Сон 310719 "Тримати язика за зубами"

За всіма обставинами, куди я потрапив, можу судити, що є працівником поліції. До нас у відділок прийшов один начальник у нецілковитій свіжості духу і як з кілочка почав розповідати про те, як "вчора бухав". Інший керівник пальцем біля уст та іншими жестами показує йому, щоб не тріпався, адже в сусідній кімнаті "вище керівництво".
У тому ж місці я залишаюсь сам на сам із неприємним для мене чоловіком. Все зводиться до того, що в своїх висловлюваннях він не вміє тримати язика за зубами. У мене виникло раптове відчуття вдарити по його довгому худорлявому носу... і я це роблю. Раз, другий, третій... Він маше у відповідь, але в мене удари хоч і не професійні, але точні. Доводжу його мало до непритомности. Останній удар і він вилітає у вікно, в якусь воду, якою був заповнений кузов спецмашини. Я міркую, а, може, це не вода, а якась кислота, або ж небезпечна хімія?.. Міркуючи про себе, я вже засумнівався в доцільності того удару, навіть у факті його існування, припускаючи, що це є можливою моєю фантазією, констатацією прикрого висновку, ймовірного сценарію по відношенню до інших.

Сон 130719 "Це наша школа!"

Десь о першій ночі просинаюсь на працююче в навушниках польське радіо. Транслюється запис якогось патріотичного мітингу, де крізь сон промовцю ставлю питання, але якось не в голос, а подумки озвучуючи слова: "А якщо мої діти переїдуть у Польщу й навчатимуться в школі, то якою вона буде?" На що чую відповідь вже з реального: "Це наша школа!" (По-польськи). (Пауза). Додаючи щось на зразок: "Це школа для наших дітей!" - зриваючи оплески мітингуючих, які починають скандувати не до кінця зрозуміле слово. По пробудженню відрефлексовую: 1) дивно, наскільки передбачувано поставлено мною питання, коли відповідь пасує до нього; 2) прекрасно сказано! - відповідь дана не буквальна, а, як вкотре відзначаю собі, завуальовано, коли публіка, яка стоїть перед тобою, розуміє тебе "правильно", без сумніву подвійного тлумачення.