Сон 031224 "Прихильність і неухильність"

Виходжу з двору батьківського обійстя і йду в сторону дороги. Ще не перейшовши дорогу до зупинки, озираюсь і помічаю, що до воріт двору підходять якісь люди і прямо там на місці роблять якісь вимірювання електронним пристроєм, якісь записи в свій журнал та щось фотографують. Я розумію, що це з газової служби. (Найцікавіше, що дім і двір, який мені часто снився, як і є в реалі - в Україні, тепер уві сні опиняється в Польщі, адже газова служба - це польські службовці, а в подальшому спілкуюсь з ними - польською). Коли помічаю, що вони вже хочуть зайти у двір, я пригадую, що ми маємо два лічильника газу, один зовні, що можна й не входити до двору, а другий - у іншій половині дому, де живе баба Марія. Від зупинки повертаюсь додому і заходжу за ними до бабусі. Вона зустрічає їх з порогу (в реалі - давно померла), вітається, а я продовжую з ними діалог. Спілкуюсь ще всередині дому, але тут відбувається який перехід в інший сюжет, наче відволікаюсь на працююче телебачення. (Сам перехід уві сні видається доволі логічним, після сну - не зовсім, адже самого телевізора там не пригадую). Отже, тепер з'являється якась пригодницька історія, де пара молодих людей, схоже, що закоханих один в одного, роблять певний поступок, який недооцінюють в тому колективі, в якому вони перебувають. У відповідь для них роблять показовий пісенний виступ, з доволі цікавими музичними мотивами, зі зміною "кадрів", навіть у приміщенні якоїсь великої приватної бібліотеки. І все це заради того, аби цій молодій парі показати моральну сторону через прекрасне. Далі ця картинка морального протилежно міняється, це при тому, що вже виникає довіра і приязнь: цей же колектив бере їх із собою і наче веде на якусь екскурсію, де в останню мить їм кажуть: "За непослух ми вам покажемо як треба!" - і починають з дівчини. В якомусь підземному тунелі, будучи по пояс у воді, окунають її у воду, а за мить вже видно, як з води її піднімають на чотирьох гаках, причеплених за шкіру спини так, що вона опиняється висіти в повітрі. Те саме, з технічним "урізаним кадром" швидкого перебігу подій, то само бачу з її хлопцем. Подумки проєктую на себе їхні відчуття, зокрема, як у такі моменти натягується на всьому тілі шкіра?.. і від того просинаюсь.

Бачу культові місця на лоні природи, спочатку ходжу сам. Потім з кимось поділився враженнями, після чого пішли вдвох, потім долучився третій - індіанець. Прийшли до культового місця, яке вигоріло, і там же уві сні пригадую, що це мені вже снилося. Потім ходимо якимись печерами і спорудами схиляючись від низьких стель і переходів, а там на поворотах знаходжу затоптаними в землю ножі, плоскогубці, інший дріб'язок. Дещо практичне беру з собою, з думкою почистити і уживати далі.

Сон 030718 "Запікання білих черв'яків"

Я на якомусь обряді серед кола віруючих. Жінка-пастор розповідає про засади своєї віри. Мене запрошують на продовження цього свята - запікання білих черв'яків. У день свята зустрічаю біля озера, в центрі села, радісних мам з усміхненими дітьми, які тримають на палочках запечених до надутості, наче поп-корн, черв'яків. По виразу обличчю бачу, як я їх розчаровую, видно, мені треба було бути із таким же "черв'ячком". По тому, виникла думка: у селі існує кілька релігій: древня (забута), батьківська (існуюча) і осучаснена (із запеченими черв'ячками).

Сон 250318

Я в одному українському селі, де існує місцевий релігійний культ. Жреці культу - маленькі жіночки. На їх зріст можна було б сказати карлики, але це не так. Видно, що оберігачами (охоронцями) культу є родина таких жіночок, що складається з бабусі, матері, доньки, можливо, й інших членів такого роду. Чоловіків, що мають стосунок до них, як і немає. Саме цього дня, раз у рік, проходить по селу обряд - хода. На чолі цієї ходи - ці маленькі жіночки. Я на цей обряд дивлюсь зі сторони. Ці маленькі жіночки несуть у руках щось на зразок хліба, над головами майорять хоругви, одягнені в біле, можливо, щось на одязі вишите в пастельних тонах. Як не дивно, але я в цьому селі невипадково - я також належу до оберігачів (охоронців) цього культу. Чим саме визначена моя приналежність до нього? - важко уявити, лише знаю про потаємне місце - сховок, де знаходяться важливі папери, належні до цієї місцевої релігії. Це все при тому, що я не з цього села і все для мене нове. До оберігачів цього культу належить висока жіночка середнього віку, яка, так само, як і я - приїхала в це село і немає прямого стосунку до нього, окрім відання про місце сховку і, якимось ще чином, приналежність до жреців культу. Про це мені ніхто не каже, наче я знаю про ці речі само собою, як даність. Ця приїжджа жіночка пропонує мені перевірити сховок. Ми йдемо в будинок до знайомої мені бабці Вікторії Д. Цей сховок знаходиться під ліжко-диваном, який стоїть під вікном (справа над ліжком), головою у куток. Відсунувши ліжко вліво, ми досягаємо сховку, що замаскований під паркетними дошками. Віднявши шматок паркетного блоку, ми бачимо цей сховок. У ньому лежать різні книги, збірки знайомих мені авторів, навіть впізнаю такі, що я свого часу видавав особисто... Книги лежали зліва, а справа були саме ті папери, що приналежні до культу. Приїжджа жіночка попросила на них подивитися і виявила, що якихось паперів немає. Поміркувавши, прийшли до висновку, що їх взяли для проведення сьогоднішнього обряду і те, що жреці культу несли в процесії ходи в руках - і є тими паперами.

P.S. Таке відчуття, що цей сон - продовження аналогічного обряду, що снився в минулому... Мотиви села, хатинок, дворів, дороги в центрі села, споглядання зі сторони певної ходи, маленькі жіночки... - мені знайомі як уривки давніх снів, хоча в реальному житті подібну історію навмисно б не придумав. Певні елементи міг би відокремити, як узяте з реальності, за певною асоціативною впізнаваністю, як і багато що взаємопроникне за образами в цьому житті. Ще, міркуючи у сні, я зрозумів певну обставину: з усіх охоронців культу - я єдиний чоловік.