Сон 220620 "Чужа стіна / фрагмент-світлина"

З певного місця витинається фрагмент розміром 15×20, щось середнє між шматком стіни, твердою палітуркою книги та листком з фотоальбому на одну невелику чорно-білу світлину. Цей фрагмент маємо, як робітники, перенести на стіну дому. До останнього: ідея, реалізація витинання - видаються нам успішними. Ось ми стоїмо перед побіленою хатиною і міркуємо: куди і як його вставити? (Хатина нагадує батьківську врем'янку, з тієї сторони, де свого часу, у юнацькому сні, я виявив на городі могили померлих родичів). Приходить господар цієї хатини і каже, що встановлювати той фрагмент у стіну категорично забороняє.

Сон 190520 "Спроба залагодити справи"

Приснилось, що можна ходити без масок. Про це довідується поліція. Зацікавилась деталями наміру. З'ясувавши ситуацію, дали частковий дозвіл. 0220'

Я на батьківському городі, але воно огороджене по центру так, що видається: по ту сторону (нашого ж городу) - сусіди. Я стою біля цієї огорожі, спираюсь на якусь дерев'яну лавку і записую якісь роздуми та вірш. За межею бачу троюрідну сестру (І.), яка іде купатися в літній душ. (Його я пам'ятаю ще з дитинства, але в реалії давно вже немає). Чую, що їй там холодно і процес купання перетворює на швидкість. Двоюрідна тітка (Р.) помічає мене і підходить до мене ближче ще з кимось, маючи певне приватне питання. Я перегортаю альбом, у якому робив записи, лицем до лавки. Спостерігаючи за її поглядом, помітив, як до нього проявляє символічний інтерес. Я ж прочитую в ньому щось непросте: не всі ж пишуть! Полишив його на тій же лавці, аби розрадити в їхньому питанні. (З думкою: "що в мене лежить те, що маю віддати", - мене переносить далі по частково забутому сюжету).

Я знаю, що маю повернути гроші та деякі речі зі святкового столу по дню народження О.Ю. Вона лежить у лікарні і я якогось дива посеред ночі до неї йду. На території лікарні мене не пускають: "не вільно!" На виході з території виявився ще один контроль, який я від початку минув непомітно для них і для себе. Тепер я розумію: чому на другому були так збентежені?.. Тепер інший день і я, узгодивши з дружиною деталі тієї передачі, несу її вже не в лікарню, а на якийсь непублічний захід, організований серед своїх, на якому вона і була. В приватному автобусі з доброю компанією дітей зустрічаю доньку, переказую їй ту торбу зі словами про 10 тис, що колись залишилися від дня народження О.Ю. Десь міняється кадр і я маю внести уточнення, що "та сума не є повна - там решта з 10 тис. + пів пакета кави, що були в тій же торбі - це те, що залишилось із того д.н." В іншому автобусі зустрічаю О.Ю. і пояснюю особисто. Чомусь мої слова розчулюють стронню дівчину. О.Ю. реагує так само, але стримувалась ув емоціях до останнього. Від такого розвитку подій, я сідаю на автобусне крісло і вголос, наче сам до себе, кажу єдине слово, але польською: "Szokujące!" 0444'

P.S. Загалом, сон містить актуальні речі та елементи розмови з реального життя: донька говорила за альбом, який треба купити; перерахунок грошей - незавершена справа з вечора; маски - щоденна актуальність; кава (пів пачки) фігурувала пару днів тому. Решта речей - за межею свідомости.

Сон 110918 "Подвійна сила"

Чотирьохповерховий дім. Піднімаюсь по сходинках до своєї кімнати на другий чи третій поверх. Перед різними людьми маю звичайний виступ: про себе, щось про культуру та мову. По його завершенню, несподівано для мене, слухачі мовчки роблять пожертви готівкою та банківськими картками і йдуть. Усе їхнє добро купою лежить на столі. Якась білоруска дає чек на перевід грошей. Просить підписати якийсь документ, який підтверджує операцію. Читаю білоруською, щось їй відповідаю. Документ більш нагадує похвальну грамоту або ж сертифікат чи диплом. Звертаю увагу, що вона є дрібним підприємцем, який торгує м'ясопродуктами, адже слово "м'ясо" складало початок назви фірми. Подивований, що представник малого бізнесу так перейнявся українським питанням. Вона каже, що в неї мало часу, адже пора їхати. Підписую той папірець на отримання грошей, і вона йде.
Їду потягом додому. Купейний вагон, подібний до певних апартаментів. Розумію, що до кінцевої не варто висиджувати. Прямого потягу в наше місто немає, тому треба зійти раніше, щоб пересісти на автобус. 0302'

Йду і пригадую, що в мене штучна ступня. І як казав лікар, я взагалі, коли йтиму, не буду на неї зважати. Ловлю себе на тому, що так і є. (В якомусь недавньому і забутому мною сні тема зміни живої ступні на штучну вже фігурувала).

Роблю контрольне завдання: пишу роботу і роблю малюнки до якогось предмета. Мій зошит - то великий альбом з каліграфічно списаними на початку двома сторінками і повноколірними малюнками на три сторінки. Прийшла викладачка, просить здати готове завдання, але, як виявилось, не всі його зробили. Я думаю: чи мені більше треба? Жінка просить переглянути. Цікавиться, робить якісь правки, з чимось не погоджуюсь і сперечаюсь. 0420'

Хлопці стають на ваги і важаться. Але ваги не зовсім за призначенням, там є отвір для помолу, куди заради безпеки не варто ставати. 0500'

Купався у воді. Другий раз не пішли. 0514'

Сон 130418

Вузький пройом, де я щось ремонтую на стіні. Бетонована підлога з приямком, в який можна завалитися. У тому ж місці є місце, де тече вода, зливається просто в той приямок. З якогось дива вода не сходила знизу, а набігала. Я вийняв, за пару раз, довгі жмутки волосся з місця зливу, і вода пішла краще.

Річка. На ній були якісь водні змагання, можливо, змагання риболок. Разом з тим проходив якийсь фестиваль. Тут же, на березі річки фігурували однокласники, зокрема наш класний керівник. Я показував якийсь солідний друкований альбом, який я уклав. У ньому фігурували різні події з мого життя, пов'язані з участю в колективних заходах, зокрема такого ж фестивалю, як цей. На одній зі світлин того альбома, в колі людей і нічного освітлення була зображена танцюючою в стильому наряді класний керівник. Я їй показую цей спогад... Ранок. Пісчаний берег річки. З ночі усі люди розійшлись, залишивши за собою рештки свого перебування. Я також йду, але за пару кроків повертаюсь прибрати за чужими людьми сміття: обгортки від цукерок, целофанові пакети, шматки білого хліба і булок. Целофанове сміття ховаю в пісчану ямку, яку загортаю тим же піском, а хліб кидаю в річку для риб.

Я в Польщі, хоча траса, на якій я є, така ж, як  біля дому моїх батьків. Аби було дешево, постриг себе налисо, а потім ще й доголив. Наостанок побачив, що лишилось рідке волосся на бороді, яке вже почало закручуватися. Оцінив, що геть не естетично, і доголив себе остаточно. Тоді ж дізнався, що машина, якою я їхав і залишив на знайомій мені трасі, конфіскована поліцією. Вийшов, нибито, якийсь закон, який дозволяє спокійно це робити щодо іноземців. Разом з тим почув, що українці вже покидають межі Польщі - незадоволені діями цього закону.