подивитися цю мистецьку роботу, яка висить в чужій квартирі, за кількома дверима. Знаю, як відчинити двоє дверей, але не третю - потаємну. Проникаю в дім, доходжу до тих дверей, шарпаю за ручку і спрацьовує сигналізація: вмикається уживу на повну гучність голос власника і творця картини. Це телефонне оповіщення. Я кажу, що маю намір сходити в його туалет і посидіти в особливій атмосфері, тому так закортіло побачити ще раз цю картину. Чую, що такими словами натиснув на самолюбство і художник дозволє мені проникнути за вузькі двері тієї кімнати. Знаходжу з дозволу ключ, відмикаю двері, але тієї миті в дім заходять якісь незнайомі для мене чоловіки. Злочинці! - подумав я, і гайда все зачиняти. Тепер двері виявились хлиткими, замок розбовтаним, який не піддавався до закривання. А я все це в поспіху... Біжу до других дверей, там у коридорі - перехід, наче перестриб. Берусь у поспіху здолати перешкоду, вирішую обійти її інакше. Далі з'являється якась дівчина, яку сприймаю ворожо і певним ударом її "виключаю". Йду далі й зустрічаю доньку, а вона чомусь тримає в руках електропилу і показово для мене хоче нею розрізати стола. Я підбігаю, вдаряю її головою об стіл. Бачу, як починає вона втрачати свідомість: колом ідуть очі... Моє серце калатає: до чого вже дійшов? - і просинаюсь. 0358'

P.S. Як проснувся і встав, виявилось, що донька сиділа до 4 ночі чи за уроками, чи за черговим серіалом? - невідомо.

Сон 081220 "Краща зарплата"

Працюю на якомусь великому підприємстві. Тепер мене переводять у його філію, яка нагадує вищий навчальний заклад. (Асоціативно перенісся з промислового району Житомира на Богунію, де розташований військовий унівеситет.) По ходу роботи на новому місці мене цікавить питання: а скільки ж тут платять? Не менше?.. Якщо щось не так - звільнюсь, адже цікавить лише достойна зарплата. Може, в найближчому часі перепитати в кадрах за краще місце? У них же є список: хто їм треба? Хтось мені каже, що всі, хто сюди приходить, думають на початку піти, але залишаються, бо подобається і з роками починають сильно любити завод. (Чомусь виникає асоціація з технологічним підприємством у Польщі, від якого нині працюю). Тепер я на тому ж підприємстві, на території якого росте велике дерево, а в ньому є дупло. І взагалі воно цікаве, адже оснащене своєрідним обігрвом, так, що з часом мені хочеться у ньому побувати. Тепер я проходжу вздовж траси, по пішохідній доріжці, що йде біля приватних будинків. Привертає увагу один дім, біля якого стоїть "Жигулі". Чому? Це ж Польща, а такі машини тут рідкість. Дивлюсь уважніше у двір, а там ще одне - аналогічне першому: темно-коричневого відтінку, від часу з вицвілим (матовим) блиском. Недалеко від них крутиться господар. Минаю та йду далі. 0430'

Сон 061220 "Мале авто"

Йду з якогось заходу великою дорогою зі всією своєю родиною. Тепер опиняємось біля будинку, що стоїть неподалік від траси. Тут мешкає господиня. Перше, що привернуло до цього одинокого обійстя увагу, так це авто доволі компактних розмірів, аж до неймовірности, що така диво-техніка існує. Так, як всі втомилися йти пішки, попросив у неї дозволу доїхати нею до міста. На що господиня доволі легко зголосилася. Навіть здивувався. Тепер задача: якось у неї всістися самому, аби могти керувати та посадити інших. Подумки оцінюю: місце для дружини - поряд, а скільки ж залишиться позаду - для дітей?

Сон 031220 "Яка вишенька, такий і тортик"

Доволі часто (на початку сну) перетинаюсь та спілкуюсь із давнім знайомим по літературній ниві І.С. Десь по ходу нашої опосередкованої діяльности він займається своїми справами, які, як виявилось, "вилилися" у створення таємної організації, до якої я не був запрошений. Як же так? - питаю себе. - Я ж у курсі всіх подій і намірів, певних ідей та їх, хоч і не прямого, але вирішення?! В цих роздумах проходжу вулицею (подібної до Гоголівської або Бориса Тена), знаю, що в цей час відбувається "десь там" зустріч потенційних представників цієї організації, та раптом чую знайомий голос І.С., зокрема його спіч під час засідання наживо. Звідки ж цей голос? - озираюсь по сторонах і нікого не бачу. Прислухаюсь уважніше і помічаю на дерев'яному телефонному стовпі приховану кнопку, подібну до двірного дзвінка, акуратно прикриту ґумою від атмосферних впливів, від якої все й долинає. Як же так: засідання ж закрите (таємне), щоб так транслювалося на вулиці?.. Це ж можуть чути багато людей і в інших куточках, де таке можливе? Не іронія, а об'єктивна реальність: "навіть стовпи розмовляють!" Слухаю уважніше те засідання й чую голос вже знайомої - Л.Г., а вона починає висловлювати суб'єктивні судження у раціональності створення та самих ідей такої організації. Це мені нагадало досвід (з реальности) про діяльність іншої, до якої як він, так і я не маємо нині прямого відношення. Тоді Л.Г. так само висловлювала багато критичних суджень, які певною мірою вплинули на внутрішні погляди та й життя такої спілки. Тепер я розмотую якийсь шнурок у вигляді линви, а в ній хитро заплутані внутрішні жили, які в розкладеному стані нагадують форму "подвійної вишеньки" - двух вишеньок зчеплених у гілочках. Так і охарактеризував канатний малюнок: "Вишенька".

Сон 021220 "Чорна гора"

Із якимись людьми опиняюсь біля землянистої гори. Дивлюсь на її схили, а з неї починає сипатися земля і щоразу інтенсивніше: раз, другий, третій... Дивлячись на певну до неї близькість, дивним чином дістаю рукою десь із-за своєї спини, наче іграшку, легкову машину, і ставлю перед собою, наче у фокусі, в реальний розмір. Запрошую тих з ким був до неї, сідаю за кермо і ми їдемо.