Сон 18-211124 "Колективні танці"

З якоюсь невеликою групою пасажирів лечу в літаку. Десь відзначаю посеред цих людей свою мати. Хоча ми в небі, але до нас виходять два пілота. Один із них - мій двоюрідний брат М. (який зараз воює на фронті). Дивуюсь: чому пілоти тут?.. Схоже, що літак перебуває на автопілоті. Вони нас вітають і починається приємна з ними розмова. Чомусь усі присутні пасажири (до десятка осіб) не сидять, а стоять. Раптом літак раз-другий підтрясує і приємна розмова раптом спиняється: пілоти біжать до своєї кабіни.

181124

Приснився сон, який вирішив не записувати: доволі недопустима тема з моральної точки зору. Досі для мене залишається загадкою: чому уві сні з'являються переконання, що є неприпустимі при здоровому глузді (так би не вчинив у свідомому стані) і чому уві сні порушуються моральні норми? Апробації можливого на рівні фантазій? Може, значення образів незалежне від наповнення емоціями? 

191124

Перебуваю на якомусь святі. Бачу товариство жіночок за 50-60 років. Усі веселі та дещо огрядні. Починається музика і вони весело беруться за руки і всі починають танцювати. Таке видовище мені нагадує весілля, коли "розігріта" за столом публіка, втрачаючи скутість і комплекси, готова вже наповну йти в пляси. На моїх вустах тихо звучить слово польською мовою "wesele".

P.S. Якщо це від храпу, тоді зрозуміло звідки з'явився образ із музикою.

201124

Йду вулицею. Лише за подальшою логікою розвитку подій розумію, що це головна пішохідна вулиця рідного міста. Зустрічаю знайому С.Ш. (Г.) і пригадую, а вона мені анонсує, що зараз в театрі ляльок буде відбуватися прем'єра вистави за її сценарієм, а її чоловік є причетним до постановки. Раптом я пригадую, що цю причетність вже знав раніше, але чомусь призабув (в реалі: не знаю, як зараз, але раніше він займався обробкою граніту). Приязно ділимось привітаннями і я йду далі, по кількох кроках до театру, зазираючи у вікно, бачу якогось чоловіка, що сидить за комп'ютером, можливо, пультом. Припускаю, що це і є її чоловік, але чомусь все це мене не обходить і йду далі.

На якійсь дощечці, у вигляді перевернутої шахової дошки, намагаюсь рівно виставити якусь планку у вигляді дерев'яної лінійки, що рухається на залізних кульках, і це мені не вдається. В процесі виставляння ці кульки видають нудотний звук перекочування з місця на місце. Дружина (в реалі) штовхає мене в плече зі словами: "Досить хропіти!".

211124

Сон 090920 "Переконання й уподобання"

Шукаю роботу, а мені пропонують працювати вчителем.

З якоюсь дівчиною складаю танцювальну пару. У неї є талант неймовірношвидкого сідання на шпагат і вставання з нього. Навіть її викладач питає: як ти це робиш? Я підбираю мелодії, під які ми маємо виступати. З двома вже визначився, а інші хочу узяти з урахуванням її смаків.

Хтось пропонує обійти основну дорогу короткою стежкою. Колись я нею ходив (таке переконання уві сні), і знаю, що там не найкращий шлях - з ярами, схилами, які треба щоразу долати, а ми з дітьми... Не найкраще рішення, хоча поводир настійливий і переконує, що все буде добре. Тепер маю розрахуватися при вході по 3 зл із людини у якийсь санаторний музей-лазню. Я йду останній, жінка з дитиною (наче сином) уже пішла, а я не маю грошей готівкою, бажано дрібними, тому гукаю до дружини: чи не має вона по 3 зл? Підходжу, починаю відбирати монети більшим номіналом: 2, 5.